Постанова

від 12.12.2013 по справі 826/12843/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/12843/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П.;

Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

12 грудня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

при секретарі Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпел Гріффін Груп" та Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпел Гріффін Груп" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпел Гріффін Груп" (далі - ТОВ "Імпел Гріффін Груп") звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ у Печерському районі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень 31.07.2013 р. №25526552206, від 29.07.2013 р. №23226552201, №23126552201, №23026552201, №22926552201, №22826552203.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 жовтня 2013 року позов задоволено частково, визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі від 29.07.2013 р. №22826552203.

На вказану постанову ТОВ "Імпел Гріффін Груп" та ДПІ у Печерському районі подали апеляційні скарги, в яких просять її скасувати та ухвалити нову постанову, якою позивач просить задовольнити позов в повному обсязі, а відповідач - відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ТОВ "Імпел Гріффін Груп" підлягає задоволенню, а апеляційна скарга ДПІ у Печерському районі не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, ДПІ у Печерському районі проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Імпел Гріффін Груп" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт перевірки від 17.07.2013 р. №106/26-55-22-01/35634872.

Даною перевіркою встановлено порушення позивачем:

- пункту 44.1 статті 44, пунктів 138.2, 138.4 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 12686389,00 грн.;

- статті 185, пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 6306873,00 грн.;

- пунктів 160.1, 160.2 статті 160 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок з доходів нерезидентів за IV квартал 2012 року на суму 11637,00 грн.;

- статей 249, 250 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на суму 59870,80 грн. та не подано розрахунки по екологічному податку за 2-4 квартали 2011 року та 1-4 квартали 2012 року.

На підставі акту перевірки ДПІ у Печерському районі прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 31.07.2013 р. №25526552206, про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на суму 14546,00 грн., в тому числі за основним платежем - 11637,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 2909,00 грн.;

- від 29.07.2013 р. №23226552201, про зменшення від'ємного значення суми з податку на додану вартість у розмірі 147657,00 грн.;

- від 29.07.2013 р. №23126552201, про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 9460319,00 грн., в тому числі за основним платежем на суму 6306873,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 3153437,00 грн.;

- від 29.07.2013 р. №23026552201, про зменшення від'ємного значення суми податку на прибуток в розмірі 371393,00 грн.;

- від 29.07.2013 р. №22926552201, про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 15030641,00 грн., в тому числі за основним платежем - 12686389,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 2344252,00 грн.;

- від 29.07.2013 р. №22826552203, про визначення суми податкового зобов'язання з екологічного податку на суму 73304,19 грн., в тому числі за основним платежем - 59870,80 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 13433,39 грн.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ст.198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.6 ст. 201 цього Кодексу податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно довідки з ЄДРПОУ серії АБ №692365 основними видами діяльності позивача за КВЕД є загальне прибирання будинків; інша діяльність щодо поводження з відходами; будівництво житлових і нежитлових будівель; управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту; інша діяльність із прибирання будинків і промислових об'єктів; інші види діяльності з прибирання.

Як вбачається з матеріалів справи позивач в перевіряємому періоді мав правовідносини з контрагентами - постачальниками:

- з ТОВ "КК"СКС" за договорами про надання послуг з прибирання приміщень № 0106/12-1 від 01.07.2012 р., № 1/7 від 02.07.2012 р., № 2/8 від 06.08.2012 р., № 1/8 від 01.08.2012 р., № 3/7 від 16.07.2012 р., № 0103/12 від 01.03.2012 р., № 0102/12 від 01.02.2012 р., № 1/9 від 03.09.2012 р., № 2/7 від 02.07.2012 р., № 4/10 від 02.10.2012 р., № 3/10 від 02.10.2012 р., № 2/10 від 01.10.2012 р. та № 1/10 від 01.10.2012 р.;

- з ТОВ "КК"СКС" за договорами поставки товарів з прибирання № 0110/12-1 від 01.10.2012 р., № 0110/12-2 від 01.10.2012 р., № 0110/12-3 від 01.10.2012 р., № 0110/12-4 від 01.10.2012 р., № 0110/12-5 від 01.10.2012 р., № 0110/12-6 від 01.10.2012 р.;

- з ТОВ "ТФМ - Груп" за договорами з послуг прибирання б/н від 01.07.2011 р., б/н від 01.08.2011 р., б/н від 01.09.2011 р., б/н від 03.10.2011 р., б/н від 01.11.2011 р. та № 0112/1 від 01.07.2011 р.;

- з ТОВ ВНВП "Група Компаній Гріффін" за договором про надання послуг з прибирання б/н від 01.07.2011 р.;

- з ТОВ "Гріффін" за договорами поставки поліграфічної продукції б/н від 23.12.2011 р., б/н від 13.12.2011 р., б/н від 30.11.2011 р., б/н від 31.10.2011 р., б/н від 20.10.2011 р.;

- з ТОВ "Торговий дім "Прайм" за договорами поставки товарів з прибирання № 25/10 від 25.10.2011 р. та № 374 від 04.02.2012 р.;

- з ПП "Транс - Атлантика Сервіс" за договорами № 15/05-12 від 15.05.2012 р., № 2/04-12 від 02.04.2012 р. та № 08/05-12 від 08.05.2012 р.;

- з ТОВ "ТПК "Еліт - Буд" за договором про виконання ремонтно-будівельних і електромонтажних робіт № 10100373/СТР-СП від 01.06.2012 р.;

- з ПП "Ін-фоліо" за договором про поставку будівельних матеріалів № 20 від 20.06.2012 р.

На підтвердження товарності та реальності вчинених між позивачем та вказаними контрагентами правочинів за перевіряємий період, в матеріалах справи, зокрема, містяться копії відповідних договорів, додатків до договорів, податкові та видаткові накладні, заявки на виконання робіт, акти здачі-прийняття робіт, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, банківські виписки.

Крім того, до договорів про надання послуг та актів здачі-прийняття робіт приєднані відповідні заявки на виконання робіт із зазначенням об'єкту, адреси, виду робіт та об'єму.

При цьому, колегія суддів зазначає, що висновок суду першої інстанції про те, що із вказаних первинних документів неможливо встановити зміст та обсяг наданих робіт/послуг та придбання товарів, не відповідає обставинам справи.

Так, вказані документи дають можливість встановити, які саме послуги та товари були надані, з конкретними найменуваннями, в кількісному та ціновому виразі.

Також, є помилковим висновок суду першої інстанції про відсутність реального здійснення господарських операцій, та що надані позивачем первинні документи не відповідають Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність», через те, що у деяких рахунках-фактурах та актах здачі-прийняття робіт не зазначені посади особи, що їх виписала. Сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Також, необгрунтованим є висновок суду першої інстанції, щодо обов'язкової наявності по договору поставки - сертифікатів якості на товар, який поставлявся, оскільки наявність даних документів не є обов'язковою умовою здійснення господарської операції.

Разом з тим, висновок податкового органу щодо нікчемності правочинів вчинених між позивачем та вказаними контрагентами ґрунтується на актах про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських правовідносин.

Однак, колегія суддів зазначає, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників при створенні підприємства та здійсненні господарської діяльності або через відсутність висновків зустрічних перевірок зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту та донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Відповідачем жодним іншим чином не спростовується факт здійснення господарських операцій, наявність спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарських операцій, зв'язок між фактом придбання товарів і господарською діяльністю платника податку, наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Таким чином, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "КК"СКС", ТОВ "ТФМ-Груп", ТОВ ВНВП "ГК"Гріффін", ТОВ "ТПК"Еліт - Буд", ПП "Ін-Фоліо", ПП "Транс - Атлантика Сервіс", ТОВ "ТД"Прайм", ТОВ "Гріффін".

Крім того, позивачем здійснювались розрахунки за зовнішньоекономічним договором позики б/н від 07.05.2012 р. з компанією «Impel Cleaning Sp. zо.о.», Польща (позикодавець) на виконання якого було здійснено виплату компанії «Impel Cleaning Sp. zo.о.» (Польща) доходу джерелом походження з України у загальному розмірі 46393,19 польських злотих (еквів. 116367,95 грн.) у вигляді процентів за користування позиковими коштами.

Вказаний договір зареєстрований у встановленому законом порядку, що підтверджується Реєстраційним свідоцтвом Головного управління Національного банку України у м. Києві та Київській області №15237.

Відповідно до п. 103.2 ст. 103 особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.

Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було надано довідку про підтвердження статусу резидента Польщі компанії «Impel Cleaning Sp. zo.о.» виданої 10.08.2012 польською податковою інспекцією.

Також, необхідно зазначити, що 11.03.1994 набрала чинності Конвенція між Урядом України та Урядом Республіки Польща прор уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень, яка підписана 12.01.1993 р.

Таким чином, позивач звільнений від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України.

Крім того, відповідач, як на обґрунтування наявності у позивача обов'язку щодо сплати екологічного податку посилається на те, що позивачем здійснювалось розміщення відпрацьованих люмінесцентних ламп до передачі їх на утилізацію спеціалізованим підприємствам, що підтверджується відповідними актами списання підприємства.

Позивач, як на обґрунтування того, що ним не здійснювалось зберігання відпрацьованих люмінесцентних ламп посилається те, що люмінесцентні лампи закупівля яких ним здійснювалась були списані згідно відповідних актів, у зв'язку з їх використанням на об'єктах, які перебували в нього на обслуговуванні, зокрема вони були передані згідно видаткових накладних контрагентам - покупцям та в подальшому використані при наданні послуг з заміни ламп.

Відповідачем доказів та обґрунтувань на спростування тверджень позивача суду надано не було, як і не було надано доказів на підтвердження факту отримання позивачем дозволу спеціально уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами та факту передачі позивачу після надання ним послуг з заміни лампи відпрацьованих люмінесцентних ламп, а тому відсутні підстави вважати, що позивачем здійснювалось розміщення відходів, а отже і підстави для виникнення у нього обов'язку щодо сплати екологічного податку.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення 31.07.2013 р. №25526552206, від 29.07.2013 р. №23226552201, №23126552201, №23026552201, №22926552201, №22826552203 є необґрунтованими та підлягають скасуванню.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову частково, а тому апеляційну скаргу ТОВ "Імпел Гріффін Груп" необхідно задовольнити, а апеляційну скаргу ДПІ у Печерському районі - залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 жовтня 2013 року в частині відмови в задоволенні позову - скасувати та в цій частині ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити, оскільки постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права. В іншій частині постанову залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 202, 205, 207 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення , а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпел Гріффін Груп"- задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 жовтня 2013 року в частині відмови в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпел Гріффін Груп" - скасувати та в цій частині ухвалити нову постанову , якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпел Гріффін Груп" - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 31.07.2013 р. №25526552206, від 29.07.2013 р. №23226552201, №23126552201, №23026552201, №22926552201.

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 жовтня 2013 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

Постанову складено в повному обсязі 17.12.2013

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.