Ухвала

від 16.10.2013 по справі 2а-6699/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2013 року Справа № 140987/11

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й.

за участі секретаря судового засідання Малетич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19.10.2011 року у справі за позовом Спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Ком-ЕКО-Львів» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулось Спільне підприємство товариство з обмеженою відповідальністю «Ком-ЕКО-Львів» ( далі - СП ТзОВ «Ком-ЕКО-Львів» ) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова про скасування податкового повідомлення-рішення від 25.05.2011 року №0001532320. У позовній заяві зазначається про недоведеність висновків податкового органу щодо нікчемності господарських угод, котрі укладались товариством з іншими суб'єктами господарювання.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19.10.2011 року позовні вимоги були задоволені, скасовано податкове повідомлення-рішення від 25.05.2011 року №0001532320 прийняте за результатами планової виїзної податкової перевірки.

З висновками суду першої інстанції не погодився апелянт - Державна податкова інспекція у Личаківському районі м.Львова, яка вважає,що судом порушено норми матеріального та процесуального права, що привело до винесення оскаржуваного судового рішення. В апеляційній скарзі зазначає про те, що до ДПІ у Личаківському районі м.Львова надійшов акт позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 02.11.2009 року по 31.03.2010 року від 24.09.2010 року за № 2405/23-2/3682884 контрагента позивача - ПП «Альфа Ресурс», у відповідності до висновків, що викладені в акті, вказується про фіктивний характер господарських відносин між товариством «Ком-ЕКО-Львів» та ПП «Альфа Ресурс», а тому укладені угоди між ними слід визнавати нікчемними та такими, що не відображаються в податковому обліку та не дають право позивачу на віднесення до складу податкового кредиту податку на додану вартість за результатами придбання матеріальних цінностей.

Заслухавши думку судді головуючого, перевіривши відповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Личаківському районі проведено перевірку СП ТзОВ «Ком-ЕКО-Львів», за результатами якої складено акт від 18.05.2011 року №309/23-2/31442100 «Про результати планової виїзної перевірки СП ТзОВ «Ком-ЕКО-Львів» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.12.2010 року».

За період з 01.04.2009 року по 31.12.2010 року СП ТзОВ «Ком-ЕКО-Львів» задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість в сумі 3 033 970 грн.. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за вказаний період встановлено його завищення в сумі 145 708,00 грн., в тому числі за січень 2010 року на суму 80 834,00 грн., за лютий 2010 року на суму 55 000,00 грн.. На формування цих показників мало вплив укладення господарської угоди між позивачем та ПП «Альфа Ресурс», що на думку податкового органу є безпідставним, оскільки за результатами перевірки цього суб'єкта господарювання, податковий орган вважає, що ПП «Альфа-Ресурс» здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

З врахуванням цих обставин, податковий орган прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 25.05.2011 року №0001532320 яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 182 135,00 грн., в тому числі: основний платіж - 145 708,00 грн.,штрафні санкції - 36 427,00 грн..

Суд першої інстанції заперечуючи твердження відповідача про те, що господарські операції між позивачем та ПП «АльфаРесурс» є безтоварними і відповідно до ст.203,215,216 ЦК України є такими, що не спричиняють реального настання юридичних наслідків, а отже, є нікчемними, зазначив наступне. Податковим органом не було представлено реальних доказів на доведення цієї обставини, крім того, що ці висновки зазначаються у актах перевірки СП ТзОВ «Ком-ЕКО-Львів» та ПП «Альфа-Ресурс», в останнього, з огляду на зазначення інших суб'єктів господарювання з якими існували господарські відносини у ПП «Альфа-Ресурс» та діяльність котрих стала підставою для порушення кримінальної справи. Судом першої інстанції зазначається про те,що відповідачем не було надано доказів на підтвердження недотримання сторонами в момент укладення договорів вимог, встановлених частинами першою-третьою,п'ятою та шостою ст.203 ЦК України, що є підставою для визнання правочинів недійсними.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обґрунтованим та таким, що відповідає дійсним обставинам справи.

З матеріалів справи вбачається , що між СП ТзОВ «Ком-ЕКО-Львів» та ПП «Альфа Ресурс» було укладено договір підряду №1, предметом якого є поставка автозапчастин (товарів) та виконання ремонтних робіт . На підтвердження факту виконання даної угоди, колегією суддів приймаються наступні докази: виписані та належно оформлені видаткові накладні та податкові накладні, копії яких знаходяться у матеріалах справи, долучений позивачем акт № ВЭ 0003 від 26.10.2010 введення в експлуатацію основних засобів, запчастини до яких придбавались. Відповідно до вказаного акта, підтверджується факт введення в експлуатацію запчастин, придбаних в ПП «Альфа Ресурс», номенклатура яких відповідає специфікації, видатковим та податковим накладним.

Судом приймається на доведення обставин реальності господарських операцій долучений до матеріалів справи про капітальні інвестиції за І-ий квартал 2010 року,в якому відображено інвестиції на загальну суму 773,9 тис грн., а також довідку про суми освоєних капітальних інвестицій, в яких відображено перелік придбаних позивачем основних засобів. До матеріалів справи долучено, також, копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, для якого придбавались запчастини, за СП ТзОВ «Ком-ЕКО-Львів».

У відповідності до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» вiд 16.07.1999 № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін у разі, якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20% від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податків за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у рамках господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону про ПДВ).

З наведених законодавчих приписів та обставин справи очевидно, що наявність документального підтвердження господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), призначених для використання у господарській діяльності платника податків, є визначальною, але не безумовною підставою для виникнення у платника податків права на формування податкового кредиту. Адже наслідки у податковому обліку платника податків створюють лише реально здійснені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу суб'єкта господарювання, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податків договорах.

Колегія суддів вважає, що покликання на акт позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 02.11.2009 року по 31.03.2010 року від 24.09.2010 року за № 2405/23-2/3682884 контрагента позивача - ПП «Альфа Ресурс» є безпідставним, оскільки у ньому зазначається про ряд юридичних осіб, котрі зареєстровані у Залізничному районі м.Львова та діяльність яких мала вплив на формування показників податкових зобов'язань ПП «Альфа Ресурс» та розміру податкового кредиту цього підприємства. Проведення аналогії щодо взаємовідносин ПП «Альфа Ресурс» з іншими контрагентами, зокрема, СП ТзОВ «Ком-ЕКО-Львів», є неприпустимим.

У відповідності до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На доведення тієї обставини, що відносини між СП ТзОВ «Ком-ЕКО-Львів» та ПП «Альфа-Ресурс» були фіктивними, податковий орган повинен був при проведенні перевірки здійснити детальний аналіз закупленої техніки, провести деталізований огляд цих елементів, які забезпечують діяльність транспортних засобів, які використовуються на території області у сфері надання послуг з прибирання навколишнього середовища, та здійснити перевірку відповідності ціни, шляхом звернення в Торгово-Промислову Палату Львівської області чи забезпечити проведення спеціальної товарознавчої експертизи щодо відповідності ціни придбаного обладнання.

Натомість, податковим органом ставиться в залежність діяльність інших суб'єктів господарювання з постачальником цього обладнання та відсутність в останнього спеціальних виробничих ресурсів для реалізації господарської операції, а також припинення діяльності ряду суб'єктів господарювання.

Вказана обставина не можу братися судом до уваги, оскільки не підпадає під визначення доказів, що визначено ст. 69 КАС України.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційні скарги на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись, ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19.10.2011 року у справі № 2а/6699/11/1370 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк

Судді В.В. Гуляк

Р.Й. Коваль