Постанова

від 25.10.2013 по справі 905/3554/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

22.10.2013 справа №905/3554/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Марченко О.А. суддівЗубченко І.В., Радіонової О.О. за участю представників сторін: від позивача: Коваль С.Є. - довіреність №01-12 від 18.09.2012р.; Височенко М.С. - довіреність б/н від 20.08.2012р. від відповідача: Степанюк О.А. - довіреність б/н від 18.06.2013р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПриватного науково - виробничого підприємства "Галіс", м. Краматорськ, Донецька область на рішення господарського судуДонецької області від 13.06.2013р. (повний текст підписано 13.06.2013р.) у справі№905/3554/13 (суддя Бойко І.А.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго", м. Краматорськ, Донецька область до Приватного науково - виробничого підприємства "Галіс", м. Краматорськ, Донецька область про стягнення заборгованості в сумі 48 972,83грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області від 13.06.2013р. у справі №905/3554/13 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго", м. Краматорськ до Приватного науково-виробничого підприємства "Галіс", м. Краматорськ про стягнення заборгованості в сумі 48 972,83грн., з яких 29 632,47грн. - сума основного боргу за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №108 від 01.01.2007р., 19 055,67грн. - пеня, 284,69грн. - 3% річних - задоволені в повному обсязі.

Приватним науково-виробничим підприємством "Галіс", м. Краматорськ подана апеляційна скарга, в якій йдеться про скасування судового рішення у зв'язку з тим, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи; висновки, викладенні у рішенні суду, не відповідають обставинам справи; судом порушені та неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права. Зокрема, на думку скаржника, суд першої інстанції не надав належної правової оцінки запереченням останнього щодо розміру суми заборгованості. На думку скаржника, належна до стягнення сума основного боргу становить 9 728,71грн, пеня - 288,48грн., 3% річних - 56,16грн.

Представники позивача проти скарги заперечують та просять рішення суду залишити без змін, у задоволенні скарги відмовити, про що також зазначено у наданому відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідач наполягає на задоволенні апеляційної скарги, скасуванні судового рішення та частковому задоволенні позову.

Перевіркою матеріалів справи встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго", м. Краматорськ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного науково-виробничого підприємства "Галіс", м. Краматорськ про стягнення заборгованості в сумі 48 972,83грн., з яких 29 632,47грн. - сума основного боргу за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №108 від 01.01.2007р., 19 055,67грн. - пеня, 284,69грн. - 3% річних.

Позовні вимоги до Приватного науково-виробничого підприємства "Галіс", м. Краматорськ обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №108 від 01.01.2007р. Як зазначає позивач, за наведеним договором останній у період з жовтня 2010р. по квітень 2013р. включно надав відповідачу послуги з постачання теплової енергії на загальну суму 60 384,15грн., що підтверджує доданими до матеріалів справи актами-рахунками за відповідні періоди, при цьому, вартість поставленої теплової енергії відповідач оплатив частково. Таким чином, зобов'язання відповідача на загальну суму 29 632,47грн., за твердженням позивача, є невиконаними. На підставі ст.625 Цивільного кодексу України на суму заборгованості позивачем нараховано 3% річних. Також, на підставі п.7.2.5 договору на суму заборгованості позивачем нарахована пеня.

Задовольняючи позовні вимоги до Приватного науково-виробничого підприємства "Галіс", м. Краматорськ суд першої інстанції виходив із доведеності факту неналежного виконання відповідачем його зобов'язань за за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №108 від 01.01.2007р.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи заявника апеляційної скарги, повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, перевіривши повноту встановлених фактів, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду підлягає частковому скасуванню з наступних підстав:

Так, 01.01.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго" (теплопостачальна організація) та Приватним науково-виробничим підприємством "Галіс" (споживач) укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №108.

За умовами п.1.1 договору теплопостачальна організація взяла на себе зобов'язання продати вчасно та відповідної якості теплову енергію в гарячій воді, а споживач зобов'язався приймати та своєчасно оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до п.2.1 договору теплова енергія передається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення в період опалювального сезону, вентиляцію в період опалювального сезону та підігрів холодної води - протягом року.

Згідно додатку №1 до договору постачання теплової енергії відповідачу здійснювалося на об'єкт за адресою: вул. Марата, 12, (аптека), загальною площею 139,70 кв.м.

На вказане приміщення, згідно наданої позивачем до позову копії додатку №1 до договору в редакції додаткової угоди від 01.10.2011р., встановлено теплове навантаження на опалення 0,013333 Гкал/год.

Приміщення за адресою: м. Краматорськ, вул. Марата, буд. 12 загальною площею 139,70 кв.м. відповідач придбав згідно з договорами купівлі-продажу нерухомого майна. Згідно витягів про реєстрацію права власності на нерухоме майно, вказане приміщення за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Марата, 12, зареєстроване за відповідачем, ПНВП "Галіс".

Пунктом 5.1 договору передбачено, що облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку або розрахунковим способом.

Згідно із п.5.5 договору, при відсутності приладу обліку або виходу його з ладу кількість теплової енергії, що відпущена Споживачу визначається теплопостачальною організацією розрахунковим методом з урахуванням фактичного часу споживання теплової енергії, фактичної температури зовнішнього та внутрішнього повітря, а також температури мережної води в подавальному трубопроводі.

Відповідно до п.5.6 договору, у разі підключення споживача без приладів обліку теплової енергії до джерела постачання (ТЕЦ) з приладами обліку - від загального споживання теплової енергії, визначеної за приладами обліку ТЕЦ, віднімаються обсяги споживання теплової енергії, визначені за приладами обліку споживачів, підключених до теплових мереж ТЕЦ, витрати теплової енергії в мережах теплопостачаючої організації, а залишок обсягу спожитої теплової енергії розподіляється споживачу - пропорційно його договірним навантаженням.

Пунктом 10.1 договору встановлений строк його дії - з дня його підписання до 31.12.2008р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний період, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення або зміну не буде письмово заявлено однією зі сторін (п.11.4 договору).

Оскільки матеріали справи не містять доказів у підтвердження звернення будь-якої сторони договору до іншої сторони з заявою про припинення цього договору або перегляд його умов, колегія суддів вважає, що у спірний період сторони знаходились у договірних відносинах. Інших доказів закінчення строку дії договору сторонами не представлено.

За твердженням позивача, останній свої зобов'язання за договором виконав належним чином та надав відповідачу послуги з постачання теплової енергії у період з жовтня 2010р. по квітень 2013р. на загальну суму 60 384,15грн., що підтверджує доданими до матеріалів справи копіями актів-рахунків за відповідні періоди.

До обов`язків споживача, згідно із п.3.2.1 договору, віднесено оплату спожитої теплової енергії в обсягах та в терміни, які передбачені цим договором.

Розрахунки за теплову енергію та мережну воду, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановленого тарифу: 299,45 грн. за 1 Гкал (включаючи ПДВ в розмірі 20%); 7,08 грн. за 1 тону мережної води (включаючи ПДВ в розмірі 20%) (п.6.1 договору).

Пунктом 4.1.6 договору встановлено, що у випадку зміни тарифів та цін уповноваженими на це органами, вони застосовуються без додаткового узгодження сторін.

За умов п.6.2, п.6.3 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата виконується на підставі актів-рахунків (рахунків), які направляються належним чином споживачеві теплопостачальною організацією, в трьохденний календарний термін з моменту отримання акту-рахунку. Акти-рахунки є підтвердженням кількості відпущеної теплової енергії, та мають бути оформленні споживачем на протязі 3-х календарних днів з дня отримання їх від теплопостачальної організації.

Як встановлено господарським судом, на виконання умов договору позивачем направлено відповідачу акти-рахунки №108-11 від 30.11.2009р., №108-12 від 31.12.2009р., №108-1 від 31.01.2010р., №108-2 від 28.02.2010р., №108-3 від 31.03.2010р., №108-4 від 30.04.2010р., №108-5 від 31.05.2010р., №108-6 від 30.06.2010р., №108-6 від 30.06.2010р., №108-7 від 31.07.2010р., №108-8 від 31.08.2010р., №108-9 від 30.09.2010р., № 108-10 від 31.10.2010р., №108-11 від 31.11.2010р., №108-12 від 31.12.2010р., №108-1 від 31.01.2011р., №108-2 від 28.02.2011р., №108-3 від 31.03.2011р., №108-4 від 30.04.2011р., №108-6 від 30.06.2011р., №108-7 від 31.07.2011р., №108-8 від 31.08.2011р., №108-9 від 30.09.2011р., №108-10 від 31.10.2011р., №108-11 від 30.11.2011р., №108-12 від 31.12.2011р., №108-1 від 31.01.2012р., №108-2 від 29.02.2012р., №108-3 від 31.03.2012р., №108-4 від 30.04.2012р., №108-5 від 31.05.2012р., №108-6 від 30.06.2012р., №108-8 від 31.08.2012р., №108-9 від 30.09.2012р., №108-10 від 31.10.2012р., №108-11 від 30.11.2012р., №108-12 від 31.12.2012р., №108-1 від 31.01.2013р., №108-2 від 28.02.2013р., №108-3 від 31.03.2013р., №108-4 від 24.04.2013р. на загальну суму 60 384,15грн., які були отримані відповідачем, про що свідчать надані позивачем докази направлення актів-рахунків на адресу відповідача, а також підписи представників останнього на актах-рахунках із зазначенням дати отримання відповідного рахунку.

Частиною 3 ст.24 Закону України „Про теплопостачання" передбачено, що основними обов'язками споживача теплової енергії є, зокрема додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

За приписом ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно наданих позивачем до матеріалів позовної заяви актів про залік зустрічних однорідних вимог від 12.10.2010р., 28.09.2010р., 08.09.2010р., 22.07.2010р., 10.05.2011р., 20.05.2011р., 15.07.2011р., 10.08.2011р., 22.09.2011р., 24.10.2011р., 25.10.2011р., 14.11.2011р., 28.11.2011р., 14.12.2011р., 23.01.2012р., 24.02.2012р., 13.03.2012р., 09.04.2012р., 25.05.2012р., 16.07.2012р., 07.08.2012р., 05.03.2013р., 20.05.2013р., 22.04.2013р. сторонами у справі проведено погашення однорідних вимог по зобов'язанням сторін на загальну суму 30 751,15грн. за актами рахунками №108-10 від 31.10.2010р., №108-11 від 31.11.2010р., №108-12 від 31.12.2010р., №108-1 від 31.01.2011р., №108-2 від 28.02.2011р., №108-3 від 31.03.2011р., №108-4 від 30.04.2011р., №108-10 від 31.10.2011р., №108-11 від 30.11.2011р., №108-12 від 31.12.2011р., №108-1 від 31.01.2012р. Вказані угоди підписані обома сторонами без заперечень та скріплена печатками підприємств.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.601 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Відповідно до положень ч.1 ст.202, ч.3 ст.203 та ст.601 Цивільного кодексу України зарахування зустрічних однорідних вимог опосередковує припинення відповідних зобов'язань, а отже, з урахуванням нормативного визначення зобов'язання, наведеного у ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України, - і відповідних прав та обов'язків сторін зобов'язання.

В свою чергу, акт-рахунок №108-2 від 29.02.2012р. на суму 4 409,09грн. погашено частково в розмірі 928,11грн. За наявною в матеріалах справи випискою по рахунку позивача від 11.10.2012р. відповідачем 10.10.2012р. проведено оплату на суму 147,00грн. за опалення згідно рахунку №108-4 від 30.04.2012р.

За твердженнями позивача, залишок боргу в розмірі 29 632,47грн. відповідачем не сплачений, у зв`язку з чим за останнім утворилась заборгованість за послуги з теплопостачання на загальну суму 29 632,47грн.

Відповідач із вказаною сумою заборгованості не погоджується, вважаючи, що при розрахунку суми боргу позивачем невірно визначено теплове навантаження на опалення. При цьому, відповідачем надано апеляційному суду здійснений ним контррозрахунок заборгованості за послуги з теплопостачання на загальну суму 9 728,71грн.

Розглянувши наданий відповідачем контррозрахунок та дослідивши у сукупності матеріали справи, колегія суддів вважає, що заявлений позивачем до стягнення розмір основного боргу є необґрунтованим, а тому підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне:

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Так, за твердженням позивача, для розрахунку вартості спожитої теплової енергії, останнім бралось теплове навантаження на опалення 0,013333 Гкал/год. Вказане теплове навантаження визначено згідно наданої до позову копії додатку №1 до договору в редакції додаткової угоди від 01.10.2011р.

Наразі, до апеляційної скарги відповідачем було надано копію додатку №1 до договору із зазначенням теплового навантаження на опалення 0,00721057 Гкал/год. Вказаний додаток підписаний сторонами без заперечень та скріплений печатками підприємств.

Перевіряючи повноту дослідження місцевим судом обставин справи, апеляційний господарський суд ухвалою від 02.07.2013р. зобов'язав сторін надати оригінал договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №108 від 01.01.2007р. та додатків до нього.

Дослідивши у судовому засіданні оригінали наданих сторонами додатків до договору, апеляційним судом встановлено, що на екземплярі додатку №1 до договору позивача розмір теплового навантаження механічно виправлений без будь-яких підписів та відповідних приміток сторін з цього приводу. При цьому, жодних змін та доповнень до договору з цього приводу сторонами не вносилось, доказів зворотнього суду не представлено.

Таким чином, при визначенні розміру заборгованості відповідача за надані послуги з теплопостачання за період з жовтня 2010р. по квітень 2013р. колегія суддів приймає до уваги наданий ПНВП «Галіс» контррозрахунок, здійснений з урахуванням теплового навантаження на опалення 0,00721057 Гкал/год.

Одночасно, розглянувши вказаний розрахунок, колегія суддів вважає, що до стягнення підлягає заборгованість за вищевказаний період в розмірі 10 079,47грн., оскільки відповідачем до свого розрахунку було неправомірно зараховано здійснений сторонами взаємозалік на суму 350,76грн. Так, акт про зарахування зустрічних однорідних вимог на вказану суму підписаний сторонами 22.05.2013р., в свою чергу, згідно штампу поштового відділення зв`язку на конверті, позовна заява направлена до господарського суду Донецької області 17.05.2013р., тобто до здійснення сторонами взаємозаліку.

На ряду з зазначеним, наданий відповідачем до апеляційної скарги акт про залік зустрічних однорідних вимог від 22.05.2013р. на суму 350,76грн. судовою колегією не приймається, оскільки відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний суд переглядає справу за наявними у справі і додатково поданими доказами. При цьому, додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Наразі, відповідачем жодним чином не обґрунтована неможливість надання акту про залік зустрічних однорідних вимог від 22.05.2013р. суду першої інстанції.

Крім того, надані відповідачем до апеляційної інстанції акти про залік зустрічних однорідних вимог від 08.07.2013р. на суму 7 730,62грн., від 02.08.2013р. на суму 79,00грн., від 22.08.2013р. на суму 142,20грн., від 04.09.2013р. на суму 45,00грн., від 13.09.2013р. на суму 2 246,76грн. також судовою колегією не приймається, оскільки вони не були предметом розгляду у суді першої інстанції та проведені після прийняття рішення по даній справі.

Враховуючи викладене, оскільки відповідачем не надано доказів сплати заборгованості на суму 10 079,47грн., ПНВП «Галіс» допущено порушення вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України щодо належного виконання договірних зобов'язань. Тому, позовні вимоги в частині стягнення суми боргу в розмірі 10 079,47грн. підлягають задоволенню, а рішення місцевого суду - скасуванню в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 19 553,00грн.

Крім того, позивач заявляє вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 284,69грн. за період прострочення з 16.04.2012р. по 13.05.2013р.

За приписом ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок, здійснений позивачем, а також беручи до уваги здійснений відповідачем контррозрахунок відповідних сум, колегія суддів вважає що належний до стягнення розмір 3% річних за період з 16.04.2012р. по 13.05.2013р. включно становить 56,16грн., а рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню в стягнення 3% річних в сумі 228,53грн.

На ряду з зазначеним, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 19 055,67грн. за період прострочення з 16.11.2012р. по 13.05.2013р.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п.3 ст.611 Цивільного кодексу України).

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановлених законом або договором мір відповідальності.

Відповідно до ст.ст.216- 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Сторонами в п.7.2.5 договору узгоджено, що за ухилення від виконання зобов'язання по актам-рахункам за теплову енергію, а також за їх несвоєчасне оформлення відповідно п.6.3 договору, споживач сплачує теплопостачальній організації пеню в розмірі 1% належної до сплати суми за кожен день прострочення у відповідності Законом України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" №686-ХІY від 20.05.1999р.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги суб`єкти підприємницької діяльності сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100% загальної суми боргу.

На підставі зазначеного позивачем заявлена до стягнення пеня в розмірі 19 055,67грн., яка нарахована за період прострочення з 16.11.2012р. по 13.05.2013р. відповідно до п.7.2.5 договору та вимог вищевказаного Закону.

Оскільки сторони визначились у виді відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, за яке повинен відповідати споживач, визначились з нормою закону, який передбачає розмір неустойки за невиконання грошового зобов'язання, тому має застосовуватися саме той закон, який регулює передбачені наслідки невиконання договору.

З огляду на підстави часткового задоволення позову щодо суми основного боргу, враховуючи положення ст.ст.546, 549 Цивільного кодексу України, Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" та п.7.2.5 договору, колегія суддів вважає, що місцевим судом помилково стягнуто з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 19 055,67грн. у зв'язку з чим, здійснивши розрахунок суми пені апеляційний суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 19 055,67грн. за період прострочення з 16.11.2012р. по 13.05.2013р. підлягають частковому задоволенню на суму 7 050,58грн., а рішення місцевого господарського суду - скасуванню в частині стягнення пені в сумі 12 005,09грн.

Виходячи із викладених вище підстав, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 13.06.2013р. у справі №905/3554/13 підлягає скасуванню в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 19 553,00грн., пені в розмірі 12 005,09грн. та 3% річних в розмірі 228,53грн.

В решті рішення господарського суду Донецької області за мотивами, зазначеними апеляційним судом, відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання позовної заяви та апеляційної скарги підлягають пропорційному розподілу між сторонами згідно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Приватного науково - виробничого підприємства "Галіс", м. Краматорськ, Донецька область задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 13.06.2013р. у справі №905/3554/13 скасувати в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 19 553,00грн., пені в розмірі 12 005,09грн. та 3% річних в розмірі 228,53грн.

Абзац перший резолютивної частини рішення викласти у наступній редакції: «Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго", м. Краматорськ, Донецька область до Приватного науково - виробничого підприємства "Галіс", м. Краматорськ, Донецька область про стягнення заборгованості в сумі 48 972,83грн., а саме 29 632,47грн. - основного боргу, 3% річних у розмірі 284,69грн., пені в сумі 19 055,67грн. - задовольнити частково».

Абзац другий резолютивної частини рішення викласти у наступній редакції: «Стягнути з Приватного науково - виробничого підприємства "Галіс" (84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Марата, 12, ЄДРПОУ 19382607, р/р 26001300003810 у Краматорському відділенні АО "Златобанк", МФО 380612) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго" (84305, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, 5, ЄДРПОУ 34657789, р/р 26007301280 у Краматорському відділенні №2865 ОАО "Ощадбанку" України, МФО 394222) суму основного боргу в розмірі 10 079,47грн., 3% річних у розмірі 56,16грн., пеню в розмірі 7 050,58грн. та судовий збір у розмірі 603,78грн.».

В решті рішення господарського суду Донецької області від 13.06.2013р. у справі №905/3554/13 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго" (84305, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, 5, ЄДРПОУ 34657789, р/р 26007301280 у Краматорському відділенні №2865 ОАО "Ощадбанку" України, МФО 394222) на користь Приватного науково - виробничого підприємства "Галіс" (84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Марата, 12, ЄДРПОУ 19382607, р/р 26001300003810 у Краматорському відділенні АО "Златобанк", МФО 380612) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 302,15грн.

Господарському суду Донецької області видати накази у відповідності до вимог, які встановлені до виконавчого документу Законом України „Про виконавче провадження".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

У судовому засіданні 22.10.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови підписано 25.10.2013р.

Головуючий О.А. Марченко

Судді: І.В. Зубченко

О.О. Радіонова