Постанова

від 25.02.2015 по справі 813/7121/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2015 року Справа № 876/13483/13

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Кушнерика М.П.

суддів Мікули О.І., Курильця А.Р.

з участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Львівської митниці Міндоходів на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2013р. по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМ-Сервіс" до Львівської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області про скасування рішення, картки відмови у прийнятті митної декларації, стягнення з державного бюджету надмірно сплачених платежів, -

В С Т А Н О В И Л А:

19.09.2013р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №209000003/2013/900072/2 від 19.08.2013 року, картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №209120000/2013/00386, стягнути надмірно сплачені суми мита у розмірі 8435,84 грн. та податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів в розмірі 35430,51 грн. на підставі платіжних доручень №180 від 16.08.2013 року, №184 від 16.08.2013 року, всього на суму 43866,35 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивачем, як декларантом, було подано всі документи, відповідно до ст.53 МК України, які підтверджують митну вартість товарів та подано додаткові документи; та обставина, що специфікація на товар виписана після виставлення інвойсу та відправлення товару жодним чином не впливає на розрахунок митної вартості товарів за заявленою ціною; жодних консультацій з декларантом з приводу визначення ціни товару не проводилось.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18.10.2013р. позов задоволено. Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів №209000003/2013/900072/2 від 19.08.2013 року. Скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №209120000/2013/00386, яка оформлена Львівською митницею. Стягнути з Державного бюджету через Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області (код ЄДРПОУ 238008294, МФО 825014, місцезнаходження: м.Львів, вул.Левицького, 18) надмірно сплачені Товариством з обмеженою відповідальністю "ТМ-Сервіс" (місцезнаходження: Львівська область, Пустомитівський район, с.Сокільники, вул.Львівська бічна, буд.8, код ЄДРПОУ 31835813) суми мита у розмірі 8435,84 грн. та податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів в розмірі 35430,51 грн.

Львівська митниця оскаржила дану постанову з підстав неповного з'ясування обставин справи, порушення норм матеріального права.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що відповідачем, застосовуючи послідовно методи визначення митної вартості та не зумівши застосувати методи 1-5, посадові особи митниці, відповідно до ст.64 МК України визначили митну вартість на імпортований позивачем товар з використанням резервного методу (№6). Цей метод визначення митної вартості передбачає, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визначених митними органами митних вартостях.

Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника митниці, який просить скаргу задоволити, представника позивача, який просить залишити без змін рішення суду, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 15.06.2012р. між компанією KINFAST HARDWARE (SHENZHEN) LTD (Продавець) та ТзОВ "ТМ-Сервіс" (Покупець) було укладено контракт №SW120615ТЕ, за умовами якого продавець виробляє та продає товар (метричну продукцію на умовах FОВ, Шанхай, Китай відповідно до правил INKOTERMS 2000), згідно додатків, які є частиною даного контракту.

Вартість товару встановлюється в доларах США і включає до складу вартість товару, пакування, витрати по завантаженню товару до транспортного засобу покупця, виконанню всіх формальностей передачі товару, зокрема, отримання експортних ліцензій, митної реєстрації та інших дозволів, необхідних для продукування та експорту, перевозки товару до України (п.2.1 Контракту).

Вартість товару складає 250 000 доларів США та включає в себе вартість контейнера, упакування та маркування товару (п.2.3). Термін постачання товару 180 днів з моменту підписання додатку (п.4.1). Покупець оплачує вантаж безготівковим банківським переказом в доларах США на вказаний кліринговий рахунок Продавця (5.1).

15.04.2013 р. Продавець виставив покупцю комерційну пропозицію на товар.

На підставі комерційної пропозиції, 18.04.2013р. між сторонами було укладено додаток №5 до контракту №SW120615ТЕ від 15.06.2012р. на виробництво, постачання та придбання самонарізів рамних (турбошурупів) (а.с.38) вартістю 29131,32 дол. США. Ним же погоджено обов'язок покупця сплатити аванс у розмірі 6000 дол. США, в строк до 26.04.2013р.

Згідно з комерційним інвойсом №130502ТЕ від 02.05.2013р. (а.с.34) загальна вартість товару, що підлягає поставці, становить 29100,58 дол. США.

У зв'язку із уточненням обсягу товару, що підлягав поставці, сторонами було укладено додаток №5/1 від 04.06.2013р. до контракту №SW120615ТЕ від 15.06.2012р. на загальну суму 29100,58 дол. США. Ним же погоджено обов'язок покупця сплатити 23100,58 дол. США - до 30.06.2013 р.

Платіжним дорученням №25 від 19.04.2013 р. ТзОВ "ТМ-Сервіс" сплатило на користь KINFAST HARDWARE (SHENZHEN) LTD 6000 дол. США як передоплату за кріпильні елементи згідно з контрактом №SW120615ТЕ від 15.06.2012р.

Платіжним дорученням №38 від 14.06.2013р. сплатило на користь KINFAST HARDWARE (SHENZHEN) LTD 23100,58 дол. США як передоплату за кріпильні елементи згідно з контрактом №SW120615ТЕ від 15.06.2012р.

02.07.2013 року ТзОВ "ТМ-Сервіс" подало до митного оформлення електронну митну декларацію №209120000/2013/830452 на вантаж (кріпильні елементи). На підтвердження заявленої митної вартості товару до митної декларації було додано: платіжні доручення №25 від 19.04.2013р., №38 від 14.06.2013р., інвойс №130502ТЕ від 02.05.2013р., пакувальний лист від 02.05.2013р., додаток №5/1 до контракту №SW120615ТЕ від 15.06.2012р., контракт №SW120615ТЕ від 15.06.2012H., договір №398/12 від 01.08.2012р. про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення вантажів морським, автомобільним, авіаційним та залізничним транспортом, іменний коносамент від 07.05.2013р. №СNSНА038625, оригінал сертифікату походження №ССРІТ131278841 від 03.05.2013р., митну декларацію країни відправника №223120130811349986 від 04.05.2013р.

При цьому, у наданих до митного оформлення документах, на думку Львівської митниці, існували розбіжності, а саме задекларована митна вартість товару значно відрізняється від рівня митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, а платіжний документ не можливо ідентифікувати за товаром. Виходячи з цього, митний орган сформував електронне повідомлення-вимогу про необхідність подання додаткових документів, за умови яких може бути визначено митну вартість товару, а саме транспортні (перевізні) документи, виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару.

На вказану вище вимогу про надання додаткових документів, ТзОВ "ТМ-Сервіс" надало Львівській митниці додаткові документи, а саме: виписки з бухгалтерської документації, витяг про вартість сировини біржових організацій від 03.07.2013р., довідку про транспортні послуги від 14.08.2013р. №5597, комерційну пропозицію від 15.04.2013р., прайс-лист виробника від 03.04.2013р.

19.08.2013р. Львівською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №209000003/2013/900072/2, в якому зазначено, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст.53 Митного кодексу України, специфікація на товар виписана після встановлення інвойсу та відправлення товару. При цьому, основою для визначення митної вартості була цінова база даних ЄАІС ДМСУ ПІК "Цінова інформація про визначення митної вартості", а саме: МД №400050000/2013/12351 від 06.08.2013р.

Крім того, зазначено, що неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методи 2а, 2б з причини відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товару, методи 2в, 2г з причин відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта.

У зв'язку з прийняттям-рішення від 19.08.2013р., Львівською митницею видано картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 209120000/2013/00386.

На підставі рішення Львівської митниці від 19.08.2013р. ТзОВ "ТМ-Сервіс" додатково сплатило мито в розмірі 8435,84 грн. та податок на додану вартість - 35430,51 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність дій Львівської митниці при визначенні митної вартості товару з використанням шостого резервного методу визначення митної вартості на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях виходячи з такого:

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 53 Митного кодексу України наведено перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості. Надання додаткових документів є необхідним у разі потреби в підтвердженні задекларованої декларантом митної вартості товару за першим методом, викликаної обґрунтованими сумнівами митного органу в достовірності відомостей, які містяться в поданих до митного оформлення товару документах.

При здійсненні порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено (за даними ПІК "Цінова інформація при визначенні митної вартості" ЄАІС ДМСУ) виявлено відхилення у рівні митної вартості товару, митна вартість якого перевірялась, в порівнянні із загальним рівнем цін на подібні товари, однак не вказано з чого виходив і на що вказував митний орган із поданих доводів при визначені митної вартості вказаного товару.

Частиною 2 ст.53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Статтею 55 Митного кодексу визначено порядок коригування митної вартості товарів та вимоги що письмового рішення про коригування заявленої митної вартості товарів; право декларанта на проведення консультацій, в тому числі письмових, з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.

Статтею 57 Митного кодексу України врегульовано процедуру визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту за методами, основним з яких є перший метод визначення митної вартості товарів - за ціною договору (вартість операції). Також зазначено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Разом з тим дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості відповідно до статей 58-63 Митного кодексу України що повинні застосовувати митні органи.

Виходячи із зазначеного колегія суддів вважає, що у разі незгоди митниці із митною вартістю імпортованого товару, вона відповідно до вимог статті 57 МК України зобов'язана провести процедуру консультацій, у ході яких мала б дійти висновків щодо застосування того чи іншого методу визначення митної вартості товарів, при цьому кожний наступний метод застосовується у разі неможливості застосування попереднього із наведенням відповідних мотивів, проте ці вимоги закону митниця не виконала, подані доводи про направлення декларанту повідомлення, щодо наявності інформації визначення за іншою ціною не обґрунтовуються.

Дана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 21 січня 2011р., 7 лютого 2011р., 14 листопада 2011 року, 6 лютого 2012р., 11 вересня 2012 року №№21-56а10, 21-76а10, 21-213а11, 21-418а11, 21-245а12 відповідно.

Процедура проведення митного контролю та митного оформлення товарів визначена Порядком виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 631, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2012 року за № 1360/21672 (далі - Порядок № 631). Відповідно та на виконання якого, подаються всі передбачені документи до митного органу і який на підставі наданих повноважень здійснює встановлену перевірку.

Згідно з пунктом 2.1 розділу ІІ Порядку № 631 для здійснення митного оформлення товарів Декларант подає до підрозділу митного оформлення митного органу митну декларацію, заповнену згідно з обраним митним режимом, її електронну копію (у разі подання митної декларації на паперовому носії), рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та у випадках, встановлених Кодексом, декларацію митної вартості. При цьому, одним з етапів оформлення митної декларації є здійснення контролю із застосуванням автоматизованої системи аналізу та управління ризиками передбаченими законодавством, щодо їхнього виявлення і вжиття заходів.

Відповідно до частини 1 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Колегія суддів вважає, що позивачем надано митному органу усі необхідні документи, що давали можливість визначити митну вартість товару за першим методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту), а тому висновки митниці щодо документального не підтвердження позивачем митної вартості товару є необґрунтованими.

Верховний Суд України у постанові від 29.05.2012р. по справі № 21-91а12 висловив правову позицію згідно якої, витребування митним органом переліку документів, без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, є необґрунтованим.

Згідно ч.1 ст.64 Митного кодексу, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Слід зауважити, що визначення митної вартості оцінюваних товарів з використанням резервного методу має відповідати принципам та положенням статті VII ГАТТ "Оцінка товару для митних цілей" та Угоди про застосування статті VII ГАТТ.

Відповідно до пункту 2(а) статті VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом, або аналогічного товару.

Відповідно до пункту 2(Ь) статті під "дійсною вартістю" повинна розумітись ціна, за якою такий або аналогічний товар продасться або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах вільної конкуренції.

Якщо дійсна вартість може бути визначена відповідно до пункту (Ь), оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті, який може бути встановлений.

Відповідно до додатка 1 до статті VII формування пунктів (а) і (Ь) дозволяє стороні, що домовляється, одноманітно визначати вартість для митних цілей або на підставі цін окремого експортера на імпортний товар, або на підставі загального рівня цін на подібний (аналогічний) товар.

Отже, в порушення ч.7 ст.54 Митного кодексу Митниця під час проведення митного контролю аргументовано не довела, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Колегія суддів приходить до висновку про те, що подані до митного оформлення документи не містили жодних суперечностей чи розбіжностей в тому числі щодо ціни товару. Митницею не доведено наявність обґрунтованих сумнівів щодо достовірності поданих декларантом відомостей щодо ціни товару, а тому відомості митну вартість є об'єктивними, та такими, що піддаються обчисленню і підтверджуються документально.

Беручи до уваги встановлені факти, колегія суддів вважає, що митниця здійснивши митне оформлення товарів за шостим (резервним) методом, не надала доказів того, що на підставі поданих документів неможливо було визначити митну вартість за першим методом та не довела, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, були недостатніми чи такими, що в сукупності викликали сумнів в достовірності інформації, в тому числі і щодо ціни, а не проведення консультацій обмежило право позивача щодо застосування методу, відмінного від резервного, що дає суду підстави визнати протиправним та скасувати рішення митниці про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон України від 13.09.2013 року.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що твердження відповідача про те, що платіжні доручення №25 від 19.04.2013р., №38 від 14.06.2013р. не дозволяють ідентифікувати оплату за товар, придбаний згідно з контрактом від 15.06.2012р., оскільки в них чітко вказано, що 19.04.13 р. була здійснена оплата ТзОВ "ТМ-Сервіс" на користь KINFAST HARDWARE (SHENZHEN) LTD нерезидента в сумі 6000 дол. США як передоплата за кріпильні елементи згідно з контрактом №SW20615ТЕ від 15.06.2012р. та наступна проплата в сумі 23100,58 дол. США (платіжне доручення №38 від 14.06.2013р.). Не зазначення в платіжних реквізитах (платіжне доручення №25 від 19.04.2013р. та №38 від 14.06.2013р.) додатку №5 від 05.03.2013р. не свідчить про неможливість ідентифікації оплаченого товару, так як всі інші реквізити дають можливість встановити, за що проведено оплату. Митний орган має право запитувати додаткову інформацію і це право повинно використовуватися для уточнення усієї необхідної для митного оформлення інформації. У разі сумніву щодо ідентифікації поставки та розрахунків за неї, митний орган мав можливість уточнити саме цю інформацію та запропонувати надати відповідні пояснення щодо цього, однак митним органом цього зроблено не було.

В обґрунтування правомірності прийнятого рішення від 19.08.2013р. Львівська митниця зазначає, що проводила консультації з декларантом щодо застосування другорядного методу визначення митної вартості з причин відсутності вартісної основи для розрахунку вартості товару. Вважає, що про проведення консультацій свідчить скерування йому в електронному вигляді повідомлення-вимоги.

Колегія суддів приймає до уваги твердження представника ТзОВ "ТМ-Сервіс", яке заперечувало факт проведення будь-яких консультацій, а це впливає на можливість застосування другорядних методів, оскільки право вимоги таких документів передбачено у ч.3 ст.53 МК України, і не може вважатися частиною процедури консультацій, передбачених ч.4 ст.57 МК України.

Тобто, відповідачем не дотримано процедури при обранні методу визначення митної вартості товару, що є порушенням прав декларанта.

Оскільки декларант подав документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору, суд дійшов висновку, що відповідач не мав правових підстав для використання резервного методу.

Щодо позовних вимог про стягнення коштів, то колегія суддів зазначає таке:

Статтею 301 МК України визначено механізм повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу чи помилково та/або надмірно сплачених до бюджету.

У разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у порядку, передбаченому Порядком повернення (затверджений наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року № 618 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року за №1097/14364) та Порядком взаємодії (затверджений наказом Державної митної служби України Державного казначейства України від 20 липня 2007 року №611/147 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року за №1095/14362), на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.

При цьому, за Порядком взаємодії основною умовою повернення коштів є обов'язкова їх сплата та зарахування на рахунки відповідного бюджету.

Аналогічна правова позиція вже була викладена у постанові Верховний Суд України від 15 квітня 2014 року у справі № 21-21а14.

Крім того, у постанові від 07 вересня 2012 року (справа № 21-242а12) Верховний Суд України висловив таку правову позицію: аналіз статті 266 МК, а також положень Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2008 року № 339, та Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2006 року № 1766, дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки, контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості. З урахуванням наведеного суд, постановляючи рішення про стягнення надмірно сплачених митних платежів, фактично визначає митну вартість ввезеного товару, чим підміняє митний орган.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення в частині стягнення надмірно сплаченої ТзОВ "ТМ-Сервіс" суми мита підлягає скасуванню, а в решті прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, при повно з»ясованих обставинах справи.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, п.1, 3 ч.1 ст.198, ст.200, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Львівської митниці Міндоходів - задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2013р. по справі №813/7121/13-а - в частині позовних вимог щодо стягнення надмірно сплачених ТзОВ "ТМ-Сервіс" суми мита - скасувати та прийняти в цій частині нову постанову про відмову в задоволенні позову.

В решті постанову залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя: М.П.Кушнерик

Судді: О.І.Мікула

А.Р.Курилець

Повний текст виготовлено 27.02.2015р.