Рішення

від 24.03.2009 по справі 30/15-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

30/15-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.03.09р.

Справа № 30/15-09

За позовом:  комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" Павлоградської міської ради, м. Павлоград Дніпропетровської області 

До відповідача:  малого приватного підприємства фірма "ЛВД", м. Павлоград Дніпропетровської області 

Про: стягнення заборгованості в розмірі 20 953,46 грн.

Суддя:  Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання: Ворошило О.М.

Представники:

Від позивача: Крупко С.М., довіреність від 09.01.2009 року № 35/08, начальник юридичного відділу

Від відповідача: не з'явився  

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Управління житлово-комунального господарства" Павлоградської міської ради (м. Павлоград Дніпропетровської області) просить стягнути з Малого приватного підприємства фірма "ЛВД", (м. Павлоград Дніпропетровської області) основний борг за договором №23 від 20.11.2006 року з урахуванням індексу інфляції в сумі 20000,16 грн., пеню в сумі 751,96 грн., 3% річних в сумі 201,34 грн., судові витрати покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №23 оренди індивідуально визначеного комунального майна від 20.11.2006 року в частині своєчасної сплати орендної плати.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день, час, місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи був відкладений з 27.01.2009 року на 25.02.2009 року, з 25.02.2009 року на 24.03.2009 року.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2009 року термін розгляду справи продовжено на один місяць до 09.04.2009 року.

Клопотання про застосування засобів технічної фіксації при розгляді справи представником позивача не заявлялось.

В судовому засіданні за погодженням представника позивача оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

20 листопада 2006 року між комунальним підприємством "Управління  житлово-комунального господарства" (орендодавець) та малим приватним підприємством фірмою "ЛВД" (орендар) був укладений договір №23 оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) комунального майна, відповідно до п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне володіння та користування комунальне майно –приміщення №1-5 згідно експлікації площею 61,4 м2, розташоване по вул. Репіна,95, яке знаходиться на балансі КП УЖГ.

Орендар вступає в тимчасове володіння та користування майном одночасно з підписанням сторонами договору та акту приймання-передачі зазначеного майна (п.2.1 договору).

20.11.2006 року був складений акт приймання-передачі орендованого майна, відповідно до договору оренди №23 від 20.11.2006 року (а.с. 58).

Строк дії договору встановлений з 20.11.2006 року до 30.10.2007 року (п.10.1 договору).

Відповідно до п. 10.6. договору оренди, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору протягом місяця  після закінчення строку його дії, договір вважається продовженим на той же строк та на тих же умовах.

Відповідно до ч.2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ст.764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Оскільки жодна із сторін не заперечувала проти продовження дії Договору оренди, Договір оренди продовжив дію на той самий строк (11 місяців) і на тих самих умовах, які були передбачені договором, тобто на строк з 30.10.2007 року по 30.09.2008 року, з 30.09.2008 року по 30.08.2009 року.

Відповідно до п.3.1 договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку  і порядку використання плати за оренду комунального майна, затвердженою рішенням Павлоградської міської ради і складає за перший місяць оренди –листопад 2006 року 1959 грн. (60%) без податку на додану вартість.

Згідно п.3.2 договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Орендна плата сплачується орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця щомісячно до 25 числа поточного місяця (п.3.3 договору).

Позивач посилається на неоплату відповідачем орендної плати за період дії договору оренди в повному обсязі, наявність боргу в сумі 20000,16 грн., що і є причиною спору.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання  належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п.1 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо інше  не   встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України та п.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Обов'язок своєчасної сплати орендної плати орендарем передбачено п.5.2 договору,  ч.3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ч.5 ст. 762 Цивільного кодексу України, ч.4 ст.286 Господарського кодексу України.

Орендна плата –це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності (ч.1 ст. 286 Господарського кодексу України).

З огляду на положення п. 3.3 Договору оренди строку оплати орендної плати вважається таким, що настав.

Мале приватне підприємство фірма "ЛВД" частково сплачувало заборгованість по орендній платі згідно договору  №23 від 20.11.2006 року, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Оскільки відповідачем сплачена заборгованість з орендної плати в сумі 600 грн. 24.12.2008 року, тобто до звернення позивача з позовом до суду (позивач звернувся 31.12.2008 року згідно штемпелю на конверті), позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У зв'язку з тим, що мале приватне підприємство фірма "ЛВД" сплатило заборгованість з орендної плати в сумі 1000 грн. (платіжні доручення №8 від 16.01.2009 року, №25 від 17.02.2009 року, №55 від 17.03.2009 року) після звернення позивача з позовом до суду, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню.

Як вбачається з матеріалів справи заборгованість малого приватного підприємства фірми "ЛВД"  з орендної плати станом на 01.12.2008 року складає 19023,69 грн., що підтверджується двостороннім актом звірки розрахунків (а.с. 78). В подальшому відповідач частково сплатив суму боргу в розмірі 1600 грн.

За викладеного позовні вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати підлягають задоволенню в частині стягнення суми 17423,69 грн. (19023,69 грн. –1600 грн.).

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними    санкціями    у   цьому   Кодексі   визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Нарахування штрафних  санкцій  за  прострочення  виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Пункт 3.5 договору оренди передбачає відповідальність за прострочення оплати орендної плати у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України  на дату нарахування пені від суми заборгованості з урахуванням індексу інфляції, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Позивач розрахував пеню по платежам за квітень –серпень 2007 року за період прострочення з 01.04.2008 року по 01.09.2008 року, яка, за розрахунком позивача, склала 751,96 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення пені задоволенню не підлягають на підставі ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України,  у зв'язку з тим, що позивачем нарахована  пеня за межами шестимісячного строку від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач прострочив виконання зобов'язання за договором оренди, підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення трьох процентів річних в сумі 201,34 грн. за період з січня 2008 року по червень 2008 року включно.

За викладеного з відповідача підлягає стягненню сума основного боргу в розмірі 17423,69 грн. та три відсотки річних в сумі 201,34 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по справі покладаються на відповідача в такому розмірі: витрати по сплаті державного мита в розмірі 186,25 грн., витрати, пов'язаних зі сплатою інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 104,89 грн.  

Оскільки позивачем при поданні позову було надмірно сплачене за платіжним дорученням №4697 від 30.12.2008 року державне мито в сумі 0,47 грн., зазначена сума підлягає поверненню з державного бюджету.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 49, п.1-1 ч.1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                       В И Р І Ш И В:

Припинити провадження у справі в частині стягнення заборгованості в розмірі 1000 грн.

Стягнути з малого приватного підприємства фірма "ЛВД" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Нова, б.5, кв.6) на користь комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" Павлоградської міської ради (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Шевченко, 63, ідентифікаційний код 03364228) заборгованість за договором №23 від 20.11.2006 року в розмірі 17423,69 грн., 3% річних за несвоєчасні розрахунки в розмірі 201,34 грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 186,25  грн. та 104,89 грн. витрат, пов'язаних зі сплатою інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог відмовити.

Повернути комунальному підприємству "Управління житлово-комунального господарства" Павлоградської міської ради (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Шевченко, 63, ідентифікаційний код 03364228)  з Державного бюджету державне мито в розмірі 0,47 грн. надмірно сплачене за платіжним дорученням №4697 від 30.12.2008 року, яке знаходиться в матеріалах справи, про що видати довідку.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                        Н.М.Євстигнеєва

(Дата підписання рішення, оформленого відповідно до

вимог ст. 84 ГПК України, - 26.03.2009року)