Ухвала

від 15.10.2013 по справі 803/1940/13-а

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

15 жовтня 2013 року Справа № 803/1940/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Волдінера Ф. А.,

при секретарі судового засідання Ковальчук М.Ю.,

з участю представника позивача Герасимчук О.В.,

представника відповідача Мовшука С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Камінь-Каширського районного центру зайнятості до фермерського господарства Сільчука Володимира Пилиповича про стягнення незаконно отриманих коштів,

ВСТАНОВИВ:

Камінь-Каширський районний центр зайнятості звернувся з позовом до фермерського господарства Сільчука Володимира Пилиповича про стягнення незаконно отриманих коштів в сумі 62437,75 грн.

В судовому засіданні представник відповідача звернувся до суду з заявою про залишення адміністративного позову без розгляду в зв'язку із пропуском позивачем строку на звернення до суду.

Клопотання обґрунтовано тим, що позивачу було відомо про порушення його права ще 10.01.2012 року, ним було надіслано відповідачу лист №41/01-8 з вимогою про повернення коштів. Позивач звернувся до суду 11.09.2013 року. Таким чином, позивачем пропущено строк на звернення до суду передбачений частиною 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Представник позивача в судовому засіданні проти заяви заперечила, оскільки позивачем не було допущено пропуску строку на звернення до суду, оскільки позивачем вживались заходи по стягненню з відповідача коштів, а саме 15.06.2012 року прокурор Камінь-Каширського району звернувся в інтересах держави в особі Камінь-Каширського районного центру зайнятості з позовом до Камінь-Каширського районного суду Волинської області про стягнення з Сільчука Володимира Пилиповича незаконно отриманих коштів. Цей позов було задоволено повністю рішенням від 13.09.2012 року. Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 04.12.2012 року рішення залишено без змін, однак ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.03.2013 року вказані рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області та Апеляційного суду Волинської області були скасовані, провадження у справі закрито, оскільки даний спір належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.03.2013 року позивачем було отримано 30.04.2013 року. Позивач звернувся з даним позовом до Волинського окружного адміністративного суду 11.09.2013 року.

Таким чином, позивачем не порушено строк на звернення до суду передбачений Кодексом адміністративного судочинства України.

Заслухавши пояснення, доводи та заперечення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Вироком Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 23.01.2012 року, наявним в матеріалах справи, встановлено, що Сільчук Володимир Пилипович будучи головою фермерського господарства Сільчука Володимира Пилиповича в період 2005-2009 років уклав з Камінь-Каширським районним центром зайнятості договори про працевлаштування безробітних, за умовами яких Сільчук В.П. зобов'язався працевлаштувати у фермерському господарстві Сільчука Володимира Пилиповича направлених Камінь-Каширським районним центром зайнятості безробітних не менше ніж на два роки, а центр зайнятості перераховувати Сільчуку В.П. щомісяця протягом одного року з дня працевлаштування дотацію згідно з наданими відомостями про нараховану та виплачену заробітну плату. Сільчуком В.П. протягом 2005-2009 років було подано відомості про нараховану та сплачену заробітну плату та інші офіційні документи, в яких відобразив завідомо неправдиві відомості про виплату заробітної плати особами, які фактично жодного дня у фермерському господарстві не працювали, заробітної плати не отримували. Внаслідок подання завідомо неправдивих даних Сільчук В.П. незаконно заволодів дотаційними коштами, призначеними для забезпечення працевлаштування працівників на загальну суму 62437,75 грн.

Таким чином, строк на звернення до суду про стягнення вказаних коштів почав свій перебіг з моменту набрання чинності вироку Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 23.01.2012 року, а саме - 08.02.2012 року.

Судом встановлено, що 15.06.2012 року (через чотири місяці після набрання законної сили вироком) прокурор Камінь-Каширського району звернувся в інтересах держави в особі Камінь-Каширського районного центру зайнятості з позовом до Камінь-Каширського районного суду Волинської області про стягнення з Сільчука Володимира Пилиповича незаконно отриманих коштів. Рішенням суду від 13.09.2012 року вказаний позов було задоволено повністю. Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 04.12.2012 року рішення залишено без змін, однак ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.03.2013 року вказані рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області та Апеляційного суду Волинської області були скасовані, провадження у справі закрито, оскільки даний спір належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.03.2013 року позивачем було отримано 30.04.2013 року, що підтверджується номером та датою вхідної кореспонденції наявними на копії ухвали наданої представником позивача.

Таким чином, з моменту звернення прокурора з позовом про стягнення коштів (15.06.2012 року) перебіг строку звернення до суду перервався та відновився з моменту отримання позивачем ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (30.04.2013 року).

Як вбачається з відбитку з позовної заяви, до Волинського окружного адміністративного суду позивач звернувся 16.09.2013 року, тобто через чотири місяці з моменту відновлення перебігу строку на звернення до суду.

Таким чином, загальний строк коли позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з фермерського господарства Сільчука Володимира Пилиповича незаконно отриманих коштів в сумі 62437,75 грн. складає вісім місяців, відтак позивач звернувся до Волинського окружного адміністративного суду після закінчення шестимісячного строку передбаченого частиною 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Правові приписи, які встановлюють строки звернення до адміністративного суду означають, що позов має подаватися лише в тих межах часу, які встановлені законом.

Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Встановлення таких строків дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, спонукає до своєчасного вчинення ними процесуальних дій, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, не зловживаючи ними.

Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України передбачені наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду. Відповідно до даної статті, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Вказані вище норми кореспондується з положеннями пункту 9 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Судом взято до уваги посилання представника позивача, як на причину пропуску строку, звернення прокурора з відповідним позовом до загального суду, однак незважаючи на ці обставини позивачем не дотримано встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку на звернення до суду. При цьому позивачем та його представником не наведено жодної причини пропуску вказаного строку.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що наведені позивачем обставини, що зумовили пропуск ним строку на звернення до суду не є об'єктивно непереборними, не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та повністю залежать від волевиявлення позивача, а тому не можуть бути взяті до уваги як поважні причини для пропуску строку на звернення до суду.

Оскільки, наведені позивачем обставини не дають суду підстави для визнання того, що позивачем було пропущено строк звернення до адміністративного суду з поважних причин, інших підстав для визнання причин пропуску вказаного строку позивачем не вказано, а тому адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись частиною 2 статті 99, пунктом 9 частини 1 статті 155, частинами 3, 7 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Залишити без розгляду адміністративний позов Камінь-Каширського районного центру зайнятості до фермерського господарства Сільчука Володимира Пилиповича про стягнення незаконно отриманих коштів.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ф.А.Волдінер