Ухвала

від 24.10.2013 по справі 904/5945/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

24.10.2013 Справа № 904/5945/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А., Пархоменко Н.В.

при секретарі судового засідання: Любович В.Ю.

представники скаржника та ліквідатора банкрута у судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2013р. у справі № 904/5945/13

за заявою Приватного підприємства "Комплект-Магнетік", м. Дніпропетровськ

до Приватного підприємства "Комплект-Магнетік", м. Дніпропетровськ, вул. Шмідта, 3, код ЄДРПОУ 25271935

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2013 року у справі № 904/5945/13 (суддя Полєв Д.М.) визнано Приватне підприємство "Комплект-Магнетік", м. Дніпропетровськ, Кіровський район, вул. Шмідта, 3, код ЄДРПОУ 25271935 банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 6 місяців, до 15.02.14 р.; ліквідатором Приватного підприємства "Комплект-Магнетік" призначено голову ліквідаційної комісії Купу Миколая Олексійовича, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Постанова місцевого господарського суду мотивована достатністю підстав, встановлених ст. 95 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у справі.

Не погодившись із вказаною постановою Державна податкова інспекція у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києвіподала апеляційну скаргу, згідно з якою просить скасувати постанову господарського суду від 15.08.2013 року у справі № 904/5945/13 та зобов'язати державного реєстратора внести до ЄДР відповідні зміни згідно чинного законодавства.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що Приватне підприємство "Комплект-Магнетік" знаходилось на обліку в ДПІ у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві та завчасно не повідомило податковий орган про банкрутство, не надало усіх необхідних документів для проведення перевірки. Прийняття ж господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та не задоволення клопотання скаржника про зупинення провадження у справі про банкрутство перешкоджає проведенню позапланової документальної перевірки банкрута. Також, скаржник вказує про порушення справи про банкрутство та прийняття оскаржуваної постанови без з'ясування усіх обставин, що обумовлюють ліквідацію підприємства за скороченою процедурою.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.10.2013 року відновлено строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 24.10.2013 року.

Ліквідатор банкрута надав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, де проти апеляційної скарги заперечує, просить постанову господарського суду від 15.08.2013 року у справі № 904/5945/13 залишити без змін, посилаючись при цьому вчинення усіх необхідних дій, передбачених зокрема ст.ст. 105, 110, 111 ЦК України, ст. 95 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" для звернення до суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, який ліквідовується власником. Ліквідатор, також зазначає про не надання скаржником доказів призначення проведення позапланової документальної перевірки ПП "Комплект-Магнетік", своєчасне повідомлення податкового органу про ліквідацію банкрута та достатність в останнього часу на проведення такої перевірки. Ліквідатор вказує, що оскільки ДПІ у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві не зверталося до ліквідатора та господарського суду з заявою про визнання грошових вимог до боржника, то інспекція не має статусу учасника провадження у справі про банкрутство та відповідно позбавлена права оскарження процесуальних рішень у справі, що є підставою для припинення апеляційного провадження.

Скаржник та ліквідатор банкрута наданими їм процесуальними правами участі в судовому засіданні не скористалися та не забезпечили явку в судове засідання своїх повноважних представників, хоча про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями, які містяться в матеріалах справи.

Беручи до уваги, що неявка представників скаржника та ліквідатора банкрута не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, а матеріали справи є достатніми для її розгляду, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників скаржника та ліквідатора, за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та повноту з'ясування і доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним постанови, дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга є безпідставною, а апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві підлягає припиненню з наступних підстав.

Згідно із пунктом 1-1 Прикінцевих та перехідних положень (Х розділ) Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон),в редакції з 19.01.2013 року, положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

За частиною 1 статті 2 Закону, провадження у справі про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до статті 9 Закону, справи про банкрутство юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2013 року прийнято до розгляду заяву ліквідатора Приватного підприємства "Комплект-Магнетік" про порушення провадження у справі про банкрутство відповідно до процедури, передбаченої ст. 95 Закону, яка передбачає особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2013 року порушено провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "Комплект-Магнетік". Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 15.08.2013 року.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2013 року Приватне підприємство "Комплект-Магнетік" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 6 місяців, до 15.02.14р.; ліквідатором Приватного підприємства "Комплект-Магнетік" призначено голову ліквідаційної комісії Купу Миколая Олексійовича, якого зобов'язано вчинити певні дії (а. с. 87-91).

20.08.2013 року в газеті "Голос України" № 160 (5660) опубліковано оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури.

Відповідно до ч. 1 ст. 95 Закону, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Згідно з ч. 1, 2, 3 ст. 105 Цивільного кодексу України, учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

Після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

За ч. 5 ст. 105 Цивільного кодексу України, строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 Цивільного кодексу України, юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює усі необхідні дії встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом (ч. 3 ст. 110 Цивільного кодексу України).

Частинами 4, 7, 8 статті 111 Цивільного кодексу України передбачено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб.

Для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Згідно з ч. 3 ст. 60 Господарського кодексу України, ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки.

Отже, враховуючи вищезазначені вимоги чинного законодавства, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є: внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та публікація відповідного повідомлення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості; повідомлення явних кредиторів, до яких відносяться в тому числі орган доходів і зборів, Пенсійний фонд України та фонди соціального страхування, про ліквідацію підприємства та для проведення перевірок; оцінка вартості наявного майна боржника; з'ясування наявності вимог кредиторів та їх розміру; складення та затвердження проміжного ліквідаційного балансу. Крім того, звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку на заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Як свідчать матеріали справи, власником Приватного підприємства "Комплект-Магнетік" ОСОБА_3 14.05.2013р. прийнято рішення про припинення діяльності підприємства шляхом ліквідації, призначено голову ліквідаційної комісії Купу Миколая Олексійовича та встановлено двохмісячний строк на заявлення вимог кредиторів з дати публікації повідомлення про прийняття рішення з ліквідації.

На виконання вимог частини першої статті 105 Цивільного кодексу України боржник звернувся до державного реєстратора виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради для здійснення реєстраційної дії по внесенню відомостей про припинення юридичної особи, про що свідчить Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 22.07.2013 р. № 16862682, в якому містяться дані про внесення 15.05.13р. відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про початок процедури припинення Приватного підприємства "Комплект-Магнетік".

Також, ліквідатор боржника помістив в друкованому засобі масової інформації, в якому публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, а саме в Бюлетні державної реєстрації від № 248 (13) від 17.05.2013р., оголошення про припинення Приватного підприємства "Комплект-Магнетік", м. Дніпропетровськ, Кіровський район, вул. Шмідта, 3 шляхом ліквідації.

На виконання вимог підпункту 11.1.1. пункту 11 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.11р. № 1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.03.13р. за № 04/03-2, ліквідатором направлено до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва, в якій платник перебував на обліку, заяву про припинення платника податків за формою № 8-ОПП, довідку за формою № 4-ОПП та рішення власника про припинення юридичної особи, що підтверджується відповідним описом вкладення до цінного листа та розрахунковим чеком від 17.05.2013р. (а.с. 25-28).

Повідомлення про ліквідацію Приватного підприємства "Комплект-Магнетік" були направлені ліквідатором і до Управління Пенсійного фонду України у Дарницькому районі м. Києва, Дарницького відділення фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві, Відділення фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у Дарницькому районі м. Києва, Відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності України в Дарницькому районі м. Києва (а.с. 29-36).

На виконання вимог ст.111 Цивільного кодексу України, за результатами розгляду пред'явлених кредиторських вимог до боржника, проведеної інвентаризації активів і зобов'язань, ліквідатором складено проміжний ліквідаційний баланс Приватного підприємства "Комплект-Магнетік" станом на 24.07.2013р., який затверджено власником боржника рішенням за № 25/07 від 25.07.13р.

З актів інвентаризації та інвентаризаційних описів, звіту ліквідатора про результати інвентаризації та проміжного ліквідаційного балансу боржника, складеного станом на 24.07.13р., вбачається, що кредиторська заборгованість боржника становить 365000,00 грн., яка виникла на підставі договору виконання робіт № 103 від 01.03.2013р., укладеного з ТОВ «консалтингова група «Тестсет»; дебіторська заборгованість, основні засоби, товарно-матеріальні цінності, нематеріальні активи та грошові кошти - відсутні.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла до висновку, що вартості майна боржника недостатньо для задоволення вимог кредиторів, а боржником дотримано вимоги цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи, у зв'язку з чим господарський суд правомірно порушив щодо Приватного підприємства "Техномакс" справу про банкрутство, визнав боржника банкрутом та відкрив ліквідаційну процедуру у справі.

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість постанови господарського суду від 15.08.2013 року, суд апеляційної інстанції, також враховує наступне.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України визначає серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, випадки в яких особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку мають бути встановлені Господарським процесуальним кодексом України.

Нормами статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

У відповідності до статті 1 Закону (в редакції, що діє з 19.01.2013 року) учасниками у справі про банкрутство є сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької

діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Як встановлено статтею 1 Закону, сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут).

Цією статтею також визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Особливості та порядок заявлення кредиторами претензій до боржника, що ліквідується в порядку статті 95 Закону, визначені положеннями частини 3 статті 95 Закону та передбачають, що кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

Отже, у справі про банкрутство боржника, який ліквідується власником особа може набути статусу кредитора - сторони у справі про банкрутство після прийняття постанови про визнання банкрутом та у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника.

У зв'язку з наведеним, органи державної податкової служби та інші державні органи є кредиторами неплатоспроможних боржників, якщо вони мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, що узгоджується з нормою частини 1 статті 210 Господарського кодексу України. Однак, вказана норма не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство.

Таким чином, особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише у разі подання у встановленому порядку заяви з грошовими вимогами до боржника. Тільки після цього, така особа має процесуальне право на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство.

Матеріали справи свідчать, що 17.05.2013р. ліквідатором ПП "Комплект-Магнетік" направлено до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва, в якій платник перебував на обліку, заяву про припинення платника податків за формою № 8-ОПП, довідку за формою № 4-ОПП та рішення власника про припинення юридичної особи, що підтверджується відповідним описом вкладення до цінного листа та розрахунковим чеком від 17.05.2013р. (а.с. 25-28).

Натомість, як вбачається з матеріалів справи, Державна податкова інспекція у Дарницькому районі м. Києва в порядку вимог частини 3 статті 95 Закону не зверталась із заявою до господарського суду з вимогами до ПП "Комплект-Магнетік" по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів).

Доказів наявності грошових вимог до боржника Державна податкова інспекція у Дарницькому районі м. Києва не представила і до апеляційного господарського суду.

Щодо посилання скаржника в апеляційній скарзі на необхідність проведення податкової перевірки стосовно боржника, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Вказавши про необхідність проведення податкової перевірки боржника Державна податкова інспекція у Дарницькому районі м. Києва в апеляційній скарзі не вказала на наявність доказів, які свідчать про вжиття заходів для проведення такої перевірки (видання наказу про проведення перевірки, направлення посадових осіб для проведення перевірки, складання акту про неможливість проведення перевірки чи ненадання документів для її проведення). Відповідні докази не додано і до апеляційної скарги.

Між тим, орган державної податкової служби у ліквідаційній процедурі боржника не позбавлений та має право здійснити податкову перевірку, у тому числі після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом. У разі ж виявлення порушень вимог податкового законодавства та заборгованості боржника по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів) податковий орган має право заявити свої претензії до такого боржника шляхом подачі заяви із кредиторськими вимогами. При цьому Державна податкова інспекція у Дарницькому районі м. Києва у разі незгоди з відмовою ліквідатора боржника надати документи для перевірки, не позбавлена права оскаржити відповідні дії у встановленому законом порядку.

Згідно ж з пунктом 11.2 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 1588 від 09.12.2011 року (надалі - Порядок) у зв'язку з припиненням платника податків органи державної податкової служби розпочинають та проводять позапланову документальну перевірку, у разі одержання хоча б одного з таких документів (відомостей):

- заяви за ф. № 8-ОПП від платника податків, поданої згідно з пунктом 11.1 цього розділу;

- відомостей державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи;

- відомостей з Єдиного державного реєстру чи ЄДРПОУ, повідомлення органу державної реєстрації про закриття відокремленого підрозділу;

- судових рішень або відомостей з Єдиного державного реєстру, іншої інформації щодо прийняття судом рішень про порушення провадження у справі про банкрутство чи визнання банкрутом платника податків, порушення справи або прийняття рішення судом про припинення юридичної особи, визнання недійсною державної реєстрації чи установчих документів платника податків, зміну мети установи, реорганізацію платника податків.

Пунктом 11.3 Порядку передбачено, що у разі отримання документів згідно з пунктом 11.2 цього розділу та/або якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків, органом державної податкової служби приймається рішення про проведення (не проведення за підставами, встановленими підпунктами 11.3.2 та 11.3.3 цього пункту) документальної позапланової перевірки платника податків, який перебуває на обліку в такому органі.

Призначається та розпочинається перевірка у такі строки:

- протягом десяти робочих днів з дати публікації повідомлення про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи, у разі ліквідації юридичної особи за рішенням засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу;

- протягом місяця після одержання того документа, що надійшов до органу державної податкової служби першим, в інших випадках.

Таким чином, враховуючи викладені обставини та аналіз норм законодавства щодо порядку визнання кредитором у справі про банкрутство, колегія суддів дійшла висновку, що Державна податкова інспекція у Дарницькому районі м. Києва на час подання апеляційної скарги не набула статусу кредитора боржника або іншого учасника провадження у справі про банкрутство.

За таких обставин, оскаржувана Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у справі не стосується її прав та обов'язків, а тому остання не мала права апеляційного оскарження прийнятої у справі постанови відповідно до положень статей 91, 106 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Відповідно до частини 2 статті 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Враховуючи усе вищенаведене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що подана Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва апеляційна скарга на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2013 року не підлягає розгляду в господарському суді в порядку апеляційного провадження.

За таких обставин, апеляційне провадження, порушене за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва, підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, як таке, що порушено помилково.

З підстав наведеного та керуючись пунктом 1 частини 1 статті 80, статтями 86, 91, 99, 106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

Припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2013 року у справі № 904/5945/13.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя Н.В. Пархоменко