Рішення

від 21.10.2013 по справі 920/1390/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.10.2013 Справа № 920/1390/13

Господарський суд Сумської області, у складі судді Зайцевої І.В. при секретарі судового засідання Буренко Я.В., розглянувши матеріали справи № 920/1390/13

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Мульті Прес»,

м. Харків,

до відповідача : Приватного комерційного підприємства «Еллада S », м. Суми,

про стягнення 42 574 грн. 55 коп.,

За участю представників сторін:

від позивача: представник Покиньчереда А.Л. (довіреність від 25.07.2013 року);

від відповідача: представник Коваленко О.І. (довіреність від 03.09.2013 року);

Суть спору : позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 42 574 грн. 55 коп., в тому числі 27 086 грн. 00 коп. заборгованості за виконані роботи відповідно до укладеного між сторонами договору № ДГ- 0000042 від 01.01.2012 року, 189 грн. 60 коп. інфляційних збитків, 831 грн. 25 коп. 3 % річних, 1 998 грн. 95 коп. пені відповідно до п. 5.1. договору, 5 541 грн. 67 коп. штрафу відповідно до п.5.2. договору, 6 927 грн. 08 коп. 25% річних відповідно до п. 5.6. договору.

18.09.2013 року відповідач подав відзив на позовну заяву б/н від 18.09.2013 року, в якому заперечує проти того, що поставка товару відбувалась на підставі договору поставки № ДГ-0000042 від 01.01.2012 року укладеного між сторонами. Надані позивачем первинні документи, підтверджують лише поставку товару, тобто існування між сторонами іншого договору, з іншим предметом. Також відповідач не погоджується з сумою основного боргу, оскільки ним частина заборгованості була погашена, а саме 22.06.2012 року сплачено 500 грн. 00 коп. та 03.07.2012 року сплачено 6 876 грн. 00 коп. Крім іншого, щодо стягнення штрафу, пені, інфляційних 3% річних а також 25% річних відповідач зазначає, оскільки поставка товару відбувалась не на підставі договору, то застосування відповідальності є неможливим крім тих, що передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.

Також 18.09.2013 року відповідач подав клопотання про витребування доказів, в яких просив: 1) зобов'язати позивача надати суду вихідні дані, що повинні бути у вигляді вихідного матеріалу (слайду або файлу вивода, РЕР -формату, тощо); 2) надати суду письмові пояснення з таких питань: 1. Чи звертався представник Приватного комерційного підприємства "Еллада S" з усною чи письмовою претензією щодо недоліків поставленого товару відповідно до видаткової накладної № РН - 1907/04 від 19.07.2013 року? 2. Чи має товар, поставлений відповідно до видаткової накладної № РН - 1907/04 від 19.07.2013 року індивідуальні ознаки, що допоможе відрізнити його від інших пластин про експонованих 525*459? Якщо так, то вказати, які саме індивідуальні властивості.

21.10.2013 року позивач подав додаткові пояснення, в яких зазначив, що представник відповідача з усною чи письмовою претензією щодо недоліків поставленого товару відповідно до видаткової накладної № РН-1907/04 від 19.07.2013 року не звертався. Товар поставлений за видатковою накладною № РН-1907/04 від 19.07.2013 року має індивідуальні ознаки. До того ж, позивач зазначив, що посилання відповідача на те що товар поставлявся не відповідно до договору є неправдивими, оскільки у податковій накладній від 19.07.2013 року, яка видавалась до видаткової накладної №РН-1907/04 від 19.07.2013 року зазначено «Вид цивільно - правового договору Договір поставки від 01.12.2012 року № ДГ-000042».

Представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачу та відповідачу для підготовки до судового засідання та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4 3 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши надані докази, суд встановив:

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що ним були виконані певні роботи та результати їх передані відповідачу за видатковими накладними за період з 21.03.2012 року по 19.07.2012 року і борг по оплаті переданої продукції становить 27 086 грн. 00 коп. При цьому позивач посилається на договір поставки від 01.01.2012 року № ДГ-0000042, умови якого, на думку позивача, порушив відповідач.

Відповідач, заперечуючи проти позову, пояснює, що надані позивачем первинні документи, підтверджують лише поставку товару, тобто існування між сторонами іншого договору, з іншим предметом. Відсутність вихідних даних, на підставі яких «нібито» виконувалося замовлення, також, підтверджує, що поставка товару відбувалася на підставі іншого договору. Крім того, існування між сторонами іншого договору, підтверджується розбіжностями істотних умов договору, а саме порядку оплати. Виписані позивачем видаткові накладні містить обов'язок передоплати за поставлений товар, тоді як, договір № ДГ-0000042 від 01.01.2012 року передбачає, відстрочку платежу на 14 днів. Оскільки, сторони не вносили жодних змін чи доповнень до договору № ДГ -0000042 від 01.01.2012 року та враховуючи заборону односторонньої зміни умов договору, можливо прийти до висновку, що поставка товару відповідно до наданих позивачем первинних документів здійснювалася на підставі іншого договору укладеного між сторонами в усній формі.

Крім того, відповідач зазначає, що частково борг ним сплачено - 22.06.2012 року в сумі 500 грн. 00 коп. та 03.07.2012 року в сумі 6 876 грн. 00 коп., що підтверджується банківськими виписками та платіжними дорученнями.

Також відповідач стверджує, що поставлений за видатковою накладною № РН-1907/04 від 19.07.2013 року товар не відповідає якості.

Позивач в підтвердження того, що поставка відбувалась саме в межах зазначеного ним договору, подав податкові накладні, які складались по даним господарським операціям.

Дослідивши подані учасниками процесу докази і заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Факт поставки продукції (пластин проекспонованих) підтверджується видатковими накладними і не заперечується відповідачем. Суд погоджується з позицією відповідача щодо того, що накладні не містять жодних реквізитів, які б підтверджували, що поставки відбувались саме за договором, на який посилається позивач, а отже йдеться про укладення правочину у спрощений формі, оскільки виписувались рахунки - фактури, підписувались товарні накладні і фактично поставлялась продукція.

Згідно статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Таким чином, у відповідача виникло зобов'язання щодо оплати продукції після її прийняття і підписання видаткових накладних.

Його посилання на неякісність продукції, отриманої за видатковою накладною від 17.07.202 року на суму 12 682 грн. 00 коп. не може бути прийнято до уваги, оскільки відповідних доказів згідно ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, відповідач не подав.

Позивач заперечує і факт сплати 7 376 грн. 00 коп. (платіжками по 500 грн. 00 коп. та 6 876 грн. 00 коп.), стверджуючи, що ці суми ним враховані, але будь-яких доказів, теж в порушення ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не подав. Двохстороннього акту звірки, який би відобразив фактично сплачені і враховані платежі по всім господарських операціях, який їм пропонував скласти суд, сторони не підписали.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і одностороння відмова від їх виконання не допускається.

За таких обставин підлягають стягненню 19 710 грн. 00 коп. заборгованості за поставлену продукцію.

Оскільки позивач не надав витребувані судом докази щодо вимог на суму 7 376 грн. 00 коп. провадження у справі в цій частині підлягає залишення без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки базуються на умовах договору № ДГ-0000042 від 01.01.2012 року, позивачем же не подано належних доказів, що поставки здійснювались саме на підставі цього договору.

Позивачу за рахунок відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, відшкодовується 796 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору, - пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 44, 49, 81, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного комерційного підприємства «Еллада S» (40000, м. Суми, вул. Кірова, буд. 25/1, кв. 1, код 30174760) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мульті Прес» (61204, м. Харків, проспект Перемоги, буд. 72 Б, кв. 65, код 36456191) 19 710 грн. 00 коп. заборгованості за поставлений товар та 796 грн. 50 коп. судового збору.

3. В частині стягнення 7 376 грн. 00 коп. заборгованості за поставлений товар позов

залишити без розгляду.

4. В іншій частині позову - відмовити .

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 24.10.2013 року.

СУДДЯ І.В. ЗАЙЦЕВА