Ухвала

від 12.05.2014 по справі 803/1940/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2014 р. Справа № 876/13432/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Шинкар Т.І., Ільчишин Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Камінь-Каширського районного центру зайнятості на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом Камінь-Каширського районного центру зайнятості до фермерського господарства Сільчука Володимира Пилиповича про стягнення незаконно отриманих коштів,-

В С Т А Н О В И В :

Камінь-Каширський районний центр зайнятості звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до фермерського господарства Сільчука Володимира Пилиповича в якому просив стягнути з відповідача 62437,75 грн.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року адміністративний позов залишено без розгляду, з підстав передбачених п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Камінь-Каширський районний центр зайнятості оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі зазначає, що відповідно до частини 2 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд визнає причину пропущений строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.

Апелянт зазначає, що про незаконне отримання дотаційних коштів Фермерським господарством Сільчука Володимира Пилиповича, Камінь - Каширському районному центру зайнятості стало відомо за результатами ревізії проведеної контрольно-ревізійним відділом в Камінь-Каширському і Любешівському районах акт від 16.12.2011 №330-14/21 та ознайомившись з вироком Камінь-Каширського районного суду від 23.01.2012, яким ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 364-1, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 209 КК України (надійшов на адресу центру зайнятості 26.03.2012 вхідний № 292).

15.06.2012 з метою захисту інтересів держави в особі Камінь-Каширського районного центру зайнятості прокуратурою Камінь-Каширського районну в порядку ст. 45 ЦПК України пред'явлено позов до Камінь-Каширського районного суду про стягнення незаконно отриманих дотаційних коштів на загальну суму 91 278 гривень 65 копійок. 13.09.2012 ухвалою Камінь-Каширського районного суду позовну заяву задоволено повністю. Не погоджуючись з зазначеним рішенням Камінь-Каширського районного суду ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Волинської області. 04.12.2012 ухвалою Апеляційного суду Волинської області апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Не погоджуючись з ухвалою Колегії судів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Волинської області ОСОБА_1 подано касаційну скаргу.

27.03.2013 ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 13 вересня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 04 грудня 2012 року скасовано. Провадження у справі за позовом прокурора Камінь-Каширського району Волинської області в інтересах держави в особі Камінь-Каширського районного центру зайнятості - робочого органу дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманих дотаційних коштів закрито.

Апелянт зазначає, що копія зазначеної ухвали ним отримана 30.04.2013 року, а 11.09.2013 року він звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з позовом, тому вважає, що ним не порушено строк звернення до суду передбачений Кодексом адміністративного судочинства.

На підставі вище викладеного просить скасувати ухвалу суду першої інстанції.

Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних міркувань.

Постановляючи ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Вироком Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 23.01.2012 року, наявним в матеріалах справи, встановлено, що ОСОБА_1 будучи головою фермерського господарства ОСОБА_1 в період 2005-2009 років уклав з Камінь-Каширським районним центром зайнятості договори про працевлаштування безробітних, за умовами яких ОСОБА_1 зобов'язався працевлаштувати у фермерському господарстві ОСОБА_1 направлених Камінь-Каширським районним центром зайнятості безробітних не менше ніж на два роки, а центр зайнятості перераховувати ОСОБА_1 щомісяця протягом одного року з дня працевлаштування дотацію згідно з наданими відомостями про нараховану та виплачену заробітну плату. ОСОБА_1 протягом 2005-2009 років було подано відомості про нараховану та сплачену заробітну плату та інші офіційні документи, в яких відобразив завідомо неправдиві відомості про виплату заробітної плати особами, які фактично жодного дня у фермерському господарстві не працювали, заробітної плати не отримували. Внаслідок подання завідомо неправдивих даних ОСОБА_1 незаконно заволодів дотаційними коштами, призначеними для забезпечення працевлаштування працівників на загальну суму 62437,75 грн.

Тому суд першої інстанції вважав, що строк на звернення до суду про стягнення вказаних коштів почав свій перебіг з моменту набрання чинності вироку Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 23.01.2012 року, а саме - 08.02.2012 року.

Судом першої інстанції, встановлено, що 15.06.2012 року прокурор Камінь-Каширського району звернувся в інтересах держави в особі Камінь-Каширського районного центру зайнятості з позовом до Камінь-Каширського районного суду Волинської області про стягнення з ОСОБА_1 незаконно отриманих коштів. Рішенням суду від 13.09.2012 року позов задоволено повністю. Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 04.12.2012 року рішення залишено без змін, однак ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.03.2013 року вказані рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області та Апеляційного суду Волинської області скасовано, провадження у справі закрито, оскільки даний спір належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.03.2013 року позивачем отримано 30.04.2013 року.

При цьому суд першої інстанції залишаючи позовну заяву без розгляду, виходив з того, що з моменту звернення прокурора з позовом про стягнення коштів (15.06.2012 року) перебіг строку звернення до суду перервався та відновився з моменту отримання позивачем ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (30.04.2013 року), а до Волинського окружного адміністративного суду позивач звернувся 16.09.2013 року, тобто через чотири місяці з моменту відновлення перебігу строку на звернення до суду.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач звернувся до Волинського окружного адміністративного суду після закінчення шестимісячного строку передбаченого частиною 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Однак колегія суддів з такими доводами суду першої інстанції не може погодитись, оскільки відповідно до відбитку поштового штемпеля на конверті (а.с.7) позивач звернувся з позовом 12.09.2013 року, копію ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.03.2013 року, ним отримано 30.04.2013 року, тому колегія суддів вважає, що позивачем не пропущено передбачений ч. 2 ст. 99 КАС України строк звернення до адміністративного суду, а покликання суду першої інстанції про переривання перебігу строку на звернення з адміністративним позовом є помилковим.

З огляду на це суд апеляційної інстанції вважає, що ухвала суду першої інстанції є передчасною та підлягає скасуванню, бо судом порушено норми процесуального права, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 160, ст. 197, п.3 ч.1 ст. 199, ст. 204, ст. 205, ст. 206, ст. 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Камінь-Каширського районного центру зайнятості - задовольнити, ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 803/1940/13-а скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді Т.І. Шинкар

Н.В. Ільчишин