Рішення

від 21.04.2009 по справі 33/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/11

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

21.04.09 р.                                                                                                       Справа № 33/11                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Новикової Р.Г., при секретарі судового засідання Лисенко А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Верстатобудівник” м. Краматорськ

до Відкритого акціонерного товариства „Краматорський завод важкого верстатобудування” м. Краматорськ

про стягнення збитків, пов'язаних із втратою майна, переданого на зберігання в розмірі 38000грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Літвиненко О.В., директор.

від відповідача: Чередниченко В.І. за дов. №26/01-ю від 05.01.2009р.

на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні проголошено перерву з 14.04.2009р. по 21.04.2009р.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю „Верстатобудівник”      м. Краматорськ звернулося до Відкритого акціонерного товариства „Краматорський завод важкого верстатобудування” м. Краматорськ з позовом про стягнення збитків, пов'язаних із втратою майна, переданого на зберігання у розмірі 38000грн.00коп.

Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на порушення відповідачем умов  договору зберігання №47-хр від 09.06.2003р. щодо повернення предмету договору, а також ст. 951 Цивільного кодексу України. Як зазначає позивач, листом №12/12 від 12.12.2008р. він звернувся до відповідача з проханням зняти з відповідального зберігання та дозволити вивезення металоконструкції, переданої на зберігання за договором №47-хр від 09.06.2003р.

Листами №23т/1218 від 18.12.2008р. та №23т/0106/4 від 06.01.2009р. ВАТ „Краматорський завод важкого верстатобудування” повідомило про відсутність договірних відносин зі зберігання між сторонами та помилковість твердження ТОВ „Верстатобудівник” про знаходження на зберіганні продукції.

На підставі викладеного, позивач звернувся з позовом про стягнення збитків.

У відзиві №26/10-72 від 30.01.2009р. відповідач не погодився із заявленими вимогами та наполягав на відсутності правових підстав для стягнення збитків внаслідок втрати майна переданого на зберігання.

Відповідач вказав, що листом №26/9/35 від 26.01.2009р. позивача було повідомлено про помилковість листів №23/1218 від 18.12.2008р. та №23т/0106/4 від 06.01.2009р. Також зазначено, що на підставі договору зберігання №47-хр від 09.06.2003р. на підприємстві знаходиться металоконструкція даху. Згідно пункту 8 вищевказаного договору вартість послуг зберігача становить 100грн. щомісяця. За період з 09.06.2003р. по 24.12.2008р. утворилась заборгованість в розмірі 6647грн.42коп.

Відповідач зазначає, що після оплати вартості послуг він може забрати своє майно.

В судовому засіданні від 02.03.2009р. представник позивача вказав про наявність сумнівів щодо наявності на зберіганні відповідача саме того майна, що було передане за актом приймання-передачі та накладною від 09.06.2003р., враховуючи зміст попередніх листів №23т/1218 від 18.12.2008р. та №23т/0106/4 від 06.01.2009р.

Представник відповідача надав належним чином засвідчену копію інвентаризаційного опису товарно - матеріальних цінностей, складеного 17.11.2008р.

В судовому засіданні від 16.03.2009р. представник позивача надав письмові пояснення №12/03 від 12.03.2009р., де зазначив, що пред'явлене для огляду майно не є тим майном, яке було завезено на територію ВАТ „Краматорський завод важкого верстатобудування” для зберігання згідно з актом прийому-передачі та накладної.

Ухвалою від 13.04.2009р. господарським судом повернена без розгляду зустрічна позовна заява Відкритого акціонерного товариства „Краматорський завод важкого верстатобудування” м. Краматорськ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Верстатобудівник” м. Краматорськ про стягнення суми боргу в розмірі 6647грн.42коп., 3% річних в розмірі 35грн.51коп., інфляційної складової в розмірі 295грн.37коп.

В судовому засіданні від 14.04.2009р. представник позивача заявив клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на боці позивача Приватного підприємства „Тернопіль-Медобори”. В обґрунтування заявленого клопотання позивач посилався на те, що вказана особа може надати пояснення суду щодо вигляду та ваги металоконструкції даху, яка, в подальшому, була передана за договором зберігання відповідачеві.

Представник відповідача заперечував, наполягаючи на відсутності підстав для задоволення  цього клопотання.

За приписами статті 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.

Дослідивши заявлене клопотання та матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні у зв'язку з його недоведеністю та безпідставністю.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією сторін, що викладена письмово, наявна у матеріалах справи, господарський суд встановив:

Відкритим акціонерним товариством „Краматорський завод важкого верстатобудування” (далі - зберігач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Верстатобудівник” (далі – поклажодавець) був підписаний договір зберігання №47-хр від 09.06.2003р., згідно якого поклажодавець передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання майно – металоконструкцію даху та зобов'язується зберігати його та повернути це майно у схоронності в строки та порядку, визначеним цим договором.

Пунктом 3 договору зберігання №47-хр від 09.06.2003р. визначено, що факт приймання майна на зберігання підтверджується складанням акту приймання-передачі, підписаного повноважними представниками обох сторін.

В пункті 10 наведеного договору сторонами встановлено, що договір вступає в силу з моменту підписання обома сторонами та діє до моменту передачі майна поклажодавцю.

До матеріалів справи доданий акт приймання-передачі до договору зберігання №47-хр від 09.06.2003р., підписаний та засвідчений печатками позивача і відповідача. В цьому акті зазначено, що ТОВ „Верстатобудівник” передає, а ВАТ „Краматорський завод важкого верстатобудування” приймає на зберігання згідно умов договору наступне майно – металоконструкцію даху в кількості 1 шт. заставною вартістю 38000грн (без ПДВ). Також в акті визначено, що технічний стан майна, яке передається на зберігання, відповідає технічним нормам.

В договорі сторони передбачили, що поклажодавець або інша особа за довіреністю поклажодавця має право вимагати, а зберігач зобов'язаний видати майно, передане на зберігання, незалежно від строку зберігання. Передача цього майна здійснюється за актом передачі, підписаного представниками сторін.

Листом №12/12 від 12.12.2008р. позивач звернувся до відповідача з проханням зняти з відповідального зберігання та дозволити вивезення металоконструкції, переданої на зберігання за договором №47-хр від 09.06.2003р.

В листі – відповіді №23т/1218 від 18.12.2008р. відповідач повідомив про відсутність договірних відносин з позивачем.

Листом №24/12 від 24.12.008р. позивач вдруге звернувся до відповідача за проханням передати майно (металоконструкцію даху заставною вартістю 38000грн.), а у випадку неможливості повернення - оплатити заставну вартість цього майна. До цього листа були додані договір №47-хр від 09.06.2003р., накладна від 09.06.2003р., акт приймання-передачі.

В листі №23т/0106/4 від 06.01.2009р. відповідач повідомив про відсутність у ВАТ „Краматорський завод важкого верстатобудування” на відповідальному зберіганні продукції за договором зберігання №47-хр від 09.06.2003р. Також було зазначено, що акт приймання-передачі не є додатком до договору зберігання.

На підставі отриманої інформації від ВАТ „Краматорський завод важкого верстатобудування”, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення збитків, пов'язаних із втратою майна, переданого на зберігання у розмірі 38000грн.00коп.

Під час судового провадження відповідач надав лист №26/9/35 від 26.01.2009р., в якому ВАТ „Краматорський завод важкого верстатобудування” вказало про помилковість листів №23т/1218 від 18.12.2008р. та №23т/0106/4 від 06.01.2009р.

Також відповідач вказав, що згідно інвентаризаційного опису товарно – матеріальних цінностей, складеного 17.11.2008р., на зберіганні ВАТ „Краматорський завод важкого верстатобудування” знаходиться металоконструкція даху 1/12 вартістю 38000грн.

За наслідками комісійного огляду, проведеного на підставі ухвали господарського суду від 02.03.2009р., за участю повноважних представників позивача та відповідача був складений комісійний акт від 12.03.2009р., підписаний представником позивача із зауваженнями.

Представник позивача вказав на те, що оглянуте майно не відповідає технічним характеристикам майна, яке ввозилось на територію заводу (інша вага, замість 21т. оглянуте майно важить орієнтовно 8т; майно не оцинковане та виготовлено з кутків).

В свою чергу, представник відповідача зазначив, що зважування не відбувалось, а докази оцинковування відсутні.

Пунктом 4 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України визначено, що цей кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

З урахуванням викладеного, судом застосовуються норми Цивільного кодексу України.

За статтею 942 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Стаття 949 Цивільного кодексу України визначає, зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

За приписами статті 950 Цивільного кодексу України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

При цьому, стаття 951 наведеного кодексу визначає, що збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем:

1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості;

2) у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.

Позивач наполягає на тому, що відповідачем втрачено майно, що передавалось на зберігання, а оглянуте 12.03.2009р. майно, що знаходиться на території заводу, не

Дослідивши матеріали справи, надані сторонами, суд дійшов висновку що ані договір зберігання №47-хр від 09.06.2003р., ані акт приймання-передачі металоконструкції даху окрім його вартості (38000грн.) не містять в собі інших технічних параметрів, на які посилається позивач, обґрунтовуючи свою позицію щодо відсутності у відповідача саме того майна, яке передавалось на зберігання.

Докази того, що під час передачі майна на зберігання здійснювалося його зважування, або наявність інших договорів між сторонами про передачу іншої металоконструкції даху на зберігання також відсутні.

За приписами Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки позивач не довів обставин на які він посилався, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення збитків, пов'язаних із втратою майна, переданого на зберігання у розмірі 38000грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України якщо  спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи те, що саме дії відповідача (листи №23т/1218 від 18.12.2008р. та №23т/0106/4 від 06.01.2009р. ВАТ „Краматорський завод важкого верстатобудування” про відсутність договірних відносин зі зберігання між сторонами та помилковість твердження ТОВ „Верстатобудівник” про знаходження на зберіганні продукції) обумовили звернення позивача з позовом до суду, суд покладає на відповідача судові витрати у вигляді державного мита в розмірі 380грн., понесені позивачем.

Керуючись п. 4 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, статтями Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 4№, 4І, 4і, 44, 45, 46, 21, 22, 33, 34, 36, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРIШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Верстатобудівник” м. Краматорськ до Відкритого акціонерного товариства „Краматорський завод важкого верстатобудування” м. Краматорськ про стягнення збитків, пов'язаних із втратою майна, переданого на зберігання в розмірі 38000грн. - відмовити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Краматорський завод важкого верстатобудування” м. Краматорськ (84306, м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, 10, ЄДРПОУ 00222999) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Верстатобудівник” м. Краматорськ (84306, м. Краматорськ, вул. Сахалінська, 4, ЄДРПОУ 32441930) суму державного мита в розмірі 380грн.

В судовому засіданні від 21.04.2009р. за згодою сторін проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його підписання до Донецького апеляційного господарського суду.

Дата підписання повного тексту рішення 22.04.2009р.

               Суддя                                                                                                                                           

Надруковано 3 примірника: 1 – позивачу; 1 – відповідачу; 1 – до справи