Рішення

від 14.10.2013 по справі 908/2799/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 8/85/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.10.2013 Справа № 908/2799/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мего Плюс" (49000, м.Дніпропетровськ, вул. Ногинська, 28)

до відповідача Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Запорізької обласної державної адміністрації (69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 129-А)

про стягнення 405650 грн. 84 коп. основного боргу за договором № 06/204-11 від 01.12.2011 р., 19404 грн. 55 коп. річних процентів

Суддя І. А. Попова

Представники:

Позивача - Василенко О.В., договір № 1-г від 30.07.2013 р.

Відповідача - не з'явився

Заявлено позовні вимоги про стягнення 405650 грн. 84 коп. основного боргу за договором № 06/204-11 від 01.12.2011 р., 19404 грн. 55 коп. річних процентів.

Розгляд справи, призначений на 12.09.2013 р. відкладався до 14.10.2013 р. у зв'язку з неявкою відповідача.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 14.10.2013р.

Позивачем заявлено клопотання про зменшення розміру позовних вимог. У відповідності до ст. 22 ГПК України клопотання задоволено судом.

Розглядаються позовні вимоги про стягнення 401980 грн. 82 коп. основного боргу за договором № 06/204-11 від 01.12.2011 р., 19229 грн. річних процентів.

Відповідач двічі свого представника в судове засідання не направив.

На адресу суду 11.10.2013 р. відповідачем направлено клопотання про передачу даної справи на розгляд колегії у складі трьох судів, без обґрунтування заяви.

Відповідно до ст. 4-6 ГПК України, справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

Справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи складом суду, як правило, повинна бути розглянута тим самим суддею чи складом суду. В цьому виражено принцип неперервності судового розгляду. Завдяки цьому принципу забезпечується цілісність сприйняття судом обставин справи, формування суддівського переконання.

Процесуальний закон не визначає правил формування колегіального складу суду для розгляду конкретних справ у суді першої інстанції, а лише передбачає можливість розгляду справи колегіально у складі трьох суддів у зв'язку з її складністю. Суд не вбачає підстав для розгляду даної справи у колегіальному складі, клопотання відповідача відхилено.

Відповідач свого представника в судове засідання 14.10.2013 р. вдруге не направив, клопотав про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечення присутності уповноваженого представника. Клопотання судом відхилено. Суд зазначає, що, по-перше, з урахуванням конкретних обставин справи поважними вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від відповідача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій. У відповідному випадку відповідач не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні представника згідно з статтею 28 ГПК України. По-друге, відповідно до ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Відповідач мав достатньо часу на підготовку до розгляду справи. В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України"). Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Оскільки всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду, проте відповідач не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, представник позивача наполягав на розгляді позовних вимог, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 14.10.2013 року за відсутності представника відповідача.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові та заяві про уточнення (зменшення) розміру позовних вимог, в обґрунтування вимог вказує, що 01.12.2011 р. ТОВ "Мего Плюс" та Управлінням житлово-комунального господарства Запорізької обласної державної адміністрації (правонаступником якого є відповідач по справі) укладено договір № 06/204-11 про закупівлю робіт за державні кошти. Позивач зазначає, що виконав роботи в повному обсязі на загальну суму 405650 грн. 84 коп. Відповідач порушуючи умови договору не здійснив оплату виконаних робіт у зв'язку з чим за ним склалась заборгованість у розмірі 401980 грн. 82 коп., яку позивач просить стягнути з Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Запорізької обласної державної адміністрації відповідно до ст.ст. 173, 179, 193 ГК України, ст.ст. 526, 530, 536, 610, 612, 625, 629 ЦК України. Також, у відповідності до ст. 625 ЦК України до стягнення заявлено 19229 грн. річних процентів, нарахованих за період з 11.01.2012 р. по 15.08.2013 р.

Відповідач не погодився з вимогами позивача, про що зазначив у відзиві на позовну заяву та в уточненнях до відзиву. В обґрунтування зазначає, що ГУДКСУ в Запорізькій області не здійснило оплату виконаних робіт у зв'язку з відсутністю коштів на єдиному казначейському рахунку в кінці 2011 р. При цьому зазначає, що Законами України «Про Державний бюджет на 2012 рік» та «Про Держаний бюджет на 2013 рік» кошторисні призначення за кодом програмної класифікації КПКВК 2751450 «Реконструкція і будівництво систем централізованого водовідведення» не передбачені, джерело покриття видатків на погашення кредиторської заборгованості відсутні, у зв'язку з чим просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали, суд встановив, що 01.12.2011 р. Управлінням житлово-комунального господарства Запорізької обласної державної адміністрації (правонаступником якого є відповідач по справі) та ТОВ "Мего Плюс" укладено договір № 06/204-11 про закупівлю робіт за державні кошти, за яким позивач зобов'язався у 2011 році виконати будівельні роботи, зазначені в п. 1.2. договору відповідно до проектно-кошторисної документації та умов цього договору та здати їх у встановлений строк, а відповідач зобов'язався передати позивачу затверджену проектно-кошторисну документацію, прийняти та оплатити згідно з умовами договору закінчені будівельно-монтажні роботи. Пунктом 1.2. договору передбачено найменування роботи: «Реконструкція каналізаційного колектору у м. Оріхів Запорізької області». Згідно п. 3.1. договору ціна договору є твердою, відповідає ціні, зазначеній у пропозиції конкурсних торгів підрядника та становить 836065 грн. 73 коп. в т.ч. ПДВ 139344 грн. 29 коп.

Відповідно до п. 4.1. договору розрахунки проводяться замовником шляхом поетапної оплати фактично виконаних робіт після пред'явлення підрядником рахунка на оплату робіт та після підписання сторонами акта про виконані роботи форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3 протягом 15 днів. Приймання-передача виконаних робіт оформляється актами про виконані роботи (форма КБ-2в), підписаними обома сторонами. Акти про виконані роботи та форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3 складаються підрядником за результатами виконаних робіт щомісяця протягом терміну дії цього договору, якщо інше не передбачено Календарним планом виконання робіт. Замовник зобов'язаний прийняти роботи, виконані підрядником, не пізніше 5 календарних днів з дня отримання від підрядника акта виконаних робіт, якщо вони виконані відповідно до умов цього договору, будівельних норм та правил, чинного законодавства України. У випадку мотивованої відмови замовника прийняти виконані роботи сторонами складається акт з переліком претензій замовника, в якому вказуються терміни усунення недоліків у виконаних роботах.

Як свідчать вивчені матеріали, на виконання умов договору № 06/204-11 за замовленням Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Запорізької обласної державної адміністрації позивачем виконано підрядні роботи на суму 405650 грн. 84 коп., про що сторонами підписано акти приймання виконаних будівельних робіт №№ 1, 2, 3 за грудень 2011 р. форми КБ-2 та довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 за грудень 2011 р. Відповідач зобов'язання щодо оплати прийнятих робіт не виконав, внаслідок чого за ним склалася заборгованість у сумі 401980 грн. 82 коп.

Статтею 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду підрядник зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Щодо пояснень наданих відповідачем у відзиві на позовну заяву суд зазначає, що відсутність бюджетного призначення на фінансування робіт за договором підряду не може бути підставою для звільнення замовника від обов'язку оплати відповідних робіт, оскільки в разі відсутності коштів для оплати замовник був вправі та мав фактичну можливість призупинити виконання умов договору з моменту виявлення відсутності коштів для оплати робіт, а не приймати їх результати. Згідно з ч.1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а ст.ст. 525, 526 названого Кодексу і ст. 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Враховуючи викладене, відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання.

Оскільки відповідач не надав суду доказів оплати прийнятих робіт, суму боргу визнав, про що підписав акт звірки взаємних розрахунків, суд вважає, що вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 401980 грн. 82 коп. обґрунтовані, підтверджені доданими розрахунками та матеріалами та підлягають задоволенню.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, оскільки судом встановлено, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати виконаних робіт, вимоги про стягнення річних процентів в розмірі 19229 грн., нарахованих за період з 11.01.2012 р. по 15.08.2013 р., суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги задовольняються.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача. Крім того, позивачем здійснено оплату послуг адвоката в розмірі 25000 грн., які заявлені позивачем до відшкодування за рахунок відповідача. Суд вважає, що підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача судові витрати, які складаються з оплати послуг адвоката, в сумі 1000 грн., яка є співрозмірною з урахуванням обставин справи та з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Підлягає поверненню із Державного бюджету України позивачу судовий збір в розмірі 76 грн. 92 коп. внаслідок зменшення розміру позовних вимог , про що судом винесено відповідну ухвалу.

На підставі викладеного, ст. 526, 625, 837 ЦК України, ст. 193 ГК України, керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Запорізької обласної державної адміністрації (69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 129-А, ЄДРПОУ 33836176) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мего Плюс" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Ногинська, 28, ЄДРПОУ 37213239) 401980 (чотириста одну тисячу дев'ятсот вісімдесят) грн. 82 коп. основного боргу, 19229 (дев'ятнадцять тисяч двісті двадцять дев'ять) грн. річних процентів, 9424 (дев'ять тисяч чотириста двадцять чотири) грн. 19 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення складено 21 жовтня 2013 року.

Суддя І.А. Попова