Постанова

від 16.10.2013 по справі 910/4142/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2013 року Справа № 910/4142/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіКорсака В.А. суддів Данилової М.В., Ходаківської І.П. розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудфірма" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 31.07.2013 у справі № 910/4142/13 господарського суду м. Києва за позовомЗаступника прокурора Голосіївського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудфірма" пророзірвання договору оренди

в судовому засіданні взяли участь представники :

- - позивачане з'явився - - відповідачаСеменець С.В.

- - Генеральної прокуратури Українине з'явився

В С Т А Н О В И В:

В березні 2013 року заступник прокурора Голосіївського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудфірма", в якій просив суд: розірвати договір оренди земельної ділянки площею 0, 5122 га по вул. Антоновича (Горького) 155-а у Голосіївському районі міста Києва, що укладений між Київською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбудфірма"; зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбудфірма" повернути Київській міській раді зазначену земельну ділянку.

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.04.2013 (суддя Станік С.Р.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.07.2013 (головуючий Сулім В.В., судді: Рєпіна Л.О., Тарасенко К.В.) у справі № 910/4142/13 позов задоволено. Розірвано договір оренди земельної ділянки площею 0, 5122 га по вул. Антоновича (Горького) 155-а у Голосіївському районі міста Києва, кадастровий номер 8000000000:79:064:0002, укладений 16.05.2005 між Київською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбудфірма", зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), про що зроблено запис від 20.05.2005 за № 79-6-00305 у книзі записів державної реєстрації договорів. Зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбудфірма" повернути Київській міській раді земельну ділянку 0,5122 га по вул. Антоновича (Горького) 155-а у Голосіївському районі міста Києва, кадастровий номер 8000000000:79:064:0002, вартістю 7 304 592, 94 грн. Стягнуто з відповідача в дохід Державного бюджету України судовий збір в розмірі 2 294 грн. 00 коп.

Зазначені судові рішення мотивовані доведеністю та обґрунтованістю заявлених позовних вимог.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбудфірма" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, а позов прокурора залишити без розгляду.

Київська міська рада не скористалась правом, наданим статтею 111 2 Господарського процесуального кодексу України, не надіслала відзив на касаційну скаргу, що в силу положень зазначеної статті 111 2 не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується та не реалізувала процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення була повідомлена належним чином.

Розпорядженням секретаря другої судової палати від 10.10.2013 склад колегії суддів змінено та сформовано у наступному складі: Корсак В.А. - головуючий, судді: Данилова М.В., Ходаківська І.П. для розгляду даної справи.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій на підставі поданих до матеріалів справи доказів було встановлено, що 15.07.2004 Київською міською радою прийнято рішення № 419/1829 "Про надання і вилучення земельних ділянок", відповідно до пункту 79 якого, товариству з обмеженою відповідальністю "Укрбудфірма" передано у довгострокову оренду на 10 років земельну ділянку площею 0, 5122 га для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-офісного комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями, дошкільним дитячим закладом та підземною автостоянкою на вул. Антоновича (Горького), 155-а у Голосіївському районі м. Києва за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови.

16.05.2005 на підставі зазначеного рішення між Київською міською радою (орендодавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбудфірма" (орендарем) було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки (далі - договір), який зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), про що зроблено запис від 20.05.2005 за № 79-6-00305 у книзі записів державної реєстрації договорів.

18.02.2013 проведено обстеження земельної ділянки площею 0, 5122 га по вул. Антоновича (Горького) 155-а у Голосіївському районі міста Києва, за результатами якого було складено Акт обстеження земельної ділянки № 93/01, відповідно до якого встановлено, що орендарем не виконані зобов'язання щодо забудови земельної ділянки, на земельній ділянці будівництво не ведеться.

В своєму позові прокурор послався на те, що відповідач систематично не виконує свої договірні зобов'язання в частині сплати орендної плати за користування орендованою земельною ділянкою чим порушує умови договору, що на думку прокурора, є підставою для його розірвання та повернення її власнику - Київській міській раді.

Під час розгляду заявлених позовних вимог, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позовні вимоги прокурора про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 0, 5122 га по вул. Антоновича (Горького) 155-а у Голосіївському районі міста Києва та повернення її власнику, є достатньо обґрунтованими. До такого висновку суди прийшли виходячи з наступного.

Згідно пункту 8.1. договору оренди земельної ділянки, орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до пункту "д" статті 141 Земельного кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Пунктом 11.4. договору передбачено, що договір може бути розірваний, зокрема, за рішенням суду, в порядку, встановленому законом; в односторонньому порядку за ініціативою Орендодавця, із звільненням орендодавця від відповідальності, згідно з Господарським кодексом України, в разі коли орендар використовує земельну ділянку способами які суперечать екологічним вимогам, не за цільовим призначенням, систематично не сплачує орендну плату (протягом трьох місяців поспіль), порушення строків завершення забудови земельної ділянки, встановлених пунктом 8.4. договору.

Пунктом 12.2. договору передбачено, що у разі невиконання орендарем умов цього договору та обов'язків, передбачених законодавством України, договір може бути достроково розірваний.

Відповідно до статті 32 Закону України "Про оренду землі" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Частиною 3 статті 31 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно статті 34 зазначеного Закону, у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Відповідно до пунктів 7.1., 11.8. договору оренди земельної ділянки, після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. У разі припинення або розірвання цього договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку, на умовах, визначених цим договором.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у відповідача наявний борг з земельного податку та борг по орендній платі за користування орендованою ним земельною ділянкою, що підтверджується відповідними довідками Державної податкової служби у м. Києві та Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що несплата відповідачем орендної плати носить систематичний характер і вказана заборгованість у відповідача виникла задовго до порушення провадження у справі про банкрутство відповідача № 50/499-б.

Встановивши на підставі поданих доказів зазначені обставини в їх сукупності, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про істотне порушення відповідачем зобов'язань по договору оренди земельної ділянки від 16.05.2005, що стало підставою для його розірвання та повернення земельної ділянки її власнику - Київській міській раді, яка уповноважена державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Викладені у касаційній скарзі доводи не спростовують зазначених вище висновків, а також пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до приписів статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

На думку колегії суддів, судами попередніх інстанцій дана належна юридична оцінка обставинам справи, норми матеріального та процесуального права застосовані вірно, тому правові підстави для скасування оскаржуваних судових рішень, відсутні.

За таких обставин, касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.07.2013 у справі № 910/4142/13 залишити без змін.

Головуючий суддя В.А. Корсак

С у д д і М.В. Данилова

І.П. Ходаківська