Рішення

від 21.10.2013 по справі 902/1291/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 жовтня 2013 р. Справа № 902/1291/13

Провадження № 2/902/63/13

Господарський суд Вінницької області у складі судді Мельника П.А. , при секретарі судового засідання Віннік О.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Стожари" 21000, м.Вінниця, вул.Генерала Арабея, 13

до : Квартирно - експлуатаційного відділу м.Вінниці 21007, м.Вінниця, вул.Червоноармійська, 87

про стягнення 198530 грн. заборгованості

За участю представників сторін:

позивача: Білоус В.В. - керівник ТОВ "Торговий дім "Стожари";

відповідача: Томчук М.А., Васильєв С.С. - за довіреностями.

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Стожари" до Квартирно - експлуатаційного відділу м.Вінниці про стягнення 198530 грн. заборгованості за виконані роботи.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 13.09.13 р. порушено провадження у справі № 902/1291/13 та призначено справу до розгляду на 30.09.13 р.

Ухвалою суду від 30.09.13 р. за клопотанням відповідача розгляд справи відкладено до 21.10.13 р.

08.10.13 р. через канцелярію суду від позивача надійшла заява б/н від 07.10.13 р. (вх.№ 08-46/11973/13) про уточнення позовних вимог та заява б/н від 08.10.13 р. (вх.№ 08-46/11974/13) про відмову від позову в частині стягнення 68408,00 грн. заборгованості по договору №9 від 24.04.13 р. та припинення провадження в цій частині. При цьому, просить стягнути з відповідача суму основної заборгованості в розмірі 130122,00 грн. по договору №7 від 26.04.13 р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити з урахуванням поданої до суду заяви про часткову відмову від позовних вимог. При цьому, з наданих усних пояснень просив суд заяву про уточнення позовних вимог від 07.10.13 р., подану до суду 08.10.13 р. судом до уваги не брати.

Представники відповідача проти заявлених позовних вимог заперечили, просили суд в задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у відзиві (вх.№08-46/12548/13). Зокрема, як стверджує відповідач, він є бюджетною установою, укладені договори підряду №7 від 26.04.13 р. та №9 від 24.04.13 р. були укладені з порушенням бюджетного законодавства, при укладанні були відсутні бюджетні асигнування, підрядні роботи не відповідали призначенням кошторису та не були включені до річного плану закупівель КЕВ м.Вінниця.

Розглянувши подані позивачем заяви суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Враховуючи пояснення представника позивача та з огляду на дати виготовлення поданих до суду заяв (07.10.13 р. та 08.10.13 р.), судом приймається до уваги остання заява позивача, оскільки в даному випадку, як вбачається із матеріалів справи та характеру відносин, які склались між сторонами, дії позивача стосовно часткової відмови від позовних вимог не суперечать чинному законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, відтак, заява про уточнення позовних вимог від 07.10.13 р. (вх.№ 08-46/11973/13) судом до уваги не береться.

В силу ст.55 ГПК України ціну позову вказує позивач. Таким чином, має місце нова ціна позову - 130122,00 грн.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

24.04.2013 року між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Вінниці (далі по тексту - "Замовник", "Відповідач") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Стожари", (далі по тексту - "Підрядник", "Позивач") укладено договір підряду № 9.

Предметом договору є діяльність сторін щодо поточного ремонту приміщень буд. 10/25 ВМКЦ Центрального регіону (4поверх)

Згідно пункту 2.1. розділу 2. вартість робіт по договору складає 68408 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ - 11401 грн.33 коп. та може коригуватись у випадках виходу нових нормативних документів Держбуду України щодо оплати за виконані ремонтно - будівельні роботи, а також при обгрунтованому збільшенні об''ємів ремонту.

Також, 26.04.2013 року між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Вінниці (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Стожари" (Підрядник) укладено договір підряду № 7.

Предметом договору є діяльність сторін щодо поточного ремонту відділення гіпербаричної оксигінації каб. № 63 ВМКЦР - лікувальний комплекс буд. № 48.

Згідно п. 2.1. розділу 2 договору вартість робіт доручених замовником підряднику складає 130122 грн. 00 коп. в т.ч. ПДВ - 21687 грн. 00коп.

Відповідно до п.п. 3.2.1. Договорів підрядник зобов'язаний виконувати поточний ремонт об'єктів цих договорів у відповідності до затвердженої проектно-кошторисної документації та чинних ДБН і технічних вимог.

Свої зобов'язання ТОВ "Торговий дім "Стожари" виконано належним чином, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за травень 2013 року, підписаних сторонами без жодних зауважень та претензій.

На адресу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця за вих. № 8/15 від 15.08.2013 року позивачем було направлено претензію на суму 198530,00 грн. з пропозицією в п'ятиденний термін з моменту отримання претензії перерахувати кошти на рахунок ТОВ "ТД "Стожари". Однак, претензію відповідачем не визнано, оскільки Квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниця є державною установою, вказана заборгованість виникла у зв'язку з недостатнім фінансуванням Міністерства оборони України. При цьому, останнім було гарантовано, що при надходженні коштів заборгованість КЕВ м.Вінниці буде погашена.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За своєю правовою природою укладені між сторонами у справі договір №9 від 24.04.2013 р. та № 7 від 26.04.2013 р. є договорами підряду.

В силу ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з положенням ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не робить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

У відповідності до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач виконав взяті на себе зобов'язання по укладених договорах належним чином, що підтверджується обопільно підписаними та скріпленими печатками актами - приймання виконаних підрядних робіт, які містяться в матеріалах справи.

Однак, відповідач не виконав свого обов'язку щодо розрахунку з позивачем за виконані підрядні роботи, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 198530,00 грн., про що свідчить відсутність в матеріалах справи доказів оплати відповідачем вказаної суми боргу (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відносини, які виникли між сторонами, є майновими відносинами, заснованими на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, тобто цивільними відносинами, суд відзначає, що після підписання сторонами договору № 9 від 24.04.2013 року та договору № 7 від 26.04.2013 року у відповідача, як Замовника, виникли безумовні зобов''язання виконання умов договору та оплати виконаних робіт, при цьому чинним законодавством не передбачено звільнення КЕВ м.Вінниці, який є бюджетною установою, від виконання своїх зобовязань у звязку з відсутністю фінансування з державного бюджету.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов''язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. При цьому відсутність бюджетного фінансування не є підставою для припинення зобовязань, які передбачені главою 50 Цивільного кодексу України, а може мати значення тільки щодо можливості чи неможливості виконання рішення суду.

Твердження відповідача щодо відсутності його вини у невиконанні зобов''язання судом до уваги не приймаються з огляду на ч.1 ст.625 ЦК України, відповідно до якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини, практика якого в силу ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується судами як джерело права, у рішеннях у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Юліус проти України" (від 18.10.2005р.) та у справі "Бакалов проти України" (від 30.11.2004р.) вказав, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є виправданням бездіяльності.

Відсутність бюджетного фінансування не є також підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності за вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Про покладенні відповідальності за невиконання зобов'язання на відповідача судом враховано приписи ч. 2 ст. 218 ГК України де прямо передбачено, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов''язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Так, відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів (ст. 617 ЦК України, ч. 2 ст. 218 ГК України).

Отже, за наведеного, відсутні підстави як для звільнення відповідача від виконання ним своїх зобовязань по оплаті наданих йому послуг (виконаних робіт), так і для звільнення від відповідальності за невиконання цих зобовязань.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості в розмірі 130122,00 грн. за виконані підрядні роботи підлягають задоволенню, оскільки є обґрунтованими та фактично відповідають матеріалам справи.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з врахуванням вищевикладених мотивів щодо припинення провадження у справі в частині вимоги про стягнення 68408,00 грн. з мотивів наведених вище.

Відповідно до ст.49 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на останнього пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 527, 530, 610, 629, 837, 853, 854 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, п. 4 ст. 80, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Квартирно-екплуатаційного відділу м. Вінниці Західного територіального квартиро - екплуатаційного управління Міністерства оборони України (21011, м. Вінниця, вул. Червоноармійська, 87, код ЄДРПОУ 08320218) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Стожари" (21000, м.Вінниця, вул.Генерала Арабея, 13, код ЄДРПОУ 24895042) 130 122,00 грн. - основного боргу за виконані роботи по договору №7 від 26.04.13 р. та 2 602,44 грн. - витрат по сплаті судового збору.

3. Прийняти відмову позивача від позовних вимог в частині стягнення заборгованості по договору №9 від 24.04.13 р. в сумі 68 408,00 грн. , провадження у справі в цій частині припинити на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення надіслати сторонам по справі та третій особі рекомендованим листом.

Повне рішення складено 25 жовтня 2013 р.

Суддя Мельник П.А.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу 21000, м.Вінниця, вул.Генерала Арабея, 13

3 - відповідачу 21007, м.Вінниця, вул.Червоноармійська, 87