РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" жовтня 2013 р. Справа №918/933/13
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Савченко Г.І.
судді Павлюк І. Ю. ,
судді Миханюк М.В.
при секретарі судового засідання Новак Р.А.
за участю представників сторін:
Від позивача - не з'явився
Від відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Транс-Консульт" на рішення господарського суду Рівненської області від 01.08.13 р. у справі №918/933/13 (суддя Кочергіна В.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Транс-Консульт"
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
про стягнення в сумі 700,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з відповідача 700,00 грн. штрафних санкцій, нарахованих відповідно до п.4.4 договору №143/03/2013. В обґрунтування позовних вимог посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором організації перевезення вантажів № 143/03/2013 від 26.03.2013 року. У письмових поясненнях (вх. №14462/13 від 17.07.2013 року) зазначає, що згідно п.8.6 та п. 8.7 договору передані по факсу екземпляр договору та всі заявки, підписані і погоджені сторонами, є офіційними документами і мають повну юридичну чинність з подальшою передачею оригіналів цих документів. Наголошує, що відповідачем документи надані не були. Вважає, що підтвердженням прийняття відповідачем заявок є роздруковані з електронної пошти позивача докази надіслання підписаних заявок.
Наголошує, що позовні вимоги підтвердженні наявними в матеріалах справи доказами, а саме договором організації перевезення вантажів № 143/03/2013 від 26.03.2013 року, заявками на перевезення вантажів №КОНС/МН/281-13 від 26.03.2013року, №КОНС/МН/290-13 від 28.03.2013 року, листом вих.№96 від 29.03.2013 року.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 01 серпня 2013 року у справі №918/933/13 - у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Транс-Консульт" м. Запоріжжя до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 м. Кузнецовськ Рівненської області про стягнення в сумі 700,00 грн. відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з наступного.
Пунктом 2.1 договору визначено, що на кожне перевезення оформляється транспортна заявка, яка складається в письмовій формі, підписується уповноваженою особою Експедитора і передається Перевізнику за допомогою факсимільного зв'язку та є невід'ємною частиною Договору.
З долучених до матеріалів справи копій заявок на перевезення вантажів №КОНС/МН/281-13 від 26.03.2013року, №КОНС/МН/290-13 від 28.03.2013року не вбачається часу відправки зазначених заявок позивачем та часу отримання останніх позивачем. При цьому матеріали справи не містять доказів визначених п.2.3 договору в підтвердження прийняття заявок до виконання.
З долученої до матеріалів справи копії листа вих.№96 від 29.03.2013 року про попередження щодо неможливості подачі транспортного засобі під завантаження не вбачається часу відправки відповідачем та часу отримання позивачем зазначеного документа.
При цьому умовами договору №143/03/2013 (п.2.1, п.2.3) визначено, що обмін документацією між сторонами відбувається шляхом факсимільного зв'язку. У разі листування за допомогою факсимільного зв'язку на документах відображається дата та час відправки та отримання документа, який відправляється.
За приписами п.4.4 договору за неподання під завантаження у погоджений термін, чи відмову від подачі підтвердженої кількості транспортних засобів Перевізник виплачує Експедитору штраф у розмірі 350грн. за кожну одиницю транспорту.
Враховуючи приписи п.2.3 договору та те, що з долучених до матеріалів справи доказів не вбачається прийняття Перевізником до виконання заявок на перевезення вантажів №КОНС/МН/281-13 від 26.03.2013року, №КОНС/МН/290-13 від 28.03.2013року, суд вважає безпідставним посилання позивача на п.4.4 договору, яким визначено відповідальність за неподання під завантаження у погоджений термін, чи відмову від подачі підтвердженої кількості транспортних засобів.
При цьому місцевим господарським судом враховано, що відповідно до пункту 4.18 договору всі штрафні санкції оплачуються в національній валюті України та виключно на вимогу Сторони, якій сплачуватимуться такі санкції.
Матеріали справи не містять доказів надіслання вказаної у договорі вимоги відповідачу та часу отримання останньої.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Транс-Консульт" подав апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду. Просить його скасувати, позов задоволити.
Апелянт не погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення позову. Доводить, що згідно Договору заявка є невід'ємною частиною договору. Відповідно до п.2.3. Договору після одержання заявки Перевізник акцептує або відхиляє заявку в письмовій формі протягом 3 годин з моменту її одержання за допомогою факсимільного зв'язку з відбитком печатки підприємства та підпису уповноваженої особи, заявка була акцептована Відповідачем згідно Договору.
Сторонами було досягнуто істотних умов договору та заявок № КОНС/МН/281-13 від 26.03.2013 року та №КОНС/МН/290-13 від 28.03.2013 року. Відповідач за допомогою електронного засобу зв'язку направив на адресу Позивача підписаний договір та заявки з відбитком печатки та підписом уповноваженої особи. Тобто печатка та підпис відповідача на договорі та заявці свідчить про те, що відповідач отримав інформацію про послуги, які необхідно надати, та був ознайомлений з правилами, умовами договору та заявки, вони йому зрозумілі та він зобов'язується їх виконувати.
Відповідно до статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
З огляду на вищенаведене, договір та заявка на перевезення вантажу були укладені між сторонами у відповідності до чинного законодавства України та є належним доказом на підтвердження замовлення перевезення вантажу.
Листом вих.96 від 29.03.2013 року Відповідач повідомив Позивача про неможливість подачі автомобілів під завантаження. В п.4.4.Договору вказано, що: «Усі збитки, викликані неправильним оформленням документів, відносяться на сторону, що допустила помилку. За подання транспортних засобів, які не відповідають вимогам, вказаним в заявці або неподання під завантаження у погоджений термін, чи відмову від подачі підтвердженої кількості транспортних засобів Перевізник виплачує Експедитору штраф в розмірі 350 грн. за кожну одиницю транспорту.
Таким чином Відповідач відмовившись від подачі підтвердженої кількості транспортних засобів повинен сплатити штраф Позивачу в розмірі сімсот гривень.
У зв'язку з відмовою Відповідача від перевезення вантажу Позивач був вимушений найняти іншого перевізника замість Відповідача за вищою ціною ніж було домовлено з Відповідачем.
Суд першої інстанції у своєму рішенні зауважує про те що, в матеріалах справи не міститься доказів надіслання вказаної у договорі вимоги відповідачу та часу отримання останньої. Позивач на адресу Відповідача направив претензію вих.203 від 29.03.2013 року доказом направлення відповідачеві претензії є опис вкладення зі штампом пошти.
В судовому засіданні 01 жовтня 2013 року представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги. В судове засідання 22 жовтня 2013 року представники сторін не з'явились.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, не погоджується з апеляційною скаргою з наступних підстав:
Узгодження заявок №КОНС/МН/290-13 та №КОНС/МН/281-13 від 26.03.2013р. відбувалось через електронні адреси, та усній формі, оригінали договору №143/03/2013 від 26.03.2013р. та вищевказаних заявок не підписувались, і в позивача оригіналів не має, а копії для пред'явлення в судові інстанції не є дійсними. В зв'язку з тим, що на дату подачі автомобілів, автомобіль ДАФ НОМЕР_3 знаходився на терміналі, не розмитнений (з 24.06.2013р. по 29.03.2013р.), а автомобіль Вольво НОМЕР_4 в технічно несправному стані (акт виконаних робіт №1302466 від 06.04.2013р.). Позивача було попереджено, про не подачу транспортних засобів під завантаження в усній формі 29.03.2013р. в 8:00 по телефону №0504210438 (логіст Вікторія), та надіслано на електронну адресу підтвердження про відмову від виконання взятих зобов'язань (лист №96 від 29.03.2013 року). Доказами для надіслання листа №96 від 29.03.2013р. позивачу є електронна адреса позивача (aup1@transkonsult.com.ua) та відповідача (ІНФОРМАЦІЯ_1). Через дані адреси проводилось і узгодження заявок, яких в оригіналі не має, і в яких не вказано, що факсимільні копії мають юридичну силу.
Відповідач просить розглянути апеляційну скаргу без його участі.
Судова колегія вважає, що матеріали справи дозволяють розглянути апеляційну скаргу без участі представників сторін. Сторони повідомлені належним чином про час і місце судового засідання. Явка сторін обов'язковою не визнавалась.
Давши оцінку доказам у справі, судова колегія прийшла до висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як правильно встановлено місцевим господарським судом, 26.03.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Транс-Консульт" (Експедитор) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (Перевізник) укладено договір організації перевезення вантажів №143/03/2013.
Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду та доводами апелянта, що договір укладений за допомогою засобу електронного зв'язку, що відповідає вимогам ст.207 ЦК України. Тому не приймаються до уваги доводи відповідача про відсутність оригіналів договорів. Відповідач за допомогою електронного засобу зв'язку направив на адресу позивача підписаний договір з відбитком печатки та підписом уповноваженої особи.
За умовами договору предметом договору є порядок взаємовідносин, які виникають між Експедитором і Перевізником при здійсненні автомобільних перевезень вантажів в міжнародному та внутрішньодержавному сполученнях транспортними засобами Перевізника по заявках Експедитора, та пов'язаних із ними різноманітних послуг (п.1.1 договору).
Згідно п.2.1 договору перевезення виконуються відповідно до умов Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (КДПВ) та Протоколу до Конвенції від 05.07.1978 р., Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (конвенція МДП), Європейської угоди про режим праці та відпочинку водіїв (надалі ESTR), Європейської угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ), Європейської угоди про перевезення вантажів які швидко псуються (в країнах транзиту, на території яких Сторони повинні їх виконувати). По території України Сторони керуються Статутом автомобільного транспорту, Цивільним Кодексом України, Господарським кодексом України, Законами України "Про транспорт", "Про транспортно-експедиторську діяльність", "Про зовнішньо-економічну діяльність", "Про транзит вантажів" та іншими діючими нормативними актами. На кожне перевезення оформляється транспортна заявка, яка складається в письмовій формі, підписується уповноваженою особою Експедитора і передається Перевізнику за допомогою факсимільного зв'язку та є невід'ємною частиною Договору.
Пунктом 2.3 договору визначено, що після одержання заявки Перевізник акцептує або відхиляє заявку в письмовій формі протягом 3 годин з моменту її одержання за допомогою факсимільного зв'язку з відбитком печатки підприємства та підпису уповноваженої особи. У випадку відсутності письмового акцепту протягом зазначеного часу , заявка вважається не прийнятою до виконання (анульованою). Для ідентифікації документів, які передаються факсимільним шляхом, у Сторін має бути зазначено на заявці назва підприємства, адреса (юридична, фактична), дата та номер телефону. Оригінали даного Договору, заявок з оригінальним відбитком печатки та підписом уповноваженої особи передаються (пересилаються) протягом 15 (П'ятнадцяти) днів з моменту підтвердження заявки Перевізником.
Відповідно до п.4.4 договору за неподання під завантаження у погоджений термін, чи відмову від подачі підтвердженої кількості транспортних засобів Перевізник виплачує Експедитору штраф у розмірі 350 грн. за кожну одиницю транспорту.
Пунктом 4.18 договору визначено, що всі штрафні санкції оплачуються в національній валюті України та виключно на вимогу сторони, якій сплачуватимуться такі санкції.
Відповідно до умов договору п. 8.1 договір набирає сили з моменту підписання і діє до 31.12.2013 р. але не раніше виконання сторонами зобов'язань за договором..
За умовами договору якщо жодна зі сторін до закінчення терміну дії даного Договору не сповістить іншу сторону про його розірвання, термін його дії буде автоматично продовжуватися на наступний календарний рік (п. 8.3 договору).
Договір підписано уповноваженими представниками та скріплено відбитками печаток сторін.
Згідно заявок на перевезення вантажів №КОНС/МН/281-13 від 26.03.2013року, №КОНС/МН/290-13 від 28.03.2013року відповідач повинен був здійснити перевезення вантажу.
Заявкою на перевезення вантажу №КОНС/МН/281-13 від 26.03.2013року дату і час завантаження визначено 30.03.2013р. на 8:00 (а.с.14).
Заявкою на перевезення вантажу №КОНС/МН/290-13 від 28.03.2013року дату і час завантаження визначено 28-30.03.2013р. на 8:00 (а.с.15).
Листом вих.№96 від 29.03.2013 року відповідач повідомив позивача про неможливість подачі автомобілів під завантаження. З наявних в матеріалах справи доказів не вбачається даних щодо часу відправки відповідачем та часу отримання зазначеного листа позивачем.
Позивач листом вих.№202 від 29.03.2013 року в попереджені про відмову подання транспортних засобів відмовив.
Відповідач листом №223 від 24.04.2013р. зазначає, що своєчасно попередив про неподачу транспортних засобів під завантаження в усній формі 29.03.2013 року в 08:00 по телефону НОМЕР_2 тому вважає претензію необґрунтованою.
Разом з тим судова колегія не погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що з долучених до матеріалів справи копій заявок на перевезення вантажів не вбачається прийняття відповідачем заявок до виконання.
Умовами договору №143/03/2013 (п.2.1, п.2.3) визначено, що обмін документацією між сторонами відбувається шляхом факсимільного зв'язку. У разі листування за допомогою факсимільного зв'язку на документах відображається дата та час відправки та отримання документа, який відправляється.
Ухвалою від 02 липня 2013 року (а.с.62) суд першої інстанції зобов'язав позивача надати докази в підтвердження дати та часу отримання відповідачем заявок, докази в підтвердження прийняття перевізником заявок до виконання відповідно до п.2.3 договору.
В підтвердження прийняття відповідачем заявок, позивач надав роздруковані з електронної пошти позивача докази повернення підписаних заявок та договору відповідачем. Так від відповідача надійшли вказані документи 28.03.2013р. о 17 год. 25 хв. (а.с.69) та 27.03.2013р. о 11 год. 21 хв. (а.с.68).
Ухвалою від 23 липня 2013 року суд першої інстанції вимагав від позивача ті ж самі документи, та докази направлення відповідачу та отримання ним вимоги про сплату штрафу (а.с.73), не звернувши увагу що такі докази вже були подані.
Таким чином відповідач повернувши підписані заявки та договір електронною поштою 27 та 28 березня 2013 року, їх акцентував.
Сам відповідач у відзивах не заперечує про узгодження заявок на перевезення. Перевезення мало відбутись 30 березня 2013 року.
Сторони по договору підтверджують що 29.03.2013 року листом №96 відповідач відмовився від перевезення.
Судова колегія вважає, що в даному випадку не має значення час відправки та час отримання вказаного листа, оскільки узгодження на перевезення відбулось раніше. А даний лист свідчить лише про безпідставність відмови від перевезення.
Договором не передбачено звільнення від відповідальності у разі повідомлення позивача про неможливість виконання зобов'язання за одну добу до перевезень.
Так само, не звільняє від відповідальності відповідача відсутність доказу у даті направлення договору та заявок відповідачеві. Достатньо того факту, що відповідачем акцентовано договір та заявки 27 та 28 березня 2013 року, та безпідставної відмови від перевезень, після акценту договору та заявок. Не є тотожними поняття "відмова від акценту" та "відмова від виконання договору". В даному випадку відбувся акцент договору та заявок із сторони відповідача та незаконна відмова від виконання укладеного договору та узгоджених заявок на перевезення.
Та обставина, що у сторін відсутні примірники договору з оригінальними печатками не свідчить про неукладеність договору, оскільки договір укладений за допомогою засобів електронного зв'язку.
Судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що матеріали справи не містять доказів надіслання відповідачеві вимоги про сплату штрафу як того вимагає п.4.18 договору.
У матеріалах справи наявна відповідь від 24.04.2013 року №223 на претензію №203 від 29.03.2013 року (а.с.18), та опис вкладень у цінний лист з повідомленням про вручення (а.с.19) з яких вбачається відмова відповідача про задоволення претензії.
Таким чином, місцевим господарським судом не повно з'ясовані обставини, які мають значення для справи, які призвели до неправильного прийняття рішення. Висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду не відповідають обставинам справи.
За таких обставин рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню. Слід прийняти нове рішення, яким позов задоволити.
Відповідно до п.4.4 договору за неподання під завантаження у погоджений термін, чи відмову від подачі підтвердженої кількості транспортних засобів Перевізник виплачує Експедитору штраф у розмірі 350 грн. за кожну одиницю транспорту.
Вказана відповідальність встановлена статтями 920, 921, ЦК України.
Судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Транс-Консульт" на рішення господарського суду Рівненської області від 01 серпня 2013 року у справі №918/933/13 задоволити.
2. Рішення господарського суду Рівненської області від 01 серпня 2013 року у справі №918/933/13 скасувати. Прийняти нове рішення, яким позов задоволити.
3. Стягнути з відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Транс-Консульт" - 700 грн. штрафу.
4. Стягнути з відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Транс-Консульт" - 1720 грн. 50 коп. витрат по судовому збору за розгляд справи в суді першої інстанції.
5. Стягнути з відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Транс-Консульт" - 860 грн. 25 коп. витрат по судовому збору за розгляд апеляційної скарги.
6. Видачу наказів доручити господарському суду Рівненської області..
7. Матеріали справи №918/933/13 повернути до господарського суду Рівненської області.
8. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя Савченко Г.І.
Суддя Павлюк І. Ю.
Суддя Миханюк М.В.
Суд | Рівненський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 22.10.2013 |
Оприлюднено | 24.10.2013 |
Номер документу | 34314375 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Рівненський апеляційний господарський суд
Савченко Г.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні