Постанова

від 18.10.2013 по справі 805/7969/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Михайлик А.С.

Суддя-доповідач - Бишов М. В.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2013 року справа №805/7969/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Бишова М.В.

суддів Компанієць І.Д., Шальєвої В.А.

при секретарі Абушек А.С.

з участю представника позивача Ярук А.І.

представників відповідача Стасенко О.В., Петрова А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Донспецмонтаж» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2013 року по адміністративній справі №805/7969/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донспецмонтаж» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання дій неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донспецмонтаж» звернулося до суду із позовом до ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання протиправними дії щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 8 квітня 2013 року та скасування податкових повідомлень-рішень №0000762205 від 18 квітня 2013 року та №0000982205 від 13 травня 2013 року.

В обґрунтування позову зазначив, що дії відповідача з проведення перевірки є протиправними, оскільки перевірку проведено за відсутності на те підстав та із порушенням встановленого порядку проведення, оскільки повідомлення про проведення перевірки було отримано позивачем вже після її початку. Наведені дії податкової інспекції не відповідають вимогам підпункту 78.1.1. пункту 78.1. статті 78, пункту 79.2. статті 79 Податкового кодексу України.

Що стосується прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень про зменшення суми від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток та від'ємного значення податку на додану вартість, прийнятих на підставі викладених в акті перевірки висновків, позивач зазначив, що висновки акту перевірки, що стали підставою їх прийняття, є необґрунтованими, оскільки засновуються виключно на акті перевірки контрагента позивача - ТОВ «Акрополь» від 16 січня 2013 року №58/22-817/30638563, складеному ДПІ в Солом'янському районі м. Києва, акті перевірки ТОВ «Контелл» - ДПІ в Печерському районі м. Києва та інформаційних баз податкової інспекції, а не первинних документів.

Позивач наполягав на відповідності вимогам чинного законодавства здійсненого ним податкового обліку витрат та податкового кредиту за наслідком відображення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Акрополь».

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2013р. в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Донспецмонтаж» відмовлено у повному обсязі.

Позивачем по справі подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права. Апелянт вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи та висновки суду не відповідають обставинам справи. Угоди між позивачем та його контрагентами були реальними, підтверджуються належними доказами, у зв'язку із чим висновки перевірки податкового органу є необґрунтованими. Товарно-матеріальні цінності, які були отримані позивачем від ТОВ «Акрополь» за договором, були використані позивачем в господарській діяльності при виконанні договору підряду на виконання будівельно-монтажних робіт з ТОВ «Альткомкиївбуд». Крім того, апелянт вважає дії податкового органу по проведенню перевірки протиправними та безпідставними.

Представник позивача у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити її у повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги позивача заперечували та просили залишити без змін постанову суду першої інстанції.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановила наступне.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Донспецмонтаж» (позивач) є юридичною особою, зареєстрований 20 березня 2000 року, номер запису про державну реєстрацію 1 266 120 0000 001051, обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за кодом 30871714 (т.1 арк. справи 52). Як платник податків позивач перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області, яка є правонаступником Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби.

Наказом Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби №269 від 25 березня 2013 року на підставі пункту 20.1.4, статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1. пункту 78.1. статті 78, пункту 79.1. статті 79 Податкового кодексу України призначено проведення документальної невиїзної позапланової перевірки позивача щодо взаємовідносин з ТОВ «Акрополь», код ЄДРПОУ 30638563, за вересень 2011 року тривалістю 5 робочих днів з 26 березня 2013 року (т.с.1 а.с. 21). Наказ про призначення перевірки направлений позивачу 26 березня 2013 року, отриманий ним - 30 березня 2013 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (т.с.2 а.с.38).

В період з 26 березня 2013 року по 1 квітня 2013 року на підставі зазначеного наказу Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку, за наслідком проведення якої складений акт №187/22-5/308717141 від 8 квітня 2013 року (т.с.1 а.с.27-40). За змістом акту в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарно-матеріальних цінностей від продавця (ТОВ «Акрополь») до покупця (ТОВ «Донспецмонтаж»), оскільки в товариства відсутні акти-приймання товару, товарно-транспортні накладні з відміткою про передачу та отримання товарно-матеріальних цінностей, будь-які документи, що містять реквізити міста постачання та призначення, зберігання товарно-матеріальних цінностей, передачу товару перевізникові та умови транспортування, відсутність майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень в контрагентів позивача.

З огляду на наведене, у висновках акту відповідач зазначив про безпідставність формування позивачем податкового кредиту та витрат через відображення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей, порушення пункту 198.2 та 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового кредиту та податкового зобов'язання на 340456 грн та завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, в розмірі 329 877 грн; порушення підпункту 138.1, 138.2, 138.6 статті 138, пункту 139.1.9 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми витрат на 3 166 667 грн по декларації з податку на прибуток за 2011 рік (2-4 квартал) та, відповідно, завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток на 3 166 667 грн по декларації за 2011 рік.

18 квітня 2013 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000762205 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 3 166 666,67 грн (т.с.1 а.с.41).

13 травня 2013 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000982205 про зменшення суми від'ємного значення суми податку на додану вартість на 633 333 грн (т.с.1 а.с.42).

Податкові повідомлення-рішення №0000762205 від 18 квітня 2013 року та №0000982205 від 13 травня 2013 року оскаржувалися позивачем в адміністративному порядку, але були залишені без змін.

Спірними питаннями цієї справи є правомірність дій відповідача з проведення перевірки позивача та правомірність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень.

Стосовно правомірності дій відповідача з проведення перевірки позивача колегія суддів зазначає, що згідно пункту 20.1.4. статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом. Зазначене право податкового органу кореспондується із обов'язком платника податків допускати посадових осіб контролюючого органу для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом, що закріплений у підпункті 16.1.13. статті 16 Податкового кодексу України.

Порядок проведення перевірок визначений статтями 75-86 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 75.1. статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки встановлені статтею 79 Податкового кодексу України, відповідно до якої документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до наявних в матеріалах справи документів, проведенню перевірки позивача передувало направлення податковою інспекцією на ім'я керівника позивача листа №2416/10/22-513-3 від 24 січня 2013 року з вимогою надати інформацію та копії документів щодо фінансово-господарської діяльності товариства по взаємовідносинам із ТОВ «Акрополь» (ЄДРПОУ 30638563) за вересень 2011 року (т.с.1 а.с.14-15).

Підставою для направлення зазначеного запиту стало отримання відповідачем акту Державної податкової інспекції в Солом'янському районі м. Києва №58/22-817/30638563 від 16 січня 2013 року, у висновках якого зазначено про не встановлення факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «Акрополь» у вересні 2011 року, встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг), що підпадають під визначення статті 22, 185 Податкового кодексу України (т.с.1 а.с.204-219).

Листом від 07 лютого 2013 року позивач, на вимогу відповідача, надав копії наступних документів: виписку з ЄДР, довідку з ЄДР, договір №2011/08-06 від 16 серпня 2011 року разом із специфікацією, банківські виписки на 3-х аркушах, податкові накладні (8шт.) та картку по рахунку 631 "Розрахунки з постачальниками" за вересень 2011 року. Листом від 18 лютого 2013 року позивач повідомив податкову інспекцію про включення до складу валових витрат 3 кварталу 2011 року 3 166 666,67 грн за наслідком відображення операцій на підставі договору №2011/08-06 від 16 серпня 2011 року.

Дослідивши зміст наведених вище листів та перелік витребуваних податковою інспекцією документів та документів, що були надані позивачем, колегія суддів зазначає, що позивачем не були надані всі витребувані податковою інспекцією документи. Зокрема, позивачем не надано, документи, визначені в пункті 8 листа №2416/10/22-513-3, який передбачає надання документів на підтвердження подальшого використання придбаних ним в ТОВ «Акрополь» товарно-матеріальних цінностей.

Згідно підпункту 78.1.1 пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Наказ про призначення перевірки направлений позивачу рекомендованим листом про вручення в перший день проведення перевірки 26 березня 2013 року.

Згідно пункту 79.2. статі 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Положень щодо отримання платником податків до початку проведення невиїзної перевірки наказу про її проведення положеннями цієї статті не визначено, а тому суд вважає, що податковою інспекцією виконані вимоги статті 79 Податкового кодексу України, що є передумовою для початку проведення невиїзної перевірки.

Колегія суддів вважає безпідставними посилання позивача на приписи пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України, оскільки приписи статті 79 Податкового Кодексу є спеціальними у відношенні проведення невиїзних перевірок.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості вимог позивача в частині визнання протиправними дій щодо проведення перевірки та відсутності підстав для їх задоволення.

Стосовно прийнятих відповідачем за наслідком проведеної перевірки податкових повідомлень-рішень, суд першої інстанції дійшов висновку про не доведення позивачем використання придбаних в ТОВ «Акрополь» товарно-матеріальних цінностей у господарській діяльності, що свідчить про безпідставне відображення пов'язаних з придбанням зазначених ТМЦ витрат до складу валових витрат та податкового кредиту. Отже, висновки відповідача, викладені в акті перевірки стосовно завищення валових витрат 3-кварталу 2011 року на 3 166 667 грн та завищення податкового кредиту у жовтні 2011 року на 633 333 грн є правомірними. З огляду на наведене вимоги позивача про скасування податкових повідомлень-рішень №0000762205 від 18 квітня 2013 року та № 0000982205 від 13 травня 2013 рок задоволенню не підлягають.

Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Позивачем до складу податкового кредиту вересня 2011 року включено податок на додану вартість в сумі 633 333 грн за наслідком вчинення правочинів на підставі умов договору №2011/08-06 від 16 серпня 2011 року. З тих самих підстав до складу валових витрат 3-го кварталу 2011 року позивачем включено 3 166 666,67 грн.

Відповідно до умов договору № 2011/08-06 від 16 серпня 2011 року, укладеному між ТОВ «Донспецмонтаж» (покупець) та ТОВ «Акрополь» (продавець), останній зобов'язався поставити у власність позивача обладнання (надалі товар), індивідуальні характеристики, кількість та якість якого визначені в специфікаціях, що додаються до цього договору. Позивач (покупець), в свою чергу, зобов'язався прийняти зазначений товар та сплатити на умовах, визначених договором. Орієнтована вартість договору із врахуванням додаткової угоди від 21 березня 2012 року (т.с.1 а.с.201) складає 15000000 грн з ПДВ (т.с.1 а.с.77-79). За змістом специфікацій до цього договору предметом постачання є меблі (т.с.1 а.с.165-197, 198-200, 202-209, 210-212). Умовами договору та специфікацій до нього передбачено постачання товарів на умовах передплати.

Згідно наявних в матеріалах справи банківських виписок на виконання прийнятих зобов'язань за договором №2011/08-06 від 16 серпня 2011 року позивач перерахував на користь ТОВ «Акрополь» кошти в сумі 3 800 000 грн, у тому числі 14 вересня 2011 року - 1 500 000 грн, 27 вересня 2011 року - 500 000 грн, 30 вересня 2011 року - 1 800 000 грн (т.с.1 а.с.80-97). За фактом передплати позивач включив до складу валових витрат 3 166 666,67 грн та 633 333,33 грн до складу податкового кредиту.

На виконання вимог статей 198, 201 Податкового кодексу України позивачем отримані податкові накладні №6 від 14 вересня 2011 року на суму ПДВ 83 333,33 грн, №7 від 14 вересня 2011 року на суму ПДВ 83 333,33 грн, №8 від 14 вересня 2011 року на суму ПДВ 83 333,33 грн, №11 від 28 вересня 2011 року на суму ПДВ 83 333,33 грн, №12 від 30 вересня 2011 року на суму ПДВ 50 000 грн, №13 від 28 вересня 2011 року на суму ПДВ 83 333,33 грн, №14 від 30 вересня 2011 року на суму ПДВ 83 333,33 грн, №15 від 30 вересня 2011 року на суму ПДВ 83 333,33 грн (т.с.1 а.с.138-145).

Згідно приписів пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (робіт, послуг) (п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України).

Пунктом 198.6. цієї статті ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Склад витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток та порядок їх визнання встановлений статтею 138 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 138.1. статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування складаються з витрат операційної діяльності та інших витрат.

Витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати, що беруться для визначення об'єкту оподаткування з урахуванням пунктів 138.2., 138.11. статті 138, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142, 143 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 138.2. статті 138 Податкового кодексу України обов'язковим правилом для визнання витрат є наявність первинних документів, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачено правилами бухгалтерського обліку та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно пункту 138.4. та 138.5. статті 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійсненні, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку в первинних документах. Тобто, у разі встановлення безтоварності (відсутності реального виконання) операцій визначення податкового кредиту (та, відповідно, включення витрат на здійснення таких операцій до складу валових витрат підприємства) є безпідставним, незважаючи на наявність у платника податку (позивача у справі) доказів сплати продавцеві вартості товару.

Суд першої інстанції правомірно прийняв до уваги посилання позивача на те, що формування податкового кредиту та валових витрат не поставлено в залежність від наявності чи відсутності документів на перевезення товарно-матеріальних цінностей, проте, як зазначалося вище, в податковому обліку можуть відображуватися наслідки вчинення господарських операцій, які мали реальне відбуття. Відбуття певної господарської операції встановлюється за наслідком дослідження сукупності документів, оформленням яких супроводжувалося її виконання, таких як, договори на придбання товарно-матеріальних цінностей, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, документи щодо виконання вантажно-розвантажувальних робіт, приймання товарів за якістю та кількістю, інші документи, що підтверджують зберігання та подальший продаж товарів.

Крім цього, положеннями Податкового кодексу України, наведеними вище, визначено, що товари (роботи та послуги) вартість яких включається до складу податкового кредиту чи валових витрат мають придбаватися з метою використання у межах здійснюваної таким платником діяльності.

На підтвердження відбуття правочину з постачання товарів позивачем надані видаткові накладні, на підставі яких позивачем отримувався товар та документи, що підтверджують подальший перепродаж зазначеного товару. Відповідно до наданих позивачем видаткових накладних сплачений товариством товар у жовтні 2011 року був отриманий згідно видаткової накладної №РН-0000022 від 31 жовтня 2011 року на суму 3 672 350,40 грн, у т.ч. ПДВ в сумі 612 058,40 грн, №РН-0000010 від 4 квітня 2012 року на суму 202 160,93 грн, у т.ч. ПДВ в сумі 33 693,49 грн, №РН-0000011 від 4 квітня 2012 року на суму 588 684,00 грн, у т.ч. ПДВ в сумі 98114 грн, №РН 0000017 від 18 липня 2012 року на суму 79 050,16 грн, у т.ч. ПДВ в сумі 13 175,03 грн (т.с.2 а.с.2-5).

Як стверджує позивач, придбані в ТОВ «Акрополь» товарно-матеріальні цінності були використані в ході виконання ним прийнятих зобов'язань за договором підряду на виконання будівельно-монтажних робіт на об'єкті стадіон «ЄВРО -2012» по вул. Стрийська-Кільцева дорога у м. Львові №04/10-1 від 6 квітня 2010 року, укладеному із ТОВ «Альткомкиївбуд». Згідно умов зазначеного договору, підрядник (позивач) зобов'язався своїми та залученими силами та коштами виконати будівельно-монтажні роботи на об'єкті стадіон «ЄВРО -2012» по вул. Стрийська - Кільцева дорога у м. Львові відповідно до погодженої проектної документації та передати виконані роботи замовнику відповідно до умов цього договору (т.с.1 а.с.154-164).

За фактом монтування меблів та кухонної техніки, придбаних позивачем у ТОВ «Акрополь», на підставі умов договору підряду на виконання будівельно-монтажних робіт позивач складав відповідні акти.

Згідно наданого позивачем акту №300-1 вартості змонтованого устаткування, що придбав виконавець робіт (додаток до акту №300 приймання виконаних будівельних робіт) позивач у жовтні 2011 року змонтував меблі та кухонну техніку, які отримав згідно видаткових накладних від 31 жовтня 2011року (позиції 1,-8, 12-20, 21-29, 32, 45,47-49, 57,58 акту), №РН 00000010 від 4 квітня 2012 року (позиції 9, 10, 36-40, 46, 55,56) та №РН 0000011 від 4 квітня 2012 року (позиції 9,16, 21, 30-32, 35, 42-44, 51-54,66, 84).

Дослідивши наведені документи суд першої інстанції не прийняв їх як належний доказ використання позивачем у власній господарській діяльності придбаних в ТОВ «Акрополь» товарно-матеріальних цінностей, оскільки в договорі №04/10-1 від 6 квітня 2010 року йдеться про будівельні роботи на будівельному майданчику, монтування будівельних конструкцій, а не постачання та монтаж меблів та кухонної техніки. Згідно даних акту №300 за жовтень 2011 року позивач монтажував товарно-матеріальні цінності раніше їх фактичного отримання від ТОВ «Акрополь».

Колегія суддів не погоджується з даною позицією суду першої інстанції та вважає, що використання позивачем товарів, придбаних у ТОВ «Акрополь», у власній господарській діяльності шляхом монтування на об'єкті стадіон «ЄВРО -2012» по вул. Стрийська-Кільцева дорога у м. Львові за договором підряду з ТОВ «Альткомкиївбуд» №04/10-1 від 6 квітня 2010 року повністю підтверджується наданими позивачем документами.

Стосовно даних розбіжностей приймання обладнання, визначеного в видаткових накладних з даними, визначених в актах приймання робіт, колегія суддів зазначає, що згідно акту №1-5 ТОВ «Донспецмонтаж» та ТОВ «Альткомкиївбуд» було проведено корегування до акту №300-1, відповідно до якого положення окремих товарних позицій за актом №300-1 було змінено актом №1-5 без фактичного виключення цих товарних позицій (т.с.2 а.с.103-106). Помилка була обумовлена значним обсягом робіт, що виконувалися на об'єкті будівництва стадіон «ЄВРО -2012» по вул. Стрийська-Кільцева дорога у м. Львові у рамках підготовки м. Львова до проведення матчів до ЄВРО-2012 та необхідністю підтвердження обсягів виконаних робіт перед УЄФА за певними періодами, що дозволило м. Львів уникнути виключення з числа міст, які приймають ЄВРО-2012. Факт виконаних робіт у будь-якому разі підтверджений актом №1-5 за квітень 2013р.

Таким чином, колегія суддів вважає, що у позивача відсутні порушення правил бухгалтерського та фінансового обліку, відсутність факту правопорушення та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи, що, у свою чергу призвело до необґрунтованого прийняття податковим органом 18 квітня 2013 року податкового повідомлення-рішення №0000762205 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 3 166 666,67 грн та 13 травня 2013 року податкового повідомлення-рішення №0000982205 про зменшення суми від'ємного значення суми податку на додану вартість на 633 333 грн.

Згідно з ст.202 ч.1 п.3 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції вірно встановлені обставини справи, але його висновки не відповідають встановленим обставинам

З огляду на наведене колегія суддів вважає за необхідне постанову суду першої інстанції скасувати в цілому та прийняти нову постанову про задоволення позову, оскільки часткове скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови в частині позовних вимог не передбачено діючими нормами КАС України.

На підставі викладеного та керуючись ст.2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 1951, 196-198, 202, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Донспецмонтаж» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2013 року по адміністративній справі №805/7969/13-а - задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2013 року по адміністративній справі №805/7969/13-а - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Донспецмонтаж» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання дій неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області №0000762205 від 18 квітня 2013 року

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області та №0000982205 від 13 травня 2013 року.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донспецмонтаж» з Державного бюджету України витрати по оплаті судового збору в сумі 2294 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання постанови у повному обсязі.

У повному обсязі постанова складена 23 жовтня 2013 року.

Колегія суддів М.В. Бишов

І.Д. Компанієць

В.А. Шальєва