Ухвала

від 19.09.2013 по справі 820/3529/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2013 р.Справа № 820/3529/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Волкової А.М.

представника позивача Підіпригори М.О., представника відповідача Журавльової А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів в Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2013р. по справі № 820/3529/13-а

за позовом Повного товариства "ДІКВ-Л" РЕПЕШКО І КОМПАНІЯ"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів в Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Повне товариство «Ломбард «ДІКВ-Л» РЕПЕШКО І КОМПАНІЯ», звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів в Харківській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0000802208 від 19.12.2012р.

26 червня 2013 року постановою Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов Повного товариства "ДІКВ-Л" РЕПЕШКО І КОМПАНІЯ до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволений.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0000802208 від 19.12.2012 року.

Відповідач, не погодившись з вищезазначеним судом рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає про порушення судом п.п.153.2.1 п. 153.2 ст. 153 Податкового кодексу України, ст.7 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" зі змінами та доповненнями, п.п.129.1.2 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Повне товариство «Ломбард «ДІКВ-Л» РЕПЕШКО І КОМПАНІЯ», зареєстровано Управлінням державної реєстрації юридичних осіб там фізичних від 18.11.2010р. за № 14801020000048396, має свідоцтво про державну реєстрацію № 426908 серії А01, перебуває на податковому обліку в органах державної податкової служби з 22.11.2010р. за № 50415, має Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи, видане 14.04.2011р., серії ЛД № 521 (Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України про видачу свідоцтва № 198 від 14.04.2011р.) (а.с. 86-107).

Посадовими особами Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів в Харківській області проведена позапланова виїзна перевірка фінансово - господарської діяльності з питань дотримання Повним товариством «ДІКВ-Л» РЕПЕШКО І КОМПАНІЯ» вимог податкового законодавства за період з 22.11.2010р. по 30.06.2012р., валютного та іншого законодавства за період ПТ «ДІКВ-Л» РЕПЕШКО І КОМПАНІЯ» відповідно до затвердженого плану перевірки.

05.12.2012 року за результатами перевірки складено акт № 5546/2208/37367621, яким встановлено порушення позивачем:

- п.п. 153.2.1 п. 153.2 ст. 153 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ, зі змінами та доповненнями, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 527668, 23 грн., у т.ч. у ІУ кв. 2011р. на суму 141378, 46 грн., у І кв. 2012р. - на суму 208742, 60 грн., у ІІ кв. 2012р. - на суму 177547, 17 грн.;

- ст. 7 Декрету КМУ від 19.02.1993р. № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», із змінами та доповненнями в частині здійснення розрахунків між резидентами та нерезидентами на загальну суму 4035, 37 грн. без участі уповноваженого банку.

19.12.2012 року на підставі висновків акту перевірки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000802208, яким ПТ «ДІКВ-Л» РЕПЕШКО І КОМПАНІЯ» визначено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток фінансових установ у сумі 624240, 67грн., з яких 527668,23 грн. - основний платіж та 96572, 44 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Вважаючи вищезазначене податкове повідомлення-рішення неправомірним, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що, при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, відповідач діяв не в межах наданих повноважень, та не у спосіб, передбачений Конституцією та Законами України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 1 Закону України від 12.07.2001р. № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» із змінами та доповненнями, фінансова установа - це юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг та яка внесена до відповідного реєстру у порядку, встановленому законом. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг.

Фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Положеннями пункту 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» передбачено, що надання коштів у позику, в т.ч. і на умовах фінансового кредиту, є фінансовою послугою.

Як було обґрунтовано встановлено судом першої інстанції, перевіркою відображених показників у рядку 02 Декларацій «Дохід від операційної діяльності» (дохід від реалізації товарів, (робіт, послуг) за період з 01.04.2011р. по 30.06.2012р. у загальній сумі 137002, 0 грн. встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення позивачем операцій із надання фінансових кредитів, а саме: дохід у вигляді нарахованих відсотків за користування фінансовими кредитами, виданими фізичним особам під заставу дорогоцінних металів та цінних паперів.

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.04.2011р. по 30.06.2012р. у загальній сумі 137002, 0 грн. на підставі таких документів: договорів фінансового кредиту (з доповненнями до них), оборотно - сальдових відомостей, виписок банку, касових документів (з додатками до них), перевіряючими встановлено заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 02 Декларацій «Дохід від операційної діяльності» на загальну суму 2454164, 02 грн., у т.ч. по періодах: ІУ кв. 2011р. - на суму 614688, 94 грн., І кв. - 2012р. - на суму 994012, 36 грн., ІІ кв. 2012р. - на суму 845462, 72 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсоткові ставки Ломбарду за наданими фінансовими кредитами передбачаються внутрішніми правилами, затвердженими рішенням загальних зборів учасників, Положенням про надання фінансових послуг, затверджених наказами по товариству. Фінансовий кредит надається на підставі укладених договорів та позитивного протокольного рішення учасників про надання такого кредиту. Ставка кредиту визначається безпосередньо при розгляді кожного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, договори про надання фінансового кредиту укладались з фізичними особами на умовах сплати відсотків за ставками, передбаченими договорами в залежності від терміну користування кредитом та предмету заставного майна.

ПТ «Ломбард «ДІКВ-Л» РЕПЕШКО І КОМПАНІЯ», всі договори у перевіреному періоді, укладались виключно на стандартних умовах.

Згідно наказів по ПТ «ДІКВ-Л» РЕПЕШКО І КОМПАНІЯ», ставки за користування фінансовими кредитами, які видавались фізичним особам, становили:

- наказ № 07 від 15.04.11 - під заставу нерухомості 0,12% в день, під заставу автотранспорту 0, 17 % в день, під заставу дорогоцінних металів - 0,4 % в день;

- наказ № 01 від 03.01.12 - під заставу нерухомості 0,12% в день, під заставу автотранспорту 0, 17 % в день, під заставу дорогоцінних металів - від 0,4 % в день до 1, 0 % в день;

- наказ № 09 від 08.02.12 - під заставу нерухомості 0,12% в день, під заставу автотранспорту 0, 17 % в день, під заставу дорогоцінних металів - від 0,4 % в день до 1, 0 % в день;

- наказ № 12 від 03.03.12 - під заставу нерухомості 0,12% в день, під заставу автотранспорту 0, 17 % в день, під заставу дорогоцінних металів - від 0,4 % в день до 1,0 % в день;

- наказ № 20 від 22.05.12 - під заставу нерухомості 0,12% в день, під заставу автотранспорту 0, 17 % в день, під заставу дорогоцінних металів - від 0,4 % в день до 0,8 % в день;

Всього за період, що був перевірений ДПІ, позивачем було видано фінансових кредитів 96 фізичним особам на загальну суму 20941418 грн.

Крім цього, між позивачем та фізичною особою гр. ОСОБА_3 (і.н. НОМЕР_2) протягом жовтня - листопада 2011р., був укладений ряд договорів про надання фінансового кредиту під заставу цінних паперів, а саме: акцій ПуАТ «Укрінвестпартнер» та інвестиційних сертифікатів ТОВ КУА «ДІКВ-Л» ПВНВВІФ «Бізнес ресурс -2», ТОВ КУА «ДІКВ-Л» ПВНВВІФ «Бізнес ресурс -3» на загальну суму 20104000 грн. з відсотковою ставкою за користування кредитом 0,5 % річних.

Під час проведення перевірки податковий орган дійшов висновку, що застосування для окремої фізичної особи - громадянина (який не є платником податку на прибуток) зменшеного відсотку за користування фінансовим кредитом призвело до заниження податкового зобов'язання по податку на прибуток, внаслідок чого податковий орган прийшов до висновку про порушення позивачем вимог п.п. 153.2.1 п. 153.2 ст. 153 Податкового кодексу України в частині заниження доходів за рахунок застосування заниження ставок при нарахуванні відсотків по виданим кредитам.

У зв'язку з визначеним порушенням податкового законодавства щодо недодержання вимог про застосування звичайних цін при надані послуг з надання кредитів фізичній особі позивачу за процедурою, яка станом на дату складання акту перевірки (відповідно до п. 1 розділу ХІХ «Прикінцеві положення» та п. 8 Розділу ХХ «Прикінцеві положення») не застосовується, був донарахований податок на прибуток.

Відповідно до пп. 153.2.1 п. 153.2 ст. 153 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ, зі змінами та доповненнями, дохід, отриманий платником податку від продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) пов'язаним особам, визначається відповідно до договірних цін, але не менш від звичайних цін на такі товари, роботи, послуги, що діяли на дату такого продажу, у разі якщо договірна ціна на такі товари (роботи, послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (роботи, послуги).

Згідно пп. 153.2.5 п. 153.2 ст. 153 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ, доходи платника податку, отримані у вигляді процентів за депозитами, кредитами (операціями фінансового лізингу), позиками, іншими цивільно - правовими договорами із пов'язаними з платником податку особами, визначаються відповідно до ставок процента, зазначених у договорі, але не нижче від звичайної процентної ставки за депозит, звичайної ставки процента за кредит (позику) на дату укладення відповідних договорів.

Положеннями п.п. 14.1.70 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, передбачено, що звичайна ставка проценту за кредит (позику) - розмір доходу фінансової установи у вигляді процентної ставки за кредит (позику), що встановлюється залежно від виду кредиту (позики) в межах мінімального та максимального розмірів процентної ставки та тарифу за такі послуги за таким видом кредиту (позики) всім позичальникам на стандартних умовах, визначених внутрішніми правилами фінансової установи.

Приписами пп. 14.1.71 Податкового кодексу України визначено поняття «звичайна ціна», відповідно до якого це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Проте, спеціальною нормою для звичайних цін є стаття 39 Податкового кодексу України, згідно з пунктом 1 розділу ХІХ «Прикінцевих положень» якого, що набула законної сили з 1 січня 2013р.

До цього моменту, як зазначено у п. 8 підр. 10 розд. ХХ ПК України, в усіх випадках, визначених цим Кодексом застосовується п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яка станом на час проведення перевірки та складання акту № 5546/2208/37367621 від 05.12.2012р., а також донарахування податкових зобов'язань платнику податків податковим органом внаслідок визначення звичайних цін, не застосовується.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки ломбард - є фінансовою установою, основним видом діяльності якого є надання кредитів фізичним особам під залог майна, при якому, за певних обставин (як би фізична особа була пов'язаною особою із ломбардом), мала б розглядатись звичайна ставка відсотку за наданий кредит, відповідно до пп. 153.2.5 п. 153.2 ст. 153 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ, а ні як зазначено в Акті перевірки - пп. 153.2.1 п. 153.2 ст. 153 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ.

Таким чином, колегія суддів зазначає про правомірність висновку суду першої інстанції щодо необґрунтованості тверджень податкового органу про порушення позивачем п.п. 153.2.1 п. 153.2 ст. 153 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ, зі змінами та доповненнями.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність в діях позивача порушень щодо відсутності у сфері валютного законодавства з наступних підстав.

Статтею 7 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993р. № 15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю визначено, що у розрахунках між резидентами та нерезидентами в межах торговельного обороту використовується як засіб платежу іноземна валюта та грошова одиниця України - гривня. Такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки в порядку, установленому Національним банком України.

Відповідно до Постанови НБУ від 21.09.2007р. № 342, розрахунки в межах торговельного обороту - рух коштів між резидентами та нерезидентами за операціями продажу (купівлі) товарів на підставі зовнішньоекономічних договорів, які передбачають експорт або імпорт товарів.

Враховуючи, що надання кредиту не є а ні експортом, а ні імпортом товарів, порушень з боку позивача, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність в діях позивача порушень щодо відсутності у сфері валютного законодавства.

Відповідно приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи податкові повідомлення - рішення № 0000802208 від 19.12.2012р., відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги про їх скасування є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів в Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2013р. по справі № 820/3529/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Жигилій С.П. Судді (підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Перцова Т.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Жигилій С.П.

Повний текст ухвали виготовлений 24.09.2013 р.