Постанова

від 14.10.2013 по справі 801/240/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 жовтня 2013 р. 12:54 Справа №801/240/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В.,

при секретарі Проніні Є.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «ШИМЧУК»

до Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

за участю представників:

від позивача - Шимчук С.І. - директор, паспорт НОМЕР_1

Дягілєва О.В.- пред-к, дов. від 16.07.2012 р.

від відповідача - не з'явився.

Суть спору: Приватне підприємство «ШИМЧУК» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Ялті Державної податкової служби (далі ДПІ), в якому просило визнати протиправним наказ ДПІ від 24.12.2012р. «Про проведення документальної виїзної перевірки» .Вимоги мотивовані тим, що у податкового органу були відсутні передбачені ПК України підстави для проведення такої перевірки.

До суду 28.01.2013 р. надійшла заява позивача (вих. № 5 від 28.01.2013р.), відповідно до якої , керуючись ст..49,51 КАС України, позов був доповнений вимогами щодо визнання протиправними та скасуванню податкових повідомлень - рішень відповідача від 24.01.2013 р. № 0000642301, № 0000392301, №0000822301 .

У судовому засіданні 28.01.2013 р. , представники позивача наполягали на задоволенні позову ( з урахуванням клопотання), представник відповідача заперечував проти позову, заявив клопотання про зупинення провадження по справі до набрання законної сили рішення по іншій справі.

За результатами розгляду цього клопотання відповідно до ст.156 КАС України суд ухвалою від 28.01.2013р. зупинив провадження по справі до набрання законної сили рішенням по справі №2а-11060/12/0170/11.

Після встановлення факту набрання законної сили рішенням по справі №2а-11060/12/0170/11 ухвалою від 17.09.2013р. провадження по справі було поновлено.

У судове засідання 30.09.2013р. ДПІ явку свого представника не забезпечила, представники позивача наполягали на задоволенні позовних вимог ( з урахуванням клопотання).

Розгляд справи відкладався для надання позивачем додаткових доказів.

До суду 10.10.2013р. надійшло клопотання ДПІ про розгляд справи без участі її представника, проведення заміни відповідача по справі на належного.

Керуючись ст. 55 КАС України, ухвалою від 10.10.2013р. суд провів заміну відповідача по справі на належного Державну податкову інспекцію у м. Ялті Головного управління Міндоходів ( далі відповідач). Розгляд справи було відкладено з причин необхідності надання позивачем додаткових доказів.

У судове засідання 14.10.2013р. відповідач явку свого представника не забезпечив, про день та час його проведення був сповіщений належним чином, клопотань про відкладення не надав, представники позивача вважали можливим продовжити розгляд справи на підставі залучених до неї документів, наполягали на задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування наказу ДПІ №1094 від 24.12.2012р., податкових повідомлень - рішень від 24.01.2013 р. № 0000642301, № 0000392301, №0000822301 .

Суд, вислухавши думку представників позивача, приймаючи до уваги відсутність клопотання про відкладення розгляду справи, керуючись ст.128 КАС України, ухвалив продовжити її розгляд на підставі залучених документів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників позивача , суд

ВСТАНОВИВ

Працівниками ДПІ, правонаступниками якої є відповідач, проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з БВП «Строитель -Плюс» за період з 01.08.2009 р. по 30.06.2010р. , за результатами якої 09.01.2013р. був складений акт №8/22-03/31227995.

У зазначеному Акті перевірки зафіксовано порушення позивачем п.п.5.2.1. п. 5.2., п.п. 5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в наслідок чого занижено податок на прибуток на суму 125166 грн. , порушення п.п.7.4.5. п. 7.4. , п.п.7.5.1. п. 7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»,,в наслідок чого завищено податок на додану вартість на суму 110966 грн., п.44.1,п.44.3 п.44.5 ст.44 ПК України в частині порушення встановлених законодавством строків зберігання документів з питань обчислення і сплати податків та зборів за період з 01.08.2009 р. по 30.06.2010 р.

За результатами вивчення матеріалів зазначеної перевірки відповідачем 24.01.2013р. прийняти податкові повідомлення-рішення №0000642301 , відповідно до якого позивачу донараховане податкове зобов'язання по податку на прибуток у сумі 125166 грн. , застосовані штрафні санкції у розмір 31292 грн., та № 0000792301 , згідно з яким позивачу нараховане податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 97500 грн. , застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 24375 грн. , № 000822301, відповідно до якого до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 1020 грн.

З 01.01.2011р. відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України).

У ст.20 ПК України вказані права органів державної податкової служби. Згідно з п. 20.1.4 ст.20 цього Кодексу органи державної податкової служби мають право поводити перевірки платників податку (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

В главі 8 ПК України визначені види перевірок органів державної податкової служби , порядок їх проведення.

Органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби (п.75.1 ст. 75 ПК України).

Порядок проведення документальних позапланових перевірок встановлений у ст.78 ПК України. У п.78.1 ст. 78 ПК України визначені обставини, за наявністю хоча б однієї з яких здійснюється позапланова виїзна перевірка.

Згідно з п.п. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у разі, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

У відповідності до п.п. 78.1.12 п.78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у разі, якщо контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Рішення про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається контролюючим органом вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення;

Матеріали справи свідчать про те,що ДПІ, правонаступником якої є відповідач, 24.12.2012р. прийнятий наказ № 1094 «Про проведення позапланової виїзної перевірки ПП «Шимчук» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з БВП «Строитель Плюс» за період з 01.08.2009 р. по 30.06.2010р.». Підставою для прийняття цього наказу було те,що при проведені раніше документальної позапланової невиїзної передвіки на виконання наказу № 629 від 06.09.2012 р., результати якої відображені у акті № 1404/22-6/31227995/8 від 20.08.2012р., були надані не в повному обсязі документи щодо взаємовідносинам з БВП «Строитель Плюс», що на думку податкового органу відповідно до вимог ст.78 ПК України є підставою для проведення позапланової документальної перевірки платника податків.

Судом встановлено ,що ДПІ, правонаступником якої є відповідач, раніше проводилась позапланова документальна виїзна перевірка діяльності позивача за період з 01.10.2007 по 30.06.2010р. за результатами якої 22.11.2010р. складено акт №4107/23-1/31227995/290 , в якому відображені в тому числі взаємовідносини з БВП «Строитель Плюс» за період часу, про необхідность вивчення якого зазначена в наказі №1094 від 24.12.2012р.

Податковим органом не надано доказів існування будь-яких, передбачених ст.78 ПК України підстав для проведення додатково позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з БВП «Строитель Плюс» . В силу викладеного існують підстави для задоволення позову в частині визнання протиправним та скасування наказу ДПІ №1094 від 24.12.2012 р.

На час проведення позивачем господарської діяльності у період з 01.08.2009 р. по 30.06.2010р. платники податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій були визначені в Законі України «Про податок на додану вартість».

У п.1.4. ст.1 цього Закону вказувалось, що під поставкою послуг визначались будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг, а поставка послуг, зокрема, включала надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковим зобов'язанням була загальна сума податку , одержана ( нарахована) платнику податку у звітному ( податковому) періоді , визначена згідно з Законом, а податковим кредитом - сума, на яку платник податку мав право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду , визначена цим законом.

Порядок обчислення та сплати податку був визначений у ст.7 вказаного Закону.

Відповідно до п.п.7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважалась дата, яка припадала на податковий період, протягом якого відбувалась будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податків.

У п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» було зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначався виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважалась дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) ( п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягала сплаті ( перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначалась як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди , а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, мала від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягала частина такого від'ємного значення, яка дорівнювала сумі податку, фактично сплаченого отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включався до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (п.п. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону).

Приймаючи до уваги те,що відповідачем перевірялось питання достовірності нарахування і своєчасності сплати податку на прибуток з 01.08.2009 р. по 30.06.2010р., суд вважає,що підлягають застосуванню норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарською діяльністю визначалась будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

У п.3.1 ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» було вказано, що об'єктом оподаткування був прибуток, який визначався шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п.4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під валовим доходом визначалась загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду. До складу валового доходу включались , зокрема, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг) , доходи від операцій, передбачених ст.7 зазначеного закону ( п.п. 4.1.1 та п. 4.1.3) .

Ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлювала , що валовими витратами виробництва та обігу була сума будь-яких витрат платника податку у грошовій , матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбавалися (виготовлювалися) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до п.5.2.1 п. 5.2. ст.5 Закону до складу валових витрат включались суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну). П.п. 5.3.9 п.5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначав, що не належали до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. У разі знищення або зіпсування зазначених документів платник податку мав право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів .

Матеріали справи свідчать про те, що ДПІ, правонаступником якої є відповідач в акті перевірки №8/22-03/31227995 від 09.01.2013 р. зазначила, що при формуванні податкового кредиту по ПДВ за період часу,що перевірявся, позивач безпідставно відніс до його складу суми ПДВ , сплачені БВП «Строитель Плюс» при проведенні розрахунків за надані ними послуги ( отриманий товар ). На думку податкового органу, діяльність цього суб'єкта господарювання була направлена на проведення транзитних фінансових потоків, надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, та укладені з ними договори не мали реального характеру.

Судом встановлено ,що позивача в період часу ,що перевірявся , здійснюючи свою статутну діяльність, уклав з низкою підприємств , договори , предметом яких було проведення будівельних робіт .

Так між позивачем та ТОВ «Кримміськбудмонтаж» 26.03.2009 р. укладений договір №15 , предметом якого було виконання робіт щодо облаштування винного льоху у смт. Сімеїз в районі санаторія ім.Баранова, 15.07.2009 р. договір №29, предметом якого було виконання робіт по демонтажу та облаштуванню даху у профілакторію ФК «Дінамо - Київ» у смт. Сімеїз в районі санаторія ім.Баранова. Позивачем також був укладений договір підряду № 82 від 22.06.2009 р. предметом якого було виконання робіт по капітальному будівництву запасного виходу НІВВ «Магарач».

Позивачем до матеріалів справа залучені докази того,що вказані вище договори були ним виконані , роботи прийняти замовниками ,,сплачена їх вартість.

На вимогу суду позивачем документи, яки свідчать про те,що з метою повного та своєчасного виконання умов вказаних договорів, для дотримання строків проведення робіт з причин відсутності необхідної кількості працівників, механізмів він був вимушений укласти в період час, що перевірявся, з БВП «Строитель Плюс» договори субпідряду, предметом яких було часткове виконання робіт, обумовлених вказаними вище договорами.

Позивачем до матеріалів справ залучені документи його бухгалтерської та податкової звітності , яки свідчать про те,що укладені в період часу, що перевірявся, з БВП «Строитель Плюс» договори , предметом яких було часткове виконання робіт , передбачених договорами підряду №15 від 26.03.2009 р., №29 від 15.07.2009р., №82 від 22.06.2009 р., були виконані , роботи прийняти , проведена оплата їх вартості.

Матеріали справи свідчать про те,що позивач для виконання умов договорів підряду №15 від 26.03.2009 р., №29 від 15.07.2009р., №82 від 22.06.2009 р., придбав у БВП «Строитель Плюс» будівельні матеріали, яки в подальшому були використані під час облаштування винного льоху у смт. Сімеїз в районі санаторія ім.Баранова, демонтажу та облаштуванню даху у профілакторію ФК «Дінамо - Київ» у смт. Сімеїз в районі санаторія ім.Баранова №1, виконання робіт по капітальному будівництву запасного виходу НІВВ «Магарач».

Ані в акті перевірки , ані під час розгляду справи не надані докази того,що у позивача була відсутня необхідність укладення договорів з БВП «Строитель Плюс», він мав достатні можливості для виконання умов укладених зі своїми контрагентами договорів.

Відповідачем також не надано доказів того,що в період часу, що перевірявся, виконані БВП «Строитель Плюс» роботи не були пов'язані з виконанням позивачем умов договорів , укладених з його контрагентами. Ним також не надано доказів не отримання платником податків будівельних матеріалів , не відображення цього факту в його бухгалтерській та податковій звітності.

Вивчивши наведені вище документи, приймаючи до уваги відсутність в акті перевірки відомостей щодо спростовування зазначених вище тверджень позивача , суд, вважає доведеним факт виконання БВП «Строитель Плюс» в період часу,що перевірявся, робіт в обсягах , відображених позивачем у бухгалтерської звітності, отримання ним товарів (будівельних мтеріалів) , правомірності віднесення сплаченої їх вартості до складу валових витрат платника податків, в наслідок чого висновки податкового органу щодо взаємовідносин з цим контрагентом, викладені в акті перевірки №8/22-03/31227995 від 09.01.2013 р. , не відповідають дійсним обставинам справи, у нього були правові підстави для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту за відповідні звітні періоди, зарахування сплачених ним коштів до складу валових витрат.

Судом встановлено,що 13.06.2013р. набрало законної сили рішення Окружного адміністративного суду від 26.0.2012р. по праві №2а-11060/12/0170/12 , відповідно до якого визнані протиправним та скасовані податкові повідомлення - рішення ДПІ про донарахування позивачу податкових зобов'язань по податку на прибуток та по ПДВ за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки його взаємовідносин з БВП «Строитель Плюс» в тому числі за а період з 01.08.2009 р. по 30.06.2010р. При розгляді справи №2а-11060/12/0170/12 був встановлений зокрема факт виконання БВП «Строитель Плюс» робіт по облаштуванню винного льоху у смт.Сімеїз в районі санаторія ім.Баранова, демонтажу та облаштуванню даху у профілакторію ФК «Дінамо - Київ» у смт. Сімеїз в районі санаторія ім.Баранова №1.

За таких обставин існують підстави для задоволення позову в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ДПІ від 24.01.2013 р. № 0000642301, № 0000392301.

Ст.16 ПК України визначає обов'язки платника податків , до яких , зокрема відноситься подання на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (п.44.1 ст.44 ПК України).

У п. 44.3.ст.44 ПК України зазначено, що платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Відповідно до п. 121.1. ст.121 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Як зазначено вище, судом встановлено,що Севастопольським апеляційним адміністративним судом ухвалою від 13.06.2013р. залишена без змін постанова Окружного адміністративного суду АРК від 26.02.2013р. по справі №2а-11060/12/0170/11, відповідно до якої було, зокрема, визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення- рішення ДПІ від 03.10.2012р. № 0004192301 про збільшення суми грошового зобов'язання зі сплати штрафних санкцій в розмірі 510 грн.

При розгляді справи №2а-11060/12/0170/11 судом був встановлений факт протиправності застосування до позивача податковим органом, передбаченого п. 121.1. ст.121 ПК України штрафу за незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю.

За таких обставин, керуючись ст..72 КАС України, суд вважає, що не потребує повторному доказуванню факт вчинення позивачем всіх необхідних заходів щодо зберігання первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, в наслідок чого відсутні підстави для застосування до штрафу, передбаченого п.121.1 ст.121 ПК України. З огляду на зазначене існують підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення відповідача № 0000822301 від 24.01.2013 р.

Під час судового засідання, яке відбулось 14.10.2013р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 21.10..2013 р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у м.Ялті АРКрим Державної податкової служби № 1094 від 24.12.2012 р.

3.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м.Ялті АРКрим Державної податкової служби від 24.01.2013р. № 0000642301, № 0000792301, № 0000822301 .

4. Стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунку коштів, призначених на утримання Державної податкової інспекції у м.Ялта Головного управління Міндоходів , на користь Приватного підприємства «ШИМЧУК» ( м.Ялта вул.Московська 19-а , код ЄДРПОУ 31227995 ) 2326,19 грн. ( дві тисячі триста двадцять шість три грн. 19 коп. ) судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Яковлєв С.В.