Постанова

від 28.10.2013 по справі 815/5211/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/5211/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2013 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Білостоцького О.В.

При секретарі: Гунько О.

За участю сторін:

Представника позивача: Чорного Г.Г.

Представників відповідача: Тараненко Р.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом приватного підприємства виробничо-комерційної фірми «Юніта ЛТД» до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство виробничо-комерційна фірма (далі ПП ВКФ) «Юніта ЛТД» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі ДПІ у Приморському районі м. Одеси) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000912210 від 28.03.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в період з 11.03.2013 року по 14.03.2013 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси проведено позапланову виїзну перевірку ПП ВКФ «Юніта ЛТД» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «А.НЕТ» за податкові періоди серпень-вересень 2011 року та ТОВ «АСГІЛЬДІЯ» за податковий період серпень 2011 року. За результатами перевірки було складено акт від 15.03.2013 року № 1892/22-1/22449373, у висновках якого зазначено про порушення позивачем ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість до сплати на загальну суму 77 477 грн., у тому числі: за серпень 2011 року - 65 144,00 грн., за вересень 2011 року - 12 333,00 грн. На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000912210 від 28.03.2013 року про збільшення ПП ВКФ «Юніта ЛТД» суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі: 77 477,00 грн. - основний платіж та 19 369,00 грн. - штрафні санкції.

Позивач вважає необґрунтованими висновки, викладені у акті перевірки від 15.03.2013 року № 1892/22-1/22449373, а прийняте на його підставі податкове повідомлення-рішення №0000912210 від 28.03.2013 року - протиправним та таким, що підлягає скасуванню. При цьому позивачем зазначено, що господарські операції з поставки позивачу підприємствами-контрагентами ТОВ «А.НЕТ» та ТОВ «АСГІЛЬДІЯ» товару та підрядних робіт мали реальний характер та їх здійснення підтверджується відповідними первинними документами. На думку позивача, з його боку при формуванні ним податкового кредиту за перевіряємий період по взаємовідносинам із зазначеними контрагентами, відсутні порушення вимог Податкового кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні, посилаючись на обґрунтування, викладені у позовній заяві, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов (а.с. 108-111), наполягала, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000912210 від 28.03.2013 року є законним та обґрунтованим, винесеним у відповідності до вимог чинного законодавства. Зазначила, що при проведенні відповідачем позапланової виїзної перевірки ПП ВКФ «Юніта ЛТД» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «А.НЕТ» за податкові періоди серпень-вересень 2011 року та ТОВ «АСГІЛЬДІЯ» за податковий період серпень 2011 року встановлено порушення позивачем ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість до сплати на загальну суму 77 477 грн., у тому числі; за серпень 2011 року - 65 144,00 грн., за вересень 2011 року - 12 333,00 грн.

Судом під час офіційного з'ясування обставин у справі встановлено наступне:

ПП ВКФ «Юніта ЛТД» було зареєстровано 17.05.1995 року Жовтневим виконкомом районної ради народних депутатів м. Одеси, код ЄДРПОУ 22449373. Підприємство знаходиться на обліку платників податків у ДПІ у Приморському районі м. Одеси.

В період з 11.03.2013 року по 14.03.2013 року на підставі наказу ДПІ у Приморському районі м.Одеси № 691 від 05.03.2013 року та направлення на перевірку № 000855/622 від 05.02.2013 року головним державним податковим ревізором-інспектором відділу планування, організації податкового контролю та аналітичної роботи управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Приморському районі м.Одеси Кулачко Н.С. проведено позапланову виїзну перевірку ПП ВКФ «Юніта ЛТД» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «А.НЕТ» за податкові періоди серпень-вересень 2011 року та ТОВ «АСГІЛЬДІЯ» за податковий період серпень 2011 року.

За результатами перевірки було складено акт № 1892/22-1/22449373 від 15.03.2013 року, у висновках якого зазначено про порушення ПП ВКФ «Юніта ЛТД» вимог ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість до сплати на загальну суму 77 477 грн., у тому числі; за серпень 2011 року - 65 144,00 грн., за вересень 2011 року - 12 333,00 грн. (а.с. 9-31).

При проведенні перевірки відповідачем враховано податкову інформацію, що містилась в актах ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, а саме: № 576/2240/37617576 від 13.06.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «АСГІЛЬДІЯ» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за періоди вересень 2011 року, жовтень 2011 року, листопад 2011 року, січень 2012 року, лютий 2012 року» та № 221/23-08/32621457 від 27.02.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «А.НЕТ» з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період серпень, вересень, жовтень, грудень 2011 року» (а.с. 114-119, 175-183). Згідно зазначених актів, податковим органом не встановлено фактів передачі товарів та робіт від ТОВ «АСГІЛЬДІЯ» та ТОВ «А.НЕТ» до контрагентів-покупців, у зв'язку з відсутністю необхідних умов для ведення господарської діяльності, а саме основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів. Крім того, згідно пояснень директора ТОВ «А.НЕТ» ОСОБА_1, підприємство було зареєстровано ним за грошову винагороду, фінансово-господарську діяльність від імені підприємства не здійснював, податкових та фінансових документів не підписував. З цих підстав ДПІ Шевченківському районі м. Києва робить висновок про нікчемність правочинів, укладених ТОВ «АСГІЛЬДІЯ» та ТОВ «А.НЕТ» з підприємствами-контрагентами за перевіряємі періоди.

Не погодившись із висновками акту перевірки № 1892/22-1/22449373 від 15.03.2013 року ПП ВКФ «Юніта ЛТД» було подано до ДПІ у Приморському районі м. Одеси заперечення на акт перевірки (а.с. 32-34).

За результатами розгляду заперечень позивача ДПІ у Приморському районі м.Одеси складено відповідь № 12601/10/22-1/17 від 22.03.2013 року про результати розгляду заперечень до акту перевірки, відповідно до якого факти та висновки, зазначені в оскаржуваному акті перевірки підтверджено та залишено без змін (а.с. 35-36).

На підставі висновків акту перевірки № 1892/22-1/22449373 від 15.03.2013 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси винесено податкове повідомлення-рішення № 0000912210 від 28.03.2013 року, яким ПП ВКФ «Юніта ЛТД» збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі: 77 477,00 грн. - основний платіж та 19 369,00 грн. - штрафні санкції (а.с. 37).

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням ПП ВКФ «Юніта ЛТД» оскаржило його в адміністративному порядку до Державної податкової служби в Одеській області (а.с. 38-39).

За результатами розгляду скарги позивача, Державною податковою службою в Одеській області прийнято рішення № 908/10/10-2007 від 22.04.2013 року про результати розгляду первинної скарги, яким податкове повідомлення-рішення № 0000912210 від 28.03.2013 року було залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення (а.с. 40-44).

ПП ВКФ «Юніта ЛТД» було подано повторну скаргу до Міністерства доходів і зборів України (а.с. 45-46), за результатами розгляду яких контролюючим органом прийнято рішення № 4964/6/88-88-10-01 від 10.06.2013 року про результати розгляду повторної скарги, якою податкове повідомлення-рішення № 0000912210 від 28.03.2013 року залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення (а.с. 47-49).

Не погодившись із вказаними рішеннями податкових органів, позивач звернувся до суду.

Заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ПП ВКФ «Юніта ЛТД» не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі ПК України) він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку із, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог.

Пунктами 201.1, 201.4 ст. 201 ПК України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товару (послуг).

Згідно п. 201.10 ст. 201 Кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.6 ст. 201 Кодексу встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Водночас, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно п. 2 ст. 3 цього ж Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємствами. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, які використовують грошовий вимірювач, базуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документу, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснені господарської операції.

Відповідно до п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Ведення форм первинного обліку всіма суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Таким чином, для правильного вирішення спору підлягає встановленню факт реальності поставки позивачу товару (робіт) із з'ясуванням обставин щодо наявності у постачальника товару (робіт) фізичних та технічних можливостей здійснювати поставку товару (робіт), порядку його передачі та отримання, умов транспортування.

В акті перевірки № 1892/22-1/22449373 від 15.03.2013 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси зазначено, що ПП ВКФ «Юніта ЛТД» згідно декларацій з податку на додану вартість за серпень-вересень 2011 року до складу податкового кредиту неправомірно віднесено суми ПДВ у загальному розмірі 77 477,00 грн. по господарським операціям з ТОВ «А.НЕТ» та ТОВ «АСГІЛЬДІЯ», у тому числі за: серпень 2011 року - 65 144,00 грн., вересень 2011 року - 12333,00 грн. (а.с. 120-131).

Під час розгляду справи судом було досліджено надані представником позивача:

1. Договори на поставку товару № 12 від 01.07.2011 року, № 14 від 11.07.2011 року, №01109/М від 01.09.2011 року, укладені між ПП ВКФ «Юніта ЛТД» (покупець) та ТОВ «А.НЕТ» (постачальник), згідно яких, що постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити товар: матеріали, інструменти, запчастини, по цінам, вказаним в рахунках-фактурах (а.с. 50, 51, 52).

На підтвердження виконання ТОВ «АСГІЛЬДІЯ» умов зазначеного договору позивач надав до суду наступні документи: податкові накладні: № 111 від 01.08.2011 року на суму 24 636,00 грн., у тому числі ПДВ 4 106,00 грн.; № 112 від 01.08.2011 року на суму 3 222,00 грн., у тому числі ПДВ 537,00 грн.; № 113 від 01.08.2011 року на суму 128 934,00 грн., у тому числі ПДВ 21 489,00 грн.; № 116 від 02.08.2011 року на суму 23508,00 грн., у тому числі ПДВ 3 918,00 грн.; № 117 від 10.08.2011 року на суму 3 642,00 грн., у тому числі ПДВ 607,00 грн.; №118 від 16.08.2011 року на суму 101 100,00 грн., у тому числі ПДВ 16 850,00 грн.; №119 від 22.08.2011 року на суму 5 063,00 грн., у тому числі ПДВ 843,83 грн.; № 120 від 23.08.2011 року на суму 31 500,00 грн., у тому числі ПДВ 5 250,00 грн.; № 163 від 01.09.2011 року на суму 7 074,00 грн., у тому числі ПДВ 1 179,00 грн.; № 165 від 07.09.2011 року на суму 7 422,00 грн., у тому числі ПДВ 1 237,00 грн.; № 166 від 13.09.2011 року на суму 57 000,00 грн., у тому числі ПДВ 9 500,00 грн.; № 167 від 20.09.2011 року на суму 2 500,00 грн., у тому числі ПДВ 416,67 грн.; відповідні видаткові та товарні накладні (а.с. 56-81).

2. Договір на поставку товару № 14 від 02.08.2011 року між ПП ВКФ «Юніта ЛТД» (покупець) та ТОВ «АСГІЛЬДІЯ» (постачальник), згідно якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити товар: матеріали та інструменти, по цінам, вказаним в рахунках-фактурах (а.с. 55).

На підтвердження виконання умов цього договору ТОВ «АСГІЛЬДІЯ» позивач надав до суду податкову накладну № 148 від 02.08.2013 року на суму 30 456,00 грн., у тому числі ПДВ 5 076,00 грн.; видаткову накладну (а.с. 83, 84).

3. Договір підряду № 120 від 02.08.2011 року між ПП ВКФ «Юніта ЛТД» (замовник) та ТОВ «АСГІЛЬДІЯ» (підрядник), згідно якого підрядник зобов'язався протягом 30 календарних днів з дати підписання договору виконати і здати замовнику роботи по реконструкції ВЧ тракта і каналу зв'язку в м. Тираспіль-ПС 330/110 кВ «ХБК-330»ПС 110 кВ «Дубосари» з ВЧ обходом на ПС 110 кВ «Гертоп» і НЧ пере прийомом на ПС 110 кВ «Тирасполь» (пусконалажувальні роботи), а замовник прийняти та оплатити вартість виконання повного комплексу робіт (а.с. 53-54).

На обґрунтування виконання умов зазначеного договору ТОВ «АСГІЛЬДІЯ» позивачем надано до суду податкову накладну № 149 від 05.08.2011 року на суму 38 802,00 грн., в тому числі ПДВ 6467,00 грн.; акт здачі-прийняття робіт від 05.08.2011 року (а.с. 82, 85).

Проте суд, керуючись вимогами ст. 86 КАС України, оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих доказів, а також у сукупності їх достатність та взаємний зв'язок, критично відноситься до зазначених документів, як доказів фактичного постачання ТОВ «А.НЕТ» та ТОВ «АСГІЛЬДІЯ» товарів та підрядних робіт, а також та правомірності формування позивачем податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам з цими підприємством з огляду на наступне.

Під час дослідження в судовому засіданні податкових та видаткових накладних, наданих позивачем в обґрунтування факту поставки йому постачальниками зазначених товарів, було встановлено, що окрім прізвищ керівників ТОВ «А.НЕТ» та ТОВ «АСГІЛЬДІЯ», у них не зазначено безпосередніх виконавців господарських операцій, що приймали участь у поставках товарів, а також будь-яких відомостей щодо місця їх проведення, пунктів навантаження та розвантаження товару, що виключає можливість на підставі зазначених документів ідентифікувати осіб, які брали безпосередню участь у здійснені цих господарських операції. Також у товарних накладних не зазначено реквізитів довіреностей уповноваженої особи позивача на отримання товарно-матеріальних цінностей від постачальників ТОВ «А.НЕТ» та ТОВ «АСГІЛЬДІЯ». Таких відомостей не було зазначено в судовому засіданні і представником ПП ВКФ «Юніта ЛТД».

Крім того, до суду не було надано будь-якої первинної транспортної документації щодо транспортування зазначених товарів від контрагентів-постачальників; доказів на підтвердження сплати позивачем коштів на адресу підприємств-контрагентів за придбані товари та підрядні роботи; доказів на обґрунтування відображення в бухгалтерському обліку підприємства отриманих товарів та робіт, як то передбачено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року, а також жодних доказів використання придбаного у ПП ВКФ «Юніта ЛТД» товару та робіт у власній фінансово-господарській діяльності.

Суд вважає за необхідне зазначити, що документи та інші дані, що підтверджують реальність здійснення господарської операції, що відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції. Тому з приводу виконання ТОВ «АСГІЛЬДІЯ» будівельних робіт на замовлення ПП ВКФ «Юніта ЛТД» суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 Положень (стандартів) бухгалтерського обліку № 18, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 205 від 28.04.2001 року будівництвом є спорудження нового об'єкту, реконструкція, розширення, добудова, реставрація і ремонт об'єктів, виконання монтажних робіт.

Згідно п.п. 1.2.5 Правил визначення вартості будівництва, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 27.08.2000 року № 174 «Про затвердження Правил визначення вартості будівництва (ДБН Д. 1.1-1-2000)» індивідуальні ресурсні елементні кошторисні норми розробляються у складі інвесторської кошторисної документації на окремі конструкції та роботи, передбачені в проекті (робочому проекті), за відсутності відповідних норм у чинних збірниках ресурсних елементних кошторисних норм. Ці норми затверджуються у складі проекту (робочого проекту) з обов'язковим проведенням відповідної експертизи і застосовуються тільки для будови (об'єкту) за даним проектом.

Розробка зазначених норм здійснюється на підставі Методичних рекомендацій з розробки ресурсних елементних кошторисних норм, схвалених рішенням Науково-технічної ради Держбуду України від 12.04.2002 року № 21.

Позивачем в судовому засіданні не було надано доказів на обґрунтування підстав замовлення ПП ВКФ «Юніта ЛТД» підрядних робіт на зазначеному в договорі з ТОВ «АСГІЛЬДІЯ» № 25/03-С об'єкті, та наявності у позивача взагалі будь-яких об'єктів будівництва, для використання на яких позивачем придбавались підрядні роботи. Позивачем під час розгляду справи по суті не надано будь-яких проектних, узгоджувальних, дозвільних документів, виданих відповідними державними органами, щодо проведення робіт, що зазначені в акті приймання цих робіт ПП ВКФ «Юніта ЛТД» від ТОВ «АСГІЛЬДІЯ», наявність яких є обов'язковою для бухгалтерського обліку господарських операцій, а також для визначення вартості виконаних обсягів підрядних робіт та проведення розрахунків за виконані роботи. Крім того в наданому позивачем до суду акті відсутні відомості щодо того, які саме реконструкційні роботи виконувались ТОВ «АСГІЛЬДІЯ» у серпні 2011 року на користь позивача, їх вид та обсяг, що виключає можливість зробити висновок про звичність чи незвичність цін за спірною господарською операцією. В акті також не зазначено прізвищ та посад працівників підприємства, які безпосередньо виконували зазначені роботи на користь позивача, перелік виконаних робіт не конкретизовано, що виключає можливість на підставі зазначених документів які саме роботи були проведені та ідентифікувати їх безпосередніх виконавців. Крім того, до суду не було надано жодних доказів сплати позивачем коштів на адресу підприємства-контрагента за виконані роботи, а також використання придбаних у ТОВ «АСГІЛЬДІЯ» робіт в оподатковуваних операціях в межах власної фінансово-господарської діяльності позивача.

При оцінці доказів суд приймає до уваги податкову інформацію ДПІ у Шевченківському районі м. Києва щодо відсутності безпосередньо у контрагентів позивача необхідних фактичних умов для реального здійснення поставки товарів та підрядних робіт, яку позивачем в судовому засіданні спростовано не було. Також, згідно даних податкового органу основними видами діяльності за КВЕД ТОВ «АСГІЛЬДІЯ» є оптова торгівля будівельними матеріалами, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту та консультування з питань комерційної діяльності, що також викликає у суду обґрунтований сумнів щодо фактичного виконання цими контрагентом господарських операцій з реконструкції об'єкту позивача.

Також, суд при прийнятті рішення враховує податкову інформацію щодо контрагента позивача - ТОВ «А.НЕТ» щодо того, що директор ТОВ «А.НЕТ» ОСОБА_1, підписами якого скріплені надані до суду договори та первинні документи від імені контрагента позивача, зареєстрував підприємство на прохання знайомих за грошову винагороду, фінансово-господарську діяльність від імені підприємства не здійснював, угоди з підприємствами не укладав, договори, податкові накладні та інші бухгалтерські та звітні документи підприємства не підписував (а.с. 159-160).

Зазначені обставини представником позивача у судовому засіданні спростовані не були, а також, з урахуванням дослідженої податкової інформації, не було зазначено безпосередніх виконавців господарських операцій з боку контрагентів-постачальників товарів та робіт. Крім того з урахуванням ненадання представником приватного підприємства ВКФ «Юніта ЛТД» пояснень причин укладання договорів саме з ТОВ «А.НЕТ» та ТОВ «АСГІЛЬДІЯ», суд вважає обґрунтованим твердження представника податкового органу щодо того, що позивача діяв без належної обачності та обережності щодо обрання контрагентів у господарських правовідносинах.

Таким чином, на думку суду, надані представником ПП ВКФ «Юніта ЛТД» до суду документи не можуть бути прийняті в якості належних доказів на підтвердження фактичності придбаних позивачем товарів та підрядних робіт у своїх контрагентів, а тому суд не приймає їх в якості обґрунтувань протиправності спірного податкового повідомлення-рішення.

Доводи представника ПП ВКФ «Юніта ЛТД» позивача про те, що надані контрагентами податкові накладні відповідно до вимог податкового законодавства є підставою для отримання позивачем права на податковий кредит з ПДВ не можуть бути взяти судом до уваги, оскільки б це призвело до формального вирішення справи.

На думку суду, наявність у підприємства лише належним чином оформлених податкових накладних не можуть бути безумовною підставою для підтвердження платником податків податкового кредиту з ПДВ, якщо буде встановлено, що відомості, надані платником податку податковому органу неповні, недостовірні або суперечливі. При зазначених судом обставинах податкові накладні не можуть бути єдиною та безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість.

Представником позивача в судовому засіданні не було спростовано твердження представника податкового органу щодо непідтвердження позивачем реальності поставки ТОВ «А.НЕТ» та ТОВ «АСГІЛЬДІЯ» для підприємства позивача товарів та підрядних робіт, перерахування позивачем сум податку на додану вартість на адресу цих контрагентів у серпні-вересні 2011 року з метою заниження об'єкта оподаткування з цього податку на суму 77 477,00 грн. та отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає правомірним та обґрунтованим висновок відповідача про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України та заниження ПП ВКФ «Юніта ЛТД» податку на додану вартість за серпень та вересень 2013 року на загальну суму 77 477,00 грн. внаслідок завищення позивачем податкового кредиту по господарським взаємовідносинам із ТОВ «А.НЕТ» та ТОВ «АСГІЛЬДІЯ» через включення до нього сум ПДВ у складі вартості придбаних у цих контрагентів товарів та робіт.

Разом з тим, суд погоджується з думкою представника позивача, що при складанні акту перевірки від 15.03.2013 року № 1892/22-1/22449373 ДПІ у Приморському районі м. Одеси вийшла за межі наданих їй повноважень в частині визнання нікчемними правочинів між ПП ВКФ «Юніта ЛТД» та підприємствами-контрагентами: ТОВ «А.НЕТ» та ТОВ «АСГІЛЬДІЯ» відповідно до ч.1 ст. 203, ч. 2 ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст. 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України, тому що в силу приписів податкового законодавства України відповідачу, відповідно до покладених на нього функцій та повноважень не надано права визнання в односторонньому порядку господарських правочинів нікчемними при перевірці діяльності платників податків.

Однак, ці обставини не впливають на висновок суду з приводу правомірності спірних повідомлень рішень з огляду на те, що наслідки порушення податкового законодавства позивачем повинні застосовуватися незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення інших видів законодавства.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що відповідач у судовому засіданні довів правомірність та обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0000912210 від 28.03.2013 року про визначення позивачу податкового зобов'язання та штрафних санкцій за порушення вимог податкового законодавства, позивачем належних та достатніх доказів його незаконності надано не було, у зв'язку з чим адміністративний позов ПП ВКФ «Юніта ЛТД» задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 69-71, 86, 122, 158-163, 186, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову приватного підприємства виробничо-комерційної фірми «Юніта ЛТД» до державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на постанову, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 28 жовтня 2013 року.

Суддядпис/ Білостоцький О.В.

Постанова н