Ухвала

від 16.10.2013 по справі 827/434/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 827/434/13-а

16.10.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Дудкіної Т.М. ,

Дадінської Т.В.

при секретарі судового засідання Щербініна О.О.

за участю сторін:

представник позивача, Військової частини А1845- Горлатов Сергій Вікторович, довіреність № б/н від 08.02.13

представник відповідача, Державної податкової інспекції у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів м. Севастополя - Таточенко Інна Віталіївна, довіреність № 21/09/27-05-10-25 від 29.08.13

розглянувши матеріали справи № 827/434/13-а за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів м. Севастополя на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Гавура О.В ) від 11.06.13

за позовом Військової частини А1845 (вул. Епронівська, 7, м.Севастополь,99024)

до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів м. Севастополя (вул. Пролетарська, 24, м.Севастополь,99014)

про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Військова частина А1845 звернулась до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0000250222 від 06 листопада 2012 року про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 35059, 69 грн., у тому числі штрафні санкції у розмірі 7011, 93 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 11.06.13 адміністративний позов Військової частини А1845 до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби №0000250222 від 06 листопада 2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість Військової частини А1845 у розмірі 35 059 грн. 69 коп., з яких: за основним платежем 28 047 грн.76 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 7 011 грн. 93 коп.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Військової частини А1845 судовий збір у розмірі 385 гривень 01 копійок.

Не погодившись з даною постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 11.06.13 та прийняти нове рішення по справі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, апелянт посилається на те, що позивачем порушено норми діючого законодавства при формуванні податкового кредиту. Також, на думку апелянта, угоди позивача з контрагентами носять фіктивний характер, а отже позивачем порушено норми діючого законодавства.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2013 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2013 замінено Державну податкову інспекцію у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби на Державну податкову інспекцію у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів м. Севастополя.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби на підставі наказу від 12 жовтня 2012 року № 918 згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Військової частини А1845 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ БВП "Строитель-Плюс" (код ЄДРПОУ 31263808) за період діяльності з 01 січня 2009 року по 31 березня 2012 року.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт №1234/22-212/22994828 від 23.10.2012, у якому зафіксовані порушення частиною 5 статті 203, частинами 1, 2 статті 215, статтею 216 Цивільного кодуксу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених Військовою частиною А1845 (код ЄДРПОУ 22994828) при придбанні послуг; підпунктами 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. № 168/97-ВР у результаті чого занижено ПДВ у сумі 77 902,55грн., у т.ч. травень 2009 року - 14 965,33грн.; липень 2009 року - 22 040,96грн.; серпень 2009 року - 7 905,92грн.; вересень 2009 року - 4 942,60 грн.; серпень 2010 року - 22 964,06грн.; грудень 2010 року - 5083,70грн.

Висновки про порушення позивачем вимог цивільного та податкового законодавства зроблені посадовими особами відповідача на підставі акту Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим від 11 квітня 2012 року №37/22/31263808 про неможливість проведення зустрічної звірки БВП "Строитель-Плюс" з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх вигляду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01 січня 2009 року по 31 березня 2012 року, а також на підставі матеріалів кримінальної справи №69-0146, що порушена відносно директора TOB „Союз КДС" (код ЄДРПОУ - 24039320) ОСОБА_4 за ознаками складу злочину, передбаченого частиною 3 cтатті 212 Кримінального кодексу України та відносно директора TOB БВП "Строитель - плюс" ОСОБА_5, фізичних осіб ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 за фактами фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності.

Відповідно до вказаних матеріалів, органами Державної податкової служби та досудового слідства внаслідок аналізу фінансово-господарської діяльності, первинних фінансових документів вищезазначених контрагентів та пояснень свідків, наданих в межах порушеної кримінальної справи, зроблено висновок про наявність в їх діяльності ознак фіктивності, передбачених статтею 55-1 Господарського кодексу України, відсутність факту реального придбання або продажу товарів чи послуг, та, як слідство, не підтверджено реальність проведених господарських операцій БВП "Строитель-Плюс" з контрагентами-покупцями та постачальниками за цей період.

06 листопада 2012 року Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення №0000250222 про донарахування в/ч А1845 податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій у загальній сумі 35 059,69 грн., у тому числі штрафні санкції на суму 7011,93 грн.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на прибуток є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пункт 138.1 статті 138 Податкового кодексу України встановлює, що витрати, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті (собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати складаються з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг); інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу (інші витрати господарської діяльності, до яких цим розділом прямо не встановлено обмежень щодо віднесення до складу витрат) крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту "г" підпункту 138.8.5 пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України до складу загальновиробничих витрат включаються витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, оперативну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення.

Згідно з підпунктами 138.4, 138.5 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Пунктом 140.2 статті 140 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо після продажу товарів, виконання робіт, надання послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, в тому числі перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку - продавець та платник податку - покупець здійснюють відповідний перерахунок доходів або витрат (балансової вартості основних засобів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації. Перерахунок доходів та витрат (балансової вартості основних засобів) також проводиться сторонами: у звітному періоді (періодах), в якому витрати та доходи (балансова вартість основних засобів) за правочином, визнаним недійсним, були враховані в обліку сторони правочину - у разі визнання судом правочину недійсним; у звітному періоді, в якому рішення суду про визнання правочину недійсним набуло законної сили - у разі визнання правочину недійсним з інших підстав.

Відповідно до підпункту 139.1.1 та підпункту 139.1.9 статті 139 Податкового кодексу України не відносяться до складу витрат - витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, та витрати, не підтверджених відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пункти 152.1, 152.3 статті 152 Податкового кодексу України визначають, що податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу.

Доходи і витрати нараховуються з моменту їх виникнення згідно з правилами, встановленими цим розділом, незалежно від дати надходження або сплати коштів, якщо інше не встановлено цим розділом.

Згідно з підпунктом "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування з податку на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу (орендарю).

Статтею 185 Податкового кодексу України закріплено визначення об'єкта оподаткування, де у п. б) п.п. 185.1. закріплено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку зокрема з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України).

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України виникає у разі здійснення операцій в т.ч. з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПКУ встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПКУ податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

25 серпня 2010 року між Військовою частиною А1845 (замовник) та Будівельно-виробничим підприємством "Строитель-Плюс" (підрядник) укладений підрядний договір №720, за умовами якого підрядник приймає на себе виконання поточний ремонт фасаду будівлі № 18 в/ч А 1845 (арк..с. 100-102).

Згідно умов договору БВП „Строитель - Плюс" (Підрядник) виконує, а Військова частина А1845, (Замовник) поручає виконати поточний ремонт фасаду будівлі в/ч А-1845. Узгоджена вартість робот визначається згідно договірній ціни на виконані роботи складає 48203,20 в т.ч. 8033,87грн. (арк..с. 103-104)

За результатами виконання робіт сторонами договору складені відповідні акти виконаних робіт, що підписані сторонами (арк..с. 105-122).

11 серпня 2010 року між Військовою частиною А1845 (замовник) та Будівельно-виробничим підприємством "Строитель-Плюс" (підрядник) укладений договір підряду №721, за яким підрядник приймає на себе виконання поточного ремонту 1 і 2 поверхів будівлі № 21 в/ч А 1845 (арк..с. 123-125).

Згідно умов договору БВП „Строитель - Плюс" (Підрядник) виконує, а Військова частина А1845 (Замовник) поручає виконати поточний ремонт 1 та 2 поверху будівлі в/ч А- 1845. Узгоджена вартість робот визначається згідно договірній ціни на виконані роботи складає 754 99,87 в т.ч. 12583,31грн.(арк.. с. 126-127).

Виконання умов договору підряду №721 також підтверджується відповідними актами, розрахунками, локальним кошторисом, довідками виконаних робіт, що підписані сторонами (арк..с. 128-146).

Крім того, Військова частина А1845 уклала договір підряду (на поточний ремонт чаши басейна будівлі № 32 в/ч 1845) з БВП „Строитель - Плюс" від 11.08.2010р. №722. Згідно умов договору БВП „Строитель - Плюс" (Підрядник) виконує, а Військова частина А1845 (Замовник) поручає виконати поточний ремонт чаши басейна будівлі в/ч А-1845. Узгоджена вартість робот визначається згідно договірній ціни на виконані роботи складає 14081,27 в т.ч. 2346,88грн. (арк..с. 77-81)

Виконання умов договору підряду №722 також підтверджується відповідними актами, розрахунками, локальним кошторисом, довідками виконаних робіт, що підписані сторонами (арк..с. 82-99).

Також, 05 травня 2009 року між Військовою частиною А1845 (замовник) та Будівельно-виробничим підприємством "Строитель-Плюс" (підрядник) укладений підрядний договір №416/80, за умовами якого підрядник приймає на себе виконання капітального ремонту об'єкта № 32 спеціального військового призначення в / ч А 1845 (арк..с. 158-161).

Згідно умов договору БВП „Строитель - Плюс" (Підрядник) виконує, а Військова частина А1845 (Замовник) поручає виконати капітальний ремонт об'єкта №32 спеціального воєнного призначення в/ч А-1845. Узгоджена вартість робот визначається згідно договірній ціни на виконані роботи складає 299132,0 в т.ч. 49855,33грн. (арк..с. 162-163).

Крім того, військова частина А1845 уклала договір купівлі-продажу з БВП „Строитель - Плюс" від 23.12.2010р. №1472. Згідно умов договору БВП „Строитель - Плюс" (Продавець) поставляє, а Військова частина А1845 (Покупець) приймає та оплачує товар. Вартість товару складає 30502,2 в т.ч. ПДВ 5083,70 грн. (арк..с. 71-72).

На підтвердження виконання вищевказаного договору Військова частина А1845 надала: видаткову накладну № 3/1168 від 23.12.2010 р.; товарно-транспортні накладні від 23.12.2010 р.; податкову накладну № 8073 від 28.12.2010 р.(арк..с. 73-76).

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що зазначене свідчить про фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема укладеними відповідно до вимог чинного законодавства договорами, належним чином оформленими первинними документами у межах виконання господарських операцій, розрахунковими документами, доказами пов'язаності господарських операцій з власною господарською діяльністю позивача та його контрагентами тощо.

Щодо посилання відповідача, в обґрунтування своїх висновків про завищення позивачем валових витрат та податкового кредиту, на акти про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 № 1232 затверджений Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, пункти 6, 7 якого встановлюють, що у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, необхідної для проведення зустрічної звірки, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку. За результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Відповідно до пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України та статті 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" з метою впровадження єдиного порядку направлення та обліку запитів на проведення зустрічних звірок, оформлення, накопичення та реалізації їх матеріалів органами державної податкової служби наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 № 236 затверджені Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, пункт 4.4 яких визначає, що у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України. При подальшому залученні суб'єкта господарювання (посадових осіб суб'єкта господарювання) до проведення зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу ДПС забезпечує проведення такої звірки.

Згідно з пунктом 7.1 Методичних рекомендації результати лише проведеної зустрічної звірки суб'єкта господарювання підлягають врахуванню в результатах перевірки платника податків органом Державної податкової служби - ініціатором та долучаються до матеріалів такої перевірки.

Отже, лише результати проведеної зустрічної звірки, в ході якої співставляються данні первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків, якими є довідка, можуть бути використані податковим органом при перевірці інших платників податків.

Державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Севастополя Державної податкової служби довідок про проведення зустрічних звірок контрагентів позивача не надано.

Окрім того, судова колегія, відносно доводів апеляційної скарги, щодо встановлення фіктивності угод позивача з контрагентом вироком Київського районного суду по кримінальній справі № 123/3318/13-к від 10.04.2013 року у відношенні ОСОБА_15, зазначає наступне.

Відповідно до частини 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

За таких підстав, судова колегія приходить до висновку, що вирок по кримінальній справі № 123/3318/13-к від 10.04.2013 року у відношенні ОСОБА_15 не може встановлювати фактичних обставин відносно операцій позивача з контрагентом.

Окрім того, судова колегія зазначає, що безтоварність операцій позивача взагалі не була предметом розгляду по зазначеній кримінальній справі.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст. 195; ст. 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів м. Севастополя залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 11.06.13 у справі № 827/434/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 21 жовтня 2013 р.

Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко

Судді підпис Т.М. Дудкіна

підпис Т.В. Дадінська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко