Постанова

від 18.06.2013 по справі 801/1138/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 червня 2013 р. (11:02) Справа №801/1138/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Пакет Т.В.,

за участю секретаря судового засідання - Мельникової А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Малого підприємства «Автодель-Сервіс» до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби про скасування наказу та податкових повідомлень-рішень.

Обставини справи: Мале підприємство "Автодель-Сервіс" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС про скасування наказу №3293 від 17 грудня 2012 року та податкових повідомлень-рішень №0000332206, №0000342206 від 18 січня 2013 року.

Позов мотивовано порушенням відповідачем вимог статті 78 Податкового кодексу України щодо порядку призначення перевірки, а саме, відсутністю підстав для проведення позапланової документальної перевірки, оскільки на запит Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби позивачем у передбачений Податковим кодексом України 10-денний термін було направлені усі необхідні документи та письмові пояснення. Крім цього, відповідачем на адресу позивача було направлено інформаційний запит, який не відповідає вимогам діючого законодавства. Також, відповідач дійшов помилкових висновків, які покладено в основу спірних податкових повідомлень-рішень. Так, позивач зазначає, що донарахування податку на додану вартість та податку на прибуток відбулось на підставі зменшення податкового кредиту позивача, та відповідно, зменшення валових витрат за перевіряємий період по взаємовідносинам з сумнівними контрагентами. Позивач зазначає, що всі укладені угоди мали реальний характер, податковий кредит з ПДВ та витрати сформовано на підставі належних чином оформлених податкових накладних, а вказаний висновок податкового органу, на думку позивача, є необґрунтованим і таким, що суперечить чинному законодавству.

У судовому засіданні представники позивача Єремєєв О.О. та Цебер І.В. підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

У судове засідання представник відповідача не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, суд, керуючись ст. ст. 122, 128 КАС України вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд -

ВСТАНОВИВ:

Мале підприємство «Автодель-Сервіс» (код ЄДРПОУ 31103134) зареєстроване у якості юридичної особи юридичної особи державним реєстратором виконавчого комітету Сімферопольської міської ради АР Крим 16.10.2000 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.18) та перебуває на обліку в ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС.

Основними видами діяльності позивача за КВЕД є технічне обслуговування та ремонт автомобілів, оптова торгівля автомобільними деталями та приладдям, про що вказано у Довідках з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА №462232 (а.с.20), серії АА№836600 (а.с.31).

Позивач є платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ №00782930 серії НБ017635 (а.с.19)

На підставі Наказу ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС №33293 від 17.12.2012 року, відповідачем проведена позапланова документальна невиїзна перевірка МП «Автодель-Сервіс» (код ЄДРПОУ 31103134) з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Пан Буд» (ЄДРПОУ 37081614), ПП «Мастер Торг» (ЄДРПОУ 37196250), Фірма «Капітель Плюс» (ЄДРПОУ 31095815), ПП «Скипер» (ЄДРПОУ 37081677), ТОВ «Капітель Сервіс Плюс» (ЄДРПОУ 34523145), ТОВ «Люкссервістрейд» (ЄДРПОУ 34523166) за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року, за результатами якої складено Акт № 51/22-6/31103134 від 04.01.2013 року (далі - акт перевірки) (а.с.125-152).

Відповідно до акту перевірки, встановлено порушення позивачем:

-пп.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94 від 28.12.1994 року(зі змінами та доповненнями), п.44.1 ст.44, п.138.1, п.138.2, п.138.6, пп.138.8.1 п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 52 774,00 грн., в т.ч. по періодах: 4 квартал 2009 року - 5 961,00 грн.; 2 квартал 2011 року - 6 218,00 грн.; 3 квартал 2011 року - 13 196,00 грн.; 4 квартал 2011 року -22 849,00 грн.; 1 кв. 2012 року - 4 550,00 грн.;

- пп.3.1.1, п.3.1 ст.3, пп.7.4.1 п.п.7.4.5 п.7.4 , пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97 від 03.04.1997 року зі змінами та доповненнями, а також порушення п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено ПДВ в періоді, що перевірявся на загальну суму 45 845,00 грн.. в т.ч. по періодах: листопад 2009 року - 4 769,00 грн.; червень 2011 року - 5 407,00 грн.; серпень 2011 року - 8 317,00 грн.; вересень 2011 року - 3 150,00 грн.; листопад 2011 року - 16 496,00 грн.; грудень 2011 року - 3 373,00 грн.; січень 2012 року - 4 333,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- Форми «Р» №0000332206 від 18.01.2013 року, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 58 911,50 грн. (за основним платежем - 41 076,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 17 835,50 грн.) (а.с.22);

- Форми «Р» №0000342206 від 18.01.2013 року, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 56 539,25 грн. (за основним платежем - 52 774,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 3 765,25 грн.) (а.с.23).

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що ним правомірно визначені суми податкового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість на підставі належним чином оформлених первинних документів в результаті здійснення господарських операцій з ПП «Пан Буд» (ЄДРПОУ 37081614), ПП «Мастер Торг» (ЄДРПОУ 37196250), Фірма «Капітель Плюс» (ЄДРПОУ 31095815), ПП «Скипер» (ЄДРПОУ 37081677), ТОВ «Капітель Сервіс Плюс» (ЄДРПОУ 34523145), ТОВ «Люкссервістрейд» (ЄДРПОУ 34523166), що відповідає вимогам податкового законодавства України. З цих підстав позивач вважає прийняті податкові повідомлення-рішення №0000332206, №0000342206 від 18.01.2013 року протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідач в акті перевірки вказує на те, що згідно до актів від 06.04.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Пан Буд», ПП «Мастер Торг», Фірма «Капітель Плюс», ПП «Скипер», ТОВ «Капітель Сервіс Плюс», ТОВ «Люксервістрейд» з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками не встановлено факту реальності здійснення господарських операцій позивача із контрагентами, позивач обмінювався документами на товари з контрагентами, які мають ознаки фіктивних підприємств.

Судом встановлено, що при проведенні перевірки, відповідачем встановлювалися правовідносини позивача з контрагентами - ПП «Пан Буд», ПП «Мастер Торг», Фірма «Капітель Плюс», ПП «Скипер», ТОВ «Капітель Сервіс Плюс», ТОВ «Люкссервістрейд», в результаті чого відповідач дійшов до висновку про порушення позивачем податкового законодавства України.

Суд зазначає, що під час розгляду справи судом була призначена судово-економічна експертиза.

Згідно до висновку №56 від 30.04.2013 року судово-економічної експертизи (а.с.185-210) визначено, що експертом вивчені операції, здійснені між позивачем та його контрагентами, вивчені та оцінені договори, документи, створені сторонами у ході їх виконання, документи бухгалтерського обліку, документи що підтверджують факт оприбуткування отриманих послуг та ТМЦ, податкова звітність, податкові накладні та інші документи.

З матеріалів справи вбачається, що 01.06.2013 року між МП «Автодель-Сервіс» (Замовник) та Приватним підприємством «Пан Буд» (Виконавець) укладено договір №130, згідно до якого Виконавець зобов'язаний своїми силами та засобами надати послуги в обсязі та в строки, передбачені дійсним договором. Згідно до п.п.3.1, 3.2 ст. 3 Договору №130 від 01.06.2011 року оплата здійснюється Замовником на розрахунковий рахунок. Вартість договору складає 25 586,00 грн. (а.с.156-157).

Крім того, 06.06.2011 року між вказаними сторонами укладено договір на надання послуг №131 на надання послуг, вартість договору - 6 856,00 грн. (а.с.154-155).

На підтвердження виконання сторонами вищевказаних договорів, позивачем надано до суду:

- Договір №130 від 01.06.2011 року, довідку про вартість виконаних робіт за червень 2011 року на суму 25 58609 тис. грн. (а.с.74-75), акт приймання виконаних будівельних робіт за червень 2011 року (а.с.76-78), підсумкову відомість ресурсів (а.с.79-81), податкову накладну №100 від 30.06.2011 року на суму 25 586,09 грн., (з них ПДВ - 4 264,35 грн.) (а.с.82), договірну ціну станом на 22.6.2011 року на суму 6 856,00 грн. (ПДВ - 1 142,67 грн.) (а.с.83-84), локальний кошторис №2-11 (а.с.85-86);

- Договір №131 від 06.06.2011 року, довідку про вартість виконаних будівельних робіт за червень 2011 року на суму 6 856,00 грн. (а.с.88-89), акт приймання виконаних будівельних робіт за червень 2011 року на суму 6 586,00 грн. (а.с.90-93), податкову накладну №99 на суму 6 856,00, з них ПДВ - 1 142,67 грн. (а.с.93).

Оплата наданих ПП «Пан Буд» послуг здійснена позивачем згідно до платіжних доручень №2412 від 06.07.2011 року на суму 25 586,00 грн. (а.с.108) та №2413 від 06.07.2011 року на суму 6 856,00 грн. відповідно (а.с.109).

Також, 01.08.2011 року між МП «Автодель-Сервіс» та ПП «Пан Буд» укладено договір №200 на надання послуг - з прибирання території та нежилих приміщень; вартість дійсного договору складає згідно актів виконаних робіт (п.3.2 ст.3 Договору, а.с.165-166). Строк дії договору з 01.08.2011 року по 31.11.2011 року.

Підтвердженням виконання МП «Автодель-Сервіс» та ПП «Пан Буд» вказаного договору є акт прийняття виконаних будівельних робіт за листопад 2011 року на суму 28 565,04 грн. (а.с.96-98), підсумкова відомість ресурсів (а.с.99-101), податкова накладна №116 від 30.11.2011 року на суму 28 565,04 грн., з них ПДВ - 4 760,84 грн. (а.с.94), податкова накладна №49 від 19.11.2011 року на суму 6 940,00 грн., ПДВ - 1 156,67 грн. (а.с.102), податкова накладна №87 від 30.08.2011 року на суму 31 906,80 грн., ПДВ - 5 317,80 грн. (а.с.103), видаткова накладна від 30.08.2011 на суму 31 906,80 грн. (а.с.104) , акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) від 19.11.2011 року на суму 6 940,00 грн., з них ПДВ - (а.с.105).

Оплата здійснена позивачем згідно до платіжних доручень №2764 від 22.11.2011 року на суму 31 906,80 грн. (а.с.106), №2533від 30.08.2011 року на суму 31 906,80 грн. (а.с.107), №2766 від 22.11.2011 року на суму 6 940,00 грн. (а.с.111).

04.01.2012 року позивач мав правовідносини з ПП «Пан Буд» згідно договору на надання послуг №10; ціна договору складає 26 000,00 грн. (а.с.163-164).

Позивачем надано до суду довідку про вартість виконаних будівельних робіт за січень 2012 року на суму 26,00047 тис. грн. (а.с.113), акт прийняття виконаних будівельних робіт за січень 2012 року (а.с.114116), договірну ціну (а.с.117-118), локальний кошторис №2-1-1 (а.с.119-120), платіжне доручення №2915 від 25.01.2012 року на суму 26 001,20 грн. (а.с.110), податкову накладну №62 від 25.01.2012 року - 26 000,47 грн., з них ПДВ - 4 333,41 грн. (а.с.112).

02.01.2009 року між позивачем та ТОВ «Люкссервістрейд» укладено договір №29 про надання консультації з питань комерційної діяльності та керівництвом підприємством, згідно до умов якого Виконавець - ТОВ «Люкссервістрейд» зобов'язується надати за вимогою Замовника - МП «Автодель-Сервіс» послуги в області консультації з питань комерційної діяльності, керівництвом підприємства, змінами у законодавстві в порядку і на умовах, передбачених цим договором, а Замовник зобов'язується сплатити послуги Виконавця (а.с.158-159).

Сума договору відповідає актам здачі-прийняття робіт (надання послуг) (ст.4 Договору).

В матеріалах справи містяться акт здачі прийомки робіт від 30.11.2009 року (а.с.46) та податкова накладна №1555 від 30.11.2009 року (а.с.47), згідно до яких позивачу надані послуги, передбачені вказаним договором на загальну суму 13 150,00 грн., з них ПДВ - 2 191,67 грн..

Сплата здійснена позивачем шляхом перерахування коштів на рахунок ТОВ «Люкссервістрейд», про що свідчить платіжне доручення №978 від 11.12.2009 року (а.с.49).

02.03.2009 року позивачем та ТОВ «Капітал Сервіс Плюс» укладено договір про надання послуг №83, згідно до якого за договором відшкодувального надання послуг Виконавець зобов'язується за завданням Замовника надати послуги - помиття стекол (п.1.1, 1.2 ст.1, а.с.160); ціна договору складається з виставлених рахунків і актів прийому-здачі послуг (ст.3 Договору).

Виконання сторонами вказаного договору підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 18.11.2009 року на суму 12 883,33 грн., та ПДВ - 2 576,67 грн. (а.с.42), від 25.01.2010 року на суму 5 785,00 грн. та ПДВ 1 175,00 грн. (а.с.46), податковими накладними №1959 від 18.11.2009 року - 15 460,00 грн. (з них ПДВ - 2 576,67 грн.) (а.с.43), №74 від 25.01.2010 року - 7 050,00 грн. (з них ПДВ - 1 175,00 грн.) (а. с.45).

Сплата за надані послуги здійснена МП «Автодель-Сервіс» згідно до платіжних доручень №906 від 18.11.2009 року на суму 15 460,00 грн. (а.с.41), 1104 від 04.02.2010 року - 7 050,00 грн. (а.с.44).

01.11.2011 року між МП «Автодель-Сервіс» (Покупець) та ПП «Скипер» (Продавець) укладено договір купівлі-продажу №255, згідно до умов якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю належне йому майно, а Покупець зобов'язується прийняти це майно та сплатити його вартість.

За період з листопада по грудень 2011 року ПП «Скипер» здійснено поставку позивачу товару (запасних частин) на загальну суму 83 709,60 грн.. з них ПДВ - 13 951,60 грн., про що свідчать видаткові накладні від 18.11.2011 року (а.с.55), від 25.11.2011 року (а.с.56), від 10.11.2011 року (а.с.57), від 15.11.2011 року (а.с.58) від 01.11.2011 року (а.с.60), №55 від 02.12.2011 року (а.с.65), №141 від 09.12.2011 року (а.с.66), №187 від 14.12.2011 року (а.с.67), податкові накладні №16 від 01.11.2011 року (а.с.59), №131 від 15.11.2011 року (а.с.61), №106 від 10.11.2011 року (а.с.62), №204 від 25.11.2011 року (а.с.63), №163 від 18.11.2011 року (а.с.64), №120 від 09.12.2011 року (а.с.71), №48 від 02.12.2011 року (а.с.72), №157 від 14.12.2011 року (а.с.73).

Оплата здійснена позивачем на загальну суму 83 709,60 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.50, 51, 52, 53, 54, 68, 69, 70).

01.08.2011 року укладено договір між МП «Атодель-Сервіс» та ПП «Мастер Торг» №83, за яким Продавець - ПП «Мастер Торг» предає у власність позивачу належне йому майно (вивіска «Сервіс», пілон «СТО», куточок позивача), а Покупець зобов'язується прийняти це майно та сплатити його вартість (а.с.161-162);

На підтвердження виконання сторонами вказаного договору надано до суду видаткову накладну №420 від 05.08.2011 року на суму 17 995,61 грн.,з них ПДВ - 2 999,27 грн. (а.с.40), податкову накладну №26 від 05.08.2011 року на суму 17 995,61 грн. (а.с.39), платіжне доручення №2499 від 15.08.2011 року (а.с.38).

Також, у вересні 2011 року Фірмою «Капітель Плюс» надані МП «Автодель-Сервіс» послуги з ремонту 2-х підйомників механічних на суму 18 900,00 грн., з них ПДВ - 3 150,00 грн., про що свідчить податкова накладна №85 від 19.09.2011 року (а.с.34), акт здачі-прийняття робіт №1507 від 15.09.2011 року (а.с.36), з додатком специфікації до нього(а.с.37). Оплата здійснена позивачем на суму 18 900,00 грн. згідно до платіжного доручення №2635 від 06.10.2011 року (а.с.35).

З наданих позивачем первинних документів бухгалтерського обліку вбачається фактичне отримання ТМЦ, наданих послуг та їх сплата з ПДВ.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» № 996-XIV від 16.07.1999р., підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій.

Положенням про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, встановлено такі вимоги до первинних документів:

Первинні документи - це письмові свідоцтва, які фіксують і підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Пунктом 2.4. вказаного положення встановлено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.7. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Документування господарських операцій може здійснюватись з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні обов'язково містити реквізити типових або спеціалізованих форм.

Згідно з наведеними законодавчими нормами, документальним підтвердженням понесених витрат є належно оформлені первинні документи: видаткові накладні постачальників (у разі придбання ТМЦ), акти прийому-передачі виконаних робіт або наданих послуг (у разі придбання робіт, послуг), або податкові накладні, виписані постачальником (підрядником, виконавцем), зареєстрованим як платник ПДВ.

Згідно з підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 1.6 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податкове зобов'язання загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному періоді.

За пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом.

У підпункті 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів, у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставки товарів (послуг) для оподатковуваних операцій в межах господарської діяльності такого платника податку, виникає виключно по факту нарахування (уплати) такого податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював такий платник податку оподатковані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Неналежність оформлення первинних документів, що надані до матеріалів справи або їх спростування відповідачем не доведено та п.198.1 ст.198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В силу п.198.3 ст.1987 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу).

Згідно п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Надані до матеріалів справи податкові накладні оформлені у чіткій відповідності з нормою ст. 201 ПК України, що надає право позивачу відносити до податкового кредиту суми податку, сплачені ним у 2009-2011 році , у зв'язку з придбанням товарів та послуг.

З огляду на вищевикладене, відповідач невірно встановив порушення позивачем ст.198, 201 ПК України, а отже ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС безпідставно збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ.

Стосовно висновку відповідача про заниження позивачем податку на прибуток суд зазначає наступне.

Згідно до 44.1. ст.44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно до пп.138.8.1 п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. (п.138.2 ст.138 ПКУ).

Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу. (п.138.6 ст.138 ПКУ).

Відповідно до п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

прямих матеріальних витрат;

прямих витрат на оплату праці;

амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Не включається до складу валових витрат, витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Первинними документами, наданими позивачем підтверджується, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток фактично здійснені і такі документи відображають реальність господарської операції позивача із контрагентами.

З огляду на вищевикладене, відповідач невірно встановив порушення позивачем п.44.1 ст.44, п.138.1, п.138.2, п.138.6, 138.8, пп.138.8.1 п.138.8 ст.138,пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України.

Згідно до висновку судово-економічної експертизи №54 від 30.04.2013 року:

1. Висновки відповідача, викладені в акті 5/22-06/31103134 від 04.01.2013 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки МП «Автодель-Сервіс» щодо заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 45 845,00 грн. первинними документами бухгалтерського та податкового обліку не підтверджені;

2. Висновки відповідача щодо заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток на суму 52 774,00 грн. - не підтверджені.

3. Обсяги господарських операцій і проведення розрахунків позивачем з контрагентами підтверджується первинними документами.

Висновок судово-економічної експертизи суд вважає повним, обґрунтованим та приймає у якості доказу по справі.

Відповідачем, в порядку ч.2 ст.71 КАС України, не надано належних доказів, які б спростували висновки експертизи.

Крім того, суд не приймає до уваги оцінку відповідача про нікчемність правочинів МП «Автодель-Сервіс» з ПП «Пан Буд», ПП «Мастер Торг», Фірма «Капітель Плюс», ПП «Скипер», ТОВ «Капітель Сервіс Плюс», ТОВ «Люкссервістрейд» згідно до актів про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Люкссервістрейд» №3546/22-8/34523166 від 19.06.2012 року (а.с.130), Фірми «Капітель-Плюс» №38/22/31095815 від 11.04.2012 року (а.с.131), ПП «Пан Буд» №21/22/37081614 від 06.04.2012 року (а.с.132), ТОВ «Капітель Сервіс Плюс» №816/22-8/34523145 від 10.10.2012 року (а.с.132), ПП «Скипер» №25/2/37081677 від 06.04.2012 року (а.с.132), ПП «Мастер Торг» №18/22/37196250 від 06.04.2012 року (а.с.133), з наступних підстав.

У актах про неможливість проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача зазначено, що зустрічна перевірка призначена Постановою слідчого групи слідчих - від 02.04.2012 року, винесеної а рамках кримінальної справи № 69-0146.

Висновки актів зустрічної перевірки вказують на порушення ПП «Пан Буд», ПП «Мастер Торг», Фірма «Капітель Плюс», ПП «Скипер», ТОВ «Капітель Сервіс Плюс», ТОВ «Люкссервістрейд» ч. 1 ст. 203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними у період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року та не підтверджено реальність проведених господарських операцій з контрагентами у цей період з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків.

На підставі актів зустрічної перевірки, в акті перевірки МП «Автодель-Сервіс», відповідач дійшов до висновку, що фінансова-господарська діяльність між вказаними особами спрямована на здійснення операцій з надання податкової вигоди. Фінансово-господарські взаємовідносини між позивачем та контрагентом здійснені з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту (а.с.147).

З такими висновками суд не погоджується, оскільки перевірка проведена поверхово, що є порушенням ст. 83 Податкового Кодексу України.

Відповідно до п.83.1. п.п. 83.1.1. Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені цим Кодексом, зокрема ст. 44 ПК України.

Наведене означає, що за результатами перевірки, призначеної слідчими органами в кримінальній справі, матеріали перевірки з висновками про порушення платником податків податкового законодавства та визначеною сумою податкового зобов'язання приєднуються до матеріалів кримінальної справи як відповідний доказ наявності об'єктивної сторони злочину. Остаточне рішення за результатами такої перевірки приймається судом у кримінальній справі шляхом ухвалення обвинувального або виправдувального вироку.

За приписами ст. 86 п.86.9 ПК України, статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність

За таких обставин, відповідачем протиправно використані акти зустрічної перевірки контрагентів МП «Автодель-Сервіс», що привело до невірного висновку про нікчемність договорів, укладених позивачем з контрагентом, помилкового висновку про порушення ним вимог закону України "Про податок на додану вартість", «Про оподаткування прибутку підприємств», положень Податкового кодексу України, та як наслідок, протиправного прийняття податкових повідомлень -рішень.

Таким чином, матеріали перевірки та висновки органу державної податкової служби, викладені в актах зустрічної перевірки, що призначені на виконання постанови старшого слідчого від 02.04.2012 р. відповідно до кримінально-процесуального закону, до дня набрання законної сили відповідним рішенням у кримінальній справі, можуть бути оцінені як докази виключно у рамках розслідування та розгляду такої кримінальної справи і не можуть бути підставою для встановлення порушень законодавства позивачем, прийняття податкових повідомлень-рішень про визначення платникові податків розрахованого за результатами такої перевірки грошового зобов'язання.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про безпідставність нарахування податкових зобов'язань за податковими повідомленнями - рішеннями №№0000332206, №0000342206 від 18.01.2013 року, які прийняті відповідачем всупереч приписам п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим підлягають скасуванню.

Стосовно вимог позивача щодо скасування наказу №3292 від 17.12.2012 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки МП «Автодель-Сервіс» (а.с.24), суд зазначає наступне.

При вирішенні питання щодо правомірності оскаржуваного наказу відповідача, суд оцінює його законність та обґрунтованість на час прийняття.

Наказ обґрунтований посиланням на норму пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, яка встановлює, що документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Нормами ПК України не встановлена обов'язкова форма та зміст пояснень, а також конкретний перелік документів у підтвердження таких пояснень, що повинні надаватися на запит органу державної податкової служби, з чого суд робить висновок про те, що такі пояснення можуть складатися платником податку у довільній формі, а документи, що надаються до пояснень повинні містити їх підтвердження, при цьому документальне підтвердження не ставиться законом в залежність від кількості, виду та назви поданих документів.

З матеріалів справи та пояснень представників позивача вбачається, що позивачем у встановлені законом строки були надані відповідь та документи на інформаційний запит відповідача, що не було спростовано відповідачем.

Наказ позивача не містить обґрунтування обставин, за яких відповідач зробив висновок про ненадання позивачем документів у повному обсязі.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України відповідачем також не надано суду належних доказів, які б свідчили про те, що позивачем не було виконані дії з надання пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, позовні вимоги МП «Автодель-Сервіс» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

В судовому засіданні 18.06.2013 року проголошені вступна та резолютивна частини постанови, повний текст постанови складено 21.06.2013 року.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 69-71, 94, 158, 159, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби №3293 від 17.12.2012 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки МП «Автодель-Сервіс».

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби №0000332206 від 18.01.2013 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби №0000342206 від 18.01.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Малого підприємства «Автодель-Сервіс» суму сплаченого судового збору в розмірі 1 154 (одна тисяча сто п'ятдесят чотири) грн. 60 коп., судові витрати на проведення судово-економічної експертизи в сумі 14 810 (чотирнадцять тисяч вісімсот десять) грн. 40 коп., шляхом їх безспірного списання з розрахункового рахунку Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня отримання постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.

Суддя Т.В.Пакет