Постанова

від 07.10.2013 по справі 811/1549/13-а

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2013 року Справа № 811/1549/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої - судді Нагібіної Г.П.

при секретарі - Дигас В.М.

за участю:

представників позивача -ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника відповідача Бобуха С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування рішень,

ВИКЛАД ОБСТАВИН:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 18.03.2013 року №0001760171 та №0001770171.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за результатами проведеної позапланової документальної невиїзної перевірки відповідачем винесені, як на думку позивача, протиправні податкові повідомлення - рішення, оскільки вони ґрунтуються на неправомірних висновках податкового органу про безтоварність господарських операцій позивача з ТОВ "Полтек-М", ТОВ "Кастом-Контракт", ПП "Автоінвест", а також неправомірному визнанні договорів, укладених позивачем із вказаними підприємствами нікчемними.

Позивач зазначає, що з ТОВ "Полтек-М", ТОВ "Кастом-Контракт", ПП "Автоінвест" були укладені письмові договори, які були реально виконані, підприємством було отримано товари та послуги.

Відповідач заперечуючи проти позову надав заперечення, які обґрунтовані тим, що податковий орган отримав інформацію щодо неможливості ТОВ "Полтек-М", ТОВ "Кастом-Контракт", ПП "Автоінвест" реально виконати вимоги договорів.

Представник позивача в судовому засіданні наполягав на задоволенні позову з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити з підстав викладених у запереченнях до позову.

Заслухавши представників сторін, дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради 02.04.1997 року (т.2 а.с. 4,5).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Кіровоградська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі відповідач) у розумінні статті 3 КАС України є суб'єктом владних повноважень, рішення якого оскаржені.

Головним державним податковим ревізором - інспектором Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС з 20.02. 2013 року по 22.02.2013 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача, про що складено акт від 01.03.2013 року №177/1710/НОМЕР_1 "Про результати позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання податкового законодавства фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, по взаємовідносинам з ТОВ "Полтек-М" (37145028), ТОВ "Кастом-Контракт" (37193794) за період з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року, з ПП "Авто інвест" (36798394) за період з 01.12.2011 року по 31.12.2011 року (далі - акт перевірки, т.1 а.с. 8-24).

Висновками перевірки є, як на думку податкового органу, порушення позивачем:

- ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України " Про прибутковий податок з громадян" №13-92 від 26.12.1992 року (зі змінами і доповненнями) та додатку №7 до Інструкції про прибутковий податок з громадян та пунктів 177.2, 177.4, статті 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI ( зі змінами та доповненнями) - донараховано податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності в сумі 105979,17 грн., в тому числі: за 4 квартал 2010 року в сумі 102919,17 грн., за 2011 рік в сумі 3060,00 грн.;

- п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року та п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI ( зі змінами та доповненнями), чим порушено вимоги п. 198.2, п. 198. статті 198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI - донараховано податок на додану вартість в сумі 140827,57 грн. в т.ч. за жовтень 2010 року на 98767,59 грн., листопад 2010 року на 38457,98 грн., за грудень 2011 року на 3600,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення - рішення від 18.03.2013 року №0001760171, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 140825,57 грн. - за основним платежем та 36106,40 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.26), та №0001770171 , яким збільшено грошове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на суму 105979,17 грн. - за основним платежем та 1530,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.27)

Правомірність та обґрунтованість оскаржуваних рішень винесених Кіровоградською ОДПІ Кіровоградської області ДПС є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Під час перевірки відповідач дійшов висновку про завищення податкового кредиту в сумі 140827,57 грн. сформованих за наслідками господарських операцій з ТОВ "Полтек-М", ТОВ "Кастом-Контракт", ПП "Авто інвест" у зв'язку із завищенням валових витрат по господарським операціям на суму 704127,85 грн.

Такі висновки ґрунтуються на отриманій відповідачем інформації від ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС, в якій зазначено про відсутність реально вчинених господарських операцій ПП "Авто-інвест" та позивачем, від ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС, в якій зазначено про відсутність реально вчинених господарських операцій ТОВ "Полтек-М", ТОВ "Кастом-Контракт" та позивачем. Як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 статті 44 ПК України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Враховуючи висновки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС, ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС, відповідач дійшов висновку про відсутність об'єктів оподаткування ТОВ "Полтек-М", ТОВ "Кастом-Контракт", ПП "Автоінвест".

Стосовно господарських операцій позивача та ТОВ "Полтек-М" судом встановлено наступне.

Між ТОВ "Полтек-М" (Постачальник) та ФОП ОСОБА_4 (Покупець) укладено договір №2544 від 29.10.2010 року, згідно якого Продавець зобов'язується доставити та передати, а Покупець прийняти та оплатити згідно умов договору товар (т.1 а.с.28-29).

На підставі договору №2544 від 29.10.2010 року ТОВ " Полтек-М" поставлено позивачу товари на загальну суму 124918,04 грн. згідно видаткових накладних №110102 від 01.11.2010 року, №110302 від 03.11.2010 року, №110802 від 08.11.2010 року, №111002 від 10.11.2010 року, №111202 від 12.11.2010 року (а.с.30-34), виписаних податкових накладних №110102 від 01.11.2010 року, №110302 від 03.11.2010 року, №110802 від 08.11.2010 року, №111002 від 10.11.2010 року, №111202 від 12.11.2010 року (а.с. 35-40). На підтвердження факту оплати товару позивачем надано платіжне доручення №2846 від 12.12.2010 року на суму 124918,04 грн.

Стосовно господарських операцій позивача та ТОВ "Кастом-Контракт" судом встановлено наступне.

Між ТОВ "Кастом-Контракт" (Постачальник) та ФОП ОСОБА_4 (Покупець) укладено договір №144 від 24.09.2010 року, згідно якого Постачальник зобов'язується доставити та передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити згідно умов договору товар у кількості, асортименті та за цінами, вказаними в додатках або накладних (а.с.42-43).

На підставі договору №144 від 24.09.2010 року ТОВ "Кастом-Контракт" поставлено позивачу товар на загальну суму 698435,43 грн. відповідно видаткових накладних №0105 від 01.10.2010 року, №0403 від 04.10.2010 року, №0503 від 05.10.2010 року, №0602 від 06.10.2013 року, №0702 від 07.10.2010 року, №0803 від 08.10.2010 року, №1102 від 11.10.2010 року, №1202 від 12.10.2010 року, №1302 від 13.10.2010 року, №1402 від 14.10.2010 року, №1502 від 15.10.2010 року, №1802 від 18.10.2010 року, №1902 від 19.10.2010 року, №2102 від 21.10.2010 року, №2502 від 25.10.2010 року, №2602 від 26.10.2010 року, №2702 від 27.10.2010 року, №2802 від 28.10.2010 року, №2902 від 29.10.2010 року, №111503 від 15.11.2010 року, №111703 від 17.11.2010 року, №111903 від 19.11.2010 року, №112602 від 26.11.2010 року (т.1 а.с. 44-66) та податкових накладних №0105 від 01.10.2010 року, №0403 від 04.10.2010 року, №0503 від 05.10.2010 року, №0602 від 06.10.2013 року, №0702 від 07.10.2010 року, №0803 від 08.10.2010 року, №1102 від 11.10.2010 року, №1202 від 12.10.2010 року, №1302 від 13.10.2010 року, №1402 від 14.10.2010 року, №1502 від 15.10.2010 року, №1802 від 18.10.2010 року, №1902 від 19.10.2010 року, №2102 від 21.10.2010 року, №2502 від 25.10.2010 року, №2602 від 26.10.2010 року, №2702 від 27.10.2010 року, №2802 від 28.10.2010 року, №2902 від 29.10.2010 року, №111503 від 15.11.2010 року, №111703 від 17.11.2010 року, №111903 від 19.11.2010 року, №112602 від 26.11.2010 року (а.с.67-89). На підтвердження факту оплати товару позивачем надано платіжні доручення №2785 від 14.12.2010 року на суму 231880,25 грн., №2786 від 15.12.2010 року на суму 120267,23 грн., №2804 від 16.12.2010 року на суму 146670,98 грн., №2811 від 17.12.2010 року на суму 93787,11 грн., №2823 від 20.12.2010 року на суму 105829,86 грн. (т.1 а.с. 90-94).

Стосовно господарських операцій позивача та ТОВ "Авто інвест" судом встановлено наступне.

Між ФОП ОСОБА_4 (Замовник) та ПП "Авто інвест" (Виконавець) укладено договір №1248 від 19.08.2011 року, згідно якого Виконавець зобов'язується надати Замовнику послуги з мийки торгових кіосків та фарбування торгових кіосків, що належать або знаходяться в користуванні Замовника згідно умов та строків зазначених у договорі, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити зазначені послуги (т.1 а.с.99-100).

На підставі договору №1248 від 19.08.2011 року ПП "Автоінвест" було виконано роботи з мийки торгових кіосків та фарбування торгових кіосків, що належали або знаходились в користуванні позивача, на підтвердження чого позивачем надано Акт надання послуг №24 від 30.11.2011 року на суму 36000,00 грн. (т.1 а.с. 95), податкову накладну №24 від 30.11.2011 року (т.1 а.с. 96), на підтвердження факту оплати позивачем надано платіжне доручення №2918 від 19 грудня 2011 року на суму 36000,00 грн. (т.1 а.с. 97).

У відповідь на запит суду ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві надала інформацію щодо звітування ПП "Авто інвест" за 2011 рік про податкових розрахунок сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, і сум утриманого з них податку (Ф№1ДФ), з якої вбачається, що у ПП "Авто інвест" на час надання послуг позивачу були відповідні трудові ресурси(т.1 а.с. 247).

З метою отримання додаткових доказів по справі ухвалою суду від 21 червня 2013 року судом ухвалено доручити окружному адміністративному суду м. Києва провести допит свідків: ОСОБА_7 - директора ПП "Авто інвест", ОСОБА_8 - директора ТОВ "Кастом Контракт", ОСОБА_6 - директора ТОВ "Кастом-Контракт".

Окружним адміністративним судом міста Києва було здійснено виклик свідків до судового засідання для надання пояснень, проте жоден із викликаних свідків до судових засідань 16.07.2013 року та 25.07.2013 року не з'явились. Оскільки підстав для застосування до свідків приводу згідно статті 269 КАС України судом не знайдено, окружний адміністративний суд міста Києва 27.08.2013 року постановив ухвалу про повернення судового доручення без виконання з підстав неможливості виклику осіб для допиту у якості свідків по справі.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі за текстом - Закон про ПДВ), податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

В силу приписів пп.7.2.4. п.7.2 ст.7 вказаного Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

У відповідності до п.п.7.2.6. Закону про ПДВ, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з п.п.7.5 ст. 7 Закону про ПДВ датою виникнення податкового кредиту визначено дату здійснення першої з подій, що сталася раніше: або дату списання коштів з рахунку платника або дату одержання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.5 цієї статті встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.п.7.5.1. Закону про ПДВ датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року за №2755-VI (далі - ПК України) встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Пунктом 201.6 статті 201 КАС України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

У відповідності із Законами України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", "Про податок на додану вартість", первинні бухгалтерські документи (видаткові та податкові накладні, акти прийому-здачі виконаних робіт, тощо) повинні мати обов'язкові реквізити, а саме -містити назву посади особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильності її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дає змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції.

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Суд вважає, що правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання товарів, робіт, послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних товарів. За відсутності ж останнього, відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на додану вартість за рахунок податкового кредиту.

До складу податкового кредиту можуть бути віднесені тільки ті суми податку на додану вартість, які сплачені (нараховані) в зв'язку з придбанням товарів, послуг чи основних фондів, призначених для використання в межах господарської діяльності платника податку.

З наданих до справи копій документів вбачається, що первинні документи, а саме податкові накладні, позивачем (покупець, замовник) та ТОВ "Полтек-М", ТОВ "Кастом-Контракт" (постачальники), ПП "Авто інвест" (виконавець) належним чином складені на виконання укладених між ними договорів поставки продукції №2544 від 29.10.2010 року та №144 від 24.09.2010 року, договору про надання послуг №1248 від 19.08.2011 року відповідно (т.1 а.с.28-29, 42-43, 99-100).

Згідно п.7.2.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Відповідно до п. 6.6 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, термін зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерських звітів та балансів у архіві підприємства, установи визначається згідно з Переліком типових документів, що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших підприємств, установ та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20 липня 1998 р. № 41 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 вересня 1998 р. за № 576 (далі - Перелік типових документів).

З огляду на п.315, 321 Переліку типових документів, позивач повинен зберігати первинні документи і додатки до них, що фіксують факт виконання господарських операцій і є підставою для записів у реєстрах бухгалтерського обліку та податкових записах (касові, банківські документи, повідомлення банків і переказні вимоги, виписки банків, наряди на роботу, табелі, акти про приймання, здавання і списання майна й матеріалів, квитанції і накладні з обліку товарно-матеріальних цінностей, авансові звіти) в тому числі податкові накладні, первинні документи та додатки до них, облікові регістри зобов'язані зберігатися три роки, але за умови, що перевірку вже завершено. Також в обов'язковому порядку зберігаються документи і в тому випадку, якщо справа розглядається в судовому порядку або є розбіжності у веденні обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року N 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною другою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Оглянувши первинні документи щодо господарських відносин позивача з ТОВ "Полтек-М", ТОВ "Кастом-Контракт", ПП "Авто інвест" суд дійшов висновку, що останні мають силу первинних документів, оскільки жодних недоліків, неточностей вони не містять і мають усі необхідні реквізити.

Реальне виконання договорів між позивачем та ТОВ "Полтек-М", ТОВ "Кастом-Контракт", ПП "Авто інвест" підтверджується належним чином оформленими первинними документами, описаними вище (договорами, видатковими накладними, податковими накладними), щодо форми та змісту яких у відповідачем будь-яких зауважень не зазначено.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач правомірно сформував податковий кредит за 2010 та 2011 роки на підставі належним чином складених податкових накладних.

Відповідачем не надано жодних доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми по яких позивачем включені до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість.

Відповідно до ст. 13 Декрету КМУ "Про прибутковий податок з громадян" №13-92 від 26.12.1992 року та додатку № 7 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, до податкової декларації за звітний податковий період включаються тільки прямі валові витрати, що відповідають фактичній сумі отриманого в цьому періоді валового доходу в будь-якій формі від визначного виду діяльності та підтверджені документально та виключно факт одержання доходу може бути підставою для включення до валових витрат звітного періоду не всіх підряд видатків, а тільки тієї її частини, яка прямо цьому доходу відповідає.

Згідно пункту 177.2 статті 177 ПК України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Частиною 177.4 статті 177 ПК України встановлено, що до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що характер укладених між позивачем та ТОВ "Полтек-М", ТОВ "Кастом-Контракт", ПП "Авто інвест" правочинів мав як реальний так і економічний зміст, тому позивачем правомірно включено до складу валових витрат з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року витрати у сумі 704127,85 грн., та сформовано податковий кредит за жовтень 2010 року та грудень 2011 року у сумі 140827,57 грн..

Згідно частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дані положення кореспондуються з вказаним у п.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 6 березня 2008 року № 2 (далі постанова Пленуму).

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам (пп.3 п.1 постанови Пленуму).

Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Відповідач, враховуючи свій обов'язок довести правомірність прийнятого рішення, встановлений частиною другою статті 71 КАС України, надав заперечення проти позову, проте вони не містять відомостей, які б свідчили про нікчемність укладених між позивачем та ТОВ "Полтек-М", ТОВ "Кастом-Контракт", ПП "Авто інвест" правочинів.

Частиною другою статті 8 КАС України визначено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

У відповідності до положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" практика Європейського суду з прав людини є джерелом права.

У Рішенні Європейського Суду від 09.01.2007 року у справі "Інтерсплав проти України" визначено, що коли державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб.

Враховуючи висновки суду щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту та витрат, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

У відповідності до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивач при звернення до суду сплатив судовий збір у розмірі 2294,00 грн., що підтверджується квитанцією №980744.173.1 від 13.05.2013 року (а.с.2), тому він підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2,17, 94, 158 - 163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування рішень задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 18 березня 2013 р. №0001760171, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 140825,57 грн. за основним платежем та 36106,40 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 18 березня 2013 р. №0001770171, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 105979,17 грн. за основним платежем та 1530 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Присудити фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 2294 грн. з Державного бюджету України.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 12 жовтня 2013 року.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Г.П. Нагібіна