Постанова

від 24.10.2013 по справі 905/987/13-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2013 року Справа № 905/987/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Дерепи В.І.

суддів Бондар С.В., Палія В.В. (доповідач)

розглянувши у

відкритому судовому

засіданні касаційну скаргу Державного відкритого акціонерного товариства

"Енергетичне управління" - дочірнє підприємство

державної холдингової компанії "Жовтеньвугілля"

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.08.2013

у справі № 905/987/13-г

за позовом Державного відкритого акціонерного товариства "Енергетичне

управління" - дочірнє підприємство державної холдингової

компанії "Жовтеньвугілля"

до Жданівської виправної колонії Державної пенітенціарної служби

України в Донецькій області (№3)

третя особа, яка не

заявляє самостійних

вимог на предмет спору

на стороні відповідача Державне підприємство "Регіональні електричні

мережі" в особі Донецької філії

про стягнення 105 035, 00 грн.

за участю представників:

позивача: не з'явився

відповідача: Дарій Н.Є.- предст. (дов. від 09.09.2013), Остроухова С.І.-

головн. бух. (дов. від 09.09.2013)

третьої особи: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Державне відкрите акціонерне товариство "Енергетичне управління" - дочірнє підприємство державної холдингової компанії "Жовтеньвугілля" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Жданівської виправної колонії Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№3) про стягнення 105 035,00грн. заборгованості за надані послуги за договором про спільне використання технологічних мереж №09/09 від 20.11.2008 року.

Рішенням господарського суду Донецької області від 08.04.2013 року (суддя Фурсова С.М.) позов задоволено повністю. Рішення мотивовано обґрунтованістю заявлених позовних вимог.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.08.2013 року (судді Стойка О.В., Діброва Г.І., Чернота Л.Ф.) рішення господарського суду Донецької області від 08.04.2013 року скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Постанова мотивована тим, що зобов'язання відповідача по оплаті утримання технологічних електричних мереж позивача не засновано на законі, в спірний період такі послуги позивачем не надавались і надаватись не могли, оскільки останні мали споживатись та оплачуватись третьою особою, як постачальником електричної енергії.

Державне відкрите акціонерне товариство "Енергетичне управління" - дочірнє підприємство державної холдингової компанії "Жовтеньвугілля" просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.08.2013 року, а рішення господарського суду Донецької області від 08.04.2013 року залишити в силі.

Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме, ст. ст. 525, 526, 610, 903 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

У відзиві Жданівська виправна колонія Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№3) просить суд відмовити у задоволенні касаційної скарги, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.08.2013 залишити без змін.

Від третьої особи відзиву на касаційну скаргу не надходило.

10.10.2013 розгляд касаційної скарги відкладався.

22.10.2013 судом одержано клопотання від касатора про розгляд касаційної скарги без участі Державного відкритого акціонерного товариства "Енергетичне управління" - дочірнє підприємство державної холдингової компанії "Жовтеньвугілля".

У судовому засіданні 24.10.2013 клопотання судом задоволено.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку її обставин та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, місцевий та апеляційний господарські суди встановили, що між сторонами спору 20.11.2008 укладений договір про спільне використання технологічних мереж № 09/09 (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок відповідача або інших суб'єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує відповідач, а відповідач - своєчасно сплачувати вартість послуг позивача з утримання технологічних електричних мереж спільного використання та інші послуги відповідно до умов цього Договору (п. 1.1 Договору).

Пунктом 3.1 договору передбачено право власника на відшкодування частини (відповідно до кількості приєднань) витрат на утримання електричних мереж, якими здійснюється передача електричної енергії користувачу.

За умовами п. 4.1 Договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 01.02.2011 до Договору), відповідач зобов'язався здійснювати оплату за використання електричних мереж власника мереж за розрахунковий період, яка встановлюється у розмірі 15 005,00 грн., у тому числі ПДВ - 2 500,90 грн. за перший місяць. За кожний наступний місяць розмір оплати розраховується шляхом коригування плати за попередній місяць на індекс інфляції. Плата за використання електричних мереж позивача вноситься відповідачем на підставі рахунку, одержаного від позивача, в строк до 25-го числа поточного місяця.

Вартість послуг власника мереж з утримання технологічних мереж спільного використання визначається кошторисом, який додається до договору з урахуванням індексу інфляції (п. 7.3 договору). Розрахунки за використання енергопостачальником технологічних мереж проводяться кожен місяць (п. 7.4 договору). До 20 числа кожного місяця власник мереж направляє користувачу рахунок, а користувач сплачує зазначену у рахунку вартість витрат (п. 7.5). Тривалість періоду для оплати отриманого рахунку становить 5 днів (п. 7.6).

Цей договір укладається на строк з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року (в редакції додаткової угоди від 28.12.2010) та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення цього терміну не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляду. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством (п. 10.4 договору).

Пунктом 10.4 Договору (в редакції п. 1 додаткової угоди від 02.01.2012р.) сторони узгодили строк дії Договору продовжити до проведення торгів та укладення нового договору за результатами торгів.

Судами встановлено, що в акті розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, складеного між позивачем та відповідачем, визначено позивача основним споживачем електроенергії, а відповідача - субспоживачем електроенергії.

Також, суд першої інстанції встановив, позивач направив відповідачу акти здачі-приймання робіт (послуг) за спільне використання технологічних мереж, згідно яких плата за спільне використання технологічних електричних мереж за червень - грудень 2012 року склала 105 035,02грн., а також рахунки для здійснення оплати. Акти здачі-приймання робіт (послуг) відповідачем не підписані.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за період з червня по грудень 2012 року щодо оплати отриманих послуг за Договором, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги у розмірі 105 035,00 грн.

Частиною другою статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина перша статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною другою наведеної статті визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами статей 525 , 526 ЦК України , одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За відсутності інших підстав, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України ).

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України , якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України ).

Порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України ).

Згідно статті 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України ).

Відповідно до ст. 277 Господарського кодексу України, ст. ст. 7, 24, 26 Закону України "Про електроенергетику" додержання вимог Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ від 31.07.1996 №28 із змінами та доповненнями, є обов'язковим для суб'єктів електропостачання.

На момент укладення договору про спільне використання технологічних мереж № 09/09 від 20.11.2008 року Правила користування електричною енергією діяли в редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005 №910. Дана редакція передбачала укладення договору про спільне використання технологічних електричних мереж основного споживача, як між основним споживачем і постачальником електричної енергії, так і між основним споживачем та субспоживачем).

Чинна редакція Правил користування електричною енергією (із внесеними змінами згідно Постанови НКРЕ від 25.12.2008 №1449) передбачає укладення такого договору лише між електропередавальною організацією та основним споживачем під час передачі (транзиту) електричної енергії технологічними електричними мережами.

Отже, укладення договору про спільне використання технологічних мереж № 09/09 від 20.11.2008 не суперечило Правилам користування електричною енергією, в редакції, чинній станом на 20.11.2008.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 26.01.2012 року між Жданівською виправною колонією №3 та ДП "Регіональні електричні мережі" було укладено договір на закупівлю товарів (послуг та робіт) за державні кошти №06-24/3-01к, згідно п. 1.1 якого ДП "Регіональні електричні мережі" зобов'язалось у 2012 році поставити Жданівській виправній колонії №3 електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок замовника, а замовник -прийняти і оплатити вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та конкретизацією умов згідно договору про постачання електричної енергії від 01.04.2008 №06-24/3, який є невід'ємним додатком до цього договору.

Встановивши, що за результатами проведення відповідачем процедури закупівлі було укладено договір щодо постачання електричної енергії, а не договір щодо спільного використання електричних мереж, врахувавши, що після укладення договору на закупівлю товарів (послуг та робіт) за державні кошти №06-24/3-01к між постачальником (третьою особою) та власником мереж (позивачем) не було укладено договору щодо спільного використання електричних мереж, договір про спільне використання технологічних мереж № 09/09 від 20.11.2008 не розірвано ні за взаємною згодою сторін, ні у судовому порядку, а укладення договору на закупівлю товарів (послуг та робіт) за державні кошти №06-24/3-01к не є підставою для звільнення відповідача від договірних зобов'язань за договором №09/09 від 20.11.2008, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що договір №09/09 від 20.11.2008 не припинив своєї дії та у спірний період сторони перебували у договірних відносинах. З урахуванням наведеного, суд першої інстанції підставно визнав заявлені позовні вимоги обґрунтованими, задовольнивши позов.

Суд апеляційної інстанції, у свою чергу, не врахував, що в силу ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства; укладення договору про спільне використання технологічних мереж № 09/09 від 20.11.2008 не суперечило Правилам користування електричною енергією, в редакції, чинній станом на 20.11.2008; договір №09/09 від 20.11.2008 не припинив своєї дії та у спірний період сторони перебували у договірних відносинах; умовами договору № 09/09 від 20.11.2008 здійснення оплати не ставиться у залежність від підписання відповідачем актів виконаних робіт. Зазначене призвело до помилкового скасування судом апеляційної інстанції законного і обґрунтованого рішення місцевого суду, що відповідно до ч. 1 ст. 111-10 ГПК України є підставою для скасування прийнятої ним зі справи постанови.

Водночас, рішення суду першої інстанції зі справи, за відсутності передбачених законом підстав для його зміни або скасування, має бути залишено в силі як таке, що відповідає встановленим фактичним обставинам та прийняте з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Згідно із п. 11 ч. 1 ст. 111-11 ГПК України у разі скасування чи зміни рішення у постанові має бути зазначений новий розподіл судових витрат.

З огляду на те, що касаційна скарга Державного відкритого акціонерного товариство "Енергетичне управління" - дочірнє підприємство державної холдингової компанії "Жовтеньвугілля" підлягає задоволенню, постанова Донецького апеляційного господарського суду від 12.08.2013 - скасуванню, а рішення господарського суду Донецької області від 08.04.2013 - залишенню в силі, судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1050,35грн. та судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 1050,35грн. підлягають стягненню із Жданівської виправної колонії Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№3) на користь Державного відкритого акціонерного товариство "Енергетичне управління" - дочірнє підприємство державної холдингової компанії "Жовтеньвугілля". Проте, оскільки судом першої інстанції наказ на виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 12.08.2013 не видавався, новий розподіл судових витрат, які були розподілені у постанові апеляційної інстанції, що підлягає скасуванню, судом касаційної інстанції не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 10, 111 11 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державного відкритого акціонерного товариство "Енергетичне управління" - дочірнє підприємство державної холдингової компанії "Жовтеньвугілля" задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.08.2013 у справі № 905/987/13-г скасувати.

Рішення господарського суду Донецької області від 08.04.2013 у справі № 905/987/13-г залишити в силі.

Стягнути з Жданівської виправної колонії Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№3) (Донецька обл., м. Жданівка, смт. Вільхівка, код ЄДРПОУ 08563101) на користь Державного відкритого акціонерного товариство "Енергетичне управління" - дочірнє підприємство державної холдингової компанії "Жовтеньвугілля" (Донецька обл., Шахтарський р-н, с. Золотарівка, код ЄДРПОУ 20323581) 1050,35грн. -судового збору за подання касаційної скарги.

Видачу наказу доручити господарському суду Донецької області.

Головуючий суддя В.І. Дерепа

Судді С.В. Бондар

В.В. Палій