Ухвала

від 17.10.2013 по справі 2а-6232/10/8/0170

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/21827/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М. О.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02 серпня 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2011 року у справі за позовом Приватного підприємства "ПАБ Пінта-ІІ" до Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим про скасування рішення, -

ВСТАНОВИЛА

Приватное підприємство "ПАБ Пінта-ІІ" (далі - ПП "ПАБ Пінта-ІІ") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим (далі - ДПІ у м. Ялта) в якому просить скасувати рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02 серпня 2010 року позов ПП "ПАБ Пінта-ІІ" задоволено.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2011 року апеляційну скаргу ДПІ у м. Ялта залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02 серпня 2010 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції ДПІ у м. Ялта подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02 серпня 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ПП "ПАБ Пінта-ІІ" у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ в м. Ялта 08.02.2010 була проведена перевірка за дотриманням ПП "ПАБ Пінта ІІ" порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обліку, наявності торгових патентів і ліцензій у барі, що розташований за адресою м. Ялта, вул.Пушкінська, 7, діяльність в якому здійснює позивач. За результатами перевірки складено акт №01606 від 08.02.2010 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

На підставі акту перевірки ДПІ в м. Ялта 11.02.10 року було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001672303 на загальну суму 3820,00 грн.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що висновок відповідача про порушення позивачем п.12 ст.3 Закону "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" зроблено у зв'язку із тим, що в ході проведення перевірки адміністратором бару "Пінта ІІ" не було надано на вимогу перевіряючих накладні та ТТН на товар, вибірковий опис якого був складений перевіряючими.

У відповідності із п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року №265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють розрахункові операції в готівковій і/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів і т.п.) при продажі товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг, зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Статтею 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" встановлено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до абз. 1 п. 4 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації, зокрема, шляхом введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером.

Згідно п. 7 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства (бухгалтер) має забезпечити дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності; організувати контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій; брати участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства; забезпечувати перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що під час проведення перевірки 08.02.10 року бухгалтер підприємства вже закінчив робочий день, відповідно до умов трудової угоди, а перевірка проводилась з 19:05 год. по 20:15 год., тобто після закінчення робочого часу особи, відповідальної за ведення, облік та зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерських звітів та балансів із бухгалтерії підприємства. Крім того, головний бухгалтер ПП "ПАБ ПІНТА ІІ" не був присутній при проведенні перевірки посадовими особами ДПІ, а отже не мав можливості надати на вимогу перевіряючих документів, пов'язаних з товарообігом. До функціональних обов'язків адміністратора не входять повноваження щодо зберігання та надання накладних та ТТН на товар, а отже вони не мали повноважень надавати посадовим особам ДПІ документи, пов'язані з товарообігом позивача.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що відповідно до ч.3 ст. 11-2 Закону №509 проведення перевірок органами державної податкової служби не повинно порушувати нормального режиму роботи платників податків, отже перевірка позивача повинна була здійснюватись у робочий час головного бухгалтера позивача для того, щоб уповноважені посадові особи позивача могли надати посадовим особам ДПІ для перевірки всі необхідні документи для перевірки, або за попереднім повідомленням про це позивача (директора та бухгалтера) у робочий час для того, щоб директор ПП "ПАБ ПІНТА ІІ" міг доручити адміністратору бару надати всі документи, необхідні для перевірки.

Щодо наданого сторонами по справі вибіркового опису товарів (ТМЦ), які знаходилися у м. Ялта по вул. Пушкінська, 7, що був складений перевіряючіми, суди попередніх інстанцій зазначили, що чинним законодавством України не передбачено таких повноважень органів ДПІ як зняття фактичних залишків товарів та не передбачено складання відомостей залишків товарів.

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що відповідачем неправомірно було застосовано до позивача штрафні санкції за порушення п. 12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ПП "ПАБ Пінта-ІІ".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02 серпня 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М. О. Федоров