Постанова

від 15.10.2013 по справі 825/2617/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/2617/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Бородавкіна С.В.

Суддя-доповідач: Мамчур Я.С.

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 жовтня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Мамчура Я.С.

суддів: Горяйнова А .М ., Желтобрюх І .Л .

при секретарі Гімарі Н .В .

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у відповідності до положень ст.41 КАС України без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу апеляційну скаргу Чернігівського обласного державного центру експертиз сортів рослин з державною інспекцією з охорони прав на сорти рослин Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції м. Чернігова Державної податкової служби до Чернігівського обласного державного центру експертиз сортів рослин з державною інспекцією з охорони прав на сорти рослин Чернігівської області про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з Чернігівського обласного державного центру експертиз сортів рослин з державною інспекцією з охорони прав на сорти рослин Чернігівської області податковий борг з податку на додану вартість в сумі 5988,00 грн.

В обґрунтування поданого позову, Державна податкова інспекція м. Чернігова Державної податкової служби вказує на те, що на підставі податкових декларації №28900 від 14 березня 2011 року, №84983 від 20 квітня 2011 року, №127543 від 20 липня 2011 року, №9007064215 від 19 серпня 2011 року у відповідача у творився борг з податку на додану вартість в сумі 5988,00 грн. В порушення вимог Податкового кодексу України дана сума не була перерахована відповідачем на спеціальний рахунок, а тому є такою, що використана ним не за її цільовим призначенням.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить дану постанову скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні адміністративного позову повністю, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, постанову суду скасувати та прийняти нову про задоволення адміністративного позову.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 198 та ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду та приймає нову постанову з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що Чернігівський обласний державний центр експертиз сортів рослин з державною інспекцією з охорони прав на сорти рослин Чернігівської області зареєстрований як юридична особа, є бюджетною установою та знаходиться на спеціальному режимі оподаткування діяльності у сфері сільського господарства.

Відповідач знаходиться на обліку як платник податків в Державній податковій інспекції м. Чернігова Державної податкової служби.

Так, відповідачем до Державної податкової інспекції м. Чернігова Державної податкової служби подані податкові декларації №28900 від 14 березня 2011 року на суму 2633,00 грн., №84983 від 20 квітня 2011 року на суму 2068,00 грн., №127543 від 20 липня 2011 року на суму 121,00 грн., №9007064215 від 19 серпня 2011 року на суму 1166,00 грн.

Позивачем 05 квітня 2011 року винесено вимогу №565, в якій зазначено, що сума податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 05 квітня 2011 року становить 2633,00 грн.

Дана вимога була направлена на адресу відповідача. Відповідно до довідки поштового відділення зв'язку податкова вимога не була отримана відповідачем у зв'язку з не знаходженням за вказаною позивачем адресою (а.с.19).

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції вказав на те, що відповідачем не виконані вимог п.п.13 п.1 підр.2 р. ХХ Податкового кодексу України та не перераховано кошти на спеціальний рахунок.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до положень п.209.2 ст.209 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським

підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках,

відкритих в установах банків у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Порядок відкриття таких спеціальних рахунків визначено постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року №11, якою затверджено «Порядок акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках» (в редакції чинній на той час).

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм» від 24 травня 2012 року № 4834-VI (набрав чинності 22 серпня 2012 року) абзац 2 п.209.2 ст.209 Податкового кодексу України викладено в такій редакції:

«Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України».

До постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року №11, 22 серпня 2012 року внесено зміни (постанова Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2012 року №779), відповідно до яких даною постановою затверджено «Порядок акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів».

Отже, в період з квітня 2011 року по серпень 2011 року спеціальні рахунки відповідно до вимог чинного на той час законодавства мали бути відкриті у банках. Відкриття таких рахунків в органах державного казначейства чинним законодавством передбачено не було.

В той же, час ч.1 ст.43 Бюджетного кодексу України передбачено, що при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Оскільки Чернігівський обласний державний центр експертиз сортів рослин з державною інспекцією з охорони прав на сорти рослин Чернігівської області є державною установою, то в силу положень ч.1 ст.43 Бюджетного кодексу України він не наділений правом відкривати рахунки в установах банку.

З матеріалів справи вбачається, що позивач для вирішення питання про відкриття спеціального рахунку на виконання ним вимог ст.209 Податкового кодексу України звернувся до Головного управління державного казначейства України у Чернігівській області з відповідним запитом.

Листом Головного управління Державного казначейства України у Чернігівській області від 16 червня 2011 року №09-12/550/5735 відповідача повідомлено про наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року №11 «Про затвердження Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках» дійсно передбачено акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках (поточних рахунках із спеціальним режимом використання ), відкритих у банках.

Разом з тим, зазначеною постановою не визначено порядок відкриття спеціальних рахунків для акумулювання сум податку на додану вартість сільгоспвиробникам, які є бюджетними установами, в органах Державного казначейства України.

Враховуючи вищевикладене, Головним управлінням Державного казначейства України у Чернігівській області направлено запит Державному казначейству України з питання надання роз'яснень щодо поширення дії постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року №11 на бюджетні установи, які є сільгоспвиробниками, та щодо порядку відкритті та обслуговування спеціальних рахунків для акумулювання сум податку на додану вартість такими сільгоспвиробниками.

Листом Міністерства фінансів України віл 15 червня 2011 року №31-08120-08-24/15216, направленого на адресу Державної казначейської служби України, повідомлено про те, що вирішення даного питання є можливим за умови внесення відповідних змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року №11.

Як зазначено вище, відповідні зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року №11 внесені тільки 22 серпня 2012 року постановою Кабінету Міністрів України №799.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що чинним законодавством України на час виникнення спірних правовідносин (березень - серпень 2011 року) не визначено порядок відкриття спеціальних рахунків для акумулювання податку на додану вартість сільгоспвиробниками, які є державними установами, для виконання ними вимог ст.209 Податкового кодексу України з дотриманням положень ст.43 Бюджетного кодексу України.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач не мав об'єктивної можливості зарахувати суми податку на додану вартість на спеціальні рахунки, відкриті в органах Державного казначейства. Тому, адміністративний позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Оскаржувана постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Керуючись статтями 41, 196, 198, 202, 205, 207, 212 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Чернігівського обласного державного центру експертиз сортів рослин з державною інспекцією з охорони прав на сорти рослин Чернігівської області - задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2013 року - скасувати.

В задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції м.Чернігова Державної податкової служби до Чернігівського обласного державного центру експертиз сортів рослин з державною інспекцією з охорони прав на сорти рослин Чернігівської області про стягнення податкового боргу в сумі 5988,00 грн. - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Мамчур Я.С.

Судді Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.

Повний текст виготовлено 21.10.13 року.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.