Постанова

від 16.10.2013 по справі 910/2304/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2013 року Справа № 910/2304/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіКорсака В.А. суддів Данилової М.В., Ходаківської І.П. розглянувши матеріали касаційних скаргтовариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська молочна компанія", публічного акціонерного товариства "Світловодський маслосиркомбінат" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 04.07.2013 у справі № 910/2304/13 господарського суду м. Києва за позовомпублічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" до 1. Публічного акціонерного товариства "Світловодський маслосиркомбінат", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська молочна компанія", 3. Державної реєстраційної служби України, 4. Світловодського міськрайонного управління юстиції Кіровоградської області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів комунальне підприємство "Світловодське комунальне міжміське бюро технічної інвентаризації" провизнання права власності та витребування майна; зобов'язання вчинити певні дії

в судовому засіданні взяли участь представники :

- - позивачаІванів А.Р. - - відповідача-1Бабій Р.В. - - відповідача-2Ларіонова О.О. - - відповідача-3не з'явився - - відповідача-4не з'явився - - третьої особине з'явився В С Т А Н О В И В:

В липні 2013 року публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до публічного акціонерного товариства "Світловодський маслосирокомбінат", товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська молочна компанія", Державної реєстраційної служби України, Світловодського міськрайонного управління юстиції Кіровоградської області в якій просило суд визнати право власності та витребувати від публічного акціонерного товариства "Світловодський маслосиркомбінат" на свою користь публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" - єдиний майновий комплекс підприємства, який складається з усіх видів майна, включаючи: будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, а також право на торговельну марку та інші права відповідно до переліку; зобов'язати Державну реєстраційну службу України, Світловодське міськрайонне управління юстиції Кіровоградської області зареєструвати право власності публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" на майно згідно переліку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що майно, яке є предметом спору, було набуте позивачем у власність на підставі договору іпотеки № 2105ЦИК/0507 Єдиного майнового комплексу від 18 травня 2007 року. Однак, відповідачі право власності позивача не визнають та вчиняють дії щодо відчуження спірного майна.

При розгляді даної справи, ухвалою господарського суду міста Києва від 25.04.2013 (головуючий Гулевець О.В., судді: Любченко М.О., Стасюк С.В.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2013 (у складі головуючого Куксова В.В., суддів: Авдеєва П.В., Гончарова С.А.) задоволено клопотання публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" про вжиття заходів до забезпечення позову в частині заборони товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпровська молочна компанія" вчиняти будь-які дії щодо відчуження майна - Єдиний майновий комплекс підприємства, який складається з усіх видів майна, включаючи: будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, а також право на торговельну марку та інші права, відповідно до переліку; заборонено Державній реєстраційній службі України та Світловодському міськрайонному управлінню юстиції Кіровоградської області вчиняти дії, пов'язані з державною реєстрацією права власності майна відповідно до переліку. В решті клопотання залишено без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровська молочна компанія" та публічне акціонерне товариства "Світловодський маслосиркомбінат" звернулись до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких посилаючись на порушення норм процесуального права, просять її скасувати в частині задоволення заяви про забезпечення позову, прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні вказаної заяви.

В своїх поясненнях на касаційні скарги публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" заперечує проти доводів скаржників і просить суд залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційні скарги - без задоволення.

Державна реєстраційна служба України, комунальне підприємство "Світловодське комунальне міжміське бюро технічної інвентаризації", Світловодського міськрайонного управління юстиції Кіровоградської області не скористалися правом, наданим статтею 111 2 Господарського процесуального кодексу України та не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином.

Розпорядженням секретаря другої судової палати від 10.10.2013 склад колегії суддів змінено та сформовано у наступному складі: Корсак В.А. - головуючий, судді: Данилова М.В., Ходаківська І.П. для розгляду даної справи.

14.10.2013 на адресу суду надійшло клопотання комунального підприємства "Світловодське комунальне міжміське бюро технічної інвентаризації" про розгляд справи за відсутності його представника, яке судом задоволено.

Перевіривши доводи касаційних скарг, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційні скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Статтею 67 цього кодексу передбачено, що позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії та накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

В пункті 1 своєї постанови № 16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" (із змінами і доповненнями) пленум Вищого господарського суду роз'яснив, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

В пункті 9 цієї постанови пленуму зазначено, що виносячи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти.

Надавши правову оцінку викладеним у заяві доводам, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що вимоги заявника щодо забезпечення позову відповідають зазначеним вимогам частково.

Задовольняючи частково клопотання про забезпечення позову шляхом заборони Державній реєстраційній службі України, Світловодському міськрайонному управлінню юстиції Кіровоградської області вчиняти дії, пов'язані з державною реєстрацією права власності щодо майна, яке є предметом спору та заборони товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпровська молочна компанія" його відчужувати, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду та може спричинити настання негативних наслідків для заявника.

Вимоги заявника щодо накладення арешту на майно залишені судами попередніх інстанцій без задоволення з огляду на недоцільність, в даному випадку, одночасного вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії відповідачам та накладання арешту стосовно одного й того ж самого майна.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій і вважає, що судами вірно застосовані норми процесуального права.

Таким чином, оскаржувані судові рішення відповідають вимогам діючого законодавства, що свідчить про відсутність підстав для їх зміни або скасування.

Посилання скаржників на положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в даному випадку, є безпідставними.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2013 у справі № 910/2304/13 залишити без змін.

Головуючий суддя В.А. Корсак

С у д д і М.В. Данилова

І.П. Ходаківська