Постанова

від 16.10.2013 по справі 826/12843/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 жовтня 2013 року № 826/12843/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Імпел Гріффін Груп" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 22826552203 від 29.07.2013, № 22926552201 від 29.07.2013, № 23026552201 від 29.07.2013, № 23126552201 від 29.07.2013, № 23226552201 від 29.07.2013 та № 25526552206 від 31.07.2013

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпел Гріффін Груп" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 22826552203 від 29.07.2013, № 22926552201 від 29.07.2013, № 23026552201 від 29.07.2013, № 23126552201 від 29.07.2013, № 23226552201 від 29.07.2013 та № 25526552206 від 31.07.2013.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

Позивачу було нараховано податкові зобов'язання за результатами планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 31.12.2012. Підставою для висновку про заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість став висновок податкового органу про відсутність факту реального здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами - постачальниками ТОВ "КК"СКС", ТОВ "ТФМ-Груп", ТОВ ВНВП "ГК"Гріффін", ТОВ "ТПК"Еліт - Буд", ПП "Ін-Фоліо", ПП "Транс - Атлантика Сервіс", ТОВ "ТД"Прайм", ТОВ "Гріффін".

Позивач, не погоджуючись з такими висновками податкового органу, зазначає, що у період, який перевірявся податковим органом, мав фінансово - господарські відносини з контрагентами - постачальниками ТОВ "Імпел Гріффін Груп" та контрагентами - постачальниками ТОВ "КК"СКС", ТОВ "ТФМ-Груп", ТОВ ВНВП "ГК"Гріффін", ТОВ "ТПК"Еліт - Буд", ПП "Ін-Фоліо", ПП "Транс - Атлантика Сервіс", ТОВ "ТД"Прайм", ТОВ "Гріффін", які за твердженням позивача, мали реальний характер, та за якими було надано послуги та поставлено товар використаний ним у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку, а документи бухгалтерського та податкового обліків за цими операціями були оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства. Також позивач зазначив про те, що у відповідача відсутні повноваження на визнання правочинів нікчемними та ним зроблений відповідний висновок без достатнього обґрунтування.

Водночас позивач посилався на те, що він звільнений від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України з суми процентів сплачених компанії "Impel Cleaning Sp.zo.o.", з огляду на подання довідки про підтвердження статусу резидента Польщі компанії "Impel Cleaning Sp.zo.o." від 10.08.2012.

На обґрунтування відсутності підстав для нарахування йому екологічного податку позивач посилався на те, що за специфікою його діяльності в нього виникає необхідність в закупівлі нових люмінесцентних ламп для подальшого використання (встановлення або передання) на об'єкти де ним виконуються роботи згідно договірних зобов'язань, з огляду на що він не міг зберігати відпрацьовані люмінесцентні лампи, оскільки вони не використовувались для власних потреб.

Представник позивача у судовому засіданні 10.10.2013 підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, через канцелярію суду 05.09.2013 надав суду письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Доводи відповідача викладені в письмових запереченнях та наведені його представником під час судового засідання аналогічні доводам та висновкам викладеним в акті перевірки № 106/26-55-22-01/35634872 від 17.07.2013.

Представник відповідача у судовому засіданні 10.10.2013 заперечив проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У судовому засіданні 10.10.2013 представники сторін не заперечували проти розгляду справи в порядку письмового провадження та подали заяву, в якій просили здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження, за відсутності представників сторін.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З урахуванням наведеного суд, заслухавши у судовому засіданні представників позивача та відповідача ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Підчас судового розгляду справи, суд,

В С Т А Н О В И В:

В період з 30.05.2013 по 10.07.2013 проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпел Гріффін Груп" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 31.12.2012.

За результатами перевірки складено акт № 106/26-55-22-01/35634872 від 17.07.2013, яким встановлено порушення пункту 44.1 статті 44, пунктів 138.2, 138.4 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму12 686 389,00 грн., статті 185, пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 6 306 873,00 грн., пунктів 160.1, 160.2 статті 160 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок з доходів нерезидентів за IV квартал 2012 року на суму 11637,00 грн. та статей 249, 250 Податкового кодексу України. в результаті чого занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на суму 59870,80 грн. та не подано розрахунки по екологічному податку за 2-4 квартали 2011 року та 1-4 квартали 2012 року.

До такого висновку податковий орган дійшов виходячи з наступного.

Між ТОВ "Імпел Гріффін Груп" та ТОВ "КК"СКС" було укладено типові договори щодо надання товарів, послуг.

Згідно даних автоматизованої системи АІС "Податковий блок" при аналізі податкової звітності з податку на прибуток та додатків до неї ТОВ "КК"СКС" не встановлено наявності складських, офісних приміщень, автомобільного транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово - господарської діяльності підприємства.

Відповідно до акта № 169/22-65-22-01/36522101 від 04.07.2013 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "КК"СКС" (код ЄДРПОУ 36522101) щодо підтвердження господарських відносин із платником податків за період з 01.06.2012 по 31.10.2012 встановлено відсутність будь - якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, трудових ресурсів, що необхідні для здійснення фінансово - господарської діяльності підприємства, а також звіркою документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із постачальниками та покупцями за період з 01.06.2012 по 31.10.2012.

Між ТОВ "Імпел Гріффін Груп" та ТОВ "ТФМ - Груп" було укладено типові договори щодо надання послуг.

Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ "ТФМ - Груп" анульоване 21.11.2012.

Відповідно до акта № 376/22.9/37242144 від 28.01.2013 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ТФМ - Груп", код за ЄДРПОУ 37342144 щодо підтвердження господарських відносин із суб'єктами господарювання за лютий 2012 року" встановлено, що одним з постачальників ТОВ "ТФМ - Груп" є ПП "НАНТ", яке мало взаємовідносини з ТОВ "Компанія Лігрос - ЛТД" по якому прописано акт нікчемності.

Зазначеним актом також встановлено, що операції ТОВ "ТФМ - Груп" не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо - складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання постачання або здійснення діяльності, що свідчить про те, що ТОВ "ТФМ - Груп" є вигодотранспортуючим суб'єктом.

Актами № 1230/22-2/37242144 від 03.04.2013 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ТФМ-ГРУП", код за ЄДРПОУ 37242144 щодо підтвердження господарських відносин з суб'єктами господарювання за вересень 2012 року" та № 4926/22-2/37242144 від 15.11.2013 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ТФМ-ГРУП", код за ЄДРПОУ 37242144 щодо підтвердження господарських відносин з суб'єктами господарювання за серпень 2012 року" встановлено, що правочини укладені ТОВ "ТФМ-ГРУП" порушують публічний характер, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховання сплати податків третіх осіб, а також встановлено те, що ТОВ "ТФМ-ГРУП" є вигодотранспортуючим суб'єктом (транзитером).

Відповідно до акта № 1435/22-4/37242144 від 19.04.2013 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ТФМ-ГРУП", код за ЄДРПОУ 37242144 щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ "НАНТ" (код ЄДРПОУ 23532811) за період з 01.03.2012р. по 31.05.2012р." в ході перевірки встановлено відсутність поставок товарів по ланцюгу постачання від ТОВ "НАНТ" до ТОВ "ТФМ-ГРУП" за квітень - травень 2012 року, а отже відповідно відсутність поставок до контрагентів - покупців.

Згідно з актом № 1596/22-4/37242144 від 08.05.2013 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ТФМ-ГРУП", код за ЄДРПОУ 37242144 щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків ПП "КВАЛІТА" (код ЄДРПОУ36240256) за період з 01.07.2011р. по 31.12.2011р." в ході перевірки встановлено відсутність поставок товарів по ланцюгу постачання від ПП "КВАЛІТА" до ТОВ "ТФМ-ГРУП" за липень - грудень 2011 року, а отже відповідно відсутність поставок до контрагентів - покупців.

Актами № 3810/22-4/37242144 від 08.05.2013 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ТФМ-ГРУП", код за ЄДРПОУ 37242144 щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ "ТПК "ЕЛІТ-БУД" (код ЄДРПОУ 37956411) за період з 01.06.2012р. по 31.06.2016р.", № 4432/22-4/37242144 від 08.05.2013 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ТФМ-ГРУП", код за ЄДРПОУ 37242144 щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ "ТПК "ЕЛІТ-БУД" код ЄДРПОУ 37956411 та ТОВ "Сігма 777" код ЄДРПОУ 37387496 за період з 01.07.2012 - 31.07.2012 року" та № 4312/22-08/37242144 від 08.05.2013 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ТФМ-ГРУП", код за ЄДРПОУ 37242144 щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ "Респект 2000" (код за ЄДРПОУ 34779041) за період з 01.09.2011 по 31.01.2012 року" встановлено відсутність факту реального здійснення операцій ТОВ "ТФМ-ГРУП" за червень, липень 2012 року та відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів.

ТОВ "Імпел Гріффін Груп" було отримано від ТОВ ВНВП "Група Компаній Гріффін" послуги прибирання та послуги монтажу.

Актами № 259/23-4/32664878 від 26.01.2012 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ ВНВП "Група Компаній Гріффін", код за ЄДРПОУ 32664878 щодо підтвердження господарських відносин за липень 2011 року", № 1210/23-4/32664878 від 31.08.2011 "Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ ВНВП "Група Компаній Гріффін", код за ЄДРПОУ 32664878, з питань правильності визначення розміру податкових зобов'язань та правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за березень, квітень 2012 року." та № 1228/23-4/32664878 від 11.05.2012 "Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ ВНВП "Група Компаній Гріффін", код за ЄДРПОУ 32664878, з питань правильності визначення розміру податкових зобов'язань та правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за травень 2012 року." встановлено порушення частини п'ятої статті 203, частин першої та другої статті 215, статті 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах здійснених ТОВ ВНВП "Група Компаній Гріффін" при придбанні та продажу товарів.

ТОВ "Імпел Гріффін Груп" за договором № 10100373/СТР-СП від 01.06.2012 та акта здачі - прийняття виконаних робіт №62503 від 25.06.2012 було прийнято від ТОВ "ТПК "Еліт-Буд" послуги по виконанню будівельно - монтажних робіт.

Відповідно до акта № 3696/22-9/37956411 від 12.09.2012 "Про неможливість проведення проведення зустрічної звірки ТОВ "ТПК"Еліт-Буд", код за ЄДРПОУ 37956411 щодо підтвердження господарських відносин з суб'єктами господарювання за червень 2012 року" встановлено порушення частини п'ятої статті 203, частин першої та другої статті 215, статті 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах здійснених ТОВ ВНВП "Група Компаній Гріффін" при придбанні та продажу товарів, а також факт того, що ТОВ ВНВП "Група Компаній Гріффін" є вигодотранспортуючим суб'єктом (транзитером).

ТОВ "Імпел Гріффін Груп" від ПП "Ін-Фоліо" відповідно до договору № 20 від 20.06.2012 та прибуткової накладної було отримано будівельні матеріали.

Свідоцтво платника податку на додану вартість ПП "Ін-Фоліо" анульоване 05.03.2013.

Відповідно до акта № 769/22-317/34425926 від 27.08.2012 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Ін-Фол", код за ЄДРПОУ 34425926 щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.02.2012р. по 31.07.2012р." встановлено відсутність підприємства за податковою адресою про що складено довідку форми № 2 від 16.08.2012, ГВПМ ДПІ у Солом'янському районі міста Києва складено висновок щодо відсутності факту реального здійснення господарських операцій ПП "Ін-Фоліо" та перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання та продажу товарів (послуг) у підприємств - постачальників і підприємств - покупців за лютий - липень 2012 року в розумінні пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України.

Між ТОВ "Імпел Гріффін Груп" та ПП "Транс - Атлантика Сервіс" було укладено типові договори щодо надання послуг.

Відповідно до акта № 7204/224/32694389 від 21.12.2012 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово - господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ПП "Транс - Атлантика Сервіс" (код ЄДРПОУ 32694389) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з контрагентами ТОВ "Вафепродакшн" (код за ЄДРПОУ 37275541) за січень 2011 року, ТОВ "Хімагросервіс" (код за ЄДРПОУ 32694389) за листопад 2011 року, ПП "СВ Гермес" (код за ЄДРПОУ 36293292) за березень 2011 року, ТОВ "Пасіфік" (код за ЄДРПОУ 31684481) за вересень 2011 року, ТОВ "Олімп" (код за ЄДРПОУ 31441243) за вересень 2011року, ТОВ "Інфотерм" (код за ЄДРПОУ 31343537) за червень 2011 року, БПП "Сура" код за ЄДРПОУ 30668399 за вересень 2011 року, ПВП "Форест" (код за ЄДРПОУ 35158848) за червень 2011 року" стан платника - "визнано банкрутом" та перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам - покупцям у 2011-2012 роках.

Між ТОВ "Імпел Гріффін Груп" та ТОВ "Гріффін" було укладено типові договори щодо надання товарів.

Актом № 3989/22-10/23744973 від 27.09.2013 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Гріффін" (код ЄДРПОУ 23744973) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків ТОВ ""Ліга - Груп" (код ЄДРПОУ 36449011) за період: з 01.08.2011 по 31.12.2011 рік" встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) в період з серпня 2011 року по грудень 2011 року, які підпадають під визначення статі 22, пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, статті 198 Податкового кодексу України .

ТОВ "Імпел Гріффін Груп" мало правовідносини з ТОВ "ТД"Прайм" , а саме останнім було поставлено серветки універсальні, серветки вологопоглиначі, серветки з мікрофібри, освіжувачі повітря та губки кухонні.

Актами № 1460/22-222-37117116 від 21.06.2012 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Торговий дім "Прайм" (код за ЄДРПОУ 3711716) щодо підтвердження господарських відносин за період з 01.03.12 по 31.03.12" та № 2860/22-222-3711716 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Торговий дім "Прайм" (код за ЄДРПОУ 3711716) щодо підтвердження господарських відносин за період з 01.09.11р. по 29.02.11р." встановлено, що ТОВ "Торговий дім "Прайм" має ознаки фіктивності, у нього відсутні адміністративно - господарські можливості на виконання господарських зобов'язань по укладених угодах та відсутні фактичні дії спрямовані на виконання взятих на себе зобов'язань, а отже відсутній намір реального створення правових наслідків, які відповідають вимогам дійсності правочинів.

З огляду на зазначене податковий орган дійшов висновку про відсутність факту реального здійснення господарських операцій між ТОВ "Імпел Гріффін Груп" та контрагентами - постачальниками ТОВ "КК"СКС", ТОВ "ТФМ-Груп", ТОВ "ГК"Гріффін", ТОВ "ТПК"Еліт - Буд", ПП "Ін-Фоліо", ПП "Транс - Атлантика Сервіс", ТОВ "ТД"Прайм".

Перевіркою встановлено, що ТОВ "Імпел Гріффін Груп" є платником екологічного податку .

У періоді, який перевірявся ТОВ "Імпел Гріффін Груп" розміщувало відходи, зокрема, відпрацьовані люмінесцентні лампи, так як зберігало (тимчасово розміщувало на власній території) їх до передачі на утилізацію спеціалізованим підприємствам

ТОВ "Імпел Гріффін Груп" не укладало договорів з іншими підприємствами про надання послуг по прийому відпрацьованих люмінесцентних ламп, у той час, як дозвіл на утворення та розміщення відходів відсутній та на товаристві не ведеться первинний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, зберігаються чи утилізуються.

Відповідно до актів списання підприємством за період з 01.04.2011 по 31.12.2012 було списано 168 люмінесцентних ламп, водночас екологічний податок в частині розміщення відходів сплачено не було.

Перевіркою, проведеною за період з 01.04.2011 по 31.12.2012 встановлено здійснення виплати нерезиденту доходу джерелом походження з України, а саме, ТОВ «Імпел Гріффін Груп» було укладено та здійснювались розрахунки за зовнішньоекономічним договором позики б/н від 07.05.2012 з компанією «Impel Cleaning Sp. z о.о.», Польща (Позикодавець).

На виконання договору позики б/н від 07.05.2012 за період з 01.04.2011 по 31.12.2012 ТОВ «Імпел Гріффін Груп» здійснило виплату компанії «Impel Cleaning Sp. z o.о.» (Польща) доходу джерелом походження з України у загальному розмірі 46393,19 польських злотих (еквів. 116367,95 грн.) у вигляді процентів за користування позиковими коштами.

ТОВ «Імпел Гріффін Груп» надано довідку про підтвердження статусу резидента Польщі компанії «Impel Cleaning Sp. z o.о.» у розумінні Конвенції між Україною і Республікою Польща, видану 10.08.2012 Дольношльонською податковою інспекцією у м. Вроцлав (Польща).

ТОВ «Імпел Гріффін Груп» не сплачувало до бюджету податок на прибуток іноземних юридичних осіб при виплаті компанії «Impel Cleaning Sp. z o.о.» (Польща) доходу джерелом походження з України у вигляді процентів за користування кредитними коштами за ставкою 10% від суми нарахованих процентів (46393,19 польських злотих, еквів. 116367,95 грн.).

29.07.2013 на підставі акта перевірки № 106/26-55-22-01/35634872 від 17.07.2013 були прийняті податкові повідомлення - рішення № 22826552203, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем екологічний податок на загальну суму 73 404,19 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 13433,39 грн., № 25526552206, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб на загальну суму 14 546,00 грн., № 23226552201, яким зменшено від'ємне значення різниці поточного звітного періоду у зменшення суми податкового боргу з ПДВ за серпень 2011 року на загальну суму 147657,00 грн., № 23126552201, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 9 460 310,00 грн. у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 3153437,00 грн., № 22926552201 яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 15 030 641,00 грн. у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 2344252,00 грн., та № 23026552201, яким зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 371 393,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпел Гріффін Груп" не погоджуючись з податковими повідомленнями - рішеннями № 22826552203 від 29.07.2013, № 22926552201 від 29.07.2013, № 23026552201 від 29.07.2013, № 23126552201 від 29.07.2013, № 23226552201 від 29.07.2013 та № 25526552206 від 31.07.2013, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Суть офіційного з'ясування всіх обставин у справі визначена в частинах четвертій та п'ятій статті 11 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи зобов'язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, встановлено, що витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Отже, об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші операції платника податків, які відповідно до статті 185 Податкового кодексу України визначені як об'єкт оподаткування.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами податкового кодексу України.

Пунктом 198.1 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту та здійснених витрат до складу валових є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Господарські операції для визначення податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість та валових витрат для цілей визначення об'єктом оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність таких операцій.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість та до складу валових витрат навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Аналогічна позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011.

Зазначеним листом Вищого адміністративного суду України також визначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, при визначенні права платника податків на формування податкового кредиту та валових витрат, судом має бути перевірено чи мали операції між платником податків та його контрагентами реальний товарний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем придбаної у зазначених контрагентів продукції, при цьому, суд має виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції.

Позивач у позовній заяві зазначає про те, що відповідач необґрунтовано дійшов висновку про безтоварний характер операцій проведених між ним та контрагентами - постачальниками ТОВ "КК"СКС", ТОВ "ТФМ-Груп", ТОВ ВНВП "ГК"Гріффін", ТОВ "ТПК"Еліт - Буд", ПП "Ін-Фоліо", ПП "Транс - Атлантика Сервіс", ТОВ "ТД"Прайм", ТОВ "Гріффін", оскільки вказані операції мали реальний характер та задекларовані ним суми витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування та податкового кредиту підтверджуються відповідними первинними документами.

На підтвердження реальності та товарності операцій між ним та ТОВ "КК"СКС" позивачем надано суду копії договорів з додатками, податкових накладних, заявок, актів надання послуг, рахунків на оплату.

Між позивачем та ТОВ "КК"СКС" було укладено договори про надання послуг № 0106/12-1 від 01.07.2012, № 1/7 від 02.07.2012, № 2/8 від 06.08.2012, № 1/8 від 01.08.2012, № 3/7 від 16.07.2012, № 0103/12 від 01.03.2012, № 0102/12 від 01.02.2012, № 1/9 від 03.09.2012, № 2/7 від 02.07.2012, № 4/10 від 02.10.2012, № 3/10 від 02.10.2012, № 2/10 від 01.10.2012 та № 1/10 від 01.10.2012, які є аналогічними за свої змістом.

Пунктом 1.3 зазначених договорів встановлено, що замовлення на виконання робіт/послуг з прибирання приміщень оформлюється шляхом надання відповідної заявки.

Згідно з пунктом 1.4 та 1.5 договорів № 0106/12-1 від 01.07.2012, № 1/7 від 02.07.2012, № 2/8 від 06.08.2012, № 1/8 від 01.08.2012, № 3/7 від 16.07.2012, № 0103/12 від 01.03.2012, № 0102/12 від 01.02.2012, № 1/9 від 03.09.2012, № 2/7 від 02.07.2012, № 4/10 від 02.10.2012, № 3/10 від 02.10.2012, № 2/10 від 01.10.2012 та № 1/10 від 01.10.2012 виконання робіт/ надання послуг оформлюється шляхом підписання сторонами відповідної додаткової угоди до договору в якій визначається перелік і вартість робіт, які можуть бути замовлені.

Підпунктом 2.2.4 пункту 2.2 зазначених договорів встановлено, що прийняття робіт здійснюється шляхом підписання актів здачі - прийняття виконаних робіт.

Відповідно до пункту 3.6 договорів № 0106/12-1 від 01.07.2012, № 1/7 від 02.07.2012, № 2/8 від 06.08.2012, № 1/8 від 01.08.2012, № 3/7 від 16.07.2012, № 0103/12 від 01.03.2012, № 0102/12 від 01.02.2012, № 1/9 від 03.09.2012, № 2/7 від 02.07.2012, № 4/10 від 02.10.2012, № 3/10 від 02.10.2012, № 2/10 від 01.10.2012 та № 1/10 від 01.10.2012 оплата робіт здійснюється протягом 3 банківських днів після підписання сторонами актів та отримання від виконавця відповідного рахунку на оплату.

Таким чином документами, які мають бути складу у випадку фактичного надання послуг за договорами № 0106/12-1 від 01.07.2012, № 1/7 від 02.07.2012, № 2/8 від 06.08.2012, № 1/8 від 01.08.2012, № 3/7 від 16.07.2012, № 0103/12 від 01.03.2012, № 0102/12 від 01.02.2012, № 1/9 від 03.09.2012, № 2/7 від 02.07.2012, № 4/10 від 02.10.2012, № 3/10 від 02.10.2012, № 2/10 від 01.10.2012 та № 1/10 від 01.10.2012 є заявки, даткові угоди, в яких має бути визначено перелік і вартість робіт, які можуть бути замовлені, акти здані - прийняття виконаних робіт та рахунки фактури.

Складених до зазначених договорів додаткових угод, в яких було б визначено перелік та вартість робіт позивачем суду надано не було, як і не було зазначено про причини неможливості надання відповідних документів.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік" встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В наданих позивачем суду рахунках - фактурах в графі "Виписав" міститься лише підпис скріплений печаткою підприємства без зазначення даних особи, яка його вчинила, а в частині в графі "Замовлення" зазначено "Без замовлення" та відсутні посилання на будь - який договір на підставі якого їх було виписано.

Частина наданих позивачем суду актів здачі - прийняття робіт містить посилання на рахунки - фактури в яких в свою чергу не зазначено на підставі яких договорів їх було виписано та в графах "Від Виконавця" та "Від Замовника" містяться лише підписи осіб скріплені печатками підприємства без зазначення даних осіб, які їх вчинили.

Також з аналізу наданих позивачем суду рахунків - фактур та актів - виконаних робіт вбачається, що в них в графі де має бути зазначено зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції зазначено "Прибирання внутрішніх приміщень" чи "Прибирання зовнішніх приміщень" з огляду на що з них є неможливим встановити, які саме послуги та в якому обсязі були надані, а отже і встановити зміст та обсяг проведеної, за твердження позивача, господарської операції.

З огляду на викладене надані позивачем суду акти та рахунки - фактури складені з порушенням вимог Закону України "Про бухгалтерський облік", з них є неможливим встановити зміст та обсяг господарської операції, факт виконання якої вони мають засвідчувати, а з частини осіб, які їх склали та на підставі яких договорів, з огляду на що вони не можуть бути належними доказами на підтвердження реальності та товарності правовідносин між позивачем та ТОВ "КК"СКС" за договорами № 0106/12-1 від 01.07.2012, № 1/7 від 02.07.2012, № 2/8 від 06.08.2012, № 1/8 від 01.08.2012, № 3/7 від 16.07.2012, № 0103/12 від 01.03.2012, № 0102/12 від 01.02.2012, № 1/9 від 03.09.2012, № 2/7 від 02.07.2012, № 4/10 від 02.10.2012, № 3/10 від 02.10.2012, № 2/10 від 01.10.2012 та № 1/10 від 01.10.2012.

Між позивачем та ТОВ "КК"СКС" укладено договори № 0110/12-1 від 01.10.2012, № 0110/12-2 від 01.10.2012, № 0110/12-3 від 01.10.2012, № 0110/12-4 від 01.10.2012, № 0110/12-5 від 01.10.2012, № 0110/12-6 від 01.10.2012, які є аналогічними за свої змістом та предметом яких є здійснення поставки товару.

Пунктом 1.2 зазначених договорів встановлено, що кількісні та якісні показники товару підтверджуються сертифікати походження та висновками державної санітарно - гігієнічної експертизи.

Згідно з пунктом 1.3 договорів № 0110/12-1 від 01.10.2012, № 0110/12-2 від 01.10.2012, № 0110/12-3 від 01.10.2012, № 0110/12-4 від 01.10.2012, № 0110/12-5 від 01.10.2012, № 0110/12-6 від 01.10.2012 вартість товару і строки конкретної поставки визначаються в накладних, які є невід'ємною частиною договору.

Отже, у випадку здійснення поставки товару за вказаними договорами позивачу має бути надано сертифікати походження, висновки державної санітарно - гігієнічної експертизи та накладні.

Сертифікатів походження та висновків державної санітарно - гігієнічної експертизи позивачем суду надано не було, як і не було зазначено про причини неможливості надання відповідних документів.

З аналізу наданих позивачем видаткових накладних вбачається, що них міститься посилання на рахунки на оплату покупця, водночас відповідних рахунків позивачем суду надано не було, як і не було зазначено про причини неможливості надання відповідних документів.

Також в наданих позивачем видаткових накладних в графі де має бути визначено товар поставка якого здійснюється вказано лише призначення відповідного засобу, водночас не визначено конкретно, поставка якого товару здійснюється, у тому числі виробника, назва товару і т.д.

З огляду на викладене надані позивачем суду видаткові накладні складені з порушенням вимог Закону України "Про бухгалтерський облік" та з них є неможливим встановити зміст та обсяг господарської операції, факт виконання якої вони мають засвідчувати, з огляду на що вони не можуть бути беззаперечними доказами підтвердження реальності та товарності правовідносин між позивачем та ТОВ "КК"СКС" за договорами № 0110/12-1 від 01.10.2012, № 0110/12-2 від 01.10.2012, № 0110/12-3 від 01.10.2012, № 0110/12-4 від 01.10.2012, № 0110/12-5 від 01.10.2012, № 0110/12-6 від 01.10.2012.

Між позивачем та ТОВ "ТФМ - Груп" було укладено договори б/н від 01.07.2011, б/н від 01.08.2011, б/н від 01.09.2011, б/н від 03.10.2011, б/н від 01.11.2011 та № 0112/1 від 01.07.2011, які є аналогічними за своїм змістом та предметом яких є надання послуг з технічного обслуговування об'єктів замовника.

Пунктом 1.3 зазначених договорів встановлено, що замовлення на виконання робіт/послуг з прибирання приміщень оформлюється шляхом надання відповідної заявки.

Згідно з пунктами 1.4 та 1.5 договорів б/н від 01.07.2011, б/н від 01.08.2011, б/н від 01.09.2011, б/н від 03.10.2011, б/н від 01.11.2011 та № 0112/1 від 01.07.2011 виконання робіт/ надання послуг оформлюється шляхом підписання сторонами відповідної додаткової угоди до договору в якій визначається перелік і вартість робіт, які можуть бути замовлені.

Підпунктом 2.2.4 пункту 2.2 зазначених договорів встановлено, що прийняття робіт здійснюється шляхом підписання актів здачі - прийняття виконаних робіт.

Відповідно до пункту 3.6 договорів б/н від 01.07.2011, б/н від 01.08.2011, б/н від 01.09.2011, б/н від 03.10.2011, б/н від 01.11.2011 та № 0112/1 від 01.07.2011 оплата робіт здійснюється протягом 3 банківських днів після підписання сторонами актів та отримання від виконавця відповідного рахунку на оплату.

Таким чином документами, які мають бути складу у випадку фактичного надання послуг за договорами б/н від 01.07.2011, б/н від 01.08.2011, б/н від 01.09.2011, б/н від 03.10.2011, б/н від 01.11.2011 та № 0112/1 від 01.07.2011 є заявки, даткові угоди, в яких має бути визначено перелік і вартість робіт, які можуть бути замовлені, акти здачі - прийняття виконаних робіт та рахунки - фактури.

Позивачем не було надано суду додаткових угод складених до зазначених договорів та рахунків - фактур, як і не було вказано про причини неможливості надання відповідних документів.

В наданих позивачем суду на підтвердження товарності - та реальності укладених з ТОВ "ТФМ - Груп" договорів актах здачі - прийняття робіт (надання послуг) зазначено що роботи були проведені по рахунках, водночас відсутнє посилання на будь - який договір, а в графах "Від Виконавця" та "Від Замовника" містяться лише підписи скріплені печаткою підприємства без зазначення даних осіб які їх вчинили.

Також в зазначених актах в графі де має бути зазначено зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції зазначено "Прибирання приміщення" чи "Технічне обслуговування" з огляду на що з них є неможливим встановити, які саме послуги та в якому обсязі були надані, а отже встановити зміст та обсяг, проведеної, за твердженням позивача, господарської операції.

З огляду на викладене надані позивачем акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) складені з порушенням вимог Закону України "Про бухгалтерський облік", з них є неможливим встановити зміст та обсяг господарської операції, факт виконання якої вони мають засвідчувати, а також які їх склали та на підставі яких договорів, у зв'язку з чим вони не можуть бути належним доказом на підтвердження правовідносин між позивачем та ТОВ "ТФМ - Груп" за договорами б/н від 01.07.2011, б/н від 01.08.2011, б/н від 01.09.2011, б/н від 03.10.2011, б/н від 01.11.2011 та № 0112/1 від 01.07.2011.

Між позивачем та ТОВ ВНВП "Група Компаній Гріффін" було укладено договір про надання послуг б/н від 01.07.2011.

Відповідно до положень пунктів 1.3, 1.4, 1.5, підпункту 2.2.4 пункту 2.2 та пункту 3.6 зазначеного договору документами, які мають бути складу у випадку фактичного надання послуг є заявки, даткові угоди, в яких має бути визначено перелік і вартість робіт, які можуть бути замовлені, акти здані - прийняття виконаних робіт та рахунки - фактури.

Позивачем додаткових угод та рахунків - фактур суду надано не було, як і не було зазначено про причини неможливості надання відповідних документів.

В наданих позивачем суду на підтвердження товарності - та реальності правовідносин з ТОВ ВНВП "Група Компаній Гріффін" за договором б/н від 01.07.2011 актах здачі - прийняття робіт (надання послуг) зазначено що роботи були проведені по рахунках, водночас відсутнє посилання на будь - який договір, а в графах "Від Виконавця" та "Від Замовника" міститься лише підписи скріплені печаткою підприємства без зазначення даних осіб які їх вчинили.

Також в зазначених актах в графі де має бути зазначено зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції зазначено "Послуги по обслуговуванню та прибиранню приміщень" з огляду на що з них є неможливим встановити, які саме послуги та в якому обсязі були надані, а отже встановити зміст та обсяг, проведеної, за твердженням позивача, господарської операції.

З огляду на викладене надані позивачем акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) складені з порушенням вимог Закону України "Про бухгалтерський облік", з них є неможливим встановити зміст та обсяг господарської операції, факт виконання якої вони мають засвідчувати, а також які їх склали та на підставі яких договорів, у зв'язку з чим вони не можуть бути належним доказом на підтвердження правовідносин між позивачем та ТОВ ВНВП "Група Компаній Гріффін" за договором б/н від 01.07.2011.

Між позивачем та ТОВ "Гріффін" були укладено договори ставки б/н від 23.12.2011, б/н від 13.12.2011, б/н від 30.11.2011, б/н від 31.10.2011, б/н від 20.10.2011, які є аналогічними за своїм змістом та предметом яких є здійснення поставки поліграфічної продукції.

Відповідно до пункту 3.3 зазначених договорів постачальник має передати покупцю видаткову накладну на товар, податкову накладну, оригінал рахунка, копію сертифіката якості (відповідності) на товар, що поставляється, копію гігієнічних висновків на товар.

Таким чином первинними документами, які мають бути складені та/або надані позивачу у випадку здійснення поставки товару за договорами б/н від 23.12.2011, б/н від 13.12.2011, б/н від 30.11.2011, б/н від 31.10.2011, б/н від 20.10.2011 є видаткова накладна, податкова накладна, рахунок, сертифікат якості (відповідності), гігієнічний висновок.

Позивачем не було надано суду рахунків, сертифікатів якості (відповідності) та гігієнічних висновків, як і не було зазначено про причини неможливості надання відповідних документів.

В наданих позивачем суду на підтвердження товарності та реальності правовідносин з ТОВ "Гріффін" за договорами поставки б/н від 23.12.2011, б/н від 13.12.2011, б/н від 30.11.2011, б/н від 31.10.2011, б/н від 20.10.2011 видаткових накладних зазначено що роботи були проведені по рахунках, водночас відсутнє посилання на будь - який договір, а в графах "Від Замовника" містяться лише підписи скріплені печаткою підприємства без зазначення даних осіб які їх вчинили.

З огляду на викладене надані позивачем видаткові накладні складені з порушенням вимог Закону України "Про бухгалтерський облік" та з них є неможливим встановити осіб, які прийняли товар, у зв'язку з чим вони не можуть бути належним доказом на підтвердження правовідносин між позивачем та ТОВ "Гріффін" за договорами поставки б/н від 23.12.2011, б/н від 13.12.2011, б/н від 30.11.2011, б/н від 31.10.2011, б/н від 20.10.2011.

Між позивачем та ТОВ "Торговий дім "Прайм" було укладено договори № 25/10 від 25.10.2011 та № 374 від 04.02.2012, які є аналогічними за своїм змістом та предметом яких є здійснення поставки товару.

Пунктом 3.3 зазначених договорів встановлено, що постачальник має передати покупцю видаткову накладну на товар, податкову накладну, оригінал рахунка, копію сертифіката якості (відповідності) на товар, що поставляється, копію гігієнічних висновків на товар.

Копій сертифікатів якості (відповідності) на товар та гігієнічних висновків позивачем суду надано не було, як і не було зазначено про причини неможливості надання відповідних документів.

В наданій позивачем суду на підтвердження товарності - та реальності правовідносин з ТОВ "Торговий дім "Прайм" за договорами № 25/10 від 25.10.2011 та № 374 від 04.02.2012 видатковій накладній № 15 від 06.02.2012 в графах "Відвантажив(ла)" та "Отримав(ла)" відсутні будь які підписи, в решті в графі "Отримав(ла)" міститься підпис скріплений печаткою без зазначення даних особи, яка його вчинила та крім податкової накладної № 23 від 04.02.2012 в решті не зазначено реквізитів договору на підставі якого вони були складені.

Надані позивачем рахунки не містять посилань на договір на підставі якого вони виписані, при цьому рахунки № 04021 від 04.02.2012 та № 06024 від 06.02.2012 взагалі не містять будь - яких підписів.

Таким чином надані позивачем суду видаткові накладні та рахунки складені з порушенням Закону України "Про бухгалтерський облік" та з частини з них є неможливим встановити осіб, які їх виписали чи вони взагалі не підписані, з огляду на що вони не можуть бути належним доказом на підтвердження факту реальності та товарності правовідносин між позивачем та ТОВ "Торговий дім "Прайм" за договорами № 25/10 від 25.10.2011 та № 374 від 04.02.2012.

Між позивачем та ПП "Транс - Атлантика Сервіс" було укладено договори № 15/05-12 від 15.05.2012, № 2/04-12 від 02.04.2012 та № 08/05-12 від 08.05.2012, які є аналогічними за своїм змістом.

Надані позивачем на підтвердження факту отримання послуг від ПП "Транс - Атлантика Сервіс" за договорами 15/05-12 від 15.05.2012, № 2/04-12 від 02.04.2012 та № 08/05-12 від 08.05.2012 акти приймання - передачі виконаних робіт та рахунки не містять посилання на договір за яким їх було виписано, з огляду на що у суду відсутні підстави вважати, що вони були складені саме на виконання договорів 5/05-12 від 15.05.2012, № 2/04-12 від 02.04.2012 та № 08/05-12 від 08.05.2012.

Також в наданих позивачем рахунках міститься лише підпис скріплений печаткою підприємства без зазначення даних особи, яка його вчинила.

З огляду на викладене надані позивачем суду рахунки складені з порушенням Закону України "Про бухгалтерський облік" та у суду відсутні підстави вважати, що зазначені рахунки та надані позивачем суду акти приймання - передачі виконаних робіт, складені на виконання договорів 15/05-12 від 15.05.2012, № 2/04-12 від 02.04.2012 та № 08/05-12 від 08.05.2012, з огляду на що вони не можуть бути належними доказами на підтвердження реальності та товарності правовідносин між позивачем та ПП "Транс - Атлантика Сервіс" за зазначеними договорами.

Між позивачем та ТОВ "ТПК "Еліт - Буд" було укладено договір № 10100373/СТР-СП від 01.06.2012 предметом якого є виконання ремонтно - будівельних і електромонтажних робіт

Відповідно до пунктів 1.2, 2.3 первинними документами, які мають бути складені у випадку виконання робіт за зазначеним договором є кошторис/договірна ціна або акти здачі - приймання виконаних робіт (форма № КБ-2в).

Позивачем кошторису/договірної ціни складеного відповідно до договору № 10100373/СТР-СП від 01.06.2012 суду надано не було, як і не було зазначено про причини неможливості надання відповідного документу.

Наданий позивачем суду акт здачі - прийняття робіт (виконання послуг) № 62503 від 25.06.2012 складений не за формою № КБ-2в та в графах "Від Виконавця" та "Від Замовника" містить лише підпис особи скріплений печаткою без зазначення даних особи, яка його вчинила.

З огляду на зазначене, враховуючи те, що акт № 62503 від 25.06.2012 складений з порушенням Закону України "Про бухгалтерський облік" та з нього є неможливим встановити осіб, які його склали, а також те, що він складений не у відповідності до форми визначеної договором № 10100373/СТР-СП від 01.06.2012 суд дійшов висновку про те, що він не можу бути належним доказом на підтвердження виконання робіт за зазначеним договором.

Між позивачем та ПП "Ін-фоліо" було укладено договір № 20 від 20.06.2012 предметом якого є здійснення поставки будівельних матеріалів.

Наданий позивачем на підтвердження факт отримання товару за договором № 20 від 20.06.2012 рахунок - фактура в графі "Виписав(ла)" та видаткова накладна в графі "Отримав(ла)" містить лише підпис скріплений печаткою підприємства без зазначення даних особи, яка його вчинила.

З огляду на зазначене враховуючи те, що зазначені видаткова накладна та рахунок - фактура складені з порушенням вимог Закону України "Про бухгалтерський облік" та з них є неможливим встановити осіб, які їх склали, суд дійшов висновку про те, що вони не можуть бути належними доказами на підтвердження факту здійснення поставки товару за договором № 20 від 20.06.2012.

Доказів на підтвердження здійснення перерахування коштів на користь контрагентів - постачальників ТОВ "КК"СКС", ТОВ "ТФМ-Груп", ТОВ ВНВП "ГК"Гріффін", ТОВ "ТПК"Еліт - Буд", ПП "Ін-Фоліо", ПП "Транс - Антлантика Сервіс", ТОВ "ТД"Прайм", ТОВ "Гріффін" за виконання робіт та поставку товару, які за твердження позивача ними було здійснено, останнім суду надано не було, як і не було надано доказів використання зазначених послуг та товару у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку, зокрема, доказів наявності на обслуговування усіх об'єктів зазначених в заявках на виконання робіт.

З огляду на викладене, враховуючи те, що позивачем на підтвердження товарності та реальності правовідносин з контрагентами - постачальниками ТОВ "КК"СКС", ТОВ "ТФМ-Груп", ТОВ ВНВП "ГК"Гріффін", ТОВ "ТПК"Еліт - Буд", ПП "Ін-Фоліо", ПП "Транс - Атлантика Сервіс", ТОВ "ТД"Прайм", ТОВ "Гріффін" не було надано суду всіх первинних документів передбачених умовами укладених договорів, а надані первинні документи оформлені з порушенням норм Закону України "Про бухгалтерський облік" та не можуть належним чином засвідчувати факт здійснення поставки товару (виконання робіт), а також те, що позивачем не надано суду доказів на підтвердження здійснена оплати на користь зазначених контрагентів та використання отриманих за його твердженням товару та виконаних робіт, у власній господарській діяльності, суд дійшов висновку про те, що позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження реальності та товарності фінансово - господарських відносин з контрагентами - постачальниками ТОВ "КК"СКС", ТОВ "ТФМ-Груп", ТОВ ВНВП "ГК"Гріффін", ТОВ "ТПК"Еліт - Буд", ПП "Ін-Фоліо", ПП "Транс - Атлантика Сервіс", ТОВ "ТД"Прайм", ТОВ "Гріффін" , а отже не доведено факт здійснення поставки товару та виконання робіт.

З огляду на зазначене, враховуючи те, що позивачем не доведено товарності та реальності господарських правовідносин з контрагентами - постачальниками ТОВ "КК"СКС", ТОВ "ТФМ-Груп", ТОВ ВНВП "ГК"Гріффін", ТОВ "ТПК"Еліт - Буд", ПП "Ін-Фоліо", ПП "Транс - Атлантика Сервіс", ТОВ "ТД"Прайм", ТОВ "Гріффін", суд дійшов висновку про відсутність у позивача правових підстав для формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування по взаємовідносинам з зазначеними контрагентами.

Підпунктом "а" пункту 160.1 статті 160 Податкового кодексу України встановлено, що будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміються, зокрема, проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом

Пунктом 160.2 статті 160 Податкового кодексу України встановлено, що резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), крім доходів, зазначених у пунктах 160.3 - 160.7 цієї статті, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 160.1 цієї статті, за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Згідно з пунктами 103.1 та 103.2 статті 103 Податкового кодексу України застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України. Особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України. Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.

Відповідно до пункту 103.3 статті 103 Податкового кодексу України бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів. При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.

Пунктом 103.4 статті 103 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Згідно з пунктом 1 статті 11 Конвенція між Урядом України і Урядом Республіки Польща про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень проценти, що виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, будуть оподатковуватися в цій другій Державі, якщо такий резидент має фактичне право на ці проценти.

Пунктом 2 зазначеної статті встановлено, що однак, такі проценти можуть також оподатковуватись у тій Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач фактично має право на проценти, податок, що стягується, не повинен перевищувати 10 процентів від загальної суми процентів. Компетентні органи Договірних Держав за взаємною згодою встановлюють спосіб застосування такого обмеження.

Таким чином, резидент, що здійснює на користь нерезидента будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності, у тому числі процентів за кредитним договором, зобов'язаний утримати податок з таких доходів, при цьому у випадку сплати таких процентів на користь резидента Польщі податок, що стягується, не повинен перевищувати 10 процентів від загальної суми процентів.

Актом № 106/26-55-22-01/35634872 від 17.07.2013 встановлено, що позивач в період з 01.04.2011 по 31.12.2012 здійснював виплату нерезиденту доходу джерелом походження з України, а саме, було укладено та здійснювались розрахунки за зовнішньоекономічним договором позики б/н від 07.05.2012 з компанією «Impel Cleaning Sp. z о.о.», Польща (Позикодавець) на виконання якого було здійснено виплату компанії «Impel Cleaning Sp. z o.о.» (Польща) доходу джерелом походження з України у загальному розмірі 46393,19 польських злотих (еквів. 116367,95 грн.) у вигляді процентів за користування позиковими коштами. Також актом було встановлено, що позивачем на підтвердження статусу резидента Польщі компанії «Impel Cleaning Sp. z o.о.» у розумінні Конвенції між Україною і Республікою Польща було надано відповідну довідку.

Зазначені факти позивачем визнаються та про них він безпосередньо зазначає в позовній заяві, як і не заперечується факт того, що податок на прибуток іноземних юридичних осіб при виплаті компанії «Impel Cleaning Sp. z o.о.» (Польща) зазначених процентів нарахований та сплачений не був.

З огляду на викладене можна дійти висновку про те, що позивач повинен був нарахувати та сплатити податок на прибуток іноземних юридичних осіб при виплаті компанії «Impel Cleaning Sp. z o.о.» (Польща) доходу джерелом походження з України у вигляді процентів за користування кредитними коштами за ставкою 10% від суми нарахованих процентів, а отже у відповідача були наявні правові підстави для прийняття податкового повідомлення - рішення № 25526552206 від 31.07.2013.

Підпунктом 240.1.3 пункту 240.1 статті 240 Податкового кодексу України встановлено, що платниками податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини

Згідно з підпунктом 242.1.3 пункту 242.1 статті 242 Податкового кодексу України, встановлено, що об'єктом та базою оподаткування є обсяги та види (класи) відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах протягом звітного кварталу, крім обсягів та видів (класів) окремих відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання, які мають ліцензію на збирання і заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини і провадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів.

Згідно з абзацом 16 частини першої статті 1 Закону України "Про відходи" спеціально відведені місця чи об'єкти - місця чи об'єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами.

Підпунктом 14.1.223 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що розміщення відходів - зберігання (тимчасове розміщення до утилізації чи видалення) та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами.

Відповідач, як на обґрунтування наявності у позивача обов'язку щодо сплати екологічного податку посилається на те, що позивачем здійснювалось розміщення відпрацьованих люмінесцентних ламп до передачі їх на утилізацію спеціалізованим підприємствам, що підтверджується відповідними актами списання підприємства.

Позивач, як на обґрунтування того, що ним не здійснювалось зберігання відпрацьованих люмінесцентних ламп посилається те, що люмінесцентні лампи закупівля яких ним здійснювалась були списані згідно відповідних актів, у зв'язку з їх використанням на об'єктах, які перебували в нього на обслуговуванні, зокрема вони були передані згідно видаткових накладних контрагентам - покупцям та в подальшому використані при наданні послуг з заміни ламп.

Відповідачем доказів та обґрунтувань на спростування тверджень позивача суду надано не було, як і не було надано доказів на підтвердження факту отримання позивачем дозволу спеціально уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами та факту передачі позивачу після надання ним послуг з заміни лампи відпрацьованих люмінесцентних ламп.

З огляду на викладене, враховуючи те, що відповідно до актів списання проводилось списання не відпрацьованих люмінесцентних ламп, а ламп, які були в подальшому передані контрагентам - покупцям позивача та використані при наданні послуг з заміни відповідних ламп, а також те, що відповідачем крім посилань на зазначені акти інших доказів на підтвердження факту здійснення позивачем розміщення відпрацьованих люмінесцентних ламп до передачі їх на утилізацію спеціалізованим підприємствам суду надано не було, як і не було надано доказів на підтвердження наявності в позивача відпрацьованих люмінесцентних ламп та отримання ним дозволу спеціально уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що позивачем здійснювалось розміщення відходів, а отже і підстав для виникнення у нього обов'язку щодо сплати екологічного податку.

Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 22826552203 від 29.07.2013.

Відповідно до частин першої та другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, та її представнику сплачуються іншою стороною добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати. При поданні адміністративного позову позивачем було сплачено судовий збір у сумі 2300,00 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов - задовольнити частково

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 22826552203 від 29.07.2013.

3.В решті позовних вимог - відмовити.

4.Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпел Гріффін Груп" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 5,00 грн. (п'ять грн. 00 коп.).

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов