Рішення

від 23.10.2013 по справі 905/5301/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.10.2013 Справа № 905/5301/13

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Бокової Ю.В., судді Зекунова Е.В., судді Уханьової О.О.,

при секретері судового засідання Д'яковій Ю.Ю.

Розглянувши матеріали справи за позовом : Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго", м. Горлівка

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Квантум груп", м. Костянтинівка

про стягнення заборгованості за активну електроенергію в сумі 6 975,56 грн., заборгованості за перевищення договірної величини енергоспоживання в сумі 5 807,52 грн., пені в сумі 197,80 грн., 3 % річних в сумі 39,56 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Антипова Т.В. - за довір. від 06.06.2013 р. № 910-13 «Д»

від відповідача: Нагінський В.Й. - директор, паспорт ВА 127860

В судовому засіданні 03.10.2013 р. на підставі ст. 77 ГПК України оголошено перерву.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Донецькобленерго", м. Горлівка, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Квантум груп", м. Костянтинівна про стягнення заборгованості за активну електроенергію в сумі 6 975,56 грн., заборгованості за перевищення договірної величини енергоспоживання в сумі 5 807,52 грн., пені в сумі 197,80 грн., 3 % річних в сумі 39,56 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором про постачання електричної енергії № 569 від 03.04.2007 р., внаслідок чого за квітень 2013 р. виникла стягувана заборгованість.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав договір про постачання електричної енергії № 569 від 03.04.2007 р. з додатками до нього та додатковою угодою від 27.08.2008 р. № 1, акт приймання-передачі за квітень 2013 р., акт-наряд від 18.03.2013р. № 331678, рахунок за активну електроенергію за квітень 2013 р., рахунок за перевищення договірної величини електроспоживання за квітень 2013 р., повідомлення від 15.04.2013 р. № 13, довіреність від 13.04.2012 р. правовстановлюючі документи тощо.

Позивач у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, посилаючись на те, що акт приймання-передавання товарної продукції (електроенергії) за квітень 2013 р. не підписував, електричну енергію за вказаний період не споживав.

03.10.2013 р. через канцелярію господарського суду Донецької області від відповідача надійшло клопотання про призначення електротехнічної експертизи та почеркознавчої експертизи.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику" та п. 1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 2 ст. 275 Господарського кодексу України та п. 5.1. Правил передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Відповідно до ст. 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Згідно зі ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

03.04.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством «Донецькобленерго» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Квантум груп" (Споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії № 569, відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 70 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Судом встановлено, що відповідно до Статуту Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» - ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» є юридичною особою із новим найменуванням, у результаті проведення державної реєстрації змін до Статуту, які пов'язані із набранням чинності Закону України «Про акціонерні товариства» № 514 - VI від 17.09.2008 р. та зміною найменування з Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» на Публічне акціонерне товариство «Донецькобленерго». Публічне акціонерне товариство «Донецькобленерго» перейменовано у Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго»

Строк дії Договору встановлено до 31.12.2007 р. та Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 9.5 Договору).

З пояснень представників сторін та матеріалів справи вбачається, що у спірний період Договір був чинним.

Обов'язок постачальника з постачання електроенергії споживачу передбачений п. 2.2.2 Договору. Згідно п. 2.3.4 Договору споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатка 3 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії та додатка № 5 «Порядок розрахунків».

Облік електричної енергії та порядок розрахунків за електричну енергію узгоджений сторонами розділом 7 Договору та Додатком № 5 „Порядок розрахунків за електроенергію" до Договору.

Пунктом 7 Додатка 5 «Порядок розрахунків за електроенергію» передбачено, що Споживач здійснює оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії на підставі наданого Постачальником рахунка протягом 5 банківських днів з дня його отримання.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Факт надання послуг з електропостачання в спірний період позивачем відповідачу підтверджено матеріалами справи, зокрема двостороннім актом прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за квітень 2013 року з підписом і печаткою відповідача на загальну суму 7 147,66 грн.

На виконання умов договору позивачем був виставлений рахунок за активну електроенергію за квітень 2013 року, який був отриманий 15.04.2013 р. Факт отримання відповідачем вказаного рахунку підтверджується наявним підписом повноважної особи на ньому, а саме Носулі Олени Миколаївни, що діяла на підставі довіреності від 13.04.2012 р. В рахунку за квітень 2013 р. зазначений строк його оплати, який складає 5 днів.

Відповідно до п. 6.11. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.96 р. № 28, остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами. У таких рахунках обов'язково зазначається кінцева дата їх оплати згідно з договором про постачання електричної енергії.

Відповідач зобов'язання по оплаті електричної енергії не виконав.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати вартості активної електроенергії в квітні 2013 р., позивач звернувся до суду та просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Квантум груп" заборгованість за активну електроенергію в сумі 6 975,56 грн.

Відповідач в своїх запереченнях на позовну заяву зазначав, що електроенергію в квітні 2013 р. не споживав, акт прийняття - передавання товарної продукції (електроенергії) за квітень 2013 р. не підписував, підпис на зазначеному акті підроблений, а спірна заборгованість виникла внаслідок неправомірних дій представника відповідача, який в акті-наряді № 331678 від 18.03.2013 р. невірно зазначив покази приладу обліку.

Проте, відповідач протягом розгляду справи не надав суду будь-яких документів, які б підтверджували ці обставини. Відповідачем не спростовано в порядку ст. 33 ГПК України факт споживання ним активної електричної енергії у квітні 2013р.

Таким чином, шляхом оцінки всіх матеріалів справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що сума боргу відповідача перед позивачем - 6 975,56 грн. є доведеною та такою, що підлягає стягненню в повному обсязі.

Посилаючись на перевищення споживачем у квітні 2013 р. обсягу договірної величини споживання електричної енергії, позивач також просить стягнути 5 807,52 грн.

Відповідно до п. 4.1 ПКЕЕ (в редакції, що діяла у спірний період) постачання електричної енергії всім споживачам здійснюється відповідно до режимів, передбачених договорами.

Порядок визначення та узгодження договірних величин електроспоживання викладений сторонами у розділі 5 Договору.

Обов'язок споживача дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 Договору та режиму роботи електроустановки згідно з умовами додатка № 3 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» та додатка № 4 «Порядок визначення обсягу електричної енергії та його вартості у разі завантаження системи обліку нижче мінімально допустимого рівня» передбачений п. 2.3.2 договору.

Згідно п. 4.2 ПКЕЕ (в редакції, що діяла у спірний період), відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії в наступному році з помісячним або поквартальним розподілом подаються споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом у термін, обумовлений договором.

Згідно п. 5.1 Договору, у випадку споживання електроенергії понад кількість, обумовлену цим Договором на відповідний період, споживач сплачує електропостачальній організації вартість електроенергії, витраченої понад обумовлений Договором обсяг електричної енергії згідно з чинним законодавством.

Відповідно до додатку №8 „Договірні величини споживання електричної енергії" на 2013 рік, узгодженими величинами електроспоживання на квітень 2013 р. є 150 кВт/год.

У п. 5.9 Договору зазначено, що споживач, надавши огрунтування, має право протягом поточного розрахункового періоду письмово звернутися до постачальника електричної енергії за коригуванням договірної величини споживання електричної енергії.

Пунктом 4.4 ПКЕЕ (в редакції, яка діяла у спірний період), передбачено, що Споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не звертався до позивача із заявою про коригування (збільшення) договірних величин електроспоживання на спірний період, і іншого відповідачем по справі не доведено.

За наведених вище обставин, суд дійшов висновку, що договірна величина електроспоживання, яка узгоджена сторонами в установленому порядку у відповідності до приписів чинного законодавства на квітень 2013 р. та становить 150 кВт/год.

Відповідно до п. 6.14. ПКЕЕ (в редакції, яка діяла у спірний період), перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття-передавання електричної енергії.

Згідно двостороннього акту прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за квітень 2013 р. відповідач фактично спожив 6002 кВт/год (перевищення договірної величини активної електроенергії за квітень складає: кількість фактично спожитої величини активної електроенергії 6002 кВт/год мінус кількість договірної величини активної електроенергії 150 кВт/год = 5 852 кВт/год.).

На виконання умов Договору постачальник виставив відповідачу рахунок на сплату суми вартості перевищення договірної величини електроспоживання за квітень 2013 р. на суму 5 807,52 грн., про отримання якого свідчить відмітка на рахунку за квітень 2013 р. повноважної особи - Носулі О.М.

Згідно ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" (в редакції, що діяла в спірний період), споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I -IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Відповідно до п. 6.16. ПКЕЕ (в редакції, яка діяла у спірний період), обсяг перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або величини потужності протягом розрахункового періоду оплачується споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору.

Відповідно до п. 9 Додатка № 5 «Порядок розрахунків» до Договору, нарахування за понад договірне споживання електричної енергії відображається в окремому рахунку, який споживач електричної енергії повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РЕМ у термін до 3 робочих днів після розрахункового місяця.

Строк оплати рахунку за перевищення договірної величини споживання електричної енергії, який встановлений пунктом 7 додатку № 5 „Порядок розрахунків" до Договору, складає 5 банківських днів від дня його отримання.

Вказаний вище рахунок на момент розгляду справи відповідачем не оплачений, у зв'язку з чим за ним перед позивачем значиться грошове зобов'язання за перевищення договірних величин електроспоживання за квітень 2013 р. в сумі 5 807,52 грн., що підтверджено матеріалами справи.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 5 807,52 грн. за перевищення договірних величин електроспоживання за квітень 2013 р. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 39,56 грн. за період з 23.04.2013 р. по 30.06.2013 р. нарахованих за несвоєчасне виконання зобов'язання по оплаті спожитої активної електроенергії в квітні 2013 р.

Розрахунок 3% річних перевірено судом. Вказані суми нараховані позивачем у відповідності до приписів діючого законодавства, арифметично вірні та підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме в сумі 39,56 грн. за період з 23.04.2013 р. по 30.06.2013 р. нарахованих за несвоєчасне виконання зобов'язання по оплаті спожитої активної електроенергії в квітні 2013 р.

Відповідно до ст. ст. 216- 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1

ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно п. п. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п. 4.2.1 Договору, за внесення платежів, передбачених умовами цього Договору, з порушенням термінів, визначених додатком „Порядок розрахунків", споживач сплачує постачальнику електричної енергії неустойку у вигляді пені у розмірі 1% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи наведені вище приписи, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 197,80 грн., нараховану у період з 23.04.2013 р. по 30.06.2013 р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії за квітень 2013 р.

Розрахунок пені перевірено судом, пеня нарахована позивачем у відповідності до приписів чинного законодавства, умов Договору, проте арифметично не вірний.

Таким чином, вимоги про стягнення пені в сумі 197,80 грн., нараховану у період з 23.04.2013 р. по 30.06.2013 р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії за квітень 2013 р. підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі 193,78 грн.

03.10.2013 р. через канцелярію господарського суду Донецької області від відповідача надійшло клопотання про призначення експертизи, в якому відповідач просив поставити перед експертом наступні питання:

- у підстанції є 6 автоматів включення - на скількох кінцевих кінцях кабелю можна отримати напругу?

- вказати якої потужності підключені мотори на обладнання?

- вказати скільки працюючих пар приходить на приміщення прохідної?

- перерахувати кількість встановлених джерел освітлення і описати принципи включення і відключення;

- вказати споживану потужність сигналізації та контрольного ліхтаря на 3 ангари.

Також просив призначити експертизу підпису Нагінського В.І. на акті заміни лічильника на предмет ідентичності і достовірності.

Суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача щодо призначення експертиз з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 41 ГПК України суд призначає судову експертизу для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань.

Протягом розгляду справи, позивачем наведено достатньо правових підстав та доказів, які були дослідженні судом, в обґрунтування заявлених позовних вимог. Суд приходить до висновку, що наведених матеріалів цілком достатньо для висновку щодо обґрунтованості позовних вимог.

Згідно із ч.1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Натомість твердження відповідача про те, що він електроенергію в квітні 2013 р. не споживав, акт прийняття - передавання товарної продукції (електроенергії) за квітень 2013 р. не підписував, підпис на акті прийняття - передавання товарної продукції (електроенергії) за квітень 2013 р. та на акт - наряді від 18.03.2013 р. № 331678 підроблений, не знайшли свого підтвердження.

Відповідно ст. 43 ГПК України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 4-2,4-6, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго»,

м. Горлівка до Товариства з обмеженою відповідальністю "Квантум груп", м. Костянтинівна про стягнення заборгованості за активну електроенергію в сумі 6 975,56 грн., заборгованості за перевищення договірної величини енергоспоживання в сумі 5 807,52 грн., пені в сумі 197,80 грн., 3 % річних в сумі 39,56 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Квантум груп", м. Костянтинівна (85113, м. Костянтинівна, Донецька області, вул. Безнощенко, 10/101, ЄДРПОУ 33876940) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м. Горлівка (84601, м. Горлівка, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268) заборгованість за активну електроенергію в сумі 6 975,56 грн., заборгованість за перевищення договірної величини енергоспоживання в сумі 5 807,52грн., 3% річних в сумі 39,56 грн., пеню в сумі 193,78 грн., судовий збір в розмірі 1 719,96 грн.

В залишковій частині позову - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 28.10.2013 р.

Головуючий суддя Ю.В. Бокова

Суддя О.О. Уханьова

Суддя Е.В. Зекунов