Постанова

від 14.10.2013 по справі 826/10214/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14 жовтня 2013 року 14 год. 19 хв. № 826/10214/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Данилишина В.М., при секретарі судового засідання Стадницькій Ю.Є., за участю представників позивача та відповідача, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Автоматизація Процесів Бізнеса" до державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними дій і рішень відповідача та скасування його рішень.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (також далі - КАС України) у судовому засіданні 14 жовтня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 01 липня 2013 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Автоматизація Процесів Бізнеса" (також далі - позивач) до державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (також далі - відповідач) про:

- визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 05 грудня 2012 року № 1849/2240 "Про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Автоматизація Процесів Бізнеса", код ЄДРПОУ 36858919, з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Укртрансзапчастина", код ЄДРПОУ 32393256" (також далі - оскаржуваний наказ) ;

- визнання протиправними дій відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки із 05 по 11 грудня 2012 року позивача з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам із ТОВ "Укртрансзапчастина" за липень 2011 року, оформленої актом від 11 грудня 2012 року № 2126/22-40/36858919 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Автоматизація Процесів Бізнеса" (код ЄДРПОУ 36858919) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Укртрансзапчастина" (код ЄДРПОУ 32393259) за період із 01.07.2011 р. по 31.07.2011 р." (також далі - акт перевірки) ;

- визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 26 грудня 2012 року № 0011432240 та № 0011442240 (також далі - оскаржувані рішення) .

В обґрунтування позову законний представник позивача зазначив, що перевірку позивача проведено безпідставно, що є порушенням податкового законодавства. Складені за результатами такої перевірки оскаржувані рішення є необґрунтованими, оскільки обставини, виявлені у ході перевірки, та висновки відповідача, зроблені у ході такої перевірки, не відповідають фактичним обставинам.

Ухвалою суду від 17 липня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

Ухвалою суду від 04 жовтня 2013 року у державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області витребувано письмову інформацію та копії наявних підтверджуючих процесуальних документів з відповідного кримінального провадження щодо стану та результатів досудового розслідування відносно ОСОБА_1 (також далі - ОСОБА_1) , у тому числі, за фактом створення (придбання) товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансзапчастина" (також далі - ТОВ "Укртрансзапчастина") з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками злочину, передбаченого ст. 205 Кримінального кодексу України.

У ході судового розгляду справи представник позивача підтримав позов та просив задовольнити його повністю.

Представники відповідача позов не визнали та просили відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду у судовому засіданні 12 серпня 2013 року та поданих до суду 09 вересня 2013 року через канцелярію. Пояснили, що позов не підлягає задоволенню, оскільки у діях та рішеннях відповідача відсутні ознаки протиправності.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем у період із 05 по 11 грудня 2012 року проведено перевірку позивача, за результатами якої 11 грудня 2012 року складено акт перевірки, згідно з висновками якого, позивачем завищено податковий кредит у розмірі 116108,00 грн., у результаті чого завищено від'ємне значення рядка 24 декларації з податку на додану вартість (також далі - ПДВ) за липень 2011 року у розмірі 116108,00 грн., чим порушено п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п.п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (також далі - ПК України) , та занижено податок на прибуток за ІІ-ІІІ квартали 2011 року у розмірі 125490,00 грн., чим порушено підпункти 14.1.27, 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 137.1 ст. 137, п.п. 138.2, 138.4 ст. 138, підпункт 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України.

За результатами розгляду заперечень в адміністративному (досудовому) порядку, висновки акту перевірки залишено без змін.

На підставі акту перевірки, 26 грудня 2012 року відповідачем складено оскаржувані рішення: № 0011432240, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 125490,00 грн. за основним платежем та у розмірі 62745,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0011442240, яким позивачу зменшено від'ємне значення ПДВ у розмірі 116108,00 грн.

За результатами розгляду скарги в адміністративному (досудовому) порядку, рішенням Державної податкової служби у місті Києві від 11 березня 2013 року № 2283/10/12-3-03 (також далі - рішення № 2283/10/12-3-03) оскаржуване рішення № 0011442240 залишено без змін, а оскаржуване рішення № 0011432240 скасовано в частині застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) у розмірі 62745,00 грн., в іншій частині вказане рішення залишено без змін.

За результатами розгляду повторної скарги в адміністративному (досудовому) порядку, оскаржувані рішення, з урахуванням рішення № 2283/10/12-3-03, залишено без змін.

Суд не погоджується з доводами представників позивача щодо наявності підстав для визнання протиправними дій і рішень відповідача та скасування його рішень, виходячи з аналізу наявних у матеріалах справи доказів та наступних положень і обставин.

Так, відповідно до підпункту 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, підпункту 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 78.4 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) , органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням

якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

У ході розгляду справи судом з'ясовано, що перевірку проведено на підставі оскаржуваного наказу, оформленого у зв'язку з отриманням інформації про можливі порушення платником податків податкового законодавства.

У судових засіданнях представники відповідача стверджували, що копію оскаржуваного наказу та повідомлення про проведення перевірки позивачу направлено рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

До того ж, відповідно до позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в ухвалі від 30 січня 2013 року у справі № К/9991/70158/12, присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок необов'язкова.

Відповідач направляв на адресу позивача письмовий запит від 08 листопада 2012 року № 8649/10/22-40 про надання пояснень та їх документального підтвердження, на який позивач надав запитувану інформацію шляхом направлення відповідачу листа від 12 листопада 2012 року № вих12.11.12-03.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що висновок відповідача про порушення позивачем податкового законодавства ґрунтується на виявленому у ході перевірки факті відсутності реального здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Укртрансзапчастина".

Зокрема, як зазначено в акті перевірки, дані податкового обліку позивачем сформовано на підставі документів, складених між позивачем та вказаним товариством.

Однак, ТОВ "Укртрансзапчастина" має ознаки "фіктивності".

Згідно з поясненнями засновника і директора ТОВ "Укртрансзапчастина" ОСОБА_1, вказане товариство він зареєстрував без мети здійснення фінансово-господарської діяльності, за грошову винагороду. Документів фінансово-господарської діяльності, у тому числі первинних документів, бухгалтерської та податкової звітності він не складав та не підписував, печатку на будь-яких документах не ставив. Довіреностей на представлення своїх інтересів та інтересів вказаного товариства він не видавав, коштів з

банківського рахунку не знімав та нікому не передавав, фінансово-господарську діяльність ТОВ "Укртрансзапчастина" не здійснював.

У матеріалах справи міститься копія попереднього дослідження науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Київській області (сектор з ТКЗР Броварського МВ) від 14 вересня 2011 року № 158, у ході якого виявлено, що підписи від імені ОСОБА_1 у податковій звітності та довіреності від 30 листопада 2010 року № 07/11/10 виконані ймовірно не ним, а іншою особою.

Відповідно до ст. 55-1 Господарського кодексу України, ознаки фіктивності, що дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою - підприємцем, в тому числі визнання реєстраційних документів недійсними: зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи; не зареєстровано у державних органах, якщо обов'язок реєстрації передбачено законодавством; зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження; зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників.

У постанові Верховного Суду України від 01 вересня 2009 року № 21-1258во09 зазначено, що необхідно приймати до уваги факт наявності фінансово-господарських зв'язків з підприємствами, діяльність яких має ознаки фіктивності.

Стосовно фінансово-господарських відносин між позивачем та ТОВ "Укртрансзапчастина" суд зазначає наступне.

Між позивачем та ТОВ "Укртрансзапчастина" 01 червня 2011 року укладено договір поставки № П17, за умовами якого ТОВ "Укртрансзапчастина" зобов'язалось передати товар у власність позивача, а позивач - прийняти та оплатити його.

Згідно з п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2, п.п. 3.2, 3.5 ст. 3 вказаного договору, найменування товару, його комплектність, асортимент, ціна за одиницю товару вказуються у замовленні.

Товар, що поставляється, оплачується по узгоджених цінах, які вказані у відповідному замовленні та видатковій накладній.

Замовлення складається позивачем та передається ТОВ "Укртрансзапчастина" за допомогою телефонного, факсимільного, електронного зв'язку.

ТОВ "Укртрансзапчастина" передає товар позивачу за видатковою накладною.

На підтвердження виконання умов вказаного договору представниками позивача надано суду копії: замовлень; видаткових та податкових накладних; платіжних доручень; журналу обліку товарно-матеріальних цінностей на складі.

Суду також надано копію договору суборенди нежилого приміщення від 20 вересня 2010 року № С20/09/2010, акт приймання-передачі приміщення від 01 жовтня 2010 року, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29 липня 2011 року № ЮМ-0000419, виписку з рахунку позивача, що підтверджує факт сплати позивачем коштів за договором від 30 вересня 2010 року № С30/09/2010 (копія вказаного договору у матеріалах справи відсутня).

Крім того, суду надано копію договору поставки від 04 жовтня 2010 року № П04/10/2010, який, відповідно до пояснень представників позивача, підтверджує подальшу реалізацію придбаного у ТОВ "Укртрансзапчастина" товару, тобто його використання у господарській діяльності позивача, видаткові та податкові накладні, банківські виписки з рахунку позивача, які підтверджують виконання умов вказаного договору.

При цьому, суду не надано доказів на підтвердження здійснення транспортування товару за договором поставки № П17, а саме товарно-транспортних накладних, які, згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, є єдиним для всіх учасників транспортного процесу юридичним документом, призначеним для списання

товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Також не надано виписок з рахунку позивача, які б підтвердили рух коштів (сплату позивачем грошових коштів за вказаним договором) на такому рахунку.

До того ж, надані представниками позивача докази, враховуючи вище викладені обставини щодо ТОВ "Укртрансзапчастина", викликають у суду сумнів щодо добросовісності та достовірності складання таких документів.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом 1 цього пункту.

Згідно зі ст. 1, ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

З викладених положень вбачається, що будь-які документи мають силу первинних документів тільки за умови фактичного здійснення господарської операції.

Як зазначено в інформаційному листі Вищого адміністративного суд України від 02 червня 2011 року (06 травня 2011 року) № 742/11/13-11, якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатись первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Тобто, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно з підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.6 ст. 198 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

З викладених положень вбачається, що дані податкового обліку для цілей визначення об'єкта оподаткування повинні підтверджуватись належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, як зазначено в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року (06 травня 2011 року) № 742/11/13-11, за відсутності факту придбання товарів (послуг) або у разі, якщо придбані товари (послуги) не призначені для використання у господарській діяльності платника податків, відповідні суми не можуть включатись до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Аналогічна позиція міститься в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2011 року № 1936/11/13-11.

Таким чином, проаналізувавши викладені положення та обставини, враховуючи факт не надання представниками позивача суду доказів, які б підтвердили реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Укртрансзапчастина", хоча про необхідність їх надання судом наголошувалось у кожному судовому засіданні, суд прийшов до висновку про правомірність складання відповідачем оскаржуваних рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

За переконанням суду, у ході судового розгляду справи представники позивача не надали належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовується позов, а представники відповідача надали достатньо належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються заперечення проти позову.

На підставі викладених положень та обставин, суд прийшов до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Автоматизація Процесів Бізнеса" до державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними дій і рішень відповідача та скасування його рішень є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-12, 69-71, 86, 122, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Автоматизація Процесів Бізнеса".

Копії постанови у повному обсязі направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин

Постанова у повному обсязі складена 21 жовтня 2013 року