Постанова

від 24.10.2013 по справі 10/5009/6663/11

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

22.10.2013 р. справа №10/5009/6663/11

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: суддівРадіонової О.О. Зубченко І.В., Марченко О.А. секретаря Загіряєвої І.Р. від позивача:не з»явився від відповідача 1: від відповідача 2:не з»явився не з»явився розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліон» м.Запоріжжя на рішення господарського судуЗапорізької області від 28.08.2013 року у справі№ 10/5009/6663/11 (суддя Гандюкова Л.П.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Кліон» м.Запоріжжя до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 м.Запоріжжя Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Рівнеоптторг» м.Рівне простягнення 15 0097,62грн. ВСТАНОВИВ:

26.10.2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Кліон» м.Запоріжжя звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Рівнеоптторг» про стягнення заборгованості по договору поставки у розмірі 1194485,64 грн., індексу інфляції у розмірі 7394,45 грн., суми пені у розмірі 14220,35 грн., штрафу у розмірі 1244,85 грн. та 3% річних у сумі 2752,33 грн., а також стягнення з ФОП ОСОБА_5 та ТОВ Фірми «Рівнеоптторг» частини суми боргу за договором постави у розмірі 5000 грн. (т. 1 а.с.3-4).

Рішенням господарського суду Запорізької області від 25.10.2012 р. у справі №10/5009/6663/11 позовні вимоги задоволено повністю ( т.2 а.с.91-93).

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.03.2013р. рішення господарського суду Запорізької області від 25.10.2012 р. у справі № 10/5009/6663/11 скасовано, у задоволенні позовних вимог до ФОП ОСОБА_5 та ТОВ Фірми "Рівнеоптторг" про стягнення 150097,62 грн. відмовлено ( т.2 а.с.224-227).

Постановою Вищого господарського суду України від 10.07.2013р. частково задоволено касаційну скаргу ТОВ "Кліон", постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.03.2013 р. та рішення господарського суду Запорізької області від 25.10.2012 р. у справі № 10/5009/6663/11 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Запорізької області ( т. 3 а.с.53-57).

Рішенням господарського суду Запорізької області від 28.08.2013р. у справі №10/5009/6663/11 у задоволені позову відмовлено у повному обсязі ( т. 3 а.с.129-132).

В обґрунтування прийнятого рішення місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено факт виникнення у відповідач 2 боргу за товар на підставі договору поставки, за яким позивачу передано право вимоги шляхом укладення договору заміни кредитора у зобов»язанні від 01.08.2011р., відповідно відсутні підстави для стягнення індексу інфляції, 3% річних, пені та штрафу, нарахованих на підставі договору.

Також позивачем не доведено, що на підставі договору поруки від 01.08.2011р. у відповідача 2 виникло зобов»язання оплатити позивачу суму 5000 грн. солідарно з відповідачем 1, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню повністю як до відповідача 1, так і до відповідача 2.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кліон» м.Запоріжжя звернулося із апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 28.08.2013р. у даній справі повністю та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування поданої скарги, скаржник вважає, що висновки місцевого господарського суду зроблені всупереч матеріалам справи та діючому законодавству.

Так, на думку апелянта, видаткові накладні УПФ-009781 від 05.11.2010р. № УНФ-012995 від 24.12.2010р. містять у собі всі реквізити, передбачені Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88. Судом не зазначено, яким саме нормативно-правовим актом вимагається зазначати у видатковій накладній підставу для здійснення господарської операції, зокрема, посилання на договір.

Апелянт зауважує, що представники відповідачів повідомляли суд, що між ними, окрім спірного договору поставки, інші угоди не укладались, що на думку скаржника свідчить про те, що поставка по накладним відбувалася на виконання саме договору поставки № 10/10 від 15.01.2010р.

Апелянт наполягає на тому, що місцевим господарським судом порушені норми матеріального права, зокрема абзац 11 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995р. № 88; неправильно застосовані норми ст. 51 ЦК України, Указу Президента України від 03.07.1998р. № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб»єктів малого підприємництва», а також порушені норми процесуального права: ст.ст.34,43 ГПК.

21.10.13р. до суду надійшли заперечення відповідача 2 на апеляційну скаргу від 16.10.13р. № 16-10/13, які судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи, в яких відповідач 2 просив рішення місцевого господарського суду від 28.08.13р.у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Апелянт у судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

08.10.13р. від позивача до суду надійшла заява від 02.10.13р. № 319, в якій останній, посилаючись на поважність причини неприбуття у судове засідання, просив відкласти розгляд апеляційної скарги на іншу дату.

Представники відповідачів у судове засідання не з»явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що явка сторін у судове засідання не визнавалася обов»язковою, колегія суддів вважала за можливе розглянути справу за відсутності сторін. З огляду на зазначене заява позивача була відхилена.

Відповідно до частини другої статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 5 «Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визначається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України складено протокол.

Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кліон» є юридичною особою (ідентифікаційний код 33134908), що підтверджено Свідоцтвом про державну реєстрацію (т.1 а.с. 18).

Відповідач 1, Фізична особа-підприємець ОСОБА_5, що підтверджено Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (т. 1 а.с.19).

Відповідач 2, Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Рівнеоптторг» юридична особа (ідентифікаційний код 24169560), що підтверджено Довідкою із ЄДРПОУ (т.1 а.с.20).

15.01.2010 року між ФОП ОСОБА_5 (за договором -продавець, далі - відповідач-1) та ТОВ Фірма "Рівнеоптторг" (за договором - покупець, далі - відповідач-2) було укладено договір поставки №10/10, відповідно до якого продавець зобов'язався передавати у власність покупця товар, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору ( т.1 а.с.13).

Відповідно до п.п.1.2, 2.1 договору визначено, що найменування, асортимент, кількість, ціна за одиницю та загальна вартість товару узгоджується сторонами при оформленні заявки та зазначається у накладних, що є невід'ємною частиною договору. Поставка товару здійснюється партіями на підставі узгодженої сторонами заявки покупця.

Згідно п. 3.1. договору умови оплати: з відстроченням платежу 21 календарний день від дати накладної.

Пунктом 5.2 договору встановлено, у разі порушення строків оплати партії товару, вказаних у п.3.1 договору, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки, від суми, яка належить до оплати, за кожен день прострочки.

У разі порушення строків оплати партії товару більш ніж на 30 календарних днів, покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 1% від вартості поставленого товару (п.5.3 договору).

Договір поставки підписаний сторонами у встановленому порядку та скріплений печатками сторін.

Як вказано у позові та стверджує відповідач-1, ФОП ОСОБА_5 на підставі вказаного договору поставила ТОВ "Рівнеоптторг" свіжозаморожену рибу загальною вартістю 124 485,64 грн., що підтверджується видатковими накладними № УНФ-009781 від 05.11.2010р. на поставку товару в кількості 1801,80 кг на суму 37235,50 грн. та №УНФ-012995 від 24.12.2010р. на поставку товару в кількості 4584,52 кг на суму 87250,14 грн. ( т. 1 а.с.16-17).

Відповідно до накладних товар відвантажувався у м.Львів із адресою доставки ТОВ "Рівнеоптторг" у м.Рівне. Докази оплати даного товару, в тому числі часткової, відсутні.

При цьому, ФОП ОСОБА_5 вказує, що договір поставки, а також видаткові накладні підписані уповноваженими представниками сторін, посилається на довідку Львівської міської державної лікарні ветеринарної медицини №87 від 19.11.2012, відповідно до якої ФОП ОСОБА_5 видавались ветеринарні свідоцтва НОМЕР_1 від 24.12.2010 року та НОМЕР_2 від 05.11.2010 року на транспортування риби мороженої загальною вагою 6386,32 кг в м. Рівне ТОВ "Рівнеоптторг" (т.1 а.с.123-124).

01.08.2011 року між ФОП ОСОБА_5 ( за договором - первісний кредитор) та ТОВ "Кліон" (за договором - новий кредитор, далі - позивач у справі) укладений договір про заміну кредитора у зобов'язанні шляхом уступки права вимоги, відповідно до умов якого відповідач-1 передає позивачу право вимоги від ТОВ Фірма "Рівнеоптторг" (боржник) виконання зобов'язань з оплати 124485,64 грн. заборгованості по договору поставки №10/10 від 15.01.2010р. (основний договір). До нового кредитора переходить право вимоги по основному договору, оплати штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань по договору поставки за увесь час прострочення: неустойки (штрафу, пені), 3 % від простроченої суми, інфляції та інших нарахувань (п.п.1.2, 2.2).

Пунктом 6.2 договору передбачено, що строк дії даного договору починає свій відлік з моменту його підписання сторонами та визначається часом, достатнім для реального та належного виконання даного договору.

Вказаний договір підписаний сторонами та скріплений печатками сторін.

Між ФОП ОСОБА_5 (за договором - поручитель) та ТОВ "Кліон" (за договором - кредитор) було укладено договір поруки від 01.08.2011р., за умовами якого поручитель поручився перед кредитором за виконання обов'язку ТОВ Фірма "Рівнеоптторг" ( за договором - боржник) за основним договором (п.п.1.1., 2.1) (т.1 а.с.15).

Згідно з п.п.1.2, 3.1 договору поруки, у разі порушення боржником обов'язку за основним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає за несвоєчасну оплату боржником заборгованості за поставлені товари по основному договору. Виконання зобов'язання за основним договором забезпечується порукою частково - в сумі 5 000 грн. Відповідальність поручителя обмежуються вказаною у даному пункті договору сумою.

Пунктом 4.1 договору поруки сторони передбачили, що у разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) боржником обов'язку за основним договором, кредитор вправі звернутися із вимогою про виконання умов основного договору як до боржника, так і до поручителя, які несуть солідарну відповідальність перед кредитором (з урахуванням п. 3.1 договору поруки).

Пункт 6.1 договору передбачає, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту припинення поруки.

Порука припиняється з припиненням дії основного договору при умові відсутності фактів порушення основного договору в період його дії ( п.6.2 договору поруки).

Договір поруки підписаний кредитором та поручителем та скріплений печатками обох сторін.

Враховуючи дані обставини, позивач звернувся із даним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Рівнеоптторг» про стягнення заборгованості по договору поставки у розмірі 1194485,64 грн., індексу інфляції у розмірі 7394,45 грн., суми пені у розмірі 14220,35 грн., штрафу у розмірі 1244,85 грн. та 3% річних у сумі 2752,33 грн., а також стягнення з ФОП ОСОБА_5 та ТОВ Фірми «Рівнеоптторг» частини суми боргу за договором постави у розмірі 5000 грн.

Суть спірних правовідносин полягає у вирішення питання щодо стягнення заборгованості за договором поставки.

Спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Приписи статті 11 ЦК України передбачають, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Укладений 15.01.2010 року між ФОП ОСОБА_5 та ТОВ Фірма "Рівнеоптторг" договір поставки №10/10 є за своєю правовою природою договором постачання, правовідносини за яким регулюються главою 30 параграф 1 Господарського кодексу України та главою 54 параграф 3 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти цей товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами абзацу 2 ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов»язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов»язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов»язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналізуючи вказаний договір поставки від 15.01.2010р. № 10/10, колегія суддів зазначає, що в п.п.1.2, 2.1 договору визначено, що найменування, асортимент, кількість, ціна за одиницю та загальна вартість товару узгоджується сторонами при оформленні заявки та зазначається у накладних, що є невід'ємною частиною договору. Поставка товару здійснюється партіями на підставі узгодженої сторонами заявки покупця.

Крім того, згідно з п.п.2.4, 4.3 договору поставки продавець разом з товаром повинен передати всі необхідні для даного виду товару товаросупровідні документи. Підписання покупцем видаткової накладної свідчить про належне виконання продавцем даної умови. Передача товару здійснюється тільки за наявності довіреності встановленого зразка на отримання такого товару, яка передається продавцю до початку відвантаження шляхом факсимільного зв'язку та надається в оригіналі при підписанні видаткової накладної.

Відповідно до п.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні складатись під час здійснення господарської операції, а якщо інше неможливо - безпосередньо після її закінчення. Згідно з пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р., господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов»язань та фінансових результатів.

Нормою статті 1 зазначеного Закону встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до статті 9 зазначеного Закону в регістрах бухгалтерського обліку відображаються господарські операції лише на підставі первинних бухгалтерських документів, які повинні мати юридичну силу та доказовість, тобто повинні бути належним чином оформлені. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображення у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996р. № 99, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996р. за № 293/1318, яка поширюється на підприємства, установи та організації, їхні відділення, інші відособлені підрозділи та представництва іноземних суб»єктів господарської діяльності, передбачено, що сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів (п. 2 Інструкції).

Довіреність на одержання цінностей, яка відповідно п. 8 Інструкції №99 видається на строк не більше 10 днів, є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначені перелік та кількість цінностей. Без довіреності не може бути створено (виписано, підписано) інший первинний документ - товарно - транспортну накладну на відпуск цінностей, який є дозволом для здійснення господарської операції з відпуску цінностей і відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для її бухгалтерського обліку. Оформлення накладної здійснюється після подання довіреності.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про неможливість ідентифікувати, що поставка здійснювалася саме за цим договором, що оскільки в договорі поставки від 15.01.2010р. № 10/10 чітко не обумовлено, який саме вид товару (найменування, асортимент, ціна) є предметом поставки, а у видаткових накладних, на які посилається позивач у підтвердження поставки товару саме за цим договором, відсутнє посилання на даний договір, будь-які товаросупровідні документи, а також письмові заявки, довіреності на отримання товару за цими накладними суду не надані.

Таким чином, колегія суддів вважає, що договір №10/10 від 15.01.2010р. не є підставою виникнення зобов'язання відповідача - 2 перед позивачем щодо оплати товару, оскільки не доведено належними і допустимими доказами, що ТОВ Фірма "Рівнеоптторг" отримала 05.11.2010р.та 24.12.2010р. товар саме за цим договором, а відтак відсутні підстави для стягнення індексу інфляції, 3% річних, пені та штрафу, нарахованих на підставі договору. Позивачем також не доведено, що на підставі договору поруки від 01.08.2011р. у відповідача-2 виникло зобов'язання оплатити позивачу суму 5000 грн. солідарно з відповідачем-1, тому висновок місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню повністю як до відповідача-1, так і до відповідача-2, є правильним та законним.

Доводи апелянта, зазначені у апеляційній скарзі спростовуються наступним.

Згідно абзацу 3 п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червеня 1995р. за № 168/704 передбачено, що залежно від характеру операції та технології обробки до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Передбачене Указом Президента України від 03.07.1998р. №727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (який діяв у спірний період) ведення книги обліку доходів та витрат, що підлягають оподаткуванню, не зупиняє (припиняє) дію інших приписів нормативних актів, які встановлюють вимоги щодо первинних документів, які фіксують та підтверджують здійснення господарських операції.

Слід зазначити, що місцевим господарським судом під час нового розгляду справи дотримані вимоги ст. 111-12 ГПК України.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновок місцевого господарського суду, а тому підстав для її задоволення немає.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліон» м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 28.08.2013р. у справі № 10/5009/6663/11 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 28.08.2013р. у справі № 10/5009/6663/11 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.О.Радіонова

Судді І.В.Зубченко

О.А.Марченко

Надр.6 прим:1 -у справу; 1-позивачу; 2 -відповідачу; 1 -ДАГС; 1-ГС Запоріж. обл.