Постанова

від 23.12.2013 по справі 902/1291/13

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2013 р. Справа № 902/1291/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Миханюк М.В.

судді Павлюк І. Ю. ,

судді Крейбух О.Г.

при секретарі судового засідання Кушніруку Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Квартирно-експуатаційного відділу м.Вінниці на рішення господарського суду Вінницької області від 21.10.2013 р. у справі № 902/1291/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Стожари»

до Квартирно-експлуатаційного відділу м.Вінниці

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби у м.Вінниці

про стягнення в сумі 130122 грн.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - Томчук М.А. (дов. №3777 від 03.12.2013 року)

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - не з'явився

Представнику відповідача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22, 28 ГПК України. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу заявлено не було. Заяви про відвід суддів не надходило.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 21.10.2013р. у справі №902/1291/13 (суддя Мельник П.А.) частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Стожари". Стягнуто з Квартирно-експлуатаційного відділу м.Вінниці Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України (21011, м.Вінниця, вул. Червоноармійська, 87, код ЄДРПОУ 08320218) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Стожари" (21000, м.Вінниця, вул.Генерала Арабея, 13, код ЄДРПОУ 24895042) 130122,00 грн. основного боргу за виконані роботи по договору №7 від 26.04.2013 року та 2602,44 грн. витрат по судовому збору. Прийнято відмову позивача від позовних вимог в частині стягнення заборгованості по договору №9 від 24.04.2013 року в сумі 68408 грн., провадження у справі в цій частині припинено на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язання та відповідальності за вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Відтак вимоги позивача про стягнення заборгованості в сумі 130122 грн. за виконані підрядні роботи підлягають задоволенню, оскільки є обґрунтованими.

Не погоджуючись з даним рішенням Квартирно-експлуатаційний відділ м.Вінниці подав до Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 21.10.2013 року у справі №902/1291/13, прийняти нове рішенням, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Скаржник вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права, з неповним і необ'єктивним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, вказуючи, що господарським судом Вінницької області:

- не враховано, що згідно вимог Бюджетного кодексу України Квартирно-експлуатаційний відділ м.Вінниця не несе зобов'язання по укладеним договорам підряду, так як договори укладені з порушенням вимог бюджетного законодавства, а відтак є недійсними;

- судом першої інстанції не взято до уваги те, що Договір підряду №7 від 26.04.2013 року законом визначений як недійсний, відтак відсутні правові підстави для стягнення коштів з відповідача по даному Договору.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 15.11.2013 року у складі колегії: головуючий суддя Миханюк М.В., суддя Павлюк І.Ю., суддя Савченко Г.І. апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м.Вінниці на рішення господарського суду Вінницької області від 21.10.2013 року у даній справі прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні, відстрочено скаржнику сплату судового збору до 08.12.2013 року.

22.11.2013 року скаржником надано суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору в сумі 1985,30 грн., а саме - платіжне доручення №663 від 06.11.2013 року.

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 09.12.2013 року, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Савченка Г.І., внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді та визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Миханюк М.В., суддя Крейбух О.Г., суддя Павлюк І.Ю.

В судовому засіданні 09.12.2013 року представник скаржника підтримала апеляційну скаргу, просить, з підстав викладених у скарзі, скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 21.10.2013 року у справі №902/1291/13, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні 09.12.2013 року підтримав відзив на апеляційну скаргу, вважає рішення суду першої інстанції обґрунтованим та просить залишити вказане рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. В обгрунтування своїх заперечень зазначив, що роботи згідно Договору №7 від 26.04.2013 року були виконані в повному обсязі, що підтверджується актом приймання виконаних робіт, підписаним обома сторонами. Проте, відповідач в порушення договірних зобов'язань оплати за виконані роботи не здійснив, чим порушив охоронювані законом права позивача.

23.12.2013 року Квартирно-експлуатаційним відділом м.Вінниця надано суду апеляційної інстанції заяву від 23.12.2013 року про уточнення вимог апеляційної скарги, в якій скаржник просить вважати правильними вимоги апеляційної скарги в такій редакції: 1. Прийняти апеляційну скаргу до розгляду. 2. Частково скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 21.10.2013 року по справі №902/1291/13 в частині стягнення з квартирно-експлуатаційного відділу м.Вінниця Західного територіального квартирно-експлуатаціного управління Міністерства оборони України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Стожари» 130122 грн. - основного боргу за виконані роботи по Договору підряду №7 від 26.04.2013 року та 2602,44 грн. - витрат по сплаті судового збору та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

З приводу даної заяви колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно ч.1 до ст.100 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї до винесення постанови.

Проте, процесуальним законодавством не передбачено права скаржника уточнити вимоги апеляційної скарги. Відтак, заява Квартирно-експлуатаційного відділу м.Вінниця від 23.12.2013 року про уточнення вимог апеляційної скарги колегією суддів Рівненського апеляційного господарського суду до розгляду не приймається.

Крім того, 23.12.2013 року скаржником подано додаткові пояснення до апеляційної скарги та пояснення щодо розшифровки кошторису на 2013 рік по коду 2240 та плану асигнувань Квартирно-експлуатаційного відділу м.Вінниця загального фонду бюджету на 2013 рік по показнику «інші видатки».

В судове засідання 23.12.2013 року представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (арк. справи 96).

На адресу суду апеляційної інстанції надійшов лист Управління Державної казначейської служби України у м.Вінниці Вінницької області №02-14/3679 від 18.12.2013 року, яким повідомлено, що до управління Державної казначейської служби України у м.Вінниці Вінницької області договір підряду №7 від 26.04.2013 року про виконання ремонтно-будівельних робіт по поточному ремонту відділення гіпербаричної оксигінації каб.№63 ВМКЦР - лікувальний комплекс буд. №48., та договір підряду №9 від 24.04.2013 року про виконання ремонтно-будівельних робіт по поточному ремонту приміщень буд.10/25 ВМКЦ Центрального регіону (4 поверх), укладені між Квартирно-експлуатаційним відділом м.Вінниці та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Стожари" не подавались.

Позивач не забезпечив явки уповноваженого представника в судове засідання 23.12.2013 року, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (арк. справи 95).

Проте, така неявка представника позивача та третьої особи не перешкоджає розгляду скарги, оскільки, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.12.2013 року у даній справі явка їх представників не визнавалась обов'язковою, а матеріали справи дають можливість розглянути скаргу по суті.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши в судових засіданнях 09.12.2013 року та 23.12.2013 року пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

24.04.2013 року Квартирно-експлуатаційним відділом м. Вінниці (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Стожари» (Підрядник) укладено договір підряду № 9 (далі Договір, арк. справи 9-10).

Предметом Договору є діяльність сторін щодо поточного ремонту приміщень буд. 10/25 ВМКЦ Центрального регіону (4поверх). При виконанні даного Договору сторони керуються Законами України, положенням «Про договори підряду на ремонтно-будівельні роботи», введеним в дію Державними будівельними нормами ДБН Д 1.1-1-2000 (п.1.1 Договору).

Згідно пункту 2.1. розділу 2 даного Договору вартість робіт по договору складає 68408 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ - 11401 грн.33 коп. та може коригуватись у випадках виходу нових нормативних документів Держбуду України щодо оплати за виконані ремонтно - будівельні роботи, а також при обґрунтованому збільшенні об'ємів ремонту.

Фактична вартість робіт, доручених Замовником Підряднику, у відповідності до вимог цього Договору, визначається відповідно ДБН Д. 1.1-1-200 на підставі актів виконаних робіт по поточному ремонту об'єкту (пункт 2.2 Договору).

Згідно пункту 2.3 Договору розрахунки за фактично надані послуги, проводяться на підставі актів приймання виконаних робіт, підписаних Замовником.

Договір вступає в силу після підписання його сторонами і діє до 31.12.2013 року. Закінчення терміну дії договору не звільняє договірні сторони від виконання зобов'язань, покладених на них умовами цього договору.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи 26.04.2013 року між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Вінниці (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Стожари» (Підрядник) укладено договір підряду № 7 (арк. справи 7-8).

Предметом Договору є діяльність сторін щодо поточного ремонту відділення гіпербаричної оксигінації каб. № 63 ВМКЦР - лікувальний комплекс буд. № 48. При виконанні даного Договору сторони керуються Законами України, положенням «Про договори підряду на ремонтно-будівельні роботи», введеним в дію Державними будівельними нормами ДБН Д 1.1-1-2000 (п.1.1 Договору).

Згідно п. 2.1. розділу 2 Договору вартість робіт доручених Замовником Підряднику складає 130122 грн. 00 коп. в т.ч. ПДВ - 21687 грн. 00коп. та може коригуватись у випадках виходу нових нормативних документів Держбуду України щодо оплати за виконані ремонтно - будівельні роботи, а також при обґрунтованому збільшенні об'ємів ремонту.

Фактична вартість робіт, доручених Замовником Підряднику, у відповідності до вимог цього договору, визначається відповідно ДБН Д. 1.1-1-2000 на підставі актів виконаних робіт по поточному ремонту об'єкту. Розрахунки за фактично надані послуги, проводяться на підставі актів приймання виконаних робіт підписаних Замовником (пункти 2.2, 2.3 Договору).

Відповідно до п.п. 3.2.1. вказаних Договорів підряду Підрядник (позивач) зобов'язаний виконувати поточний ремонт об'єктів цих договорів у відповідності до затвердженої проектно-кошторисної документації та чинних ДБН і технічних вимог у строк 40 діб з початку фінансування.

Договір вступає в силу після підписання його сторонами і діє до 31.12.2013 року.

Судом першої інстанції встановлено, що свої договірні зобов'язання Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Стожари» виконано належним чином, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за травень 2013 року, підписаними сторонами без жодних зауважень та претензій по Договору №7 від 26.04.2013 року (арк. справи 12-19) та договору №9 від 24.04.2013 року (арк.справи 21-24).

З матеріалів справи вбачається, що на адресу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця за вих. № 8/15 від 15.08.2013 року позивачем було направлено претензію на суму 198530,00 грн. з пропозицією в п'ятиденний термін з моменту отримання претензії перерахувати кошти на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Стожари» (арк. справи 25). Однак, претензію відповідачем не визнано, оскільки Квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниця є державною установою, вказана заборгованість виникла у зв'язку з недостатнім фінансуванням Міністерства оборони України, про що свідчить лист №2546 від 23.08.2013 року відповідача, адресований позивачу (арк. справи 26). При цьому, відповідачем було гарантовано, що при надходженні коштів заборгованість Квартирно-експлуатаційного відділу м.Вінниці буде погашена.

Вважаючи свої права порушеними Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Стожари» звернулося до господарського суду Вінницької області з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу про стягнення в сумі 198530 грн. заборгованості, що виникла по Договору №9 від 24.04.2013 року та №7 від 26.04.2013 року.

08.10.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Стожари» звернулося до господарського суду Вінницької області із заявою від 07.10.2013 року про уточнення позовних вимог (арк. справи 34-35) та заявою б/н від 08.10.13 р. про відмову від позову в частині стягнення 68408,00 грн. заборгованості по договору №9 від 24.04.13 р. та припинення провадження в цій частині. При цьому, просить стягнути з відповідача суму основної заборгованості в розмірі 130122,00 грн. по договору №7 від 26.04.13 р. (арк. справи 36)

Перевіривши дотримання місцевим судом вимог чинного законодавства при ухваленні оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Квартирно-експлуатаційного відділу м.Вінниця на рішення господарського суду Вінницької області від 21.10.2013 року у справі №902/1291/13 задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч.2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За своєю правовою природою укладені між сторонами у справі Договір №9 від 24.04.2013 р. та № 7 від 26.04.2013 р. є договорами підряду.

В силу ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з положенням ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не робить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

У відповідності до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Як зазначалося, позивач виконав взяті на себе зобов'язання по укладених Договорах №7 від 26.04.2013 року та №9 від 24.04.2013 року належним чином, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками актами приймання виконаних підрядних робіт (арк. справи 12-19, 21-24).

Однак, відповідач не виконав свого обов'язку щодо розрахунку з позивачем за виконані підрядні роботи, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 198530,00 грн., про що свідчить відсутність в матеріалах справи доказів оплати відповідачем вказаної суми боргу (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів) та фактично не заперечується відповідачем.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, обов'язок провести оплату по Договору №7 від 26.04.2013 року та по Договору №9 від 24.04.2013 року виник у відповідача з 23.08.2013 року, тобто після закінчення семиденного строку від дня пред'явлення вимоги (претензії).

Відносини, які виникли між сторонами, є майновими відносинами, заснованими на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, тобто цивільними відносинами, суд першої інстанції відзначає, що після підписання сторонами Договору № 9 від 24.04.2013 року та Договору № 7 від 26.04.2013 року у відповідача, як Замовника, виникли безумовні зобов'язання виконання умов договору та оплати виконаних робіт.

Як встановлено судом апеляційної інстанції в обгрунтування свої заперечень відповідач зазначав, що відповідно до Положення Про Квартирно-експлуатаційний відділ м.Вінниця, відповідач є державною установою. Діяльність Квартирно-експлуатаціного відділу м.Вінниця регулюється чинним законодавством України, Наказами, Директивами і Дорученнями Міністерства оборони України та розпорядженнями начальника Західного територіального КЕУ. Квартирно-експлуалаційний відділ м.Вінниця є бюджетною установою, а також розпорядником коштів третього рівня кошторису Міністерства оборони України. Враховуючи те, що Договори, на підставі яких позивач просить стягнути заборгованість, були укладені Квартирно-експлуатаційним відділом м.Вінниця з перевищенням повноважень - за відсутності бюджетних асигнувань, та з огляду на приписи статті 48 Бюджетного кодексу України відповідач вважає, що Договір №7 від 26.04.2013 року та №9 від 24.04.2013 року є недійсними, оскільки така недійсність випливає із закону, а відтак відсутні правові підстави для стягнення коштів по даним Договорам.

Відповідно до ст.48 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Відповідно до ч. 4 вказаної статті Бюджетного кодексу України зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов'язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються.

Бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження (стаття 1 Бюджетного кодексу України)

Кошторис - основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов'язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень.

Інструкцією щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 року №333, встановлено що економічна класифікація видатків бюджету призначена для чіткого розмежування видатків бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів за економічними характеристиками операцій, які здійснюються відповідно до функцій держави та місцевого самоврядування. Економічна класифікація видатків бюджету забезпечує єдиний підхід до всіх учасників бюджетного процесу з точки зору виконання бюджету.

Згідно Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету до коду 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)» входять послуги, в тому числі оплата послуг з поточного ремонту та технічного обслуговування транспортних засобів, обладнання, техніки, механізмів, локальної мережі, систем пожежогасіння, охоронної сигналізації, систем вентиляції, ескалаторів, ліфтів, сміттєпроводів, видатки на технічне обслуговування та утримання в належному стані систем вуличного освітлення, внутрішніх та зовнішніх мереж тепло-, водо-, електро-, газопостачання та водовідведення, підготовку до опалювального сезону теплових господарств; оплата поточного ремонту доріг, будівель, приміщень тощо .

Колегією суддів Рівненського апеляційного господарського суду встановлено, що 18.01.2013 року начальником Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління затверджено кошторис Квартирно-експлуатаційного відділу м.Вінниця на 2013 рік (арк. справи 56-57).

З даного кошторису вбачається, що згідно розділу «Видатки та надання кредитів» по коду класифікації 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)» відповідачу виділено кошти в сумі 1159023,00 грн. - загальний фонд, 438000,00 грн. - спеціальний фонд (всього по коду класифікації 2240 виділено 597023,00 грн.).

Згідно Плану асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету) загального фонду бюджету на 2013 рік по Квартирно-експлуатаційному відділу м.Вінниця по показнику "Інші видатки" передбачено разом - 1192523,00 грн. (арк. справи 58).

Таким чином, фінансування робіт по поточному ремонту будівель, проведених позивачем, було передбачено кошторисом та планом асигнувань.

Вказані вище Договори не містять застереження про оплату за виконані роботи в разі надходження бюджетних коштів на рахунок бюджетної установи.

В судовому засіданні 09.12.2013 року представник відповідача зазначила, що кошти в сумі 597023,00 грн. по коду класифікації 2240 на 2013 рік, включені до кошторису згідно річного плану закупівель на 2013 рік по КЕКВ 2240 м.Вінниця та спрямовані на оплату послуг по поточному ремонту: буд. №10/40 ВКМЦ Центрального регіону лікувального корпусу, спального корпусу кожвенвідділення буд. 10/25 ВКМЦ Центрального регіону (перша черга), спального корпусу кожвенвідділення буд. 10/25 ВКМЦ Центрального регіону (друга черга).

Проте, належних документів в підтвердження викладеного відповідач не надав.

Крім того, представник відповідача зазначала, що Договір №7 від 26.04.2013 року та Договір №9 від 24.04.20103 року не зареєстровані в Управлінні Державної казначейської служби у встановленому порядку.

Щодо таких посилань відповідача колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити наступне.

Наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 року №309 затверджено «Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України»

Пунктом 2.2 вказаного Порядку визначено, що розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати взяття бюджетного зобов'язання подають до відповідного органу Казначейства Реєстр бюджетних зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів за формою згідно з додатком 1 на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях і оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов'язання.

Невиконання відповідачем норм вищезазначеного законодавства не звільняє його від зобов'язання за Договорами підряду №7 та №9 та актами виконаних робіт.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів (ст. 617 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України).

Отже, відсутні підстави як для звільнення відповідача від виконання ним своїх зобовязань по оплаті наданих йому послуг (виконаних робіт), так і для звільнення від відповідальності за невиконання цих зобов'язань.

Згідно ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Висновок суду першої інстанції щодо прийняття до уваги заяви позивача від 08.10.2013 року про відмову від позовних вимог в частині стягнення коштів в сумі 68408 грн. за договором підряду №9 від 24.04.2013 року колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає вірним, оскільки в даному випадку, як вбачається із матеріалів справи та характеру відносин, які склались між сторонами, дії позивача стосовно часткової відмови від позовних вимог не суперечать чинному законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо прийняття відмови позивача від позовних вимог в частині стягнення заборгованості по Договору №9 від 24.04.2013 року в сумі 68408,00 грн. та припинення провадження у справі в цій частині.

Враховуючи викладене колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку та виніс рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Доводи апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Вінницької області від 21.10.2013 року у справі №902/1291/13 залишити без змін.

2. Апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м.Вінниці на рішення господарського суду Вінницької області від 21.10.2013 року у справі №902/1291/13 залишити без задоволення.

3. Матеріали справи №902/1291/13 повернути до господарського суду Вінницької області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Миханюк М.В.

Суддя Павлюк І. Ю.

Суддя Крейбух О.Г.