Постанова

від 18.10.2013 по справі 813/7121/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2013 року № 813/7121/13-а

11 год. 27 хв. зал судових засідань №12

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Братичак У.В.,

секретар судового засідання Хміль Х.З.,

за участю:

представників позивача: Мицак О.Р., Цяцяка А.Р., Голополосова К.В.,

представника відповідача: Рибака Н.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМ-Сервіс" до Львівської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області про скасування рішення, картки відмови у прийнятті митної декларації, стягнення з державного бюджету надмірно сплачених платежів, -

В С Т А Н О В И В :

19.09.2013 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ТМ-Сервіс" звернулося до суду з позовом до Львівської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області, в якому просить скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №209000003/2013/900072/2 від 19.08.2013 року, картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №209120000/2013/00386, стягнути надмірно сплачені суми мита у розмірі 8435,84 грн. та податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів в розмірі 35430,51 грн. на підставі платіжних доручень №180 від 16.08.2013 року, №184 від 16.08.2013 року, всього на суму 43866,35 грн.

В обґрунтування позову покликається на безпідставність та протиправність висновку Львівської митниці про неможливість визначити митну вартість товарів за ціною договору у зв'язку з неподанням документів, що підтверджують митну вартість та відсутністю відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Вважає, що позивачем, як декларантом, було подано всі документи, відповідно до ст. 53 Митного кодексу України, які підтверджують митну вартість товарів та подано додаткові документи; та обставина, що специфікація на товар виписана після виставлення інвойсу та відправлення товару жодним чином не впливає на розрахунок митної вартості товарів за заявленою ціною; жодних консультацій з декларантом з приводу визначення ціни товару не проводилось.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали, просили його задовольнити у повному обсязі.

Відповідач позов заперечив з підстав, наведених у запереченні на позов б/н, б/д. Зазначив, що Львівська митниця правомірно визначила митну вартість ввезеного ТзОВ "ТМ-Сервіс" товару за шостим резервним методом, який передбачає, що визначення митної вартості повинно ґрунтуватись на раніше визнаних митними органами митними вартостями. На думку, Львівської митниці, задекларована ТзОВ "ТМ-Сервіс" митна вартість товару не підтверджувалась наданими документами, відсутня виписка з бухгалтерської документації; на момент перевірки заявленої ТзОВ "ТМ-Сервіс" митної вартості були відсутні митні оформлення подібних товарів, які б співпадали по асортименту продукції, не відомі та документально не підтверджені їх якість та репутація на ринку від виробника за час максимально наближений до прийняття рішення про коригування заявленої митної вартості; про проведення консультацій з декларантом свідчить скерування декларанту в електронному вигляді повідомлення про надання наявної інформації. Тому оскаржені рішення є законними.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з підстав, наведених у запереченні на позов, просив у його задоволенні відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

15.06.2012 р. між компанією KINFAST HARDWARE (SHENZHEN) LTD (Продавець) та ТзОВ "ТМ-Сервіс" (Покупець) було укладено контракт № SW120615TE, за умовами якого продавець виробляє та продає товар (метричну продукцію на умовах FOB, Шанхай, Китай відповідно до правил INKOTERMS 2000), згідно додатків, які є частиною даного контракту.

Вартість товару встановлюється в доларах США і включає до складу вартість товару, пакування, витрати по завантаженню товару до транспортного засобу покупця, виконанню всіх формальностей передачі товару, зокрема, отримання експортних ліцензій, митної реєстрації та інших дозволів, необхідних для продукування та експорту, перевозки товару до України (п.2.1 Контракту).

Вартість товару складає 250 000 доларів США та включає в себе вартість контейнера, упакування та маркування товару (п.2.3). Термін постачання товару 180 днів з моменту підписання додатку (п.4.1). Покупець оплачує вантаж безготівковим банківським переказом в доларах США на вказаний кліринговий рахунок Продавця (5.1).

15.04.2013 р. Продавець виставив покупцю комерційну пропозицію на товар.

На підставі комерційної пропозиції, 18.04.2013р. між сторонами було укладено додаток № 5 до контракту № SW120615TE від 15.06.2012р. на виробництво, постачання та придбання самонарізів рамних (турбошурупів) (а.с.38) вартістю 29131,32 дол. США. Ним же погоджено обов'язок покупця сплатити аванс у розмірі 6000 дол. США, в строк до 26.04.2013р.

Згідно з комерційним інвойсом № 130502TE від 02.05.2013р. (а.с.34) загальна вартість товару, що підлягає поставці, становить 29100,58 дол. США.

У зв'язку із уточненням обсягу товару, що підлягав поставці, сторонами було укладено додаток №5/1 від 04.06.2013р. до контракту № SW120615TE від 15.06.2012р. на загальну суму 29100,58 дол. США. Ним же погоджено обов'язок покупця сплатити 23100,58 дол. США - до 30.06.2013 р.

Платіжним дорученням № 25 від 19.04.2013 р. ТзОВ "ТМ-Сервіс" сплатило на користь KINFAST HARDWARE (SHENZHEN) LTD 6000 дол. США як передоплату за кріпильні елементи згідно з контрактом № SW120615TE від 15.06.2012р.

Платіжним дорученням №38 від 14.06.2013р. сплатило на користь KINFAST HARDWARE (SHENZHEN) LTD 23100,58 дол. США як передоплату за кріпильні елементи згідно з контрактом № SW120615TE від 15.06.2012р.

02.07.2013 року ТзОВ "ТМ-Сервіс" подало до митного оформлення електронну митну декларацію № 209120000/2013/830452 на вантаж (кріпильні елементи). На підтвердження заявленої митної вартості товару до митної декларації було додано: платіжні доручення №25 від 19.04.2013р., №38 від 14.06.2013р., інвойс №130502TE від 02.05.2013р., пакувальний лист від 02.05.2013р., додаток №5/1 до контракту № SW120615TE від 15.06.2012р., контракт №SW120615TE від 15.06.2012 р., договір №398/12 від 01.08.2012р. про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення вантажів морським, автомобільним, авіаційним та залізничним транспортом, іменний коносамент від 07.05.2013р. №CNSHA038625, оригінал сертифікату походження №CCPIT131278841 від 03.05.2013р., митну декларацію країни відправника №223120130811349986 від 04.05.2013р.

При цьому, у наданих до митного оформлення документах, на думку Львівської митниці, існували розбіжності, а саме задекларована митна вартість товару значно відрізняється від рівня митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, а платіжний документ не можливо ідентифікувати за товаром. Виходячи з цього, митний орган сформував електронне повідомлення-вимогу про необхідність подання додаткових документів, за умови яких може бути визначено митну вартість товару, а саме транспортні (перевізні) документи, виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару.

На вказану вище вимогу про надання додаткових документів, ТзОВ "ТМ-Сервіс" надало Львівській митниці додаткові документи, а саме: виписки з бухгалтерської документації, витяг про вартість сировини біржових організацій від 03.07.2013р., довідку про транспортні послуги від 14.08.2013р. №5597, комерційну пропозицію від 15.04.2013р., прайс-лист виробника від 03.04.2013р.

19.08.2013р. Львівською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №209000003/2013/900072/2, в якому зазначено, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст. 53 Митного кодексу України, специфікація на товар виписана після встановлення інвойсу та відправлення товару. При цьому, основою для визначення митної вартості була цінова база даних ЄАІС ДМСУ ПІК "Цінова інформація про визначення митної вартості", а саме: МД №400050000/2013/12351 від 06.08.2013р.

Крім того, зазначено, що неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методи 2а, 2б з причини відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товару, методи 2в, 2г з причин відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта.

У зв'язку з прийняттям рішення від 19.08.2013р., Львівською митницею видано картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 209120000/2013/00386.

На підставі рішення Львівської митниці від 19.08.2013. р. ТзОВ "ТМ-Сервіс" додатково сплатило мито в розмірі 8435,84 грн. та податок на додану вартість - 35430,51 грн.

В обґрунтування протиправності рішення Львівської митниці, ТзОВ "ТМ-Сервіс" стверджує, що надані до митного оформлення документи в повному обсязі відповідають вимогам, передбаченим ст. 53 Митного кодексу України, в повній мірі підтверджують відомості щодо числових значень складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за вказані товари, та які підтверджують митну вартість товару, визначену декларантом за основним методом - за ціною договору.

Фактичні обставини справи сторонами визнаються. Спір виник щодо правомірності дій Львівської митниці при визначенні митної вартості товару з використанням шостого резервного методу визначення митної вартості на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Вирішуючи спір по суті, суд керувався наступними нормами законодавства.

Спірні правовідносини регулюються Митним кодексом України від 13.03.2012 р. №4495-VI (надалі - МК України).

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (ст. 49 МК України).

Відповідно до ст. 51 МК митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно з ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

У ст. 53 МК України передбачено, що одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У ч. 3 ст.53 Кодексу передбачено перелік документів, які митний орган може вимагати у декларанта у разі, якщо документи, зазначені у ч.2 ст. 53 МК України містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Це, зокрема, транспортні (перевізні) документи, виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару.

Як встановлено судом, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені ч. 2 ст. 53 МК України.

На виконання ч. 3 ст. 53 МК України декларант також подав додаткові документи, однак відповідач не вбачав підстав для визначення митної вартості ввезених товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Щодо застосування Львівською митницею резервного методу визначення митної вартості товару, то суд вважає, що такий застосовано необґрунтовано, оскільки, відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Судом досліджувались документи, надані до митного оформлення товару за ціною, що визначена у контракті від 15.06.2012р., тобто за першим методом. Суд не бере до уваги твердження відповідача про те, що платіжні доручення №25 від 19.04.2013р., №38 від 14.06.2013р. не дозволяють ідентифікувати оплату за товар, придбаний згідно з контрактом від 15.06.2012., оскільки в них чітко вказано, що 19.04.13 р. була здійснена оплата ТзОВ "ТМ-Сервіс" на користь нерезидента KINFAST HARDWARE (SHENZHEN) LTD в сумі 6000 дол. США як передоплата за кріпильні елементи згідно з контрактом № SW120615TE від 15.06.2012р. та наступна проплата в сумі 23100,58 дол. США (платіжне доручення №38 від 14.06.2013р.).

При цьому, не зазначення в платіжних реквізитах (платіжне доручення №25 від 19.04.2013р. та №38 від 14.06.2013р.) додатку № 5 від 05.03.2013р. не свідчить про неможливість ідентифікації оплаченого товару, так як всі інші реквізити дають можливість встановити, за що проведено оплату. Митний орган має право запитувати додаткову інформацію і це право повинно використовуватися для уточнення усієї необхідної для митного оформлення інформації. У разі сумніву щодо ідентифікації поставки та розрахунків за неї, митний орган мав можливість уточнити саме цю інформацію та запропонувати надати відповідні пояснення щодо цього, однак митним органом цього зроблено не було.

Суд також не бере до уваги твердження відповідача про те, що специфікація на товар виписана після виставлення інвойсу та відправлення товару, оскільки узгодження специфікації на товар після виставлення інвойсу та відправлення товару не може відповідно до ст. 54, 55 МК України бути підставою для відмови у митному оформленні, а сама по собі ця обставина не впливає на розрахунок митної вартості товару. Більше того, після складення пакувального листа від 02.05.2013р. виявилось, що загальна вартість товару складає 29100,58 дол. США а не 29131,32 дол. США (згідно додатку № 5 № SW120615TE від 15.06.2012р.), у зв'язку із чим, між сторонами було уточнено загальну суму товару, і як наслідок укладено додаток №5/1 від 04.06.2013р. до контракту №SW120615TE від 15.06.2012р., в якій визначено загальну суму - 29100,58 дол. США.

Крім того, коригування митної вартості товару, придбаного позивачем у KINFAST HARDWARE (SHENZHEN) LTD, визначена митним органом на раніше визначених митних вартостях. При цьому, основою для визначення митної вартості було цінова база даних ПІК «Цінова інформація про визначення митної вартості», а саме: МД №400050000/2013/12351 від 06.08.2013р. У згаданій МД міститься інформація наступного змісту: болти без гайок з чорних металів завтовшки більше як 6мм, меблеві болти DIN603, покриті білим цинком наступних розмірів, зокрема, 8х30, 8х60, 6х45, 6х50, 8х80, 6х25, 6х40.

Проте, як вбачається із додатку №5/1 від 04.06.2013р. до контракту № SW120615TE від 15.06.2012р. у колонці «Товар, Опис» зазначено: самонаріз рамний (турбошуруп) 7,5х42, 7,5х52, 7,5х72, 7,5х92, 7,5х112, 7,5х132, 7,5х152, 7,5х182, що, в свою чергу не співпадає з інформацією, що зазначена в МД №400050000/2013/12351 від 06.08.2013р.

Отже, суд дійшов висновку, що інформацію, що міститься в ціновій базі даних ПІК «Цінова інформація про визначення митної вартості», а саме в МД №400050000/2013/12351 від 06.08.2013р. неможливо ідентифікувати, зокрема, на підставі якого методу митним органом була визначена (ціна) митна вартість товару, а опис та призначення товару у згаданій МД не співпадає опису та призначенню товару, який ввозив позивач.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

В обґрунтування правомірності прийнятого рішення від 19.08.2013р. Львівська митниця зазначає, що проводила консультації з декларантом щодо застосування другорядного методу визначення митної вартості з причин відсутності вартісної основи для розрахунку вартості товару. Вважає, що про проведення консультацій свідчить скерування йому в електронному вигляді повідомлення-вимоги.

Враховуючи те, що ТзОВ "ТМ-Сервіс" заперечувало факт проведення будь-яких консультацій, а це впливає на можливість застосування другорядних методів, суд вважає необґрунтованими доводи Львівської митниці про те, що така консультація проводилась у вигляді надіслання декларанту в електронному вигляді повідомлення-вимоги про надання додаткових документів, оскільки право вимоги таких документів передбачено у ч. 3 ст. 53 МК України, і не може вважатися частиною процедури консультацій, передбачених ч. 4 ст.57 МК України.

Таким чином, відповідачем не дотримано процедури при обранні методу визначення митної вартості товару, що є порушенням прав декларанта.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. Приймаючи самостійне рішення про визначення митної вартості імпортованого товару за шостим (резервним) методом, відповідач покликається на неможливість застосування попередніх методів.

Перевіряючи правомірність застосування методів визначення митної вартості, суд керується ст. 58 Митного кодексу України, за якою перший метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Оскільки декларант подав документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору, суд дійшов висновку, що відповідач не мав правових підстав для використання резервного методу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Однак відповідачем не доведено правомірності застосування ним резервного методу визначення митної вартості товару.

Таким чином, суд перевіривши рішення суб'єкта владних повноважень відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України встановив, що таке прийнято необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимога про визнання протиправним та скасування рішення про визначення митної вартості № 209000003/2013/900072/2 від 19.08.2013 року є обґрунтованою. Відповідно скасуванню підлягає і картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №209120000/2013/00386, а надмірно сплачені суми мита в розмірі 8435,84 грн. та податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів в розмірі 35430,51 грн. поверненню.

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати слід стягнути з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів № 209000003/2013/900072/2 від 19.08.2013 року.

Скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №209120000/2013/00386, яка оформлена Львівською митницею.

Стягнути з Державного бюджету через Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області (код ЄДРПОУ 238008294, МФО 825014, місцезнаходження: м. Львів, вул. Левицького, 18) надмірно сплачені Товариством з обмеженою відповідальністю "ТМ-Сервіс" (місцезнаходження: Львівська область, Пустомитівський район, с. Сокільники, вул. Львівська бічна, буд. 8, код ЄДРПОУ 31835813) суми мита у розмірі 8435,84 грн. (вісім тисяч чотириста тридцять п'ять гривень вісімдесят чотири копійки) та податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів в розмірі 35430,51 грн. (тридцять п'ять тисяч чотириста тридцять гривень п'ятдесят одна копійка).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМ-Сервіс" з Державного бюджету судовий збір в розмірі 438 грн. 66 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складений та підписаний 23.10.2013 року.

Суддя Братичак У.В.