Ухвала

від 16.10.2013 по справі 826/6731/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/6731/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

16 жовтня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й. СуддівБорисюк Л.П., Ключковича В.Ю.

розглянувши у порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Делікатесстаргруп» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Делікатесстаргруп» пред'явило позов до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби в якому (з урахуванням заяви позивача від 27.05.2013р.) просить суд: визнати протиправними дії ДПІ у Голосіївському районі м. Києва щодо проведення документальної позапланової перевірки ПП «Делікатесстаргруп»; скасувати податкове повідомлення - рішення від 18.05.2013 р. №0005052280.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 червня 2013 року позовні вимоги задоволено в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 18.05.2013 р. №0005052280, в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволені позовних вимог позивачу відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем було проведено документально позапланову перевірку Приватного підприємства «Делікатесстаргруп» (код ЄДРПОУ 35791597), з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Світлодніпровське» (код ЄДРПОУ 22224993) за квітень 2010 року, ПП. «Калісто» (код ЄДРПОУ 24670538), за травень, липень - вересень 2010 року, ПП. «Сільгоспнафтопродукрсервіс 10» (код ЄДРПОУ 37261004) за січень, лютий 2011 року, ПП «АС Груп» (код ЄДРПОУ 34958348) за березень 2011 року, ПП. «Асторг-М» (код ЄДРПОУ 38052647) за липень, серпень 2012 року, ПП. «Делікатессервіс» (код ЄДРПОУ 35709665) за вересень, жовтень 2012 року, ПП. «Азимут плюс» (код ЄДРПОУ 36864964) за вересень 2011 року, ТОВ «Кремавтобуд» (код ЄДРПОУ 30132398) за грудень 2011 року, ТОВ «МІПВЕ» (код ЄДРПОУ 34958133) за квітень 2011 року,за результатами якої складено Акт від 24.04.2013 №261/1-22-80-35791597 (далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.6 п.7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», із змінами та доповненнями, та п.198.3, п.198.6 ст. 198, та п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-IV, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 650 538,00 грн., в тому числі за квітень 2010 року в сумі 36 100 грн.; за травень 2010 року в сумі 36 775 грн.; за липень 2010 року в сумі 46 246,00 грн.; за серпень 2010 року в сумі 43 414 грн.; за вересень 2010 року в сумі 48 615 грн.; за січень 2010 року в сумі 23 605,00 грн.; за лютий 2011 року в сумі 25 560,00 грн.; за березень 2011 року в сумі 35242,00 грн.; за квітень 2011 року в сумі 31 453,00 грн.; за травень 2011 року в сумі 6024,00 грн.; за вересень 2011 року в сумі 75 857,00 грн.; за жовтень 2011 року в сумі 899,00 грн.; за грудень 2011 року в сумі 103 823,00 грн.; за липень 2010 року в сумі 64 228,00 грн.; за серпень 2010 року в сумі 65062,00 грн.; за вересень 2012 року в сумі 7 635,00 грн.

На підставі висновків вказаного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.05.2013р. №0005052280, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість на суму 914 866,00 грн., з яких за основним платежем - 650538,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 264328,00 грн.

Позивач, вважаючи податкове повідомлення-рішення щодо визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість такими, що суперечать вимогам чинного податкового законодавства, звернувся із позовом до суду.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що обґрунтованість та законність прийняття податкового повідомлення-рішення відповідачем суду не доведена, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів може погодитись із огляду на наступне.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового Кодексу України (далі - ПК) витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Водночас витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не можуть підлягати включенню до складу витрат платника податків (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК).

Згідно з пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг.

При цьому згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналогічні положення встановленні нормами Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР.

Згідно із частини другої ст. 3 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність.

Частиною першою ст. 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Частиною 2 визначено перелік обов'язкових реквізитів первинних документів: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ обумовлено придбанням товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів і податкових накладних.

Як вбачається із матеріалів справи, підприємством надано на перевірку оригінали усіх необхідних документів, що й зазначено безпосередньо в акті перевірки, що підтверджують факт надання відповідних товарів (послуг, робіт) контрагентами за договорами, вимоги до оформлення первинних документів, які встановлені ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХІУ від 16.07.1999 року, виконані в повній мірі.

Крім того, позивачем надано документи, які підтверджують реальне здійснення господарських взаємовідносин між Приватним підприємством «Делікатесстаргруп» з ТОВ «Світлодніпровське», ПП «Калісто», ПП «Сільгоспнафтопродукрсервіс 10», ПП «АС Груп», ПП. «Асторг-М», ПП «Делікатессервіс», ПП «Азимут плюс», ТОВ «Кремавтобуд», ТОВ «МІПВЕ», а саме: договорами купівлі продажу, договорами оренди нежилих приміщень, податковими накладними, оборотно-сальдовими відомостями, банківськими виписками, реєстрами виданих та отриманих податкових накладних.

Відповідно до зазначених документів господарська діяльність підприємства підтверджується наступним.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між ПП. «Делікатесстаргруп» та його контрагентами були укладені договори на отримання товару (робіт, послуг) та оформлені первині документи, а саме:

- з ТОВ «Світлодніпровське» було укладено договір б/н від 01.01.2010р, на виконання даного договору були оформлені податкові накладні №376 від 01.04.2010р. №380 від 02.04.2010р., №386 від 07.04.2010р., №385 від 06.04.2010р. №396 від 12.04.2010р., №390 від 09.04.2010р.;

- з ПП «Калісто» було укладено договір куплі-продажу №32 від 01.05.2010, на виконання даного договору були оформлені податкові накладні №77 від 12.09.2010р. №763 від 06.09.2010р., №739 від 02.09.2010р., №747 від 03.09.2010р. №733 від 01.09.2010р., №575 від 01.08.2010р., №592 від 10.08.2010р., №582 від 06.08.2010р., №581 від 03.08.2010р., №576 від 02.08.2010р., №531 від 01.07.2010р., №538 від 05.07.2010р., №582 від 06.08.2010р., №581 від 03.08.2010р., №576 від 02.08.2010р. №531 від 01.07.2010р., №538 від 05.07.2010р., №537 від 02.07.2010р., №429 від 15.05.2010р., №335 від 02.05.2010р., №336 від 03.05.2010р., №375 від 07.05.2010р., №334 від 01.05.2010р.;

- з ПП «Сільгоспнафтопродукрсервіс 10» було укладено договір №6637 від 01.01.2011р. на виконання даного договору були оформлені податкові накладні №1081 від 15.02.2011р. №1080 від 04.02.2011р., №1079 від 03.02.2011р., №1078 від 02.02.2011р., №1077 від 01.02.2011р. №549 від 01.01.2011р., №50 від 02.01.2011р., №551 від 03.01.2011р., №552 від 04.01.2011р.;

- з ПП «АС Груп» було укладено договір №6637 від 01.01.2011р. на виконання даного договору були оформлені податкові накладні №214 від 03.03.2011р., №213 від 02.03.2011р., №212 від 01.03.2011р.;

- з ПП «Асторг-М» було укладено договір№44 від 01.06.2011р. на виконання даного договору були оформлені податкові накладні №56 від 09.08.2012р., №55 від 09.08.2012р., №51 від 08.08.2012р., №50 від 09.08.2012р., №39 від 01.08.2012р., №38 від 01.08.2012р., №37 від 09.08.2012р., №147 від 23.08.2012р., №66 від 31.08.2012р. №124 від 31.08.2012р., №14 від 09.07.2012р.; №13 від 09.07.2012р., №12 від 03.07.2012р., №5 від 02.07.2012р., №10 від 02.07.2012р., №11 від 02.07.2012р., №15 від 10.07.2012р., №21 від 12.07.2012р., №22 від 12.07.2012р., №23 від 12.07.2012р., №24 від 13.07.2012р., №14 від 23.07.2012р., №04 від 23.07.2012р., №39 від 23.07.2012р., №118 від 20.08.2012р., №20 від 03.07.2012р., №66 від 20.08.2012р., №38 від 19.07.2012р.;

- з ПП «Делікатессервіс» було укладено договір №12-90 від 03.09.2012р. на виконання даного договору були оформлені податкові накладні №12-90 від 03.09.2012р., №12-372 від 29.10.2012р., №12-367 від 16.10.2012р., №12-359 від 02.10.2012р., №12-366 від 08.02.2012р., №12-355 від 07.09.2012р, №12-90 від 03.09.2012р., №12-357 від 13.09.2012р.;

- ПП «Азимут плюс» позивачу були оформлені податкові накладні №27 від 01.09.2011р., №28 від 01.09.2011р., №29 від 02.09.2011р., №33 від 07.09.2011р., №32 від 05.09.2011р., №34 від 12.9.2011р., №37 від 13.09.2011р., №38 від 19.09.2011р., №40 від 01.09.2011р.;

- ТОВ «Кремавтобуд» позивачу були оформлені податкові накладні №69 від 01.12.2011р., №81 від 26.12.2011р., №80 від 19.12.2011р., №79 від 15.12.2011р., №78 від 14.12.2011р., №77 від 12.12.2011р., №76 від 09.12.2011р., №75 від 09.12.2011р., № 74 від 07.12.2011р., №73 від 06.12.2011р., №72 від 05.12.2011р., №71 від 02.12.2011р., №70 від 01.12.2011р.;

- з ТОВ «МІПВЕ» було укладено договір №000046 від 28.03.2011р. на виконання даного договору були оформлені податкові №280 від 08.04.2011р. №282 від 15.04.2011р., №281 від 11.04.2011р., №279 від 05.04.2011р., №276 від 01.04.2011р., №277 від 01.04.2011р., №278 від 04.04.2011р.

Суми податку на додану вартість по зазначеним податковим накладним включені Приватним підприємством «Делікатесстаргруп» до складу податкового кредиту відповідного періоду та відображені у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Акт перевірки позивача не містить жодних зауважень щодо змісту податкових накладних та інформації про відсутність статусу платника податку у контрагентів позивача станом на дату їх виписки.

Фактичне отримання товару (послуг, робіт) та використання його позивачем у власній господарській діяльності підтверджується оборотно - сальдовими відомостями, реєстрами виданих та отриманих податкових накладних, банківськими виписками, договорами оренди нежилих приміщень.

Отже, колегія суддів зазначає, що на момент здійснення господарських договорів контрагенти були належним чином зареєстрований в ЄДР, мали свідоцтво платника ПДВ.

Усі здійснені банківські та господарські операції між ПП «Делікатесстаргруп» з контрагенами знайшли своє належне відображення на відповідних рахунках бухгалтерського обліку відображені у податкових деклараціях і розрахунках.

Судові рішення, що встановлювали б недійсність правочинів, укладених між цими підприємствами - відсутні.

Докази про скасування чи припинення державної реєстрації ТОВ «Світлодніпровське», ПП «Калісто», ПП «Сільгоспнафтопродукрсервіс 10», ПП «АС Груп», ПП. «Асторг-М», ПП «Делікатессервіс», ПП «Азимут плюс», ТОВ «Кремавтобуд», ТОВ «МІПВЕ» та анулювання їх свідоцтв про сплату податку на додану вартість на момент виконання договорів, укладених між цими юридичними особами та позивачем, відсутні.

Крім того, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Щодо посилання податкового органу на відсутність реального характеру зазначеного правочину через неспроможність контрагенту його виконання у зв'язку з відсутністю належних ресурсів, колегія суддів зазначає, що відповідачем не доведено кількість працівників контрагентів та конкретно визначених ресурсів в тому числі і складських приміщень, які повинні були бути у контрагента для виконання передбачених вказаними договорами операцій, а тому такі посилання податкового органу є необґрунтованими.

Також, відповідачем не надано судового рішення, яке б набрало законної сили, прийнятого в порядку ст. 551 Господарського кодексу України щодо встановлення підробної реєстрації контрагентів, втрачених документів або реєстрацію на осіб, які не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження, а також не наданого судового рішення в порядку ст. 234 Цивільного кодексу України щодо фіктивності правочинів між позивачем та його контрагентами.

Отже, на підтвердження виконання вказаних правочинів (договорів) надавались первинні бухгалтерські документи, які повністю відповідають вимогам, встановлених до первинних документів, які пред'являються п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2 Положення про документальне - забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88. Вимоги правочинів (договорів) виконані в повному обсязі, сторони претензій не мають, що відповідачем в судовому засіданні не заперечувалось.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та контрагентами.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що операції позивача з ТОВ «Світлодніпровське», ПП «Калісто», ПП «Сільгоспнафтопродукрсервіс 10», ПП «АС Груп», ПП. «Асторг-М», ПП «Делікатессервіс», ПП «Азимут плюс», ТОВ «Кремавтобуд», ТОВ «МІПВЕ» здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Як вбачається із матеріалів справи, на момент здійснення правовідносин із ТОВ «Світлодніпровське», ПП «Калісто», ПП «Сільгоспнафтопродукрсервіс 10», ПП «АС Груп», ПП. «Асторг-М», ПП «Делікатессервіс», ПП «Азимут плюс», ТОВ «Кремавтобуд», ТОВ «МІПВЕ», позивач та контрагенти були у відповідності до вимог чинного законодавства зареєстровані платниками податку на додану вартість, установчі документи останніх не були визнані в судовому порядку недійсними, відсутній вирок суду щодо посадових осіб контрагентів, правовідносини відбувалися на підставі договорів, виконання яких та сплата коштів за якими підтверджується відповідними документами, виписками з банку по особових рахунках, згідно до чого ТОВ «Світлодніпровське», ПП «Калісто», ПП «Сільгоспнафтопродукрсервіс 10», ПП «АС Груп», ПП. «Асторг-М», ПП «Делікатессервіс», ПП «Азимут плюс», ТОВ «Кремавтобуд», ТОВ «МІПВЕ» на адресу позивача були виписані податкові накладні, сума ПДВ за якими була включена позивачем до податкового кредиту за відповідний період.

За таких умов, витрати позивача на підставі договорів з ТОВ «Світлодніпровське», ПП «Калісто», ПП «Сільгоспнафтопродукрсервіс 10», ПП «АС Груп», ПП. «Асторг-М», ПП «Делікатессервіс», ПП «Азимут плюс», ТОВ «Кремавтобуд», ТОВ «МІПВЕ» безпосередньо пов'язані з його господарською діяльністю та підтвердженні належним чином оформленими первинними документами, з урахуванням чого у відповідача були відсутні належні правові підстави для висновку про порушення позивачем податкового законодавства, а відтак, і для винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на викладене, враховуючи той факт, що реальність товарності угод укладених між позивачем та контрагентами підтверджуються матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 червня 2013 року залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.Й. Петрик

Судді: Л.П. Борисюк

В.Ю. Ключкович

.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Борисюк Л.П.

Ключкович В.Ю.