Ухвала

від 16.04.2014 по справі 10/5009/6663/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

16 квітня 2014 року Справа № 10/5009/6663/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Козир Т.П., суддів:Бакуліної С.В., Кота О.В., Малетича М.М., Панової І.Ю., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліон"

про перегляд Верховним Судом України

постановиВищого господарського суду України від 25.12.2013 у справі№10/5009/6663/11 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Кліон" до 1. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Рівнеоптторг" про стягнення 150097,62 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Справа розглядалась судами неодноразово, останнім рішенням господарського суду Запорізької області від 28.08.2013 у справі №10/5009/6663/11, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22.10.2013, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.12.2013 у даній справі постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22.10.2013 та рішення господарського суду Запорізької області від 28.08.2013 залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кліон" звернулось із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 25.12.2013 у справі №10/5009/6663/11, у якій заявник просить скасувати зазначену постанову та рішення судів попередніх інстанцій, прийняти нове судове рішення у даній справі про задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліон" у повному обсязі.

Заяву, з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 20.09.2012 у справі №6/5007/31/12, від 14.02.2013 у справі №5002-34/3037-2012, від 11.03.2013 у справі №12/82/2011/5003, мотивовано неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, враховуючи таке.

Відповідно до статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2)встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень. При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Як вбачається зі змісту постанови від 25.12.2013 у справі №10/5005/6663/11, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за договором поставки, виходячи з встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи про те, що подані у справі докази не підтверджують поставки товару саме на виконання умов цього договору, а отже, позивачем належним чином не доведено виникнення у відповідача-2 обов'язку оплати поставленого відповідно до умов договору товару, а тому відсутні підстави для стягнення інфляційних втрат, 3% річних, пені та штрафу, нарахованих на підставі договору. Крім того, позивачем не доведено, що на підставі договору поруки у відповідача-1 виникло зобов'язання сплатити позивачу суму солідарно з відповідачем-2.

Водночас, приймаючи постанови Вищого господарського суду України від 20.09.2012 у справі №6/5007/31/12, від 14.02.2013 у справі №5002-34/3037-2012, від 11.03.2013 у справі №12/82/2011/5003, на які посилається заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів щодо часткового задоволення позову про стягнення заборгованості, 3% річних, інфляційний втрат, пені за договором поставки/купівлі-продажу, враховуючи доведеність наявної заборгованості відповідача перед позивачем за даним договором, а саме, видаткових/витратних накладних, що підтверджують поставку товару.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин справи, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків та застосував відповідні норми матеріального права.

За таких обставин відсутні передбачені статтею 111 16 ГПК України підстави для допуску справи №10/5009/6663/11 до провадження Верховного Суду України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Кліон" у допуску справи №10/5009/6663/11 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяТ.Козир Судді: С.Бакуліна О.Кот М.Малетич І.Панова