Рішення

від 24.10.2013 по справі 5011-3/19043-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-3/19043-2012 24.10.13

За позовом Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»

До Київської міської організації Української народної партії

Про стягнення 162 721,12 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача Жидейкіна Н.Д. - по дов. № 155/1/03-12 від 02.01.2013

Від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» до Київської міської організації Української народної партії про стягнення 162 721,12 грн. боргу по орендній платі за користування приміщенням, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, 32 літер А,А' у період з 01.02.2011 по 25.08.2011, який виник внаслідок неналежного виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду № 10/3085 від 01.08.2007.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2012 порушено провадження у справі № 5011-3/19043-2012 та призначено справу до розгляду на 22.01.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 5011-3/19043-2012 від 22.01.2013, в зв'язку з нез'явленням представника відповідача в засідання суду та невиконанням сторонами вимог суду викладених в ухвалі від 28.12.2012, розгляд справи був відкладений на 05.02.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 5011-3/19043-2012 від 05.02.2013, в зв'язку з нез'явленням представника відповідача в засідання суду та невиконанням сторонами вимог суду викладених в ухвалах від 28.12.2012, від 22.01.2013, розгляд справи був відкладений на 14.02.2013.

Відповідач у поданому 14.02.2013 до відділу діловодства суду відзиві проти позову заперечує, з огляду на таке. Позивач посилається на договір № 10/3085 від 01.08.2007, хоча між сторонами в установленому порядку переукладено договір № 10/3085 від 16.04.2008 на новий строк до 16.04.2009. За весь час користування приміщенням у період з 16.04.2007 по 16.04.2008 відповідачем сплачувались кошти та заборгованості не має. Господарським судом міста Києва у 2010 році розглядався спір (справа № 36/435) про виселення та повернення приміщення, в якому позивач посилався на договір від 2007 року, за наслідками розгляду вказаного спору судом встановлено, що між сторонами існує договір який укладений у 2008 році, а тому в позові було відмовлено. Про існування іншого договору від 16.04.2008 позивачу відомо, що підтверджується заявою позивача від 26.04.2011 № 155/1/03-1893.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 14.02.2013 справу № 5011-3/19043-2012 передано на розгляд судді Трофименко Т.Ю., в зв'язку перебуванням судді Сівакової В.В. у відрядженні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 5011-3/19043-2012 від 14.02.2013 справу призначено до розгляду на 12.03.2013.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 25.02.2013 справу № 5011-3/19043-2012 передано на розгляд судді Сіваковій В.В., в зв'язку з прибуттям судді з відрядження.

В судовому засіданні 12.03.2013 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 19.03.2013.

Позивач у поданих 19.03.2013 до відділу діловодства суду поясненнях зазначає, що договір № 10/3085 від 01.08.2007 укладено на підставі рішення Київської міської ради № 526/583-1 від 21.12.2006 зі строком дії по 30.07.2008. Після закінчення терміну дії договору іншого рішення про продовження договору оренди, як це передбачено п. 9.3. договору Київською міською радою не приймалось. У договорі від 2008 року зазначено, що його укладено на підставі того ж рішення від 21.12.2006, що протирічить змісту самого рішення. Позивач вважає, що договір від 16.04.2008 підписано не уповноваженою особою. Так, у відповідності до п. 4.5. Статуту позивача договори мають укладатись начальником. Договір від 16.04.2008 підписано невідомою особою, оскільки стоїть риска біля посади начальника Копила О.Г. В даті укладення договору та в п. 2.2. договору здійснено виправлення. Так, в п. 2.2. договору вказану дату затвердження звіту про експертну оцінку об'єкта оренди - 16.04.2008, вартість за яким становить 1 121 896,00 грн. Така ж вартість була вказана в договорі від 01.08.2007, звіт про яку затверджено 01.08.2007. Згідно витягу з аналітичного обліку нарахування та надходження орендної плати обліковується договір № 10/3085 від 01.08.2007.

Судом в судовому засіданні 19.03.2013 залучено до матеріалів справи оригінал договору про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду № 10/3085 від 16.04.2008 на 4 арк. (поданий відповідачем).

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 5011-3/19043-2012 від 19.03.2013, в зв'язку з необхідністю витребування письмових пояснень, розгляд справи був відкладений на 04.04.2013.

Позивачем 02.04.2013 до відділу діловодства суду на виконання вимог ухвали суду від 19.03.2013 подано письмові пояснення, в яких позивач зазначає наступне. Відповідно до Статуту КП «Київжитлоспецексплуатація» (п.4.5.) зазначено, що у відносинах з іншими юридичними особами та громадянами від імені підприємства представляє його начальник, який діє без дорученням також укладає договори. Договір оренди від 01.08.2007 № 10/3085 підписано власноручно начальником КП «Київжитлоспецексплуатація» Копилом О.Г. Договір оренди від 16.04.2008 № 10/3085, на який посилається відповідач, підписала не уповноважена особа, хоча біля підпису надруковано прізвище та ініціали начальника підприємства Копила О.Г. Похила риска біля посади та прізвища начальника підприємства також свідчить про те, що договір підписано не керівником. Крім того, договір від 16.04.2008 підписано, ще до закінчення терміну дії договору оренди № 10/3085 від 01.08.2007, який закінчився 30.07.2008. Надати обґрунтовані письмові пояснення з приводу того, ким саме підписано цей договір, позивач не має можливості, оскільки виявити таку не уповноважену особу не вдалося. Такий договір по КП «Київжитлоспецексплуатація» не обліковується.

Департамент комунальної власності м. Києва на виконання вимог ухвали від 19.03.2013 подав 03.04.2013 до відділу діловодства суду пояснення, в яких зазначив, що інформація щодо погодження Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), правонаступником якого є Департамент, договору про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва від 16.04.2008 № 10/3085, укладеного між КП «Київжитлоспецексплуатація» та Київською міською організацією Української народної партії, предметом якого є оренда нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, 32, літ. А,А', у Департаменті відсутня.

В судовому засіданні 04.04.2013 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 09.04.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2013 у справі № 5011-3/19043-2012 призначено судові почеркознавчу та технічну експертизи, проведення яких доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз провадження та зупинено провадження у справі № 5011-3/19043-2012 до надання висновку експерта.

На адресу суду Київський науково-дослідний інститут судових повернув матеріали справи № 5011-3/19043-2012 разом з висновком експерта № 3607/3608/13-33/3609/13-34 від 16.07.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2013 поновлено провадження у справі № 5011-3/19043-2012 та призначено до розгляду на 17.10.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 5011-3/19043-2012 від 30.09.2013, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, розгляд справи був відкладений на 24.10.2013.

Позивачем 24.10.2013 до відділу діловодства суду подано клопотання, в якому позивач на підставі ч. 2 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України просить вийти за межі позовних вимог та стягнути з відповідача 162 721,12 грн. за фактичне користування нежитловим приміщенням у будинку № 32 літер А,А' на вул. Пушкінській у м. Києві за період з 01.02.2011 по 25.08.2011.

Позивач в судовому засіданні 24.10.2013 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 24.10.2013 не з'явився.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, з огляду на наступне

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме : м. Київ, вул. Пушкінська, 32-А,А', яка згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 13.02.2013 є місцезнаходженням відповідача.

Наявні в матеріалах справи поштові повідомлення свідчать, що відповідач кореспонденцію надіслану за вказаною вище адресою отримує.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

В судовому засіданні 24.10.2013, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Відповідно до п. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Рішенням Київської міської ради № 34/91 від 28.09.2006 «Про затвердження Порядку передачі майна територіальної громади міста Києва в оренду, Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади міста Києва, Типового договору про оренду майна територіальної громади міста Києва» затверджено Порядок передачі майна територіальної громади міста Києва в оренду (далі - Порядок № 34/91).

Згідно п. 2 за даним Порядком № 34/91 орендодавцями є - підприємства, установи, в господарському віданні та в оперативному управлінні яких перебуває майно територіальної громади міста Києва (будівлі, споруди, приміщення; окреме індивідуально визначене майно), в даному випадку КП «Київжитлоспецексплуатація».

Пункт 2.2.5 Статуту Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» одним з предметів діяльності позивача визначає передачу нежитлового фонду в користування на договірних засадах з дозволу власника або уповноваженого ним органу, здійснення контролю за виконанням договорів оренди нежилих приміщень.

Відповідно до п. 10 Порядку № 34/91 підставою для укладення основного договору оренди майна є рішення Київської міської ради.

Відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» об'єктом оренди є нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) (п. 1 ст. 4 Закону) орендодавцями є органи, уповноважені органами місцевого самоврядування, управляти нерухомим майном, яке перебуває у комунальній власності (ст. 5 Закону).

01.08.2007 між Комунальним підприємство «Київжитлоспецексплуатація» (орендодавець) та Київською міською організацією Української народної партії (орендар) було укладено договір про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду № 10/3085 (далі - договір № 1).

Відповідно до п. 1.1. договору № 1 орендодавець на підставі рішення Київської міської ради № 526/583-1 від 21.12.2006 передав, а орендар прийняв в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), далі - об'єкт оренди, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, 32 літ. А,А' для політичної партії.

Згідно з п. 2.1. договору № 1 об'єктом оренди є нежитлові приміщення загальною площею 167 кв. м. - на 1 поверсі.

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем не сплачено орендну плату за користування приміщеннями у період з 01.02.2011 по 25.08.2011, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 162 721,12 грн.

Згідно з ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

Пунктом 4.1. договору № 1 встановлено, що орендодавець зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього договору з додатками передати, а орендар прийняти по акту приймання-передачі об'єкт оренди.

Згідно акту приймання-передачі від 01.08.2007 позивач передав, а відповідач прийняв в орендне користування нежиле приміщення за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, 32 літер А,А', загальною площею 167 кв. м.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 9.1. договору № 1, строк дії останнього було встановлено з 01.08.2007 по 30.07.2008.

Проте, 16.04.2008 між Комунальним підприємство «Київжитлоспецексплуатація» (орендодавець) та Київською міською організацією Української Народної партії (орендар) було укладено новий договір про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду № 10/3085 (далі - договір № 2).

Предметом договору № 2 є також приміщення загальною площею 167 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, 32 літер А,А'.

Отже, з укладенням договору № 2 дія договору № 1 припинилась.

Строк дії договору № 2 визначено сторонами з 16.04.2008 по 16.04.2009 (п. 9.1. договору № 2).

Відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди) то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Частиною 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Сторонами доказів в підтвердження того, що однією із сторін було виявлено про небажання продовжувати договірні відносини не подано, а отже договір № 2 був пролонгований спочатку до 16.04.2010, потім до 16.04.2011.

В матеріалах справи наявний лист позивача № 155/1/03-1893 від 26.04.2011, в якому позивач повідомляв про те, що договір № 10/3085 від 16.04.2008 автоматично продовжувався до 16.04.2010 та до 16.04.2011, проте наразі повідомив про припинення вказаного договору та запропоновував в строк до 15.05.2011 звільнити займане приміщення.

Також в матеріалах справи наявна поштова квитанція № 8871 від 26.04.2011, подана позивачем в якості доказів надіслання вищевказаного листа відповідачу.

Зазначений вище лист поданий до суду відповідачем (засвідчений печаткою відповідача) та є додатком до його відзиву (стор. 80, том І).

Отже, з викладеного вбачається, що лист № 155/1/03-1893 від 26.04.2011 був надісланий позивачем відповідачу та відповідно отриманий відповідачем.

В зв'язку з наведеним судом встановлено, що строк дії договору оренди № 10/3085 від 16.04.2008 закінчився 16.04.2011.

За умовами п. 4.14. договору № 2 орендар після припинення дії договору оренди та у разі відмови у продовженні договору оренди зобов'язаний протягом 30 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі орендодавцю.

Слід також відзначити, що умовами п. 6.5. договору № 2 передбачено, що у разі звільнення орендарем об'єкта оренди без складання акту про передачу об'єкта оренди в належному стані, орендар несе повну матеріальну відповідальність за нанесені у зв'язку з цим збитки в повному їх розмірі та сплачує орендодавцю орендну плату за весь період користування.

В п. 7.5. договору також передбачений обов'язок орендаря у разі закінчення строку дії договору повернути об'єкт оренди орендодавцю за актом приймання-передачі.

Частиною 2 ст. 795 Цивільного кодексу України встановлено, що повернення наймачем предмета договору найму оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Доказів того, що орендар повернув орендовані нежитлові приміщення орендодавцю за актом приймання-передачі не подано.

Відповідно до ч. 3 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Згідно п. 3.1. договору № 2 за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради № 34/91 від 28.09.2006 та на дату підписання договору складає 10 944,65 грн.

Згідно п. 3.2. договору № 2 розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою (п. 3.4. договору).

Пунктом 3.5. договору № 2 встановлено, що орендна плата сплачується орендарем починаючи з дати підписання акту приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акту приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.

Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 14 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Отже, зобов'язання орендаря по сплаті орендних платежів припиняються лише по поверненню орендованого приміщення за актом приймання-передачі.

В матеріалах справи наявні акти надання послуг по використанню нежитлового приміщення у період з січня 2009 року по травень 2011 року, які підписана та скріплені печатками обох сторін, відповідно до яких сторони підтвердили факт користування відповідачем у вказаний період нежитловим приміщенням за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, 32 літер А,А' та згідно яких сторонами встановлено вартість послуг по використанню нежитлового приміщення у цей період.

Належних та допустимих доказів в підтвердження того, що орендар у період червень-серпень 2011 року не користувався приміщеннями не подано.

Пункт 5 статті 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з п. 3.6. договору № 2 орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Наявними у справі доказами доведено порушення відповідачем зобов'язання щодо внесення плати за фактичне користування нежитловим приміщенням у період з 01.02.2011 по 25.08.2011 в повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість, яка за неоспореними відповідачем обґрунтованими розрахунками позивача становить 162 721,12 грн.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» однією із істотних умов договору оренди та основним обов'язком орендаря є сплата орендних платежів з урахуванням індексу інфляції.

Статтею 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначається, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно з п. 4.2. договору № 2 орендар зобов'язався вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, відповідач фактично користувався у визначений позивачем період нежитловими приміщеннями, а тому зобов'язаний згідно п. 3.5. договору № 2 та ч. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України, сплачувати за таке користування оренду плату.

Відповідно до п. 2 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет споруі про це є клопотання заінтересованої сторони.

Необхідною є наявність двох зазначених умов одночасно.

Стаття 16 Цивільного кодексу України та стаття 20 Господарського кодексу України встановлюють, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Судом за результатами розгляду даної справи встановлено порушення відповідачем прав та охоронюваних законом інтересів позивача, які потребують захисту, а тому за наявності відповідного клопотання позивача, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог та стягнути на користь позивача кошти за фактичне користування відповідачем приміщеннями за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, 32 літер А,А' у період з 01.02.2011 по 25.08.2011.

З огляду на викладене, вимоги Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 162 721,12 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Витрати на проведення судової експертизи покладаються на позивача.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Київської міської організації Української народної партії (м. Київ, вул. Пушкінська, 32-А,А', код ЄДРПОУ 21707057) на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» (м. Київ, вул. Володимирська, 51-А, код ЄДРПОУ 03366500) 162 721 (сто шістдесят дві тисячі сімсот двадцять одну) грн. 12 коп. боргу по орендній платі, 3 254 (три тисячі двісті п'ятдесят чотири) грн. 42 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 28.10.2013.

Суддя В.В.Сівакова