cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2013 року Справа № 905/1453/13-г
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.- головуючий (доповідач), судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.
розглянув касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Торговий дом Астрон", м. Краматорськ Донецької області,
на рішення господарського суду Донецької області від 13.05.2013 та
постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.09.2013
зі справи № 905/1453/13-г
за позовом публічного акціонерного товариства "Комфорт-Сервіс", м. Київ (далі - Позивач),
до приватного акціонерного товариства "Торговий дом Астрон" (далі - Відповідач)
про спонукання до виконання затвердженої ухвалою господарського суду Донецької області від 12.01.2009 зі справи № 18/196 мирової угоди від 12.01.2009 та стягнення 56 128,78 грн.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
Позивача - Синельникова Р.О.,
Відповідача - Кириченка В.І.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Донецької області від 13.05.2013 (суддя Стукаленко К.І.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.09.2013 (колегія суддів у складі: Бойченко К.І. - головуючий, судді Діброва Г.І. і Шевкова Т.А.):
позов задоволено;
вирішено спонукати Відповідача до виконання затвердженої ухвалою господарського суду Донецької області від 12.01.2009 у справі № 18/196 мирової угоди від 12.01.2009 шляхом стягнення на користь Позивача: основної заборгованості у сумі 39 726, 61 грн.; пені в сумі 12 259, 93 грн.; витрат з оплати державного мита в сумі 1 524, 24 грн.; витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. та витрат на оплату послуг адвоката в сумі 2 500 грн.;
провадження у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Комфорт-Сервіс" до приватного акціонерного товариства "Торговий дом Астрон" у частині стягнення 56 128, 78 грн. припинено;
з Відповідача стягнуто на користь Позивача 1 147 грн. витрат з оплати судового збору.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України та доповненні до неї Відповідач просить скасувати оскаржувані судові рішення з даної справи та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю й витрати зі сплати судового збору віднести на Позивача. Скаргу з посиланням на статті 256, 257, 261, 267, 268 Цивільного кодексу України, статті 4 3 , 22, 32, 36, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) мотивовано порушенням і неправильним застосуванням попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Сторони відповідно до статті 111 4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Судові інстанції у розгляді справи виходили з таких обставин та висновків.
"Публічне акціонерне товариство "Комфорт-Сервіс" є новим найменуванням відкритого акціонерного товариства "Комфорт-Сервіс" (далі - ВАТ "Комфорт-Сервіс").
"Приватне акціонерне товариство "Торговий дом Астрон" є новим найменуванням акціонерного товариства закритого типу "Торговий дом Астрон" (далі - АТЗТ "Торговий дом Астрон").
12.01.2009 ВАТ "Комфорт-Сервіс" (як кредитор) і АТЗТ "Торговий дом Астрон" (як боржник) уклали мирову угоду (далі - Мирова угода), за умовами якої:
1) боржник визнає заборгованість перед кредитором за поставлене йому за договором монтажу устаткування вентиляції від 22.10.2007 № 15/08-02 у сумі 105 253, 79 грн. і зобов'язується погасити її сімома платежами у визначені цією угодою терміни;
2) пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за згаданим договором обмежується розміром 20% від суми боргу та становить не більше 21 050, 75 грн. й підлягає сплаті боржником кредиторові у випадку невиконання боржником графіка платежів, визначеного в пункті 1 цієї угоди, протягом 10 днів з моменту прострочення платежу в розмірах, передбачених Мировою угодою;
3) у випадку повного та своєчасного виконання боржником зобов'язань з погашення заборгованості згідно з пунктом 1 цієї угоди боржник повністю звільняється від сплати пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, передбаченої пунктом 2 Мирової угоди;
4) боржник зобов'язується також відшкодувати кредитору в повному обсязі понесені кредитором судові витрати (зі сплати державного мита в сумі 1 524, 24 грн., на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. - у строк до 31.09.2009; з оплати послуг адвоката 2 500 грн. - у строк до 31.07.2009).
Мирову угоду затверджено ухвалою господарського суду Донецької області від 12.01.2009 зі справи № 18/106, яка в апеляційному порядку не оскаржувалася.
За поясненнями Позивача, Відповідачем у добровільному порядку сплачено за Мировою угодою в період з 30.01.2009 по 14.08.2009 кошти в сумі 65 527, 18 грн. Несплаченими залишилися залишок заборгованості в сумі 39 726, 61 грн., а також пеня в сумі 12 259, 93 грн. та судові витрати (в повній сумі), що підтверджується довідкою Позивача від 29.04.2013.
У зв'язку з цим Позивач звернувся до відділу Державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції із заявою від 11.12.2012 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання ухвали господарського суду Донецької області від 12.01.2009 зі справи № 18/106. За наслідками розгляду відповідної заяви постановою названого відділу від 11.12.2012 ВП № 35640369 було відмовлено у відкритті виконавчого провадження з посиланням на те, що згадана ухвала господарського суду не відповідає вимогам Закону України "Про виконавче провадження", а саме - відсутня дата набрання чинності виконавчим документом та строк пред'явлення останнього до виконання, також відсутня інформація щодо дій, які повинен провести відділ Державної виконавчої служби.
Зазначені обставини стали підставою для звернення Позивача до суду з позовом у даній справі № 905/1453/13-г.
Відповідач цих обставин не заперечує, однак будь-яких доказів виконання Мирової угоди не подав, пояснюючи це неможливістю визначити наявність заборгованості за даною угодою через знищення первинних документів.
Заява Відповідача про застосування позовної давності до уваги не береться, оскільки обов'язковість виконання судових рішень не обмежена позовною давністю, а тому до спірних правовідносин положення глави 19 Цивільного кодексу України ("Позовна давність") не застосовуються.
Судом першої інстанції згідно з пунктом 4 частини першої статті 80 ГПК України прийнято відмову Позивача від позову в частині стягнення 56 128, 78 грн., у зв'язку з чим провадження у справі у відповідній частині припинено.
За змістом статті 78 ГПК України одним із способів вирішення господарського спору є мирова угода сторін, яка стосується прав та обов'язків сторін щодо предмета спору.
Як зазначено в постановах пленуму Вищого господарського суду України:
- у разі ухилення однієї із сторін від виконання мирової угоди:
якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", то вона є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої статті 17 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою; тому за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах;
якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 18 названого Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про зобов'язання виконати мирову угоду, у випадку задоволення якого господарський суд видає наказ (підпункт 3.19 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції");
якщо ухвала про затвердження мирової угоди не відповідає вимогам, встановленим для виконавчих документів (стаття 18 Закону України "Про виконавче провадження"), і державним виконавцем з цих підстав буде відмовлено у відкритті виконавчого провадження, заінтересована сторона вправі звернутися до господарського суду з позовом про спонукання до виконання мирової угоди, в разі задоволення якого господарським судом видається відповідний наказ (абзац восьмий підпункту 7.9 пункту 7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України ").
З огляду на викладене та з урахуванням встановлених фактичних обставин справи попередні судові інстанції, з'ясувавши, що Відповідачем не подано будь-яких доказів виконання укладеної сторонами й затвердженої судом Мирової угоди, дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог (крім тієї їх частини, від яких Позивач у встановленому порядку відмовився).
Доводи касаційної скарги даного висновку не спростовують.
Так, згідно з приписами ГПК України:
- сторони у справі обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (частина друга статті 4 3 );
- доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (частина перша статті 32);
- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (частина перша статті 33).
Як вбачається з установлених попередніми судовими інстанціями обставин даної справи, Позивач подав господарському суду в обґрунтування своїх вимог укладену сторонами та затверджену в установленому порядку господарським судом мирову угоду, відповідна ухвала якого не скасована й набрала законної сили та є обов'язковою до виконання згідно з частиною другою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"; натомість Відповідачем не подано ніяких доказів на підтвердження ні повного, ані часткового виконання ним даної мирової угоди.
Не береться до уваги й посилання скаржника на помилкове, на його думку, незастосування господарськими судами позовної давності у розгляді даної справи. Правовідносини, пов'язані з виконанням судового рішення (в даному разі судового рішення господарського суду Донецької області від 12.01.2009 зі справи № 18/196), не є цивільно-правовими, і відтак правила Цивільного кодексу України про позовну давність до спірних правовідносин не застосовуються; ці останні є предметом регулювання відповідних приписів ГПК України та Закону України "Про виконавче провадження", де інститут позовної давності відсутній.
Визначених процесуальним законом підстав для скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається.
Керуючись статями 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Донецької області від 13.05.2013 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.09.2013 зі справи № 905/1453/13-г залишити без змін, а касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Торговий дом Астрон" - без задоволення.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Б. Львов
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 22.10.2013 |
Оприлюднено | 24.10.2013 |
Номер документу | 34306736 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Селіваненко В.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні