Ухвала

від 17.10.2013 по справі 826/7585/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/7585/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О. Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

17 жовтня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Ключкович В.Ю., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

пр-к апелянта Картава Я.О.

пр-к позивача Жук М.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м.Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КСІЛ-Україна» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м.Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004472203 від 27.08.2012 року -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «КСІЛ-Україна» звернулося в суд з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.08.2012 року №0004472203.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2013 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає на порушення судом першої інстанції матеріального та процесуального права, неповне з'ясування матеріалів справи, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове - про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 27 серпня 2012 відповідачем, на підставі акта перевірки №5243/22-317/33540660 від 06.08.2012 року, прийнято податкове повідомлення-рішення №0004472203, яким позивачу, за порушення пп.7.4.1, 7.4.5 Закону України «Про податок на додану вартість» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на загальну суму 4910грн., в тому числі за основним платежем в сумі 3928грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 982грн.

Висновок податкового органу ґрунтується на актах, складених ДПС в АР Крим, про неможливість проведення зустрічних звірок по ряду підприємств за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року, відповідно до яких податковий орган визнав всі правочини по ланцюгу постачання, в якому є КП «Альянс» нікчемними, в тому числі і з позивачем.

Підставою для визнання правочинів нікчемними стала порушена ОВС ГСУ ДПС України кримінальна справа №69-0146 за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.205, ч.5 ст.212КК України.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність прийнятого ним рішення та не надано доказів недійсності укладених позивачем угод.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися враховуючи наступні обставини та факти.

На час виникнення спірних правовідносин спеціальним законом, яким врегульовувалися дані питання був Закон України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97) .

Згідно з п. 1.7 Закону № 168/97 податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97 передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Положеннями п. 7.2. ст. 7 Закону № 168/97 передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (пп. 7.2.6); податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках (пп. 7.2.3); право на нарахування податку і складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку (пп. 7.2.4).

Згідно із пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, за своїм змістом, вказані норми закону не дозволяють включати витрати підприємства у валові тільки у тому разі, якщо ці витрати не підтверджені будь-яким документом -ані розрахунковим, ані платіжним, ані іншим документом.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про податок на додану вартість" та статей 1 і 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Виняток із зазначеного правила можуть становити випадки, коли порушення правил оподаткування ґрунтується на вчиненні суб'єктами господарювання нікчемних правочинів з метою, суперечною інтересам держави та суспільства (частина перша статті 207 Господарського кодексу України та стаття 228 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом першої інстанції, 01 грудня 2009 року між ТОВ «Ксіл-Україна» та ДМЗ Санаторій «Бєлоруссія» був укладений договір підряду №0-167-09 від 01 грудня 2009 року на продаж, відвантаження та монтаж дитячого грального обладнання.

Для належного виконання первинного договору, позивачем був залучений підрядник КП «Альянс» на підставі договору підряду №1787 від 05.12.2009 року для влаштування бетонної стяжки на дитячому майданчику.

Як встановлено судом першої інстанції, позивачем були виконані вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зазначений правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, товарність операцій також була доведена позивачем згідно наданих до справи локальних кошторисів, актів приймання виконаних робіт, акту приймання в експлуатацію дитячого майданчику тощо.

Податкова накладна КП «Альянс» №4864 від 24.12.2009 року на суму 23568,80грн., в т.ч. ПДВ 3928,13грн., включена до складу податкового кредиту з ПДВ ТОВ «Ксіл -Україна» в податковій декларації за грудень 2009 року та відображена в реєстрі отриманих та виданий податкових накладних за грудень 2009 року.

Також, судом першої інстанції встановлено, що на час здійснення господарських операцій з позивачем, КП «Альянс» було правоздатною та дієздатною юридичною особою, створеною та зареєстрованою у відповідності до чинного законодавства України. Доказів того, що позивач знав або міг знати про недостовірність відомостей Єдиного державного реєстру Юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо вказаних контрагентів, відповідачем суду не дано. Відсутній вирок суду щодо посадових осіб КП «Альянс».

Податковим органом не доведено, що господарські операції є фіктивними або безтоварними, не доведено недобросовісності позивача та його контрагента, а позиція податкового органу про нікчемність правочину ґрунтується виключно на висновках акту перевірки іншого податкового органу і жодним чином не підтверджена належними та допустимими доказами.

За таких підстав, формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі виписаних КП «Альянс» податкових накладних є правомірним та повністю відповідає вимогам чинного законодавства.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції є обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м.Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя В.Ю.Ключкович

Суддя А.Б.Парінов

.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Ключкович В.Ю.

Парінов А.Б.