Рішення

від 09.02.2009 по справі 2/1

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/1

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ    

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

Рішення

09.02.2009р.                                                             Справа  № 2/1

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „555”, м. Ужгород

ДО товариства з обмеженою відповідальністю „ВК Унгвар”, м. Ужгород

ПРО стягнення суми 8246, 78 грн. заборгованості по оплаті за придбані товарно-матеріальні цінності,

Суддя О.Ф. Ремецькі

Представники сторін:

від позивача –Кутеп М.Ю. –представник за дорученням № 1 від 02.06.2008р.

від відповідача – не з'явився

СУТЬ СПОРУ: стягнення суми 8246, 78 грн. заборгованості по оплаті за придбані товарно-матеріальні цінності.

Представник позивача просить задоволити позов по мотивах, викладених у позовній заяві, посилаючись на обґрунтованість його вимог матеріалами справи. Зокрема, у підставу своїх доводів вказує на те, що  матеріалами справи, зокрема, відповідними видатковою накладною та рахунком-фактурою, підтверджено факт отримання товару на суму, що складає суму позовних вимог. Вважає, що відповідач безпідставно ухиляється від сплати прийнятого товару.

Відповідач вимоги ухвал суду від 16.01.2009р., від 26.01.2009р. не виконав (ухвала про порушення провадження у справі від 16.01.2009р. надіслана на адресу відповідача, що зазначена в позовній заяві рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового листа), витребуваних судом матеріалів не подав, уповноваженого представника в засідання суду не направив, а тому справа розглядається в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення  представника позивача, суд встановив:

26.08.2008р. згідно видаткової накладної № РН-0000368 товариством з обмеженою відповідальністю „555”, м. Ужгород передано у власність товариству з обмеженою відповідальністю „ВК Унгвар”, м. Ужгород, а останнім прийняло товарно-матеріальні цінності на загальну суму 8246, 78 грн.

Позивач в обґрунтування своїх доводів вказує на те, що ним 16.10.2008р. надсилалась вимога про погашення боргу № 1, яка була залишена відповідачем без розгляду та задоволення. Також наголошує, що згідно ст. 530 Цивільного кодексу України боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 09.02.2009 року по справі № 2/1

пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач вказує, що оплата відповідачем не була здійснена вчасно та в повному обсязі, а відповідно прострочена.

Аналізуючи доводи сторін з приводу виконання фактичних правовідносин та наявні у справі матеріали, суд констатує наступне.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України (надалі ГКУ) господарським  визнається  зобов'язання, що виникає між суб'єктом  господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав,  передбачених  цим  Кодексом,  в силу  якого  один  суб'єкт  (зобов'язана  сторона,  у  тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати  роботу,  передати   майно,   сплатити   гроші,   надати інформацію тощо),  або утриматися від певних дій,  а інший суб'єкт (управнена сторона,  у тому числі кредитор) має право вимагати від  зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 175 господарського кодексу України передбачає, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі ЦКУ) зобов'язанням є  правовідношення, в якому  одна  сторона (боржник) зобов'язана вчинити на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно, виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, а також ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільні законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором,  законом.

Як вбачається з матеріалів справи, підтверджено позивачем, а відповідачем не спростовано, останнім у визначеному законом порядку було отримано відповідні товарно-матеріальні цінності на суму 8246,78грн. за видатковою накладною від 26.08.2008р. № РН-0000368, що складає суму позовних вимог.

Даний документ не містить узгодження сторонами часу виконання обов'язку по оплаті отриманого товару, відтак, позивачем було надіслано відповідачу письмову вимогу про здійснення оплати за придбаний товар у відповідності до листа від 16.10.2008р., який відповідачем було залишено без відповідного реагування.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк   (термін)   виконання  якого  визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 09.02.2009 року по справі № 2/1

Якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відтак, відповідач повинен був перерахувати позивачу кошти за отримані товарно-матеріальні цінності після спливу семиденного терміну з моменту отримання відповідачем листа від 16.10.2008р. Однак, відповідач такої вимоги не виконав, внаслідок чого позовні вимоги про стягнення суми 8246,78грн. підлягають до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

1.1 Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „ВК Унгвар” (м. Ужгород, вул. Капушанська, 168, код 34262110) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „555” (м. Ужгород, вул. 31-ше містечко, код 22104421) суму 8246, 78 грн., а також, суму 102 грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського  процесуального  кодексу  України.

                          Суддя                                   О.Ф. Ремецькі