Постанова

від 14.10.2013 по справі 801/1695/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 жовтня 2013 р. Справа №801/1695/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Габовій Н.Г., за участю

представників позивача - Мананкової В.В., Ковальова О.В., Ісаєвої Ю.О.,

прокурора - Коноваленко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства "Пансіонат "Зеніт" до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим, треті особи товариство з обмеженою відповідальністю «Проектне бюро «Женева», за участю прокуратури АРК про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим надійшов адміністративний позов Дочірнього підприємства "Пансіонат "Зеніт" до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим про визнання незаконним та скасування наказу № 4-а від 22.01.2013 року щодо скасування реєстрації декларації КР 20212502996.

Ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.02.2013 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.02.2013 року залучено до участі по справі у якості третьої особи на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектне бюро "Женева".

Позовні вимоги мотивовані тим, що у Інспекції ДАБК в АРК були відсутні підстави та повноваження для прийняття Наказу №4-а від 22.01.2013 року про скасування реєстрації декларації. Представник позивача вказує, що діючим законодавством передбачений вичерпний перелік підстав для скасування декларації про готовність об'єкту до експлуатації, які можуть бути застосовані лише до об'єктів, які не є самочинно збудованими. Представник позивача зазначає, що не передбачено підстав та повноважень позивача для скасування декларації про готовність об'єкту до експлуатації.

Представник позивача вказує, що відомості, зазначені у декларації, достовірні, а відомості, зазначені у технічній документації, які перевіряються відповідачем до моменту реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, відповідають вимогам будівельних норм.

Представник позивача вказує, що відповідач не перевірив достовірність отриманої інформації, а керувався лише наданою третьою особою інформацією, а це свідчить про те, що відповідач не діяв на підставі та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі та пояснили, що всі відомості, зазначені в декларації про готовність об'єкта є достовірними. При цьому відомості стосовно категорії об'єкта додатково підтверджені висновками проведеної судової експертизи.

Стосовно достовірності відомостей про початок здійснення будівництва, позивач пояснив, що такі дані не є предметом спору, оскільки в цій частині вони не перевірялися та не спростовані відповідачем, так як з цих підстав реєстрація декларації не скасовувалася.

Крім того, достовірність цих відомостей підтверджувалася технічною документацією та бухгалтерськими довідками, які досліджувалися під час розгляду справи.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Представник відповідача зазначив, що наказ про скасування реєстрації декларації був виданий відповідно до повноважень, наданих відповідачу діючим законодавством, та права позивача не порушені. Представник також пояснив, що наказ про скасування реєстрації декларації КР 20212502996 був прийнятий у зв'язку з тим, що ТОВ «Проектне бюро «Женева» відкликало технічний звіт про об'єкти, що були предметом декларації, так як невірно була встановлена категорії складності.

В судовому засіданні представник прокуратури АРК, яка допущена до участі по справі в порядку статті 60 КАС України, пояснив, що наказ Інспекції ГАСК є правомірним, оскільки не всі відомості декларації є достовірними. Представник прокуратури пояснив, що правовий статус майна ДП «Пансіонат Зеніт» встановлений положеннями Угоди між Україною та Російською Федерацією про взаємне визнання прав та регулювання відносин власності від 15.01.1993 року. Оскільки всі об'єкти, у тому числі ті, що заявлені в декларації, були збудовані до 1992 року, то у позивача може виникнути право власності на них виключно в порядку, визначеному міжнародними договорами. Прокурор вважає, що реєстрація декларації про готовність об'єктів є певним етапом визнання права власності на об'єкти нерухомості, а тому всі відомості в декларації мають бути зазначені належним чином та бути достовірними.

Представники третьої особи ТОВ «Проектне бюро «Женева» в судове засідання не з'явились, повідомлені належним чином про час, дату та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що представники ТОВ «Проектне бюро «Женева» без поважних причин не з'явилися в судове засідання, суд вважає можливим розглядати справу за їх відсутності.

Вислухавши пояснення представників позивача, відповідача та прокуратури, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, вивчивши чинне на момент виникнення правовідносин та розгляду справи законодавство, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті З КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 8 квітня 2011 року N 439/2011, Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства.

Указом Президента України від 8 квітня 2011 року N 439/2011 передбачено, що Державна архітектурно-будівельна інспекція України є правонаступником прав та обов'язків Державної архітектурно-будівельної інспекції - урядового органу, що діяв у системі Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, Державної житлово-комунальної інспекції - урядового органу, що діяв у системі Міністерства житлово-комунального господарства України, з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства.

Відповідно до п. 1 Положення про інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві і Севастополі, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку і будівництва України від 02.06.2011 р. № 22 (далі - положення про інспекції) Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - інспекції державного архітектурно-будівельного контролю) є територіальними органами Державної архітектурно-будівельної інспекції (далі - Держархбудінспекція), входять до сфери її управління, підзвітні і підконтрольні їй.

Отже, Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим у відносинах з фізичними та юридичними особами під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктом владних повноважень.

Враховуючи суб'єктний склад сторін та правову природу спірних правовідносин, а також те, що спір, який виник між сторонами по справі, є публічно-правовим, інший порядок судового оскарження спірного рішення для позивача законодавством не передбачений, справу належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

З матеріалів справи судом встановлено наступне.

28.02.1997 року Виконавчим комітетом Судацької Міської Ради АР Крим було зареєстровано Дочірнє підприємство "Пансіонат "Зеніт"" у якості юридичної особи та присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи 24693663, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 16.11.2012 року та довідка Відділу статистики у м. Судаку АР Крим від 21.01.2012 року серії АБ №553061.

Пунктом 1.1 Статуту Дочірнього підприємства "Пансіонат "Зеніт" встановлено, що підприємство є дочірнім підприємством Відкритого акціонерного товариства «Російська літакобудівна корпорація «МІГ» (м. Москва, 1-й Боткінський проїзд, б.7), яке виступає його єдиним засновником.

Дочірнє підприємство "Пансіонат "Зеніт"" є повним правонаступником Дочірнього державного унітарного підприємства пансіонату "Зеніт" державного унітарного підприємства Московське авіаційне виробниче об'єднання «МІГ», яке є правонаступником госпрозрахункового структурного підрозділу бази відпочинку «Зеніт» державного унітарного підприємства Московське авіаційне виробниче об'єднання «МІГ», яке було зареєстровано 28.02.1997 року.

Зміни до статуту зареєстровані державним реєстратором Судацької міської ради 05.02.2010 року.

27.02.2004 року Дочірньому державному унітарному підприємству "Пансіонат "Зеніт"" Державного унітарного підприємства Московського авіаційного виробничого об'єднання "МIГ" Морською сільською радою були надані в оренду земельні ділянки загальною площею 4,3567 га строком на 50 років, що підтверджується договором оренди від 27.02.2004 року.

Судом встановлено, що тривалий час до 2008 року Дочірнє підприємство "Пансіонат "Зеніт" та його попередники здійснювали самовільне будівництво об'єктів на території підприємство без отримання дозвільних документів від виконавчих органів влади, Інспекції ДАБК в АРК тощо, а також без оформлення проектів та будівельної документації.

В 2012 році Дочірнє підприємство "Пансіонат "Зеніт" прийняло рішення про оформлення самовільно збудованих об'єктів у зв'язку з чим звернулося до ТОВ "Проектне бюро "Женева"для проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єктів, розташованих за адресою: АРК, м. Судак, с. Морське, вул. Пушкіна, 1.

22.10.2012 року ТОВ "Проектне бюро "Женева"" було складено Звіти про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єктів, розташованих за адресою: АРК, м. Судак, с. Морське, вул. Пушкіна, 1:

1. Прохідна літ. "Р".

2. Будівля щитової літ. " 2Е".

3. Спальний корпус №2 літ. "Ж",мансарда літ. "н/Ж".

4. Спальний корпус №3 літ. "З", цокольний поверх літ. "п/З".

5. Спальний корпус №4 літ. "А-2".

6. Спальний корпус №5 літ. "К".

7. Спальний корпус №6 літ. "Е", цокольний поверх літ. "п/Е".

8. Спальний корпус №8 літ. "П".

9. Корпус №11 літ. "Г", прибудова літ. "г".

10. Корпус №12 літ. "Д", прибудова "д", прибудова "д1"

11. Гараж літ. "Ш", прибудова літ. "Ш1".

12. Склад літ. "М", склад літ. "М1", склад літ. "М2", навіс літ. "М3".

13. Склад літ. "С".

14. Склад літ. "Ц", склад літ. "Ч", склад літ. "Ю".

15. Санітарний блок літ. "В", тамбур літ. "в".

16. Котельня літ. "У", прибудова літ. "у2", прибудова літ. "у3", склад літ. "Ф", бойлерна літ. "у1", насосна літ. "Х".

17. Будівля охорони літ. "Л", цокольний поверх літ. "п/Л", ремонтно-будівельні майстерні літ. "Л1", прибудова літ. "Л2".

За результатами проведення технічних обстежень об'єктів встановлено їх відповідність вимогам надійності й безпечної експлуатації й можливість їх безпечної експлуатації; віднесено до ІІ категорії складності згідно з ДБН до А.2.2.-3-2004 "Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва". Звіти було складено відповідальним фахівцем виконавця ОСОБА_1

Судом встановлено, що в грудні 2012 року ДП "Пансіонат "Зеніт" надіслав до Інспекції ДАБК в АРК декларацію №КР 20212502996 від 13.12.2012 року про готовність об'єкту до експлуатації.

В декларації були зазначені наступні відомості:

1. Об'єктом будівництва є спальний корпус №6, 2, 5, 4, 3, 8, корпус №11, 12, склади та навіси, гараж з прибудовою, будівля щитової, ремонтно-будівельні майстерні, прохідна, сан.блок, котельня за адресою: м. Судак, с. Морське, вул. Пушкіна, 1

2. Початок будівництва - 1992 рік, закінчення будівництва - 2008 рік.

3. Технічні паспорти складені Судацьким міським бюро реєстрації та технічної інвентаризації 03.08.2011 року.

. 4. Технічний стан підтверджений висновком від 22.10.2012 року ТОВ "Проектне бюро "Женева".

5. Документ, що посвідчує право на земельну ділянку є договір оренди від 27.02.2004 року.

13.12.2012 року Інспекцією ДАБК в АР Крим було зареєстровано декларацію №КР 20212502996 від 13.12.2012 року про готовність об'єкту до експлуатації, побудованого без дозволу на виконання будівельних робіт по об'єкту "Спальний корпус №6, 2, 5, 4, 3, 8, корпус №11, 12, склади та навіси, гараж з прибудовою, будівля щитової, ремонтно-будівельні майстерні, прохідна, сан.блок, котельня за адресою: м. Судак, с. Морське, вул. Пушкіна, 1", замовник ДП "Пансіонат "Зеніт"".

21.01.2013 року ТОВ "Проектне бюро "Женева"" начальнику Інспекції ДАБК було спрямовано листа №2, у якому значиться, що при складанні технічних звітів для підприємства "Пансіонат "Зеніт"", що знаходиться за адресою: АРК, м. Судак, с. Морське, вул. Пушкіна, 1 були допущені помилки при встановленні категорійності об'єктів, що вводяться в експлуатацію. В результаті перерахунку категорії складності було встановлено, що даний об'єкт відноситься до ІІІ категорії. У зв'язку з цим ТОВ "Проектне бюро "Женева"" просить вважати технічні звіти для підприємства "Пансіонат "Зеніт"" недійсними.

22.01.2013 року Інспекцією ДАБК в АР Крим було видано Наказ №4-а щодо скасування реєстрації декларації, яким була скасована реєстрація декларації №КР 20212502996 від 13.12.2012 року про готовність об'єкту до експлуатації, побудованого без дозволу на виконання будівельних робіт по об'єкту "Спальний корпус №6, 2, 5, 4, 3, 8, корпус №11, 12, склади та навіси, гараж з прибудовою, будівля щитової, ремонтно-будівельні майстерні, прохідна, сан.блок, котельня за адресою: м. Судак, с. Морське, вул. Пушкіна, 1", замовник Дочірнє підприємство "Пансіонат "Зеніт".

22.01.2013 року Інспекція ДАБК в АР Крим надіслала лист №7/1-339 директору Дочірнього підприємства "Пансіонат "Зеніт"", у якому повідомила, що в результаті розгляду листа ТОВ "Проектне бюро "Женева"" відносно помилкового віднесення об'єкту самочинного будівництва "Спальний корпус №6, 2, 5, 4, 3, 8, корпус №11, 12, склади та навіси, гараж з прибудовою, будівля щитової, ремонтно-будівельні майстерні, прохідна, сан.блок, котельня за адресою: м. Судак, с. Морське, вул. Пушкіна, 1" до ІІ категорії складності (згідно листа об'єкти відносяться до ІІІ категорії складності) було прийняте рішення про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкту до експлуатації, побудованого без дозволу на виконання будівельних робіт, №КР 20212502996 від 13.12.2012 року по об'єкту "Спальний корпус №6, 2, 5, 4, 3, 8, корпус №11, 12, склади та навіси, гараж з прибудовою, будівля щитової, ремонтно-будівельні майстерні, прохідна, сан.блок, котельня за адресою: м. Судак, с. Морське, вул. Пушкіна, 1".

Позивач, не погодившись з наказом відповідача, звернувся з позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість позовних вимог, судом встановлено наступне.

Згідно статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року № 3038-VI прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об'єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю повертають декларацію про готовність об'єкта до експлуатації замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.

Зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об'єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об'єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Судом встановлено, та не заперечується позивачем та відповідачем по справі, що всі об'єкти, зазначені в декларації є самовільно збудованими, оскільки збудовані без проектної та дозвільної документації.

Порядок прийняття в експлуатацію самовільно збудованих об'єктивних визначений п. 9 Прикінцевих положень Закону № 3038-VI (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), згідно якого прийняття в експлуатацію збудованих до 31 грудня 2009 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт і заяви про прийняття в експлуатацію яких подаються до 31 грудня 2012 року, здійснюється безоплатно органами державного архітектурно-будівельного контролю за результатами технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж таких об'єктів за наявності документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об'єкт, протягом 30 днів з дня подання заяви. Порядок прийняття в експлуатацію таких об'єктів і проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Судом встановлено, що процедуру та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорій складності (далі - об'єкти), збудованих до 31.12.2009 без дозволу на виконання будівельних робіт, заяви про прийняття в експлуатацію яких подано до 31.12.2012, а також механізм проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, встановлював Порядок прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 24.06.2011 №91, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 липня 2011 р. за №830/19568 (який діяв на момент звернення позивача з декларацією до відповідача).

Суд зазначає, що оскільки згідно декларації об'єкт був збудований у 2008 році, суд приходить до висновку, що спірні правовідносини регулюються Порядком від 24.06.2011 №91.

Згідно пункту 1.2 Порядку громадські будинки, які відносяться до I та II категорій складності, визначаються відповідно до будівельних норм, державних стандартів і правил.

Відповідно до п. 3.1. Порядку прийняття в експлуатацію об'єктів (крім закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них) здійснюється безоплатно територіальними органами Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - Інспекція) за результатами технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж та за наявності документа, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, шляхом реєстрації поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації (далі - декларація), яка складається за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку.

Згідно абзацу 7 п. 1.2 даного Порядку, технічне обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єктів - комплекс заходів, спрямованих на встановлення технічного стану будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єктів з метою визначення можливості або неможливості їх безпечної експлуатації.

Пунктами 2.1-2.6 Порядку передбачено, що технічне обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта (далі - технічне обстеження) проводиться відповідно до цього Порядку з урахуванням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил виконавцем.

Технічне обстеження об'єкта включає в себе такі етапи:

попереднє (візуальне) обстеження об'єкта, в тому числі огляд і фотографування об'єкта та його конструктивних елементів, визначення категорії складності об'єкта, вирішення питання щодо необхідності застосування спеціального устаткування, приладів та апаратури під час технічного обстеження;

детальне (інструментальне) обстеження об'єкта, в тому числі визначення параметрів і характеристик матеріалів, виробів та конструкцій, а також при необхідності порушення перед виконавцем питання щодо залучення до технічного обстеження атестованих лабораторій для проведення необхідних досліджень чи інших відповідальних фахівців для прийняття обґрунтованого рішення.

Якщо етапи технічного обстеження об'єкта, що проводилось, не збігаються з указаними етапами, зазначаються фактично пройдені етапи технічного обстеження.

Виконавець з урахуванням виду, складності, технічних та інших особливостей об'єкта при здійсненні технічного обстеження та з урахуванням проведених заходів, передбачених пунктом 2.2, проводить оцінку технічного стану об'єкта та за результатами готує звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта.

На основі інформації, отриманої під час технічного обстеження, з урахуванням даних технічного паспорта, виданого бюро технічної інвентаризації, а також проектної та іншої технічної документації на об'єкт (якщо така є) складається звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта (далі - звіт) за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку.

Пронумерований та прошнурований звіт скріплюється підписом виконавця, що його склав.

Пунктом 3.2, 3.3 Порядку встановлено, що замовник або його уповноважена особа подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до Інспекції за місцезнаходженням об'єкта заяву про прийняття в експлуатацію об'єкта за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку, до якої додаються:

два примірники заповненої декларації;

звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта з висновком про їх відповідність вимогам надійності і безпечної експлуатації (крім індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, прибудов до них загальною площею до 300 квадратних метрів включно, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них загальною площею до 100 квадратних метрів включно);

засвідчені в установленому порядку копії:

документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, на якій розміщено об'єкт;

технічного паспорта, виданого бюро технічної інвентаризації.

Заява про прийняття в експлуатацію об'єкта підписується також співвласниками земельної ділянки та зазначеного об'єкта (у разі їх наявності).

Інспекція розглядає документи, зазначені у пункті 3.2 цього розділу, та приймає протягом тридцяти днів з дати їх подання рішення про реєстрацію декларації або її повернення.

Згідно п. 3.4. Порядку дані, зазначені у декларації, повинні узгоджуватись з документами, які подаються разом з нею.

Замовник відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації.

Підстави для скасування реєстрації декларації визначені статтею 39-1 Закону, якою встановлено, що у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Судом встановлено, що підставою для скасування реєстрації декларації згідно наказу від 22.01.2013 року № 4-а зазначено помилковість віднесення об'єкту самочинного будівництва "Спальний корпус №6, 2, 5, 4, 3, 8, корпус №11, 12, склади та навіси, гараж з прибудовою, будівля щитової, ремонтно-будівельні майстерні, прохідна, сан.блок, котельня за адресою: м. Судак, с. Морське, вул. Пушкіна, 1" до ІІ категорії складності (згідно листа об'єкти відносяться до ІІІ категорії складності).

З метою перевірки зазначених підстав судом було призначено судово-будівельну експертизу по справі.

На вирішення експертів були постановлені наступні запитання:

1. Чи відносяться об'єкти будівництва, вказані у декларації про готовність об'єктів до експлуатації №КР 20212502996 від 13.12.2012 року, до об'єктів третьої категорії складності?

2. До якої категорії складності відносяться об'єкти будівництва, вказані у декларації про готовність об'єктів до експлуатації №КР 20212502996 від 13.12.2012 року?

Згідно з висновком експертизи № 70 від 18.07.2013 року об'єкти будівництва, вказані у декларації про готовність об'єктів до експлуатації №КР 20212502996 від 13.12.2012 року, не відносяться до об'єктів третьої категорії складності, відносяться до класу наслідків СС1 і мають другу категорію складності.

Таким чином, позивач в декларації №КР 20212502996 від 13.12.2012 року зазначив достовірні відомості про категорійність об'єкту, його віднесення до 2 категорії складності, а тому і звіти про технічне обстеження об'єктів також є належними документами, що підтверджують стан та дотримання будівельних та правил при будівництві об'єкту.

Отже, відповідач необґрунтовано скасував реєстрацію декларації №КР 20212502996 з підстав помилковості віднесення об'єкту самочинного будівництва "Спальний корпус №6, 2, 5, 4, 3, 8, корпус №11, 12, склади та навіси, гараж з прибудовою, будівля щитової, ремонтно-будівельні майстерні, прохідна, сан.блок, котельня за адресою: м. Судак, с. Морське, вул. Пушкіна, 1" до ІІ категорії складності.

Але суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи, а також з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Крім того, згідно статті 11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача, суд зобов'язаний перевірити, чи правомірно діяв відповідач, та чи в повному обсязі він з'ясував всі обставини, перевіряючи достовірність відомостей, зазначених позивачем в декларації.

Згідно статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року № 3038-VI замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Відповідно до статті 39-1 Закону, у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню.

Отже, при заповненні та реєстрації декларації про готовність об'єкта на заявника (замовника) покладається як обов'язок зазначити в декларації достовірні відомості, так і відповідальність за достовірність таких відомостей, що свідчить про те, що позивач був зобов'язаний зазначити в декларації №КР 20212502996 достовірні відомості, у тому числі і стосовно дати початку будівництва.

Суд зазначає, що відомості про початок будівництва є складовою частиною декларації про готовність об'єкта до експлуатації, які зазначаються в 2 Розділі «Інформація про об'єкт будівництва».

При цьому суд також зазначає, що вказані відомості не носять формального характеру, оскільки з цією датою пов'язано виникнення наступних юридичних фактів та обставин:

1.Можливість прийняття в експлуатацію самовільно збудованих об'єктів на підставі п. 9 Прикінцевих положень Закону № 3038-VI та Порядку прийняття в експлуатацію об'єктів, оскільки в цих нормативних актах зазначено, що до деяких об'єктів вони застосовуються виключно у випадку, якщо їх будівництвом не було закінчено до 05 серпня 1992 року.

Отже, якщо об'єкт був самовільно збудований до 05.08.1992 року він не може бути прийнятий в експлуатацію на підставі діючого законодавства.

2. Згідно статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року № 3038-VI зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації є підставою для оформлення права власності на нього.

У той же час, якщо об'єкт був збудований до 1992 року за кошти нерезидентів, порядок визнання та підтвердження права власності на нього визначається міжнародним законодавством України.

Таким чином, позивач зобов'язаний зазначити достовірну дату початку будівництва об'єкту, яка є визначальною для вирішення питання можливості введення в експлуатацію самовільного збудованого об'єкту на підставі Закону № 3038-VI.

Крім того, стосовно позивача також можуть бути застосовані процедури визнання права власності на об'єкти будівництва, які визначені Угодою між Україною та Російською Федерацією про взаємне визнання прав та регулювання відносин власності від 15.01.1993 року.

Відповідно до положень Постанови КМУ від 05.05.1995 р. №316 «Про управління майном, що є у загальнодержавній власності і розташоване на території АР Крим» майно пансіонату «Зеніт» визнано майном підприємств, заснованих на загальнодержавній власності, яке може бути віднесено до власності Російської Федерації. Зокрема, на зазначене майно може претендувати колишній забудовник, нерезидент України - ВАТ «Російська літакобудівна корпорація «МІГ» (Російська Федерація, м. Москва, 1-й Боткінський проїзд, б. 7. ОКПО 42836853).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, що розташовані на території України» від 10.09.91 р. та ст. 1 Угоди між Україною та Російською Федерацією про взаємне визнання прав та регулювання відносин власності від 15.01.1993 року, майно підприємств колишнього союзного підпорядкування, розташоване на території України, є власністю України.

Статтею 4 Угоди передбачена можливість визнання права власності сторін на об'єкти соціальної сфери, будівництво яких здійснювалось за рахунок коштів бюджету Російської Федерації, підприємств республіканського та колишнього союзного підпорядкування.

У відповідності зі ст. 11 Угоди право розпоряджатись майном на території України у суб'єктів господарювання Російської Федерації виникає тільки після оформлення протоколів між органами Російської Федерації і України, уповноваженими розпоряджатись державним майном.

Постановою Верховної Ради України від 20.10.94 р. №217/94-ВР «Про повноваження Фонду державного майна України щодо забезпечення виконання угод між Україною та Російською Федерацією, Україною та Республікою Бєларусь про взаємне визнання прав і регулювання відносин власності» на ФДМ України покладено виконання функцій з реалізації зазначеної Угоди.

Згідно Порядку проведення робіт з документами про визнання прав власності Російської Федерації на об'єкти, розташовані на території України, у відповідності зі стст. 2, 4 Угоди підготовка документів, які підтверджують право власності, здійснюється підприємствами, на балансі яких закріплено майно, у відповідності з переліком документів, встановленим рішенням Змішаної українсько-російської комісії по співробітництву. Підготовлений пакет документів надається цим підприємством в Міністерство майнових відносин Російської Федерації, яке розглядає їх і направляє до ФДМ України, який після їх розгляду надсилає свій висновок стороні, яка їх надала. Кінцевим етапом визнання прав власності на спірні об'єкті являється спільний протокол, підписаний органами, уповноваженими розпоряджатися державним майном в межах Угоди.

Судом встановлено, що право власності на спірний об'єкт в межах Угоди російською стороною на час розгляду справи не підтверджено та правовий статус майна пансіонату щодо його віднесення до власності Російської Федерації українською стороною не визнано. До врегулювання даного питання на міжурядовому рівні даний об'єкт є державною власністю України.

Організаційно-правовий статус пансіонату «Зеніт» визначений як дочірнє підприємство ВАТ «РЛК «МІГ», відокремлений структурний підрозділ головного підприємства, повністю йому підпорядкований та заснований на федеральній власності Російської Федерації, що закріплена за ним на правах господарського ведення. Фактично управління майновим комплексом ДП «Пансіонат «Зеніт» здійснюється ВАТ «РЛК «МІГ». Спірне майно, обліковується на балансі ДП «Пансіонат «Зеніт» та безпосередньо використовується в його господарський діяльності. В органах державної реєстрації України право власності на нерухоме майно пансіонату у встановленому порядку не зареєстровано.

Згідно положень стст. 15, 16 Закону України «Про міжнародні договори України» чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права. Згідно з принципом сумлінного дотримання міжнародних договорів Україна виступає за те, щоб й інші сторони міжнародних договорів України неухильно виконували свої зобов'язання за цими договорами. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, інші органи державної влади, до відання яких віднесені питання, що регулюються міжнародними договорами України, забезпечують дотримання і виконання зобов'язань, взятих за міжнародними договорами України, стежать за здійсненням прав, які випливають з таких договорів для України, і за виконанням іншими сторонами міжнародних договорів України їхніх зобов'язань.

Враховуючи викладене, суд вважає, що оскільки позивач є правонаступником підприємства колишнього союзного підпорядкування, розташованого на території Російської Федерації, правовий статус майна ДП «Пансіонат «Зеніт», що збудовано або утворено до 1992 року, може бути визначений виключно в порядку, встановленому Угодою між Україною та Російською Федерацією про взаємне визнання прав та регулювання відносин власності від 15.01.1993 року, а також Постановою Верховної Ради України від 20.10.1994 року № 217 «Про повноваження Фонду державного майна України щодо забезпечення виконання угод між Україною та Російською Федерацією, Україною та Республікою Беларусь про взаємне визнання прав та регулювання відносин власності», а також Порядку проведення робіт з документами про визнання прав власності Російської Федерації на об'єкта, розташовані на території України.

Суд зазначає, що стосовно такого майна, у тому числі об'єктів нерухомості, збудованих до 1992 року, не можуть складатися декларації про введення в експлуатацію самовільно збудованих об'єктів та реєструватися право власності в іншому порядку, чим передбачено вищезазначеними нормативними та міжнародними актами.

В судовому засіданні представники позивача зазначили, що ВАТ «РЛК «МІГ» з 2008 року розпочав процедуру визнання права власності на підставі Угоди між Україною та Російською Федерацією про взаємне визнання прав та регулювання відносин власності від 15.01.1993 року, але стосовно інших об'єктів Бази відпочинку «Зеніт», які були збудовані до 1992 року та не були включені до декларації №КР 20212502996, а саме стосовно будинку спального корпуса на 250 місць та будівлі їдальні.

На підтвердження цього факту представниками позивача надані наступні документи:

- Лист ВАТ «РЛК «МІГ» від 28.06.2011 року на адресу Фонду Державного майна України з додатками документів, що підтверджують будівництво об'єктів за рахунок російського підприємства;

- Лист Фонду Державного майна України від 20.07.2011 року, в якому зазначено, що документи надані не в повному обсязі;

- Листи ВАТ «РЛК «МІГ» від 02.02.2012 року, 02.06.2012 року на адресу Фонду Державного майна України в якому зазначено, що заявник здійснює процедуру зняття грифу «Таємно» з документів,

- Лист Фонду Державного майна України від 03.07.2012 року про необхідність сумісного розгляду документів,

- Лист ВАТ «РЛК «МІГ» від 09.10.2013 року на адресу ДП «Пансіонат «Зеніт», в якому зазначено, що на міжнародному рівні визнається право власності виключно на будівлі спального корпуса та їдальні.

Стосовно об'єктів, які були включені до декларації №КР 20212502996, позивач пояснив суду, що всі вони були збудовані після 1992, на них не розповсюджується міжнародне законодавство визнання права власності, а тому вони можуть бути введені в експлуатацію шляхом реєстрації декларації на самовільно збудовані об'єкти.

Представники позивача також пояснили, що з цих підстав по цим об'єктам в декларації була зазначена дата будівництва - 1992 рік.

На підтвердження достовірності відомостей декларації стосовно дати початку будівництва в 1992 році позивач надав наступні докази:

1.Довідку від 02.10.2013 року, в якій зазначено, що всі 17 об'єктів, заявлених в декларації були збудовані в період з 1992 до 2008 рік.

2. Картки рахунку стосовно об'єктів нерухомості за період з 01.01.2007 року до 31.12.2010 року, в яких позивач вказує, що витрати на будівництво об'єктів були понесені позивачем в період з 1992 року.

3. Ксерокопії технічних паспортів на об'єкти будівництва, в яких зазначено, що будівництво здійснювалося в період з 1992 до 2008 рік.

Але суд не може визнати вказані документи належними та допустимими доказами достовірності відомостей, що зазначені позивачем в декларації №КР 20212502996, з наступних підстав:

1.Стосовно ксерокопій технічних паспортів, суд зазначає, що ці копії взагалі не можуть бути визнані доказами по справі, оскільки вони не відповідають оригіналам технічних паспортів, що були надані Судацьким міським БТІ. В судовому засіданні судом досліджені оригінали та встановлено, що в жодному з них не проставлена дата початку будівництва.

Допитана в судовому засіданні керівник Судацького міського БТІ пояснила, що в технічних паспортах інженери не ставили дату початку будівництва, оскільки заявник (позивач) не надав жодного документа, який би свідчив про вказані відомості. Взагалі ці відомості зазначаються зі слів заявника, але додатково підтверджуються бухгалтерськими довідками.

Оскільки заявник не підтвердив ці відомості, то дата початку будівництва не була проставлена в технічних паспортах.

Таким чином, оскільки позивач надав до Інспекціїї ГАСК в АРК копії технічних паспортів, які не відповідали оригіналам, суд вважає, що ці відомості також є недостовірними, що виключає правомірність реєстрації декларації.

2.Стосовно документів бухгалтерського обліку - карток рахунку на об'єкти будівництва суд зазначає, що вони не можуть бути належними доказами, оскільки містять інформацію виключно за період з 2007 до 2010 оку та не відображають початок формування витрат на будівництво об'єктів. Інших бухгалтерських документів, які б підтверджували позицію позивача, що фінансування будівництва здійснювалося з 1992 року, позивачем не надано.

Більш того в рахунках по об'єктам - «спальний корпус № 4», «спальний корпус № 3», санітарний блок, «спальний корпус № 5», котельная, «спальний корпус № 2», «спальний корпус № 6», «спальний корпус № 8», ремонтна майстерня, корпус №11, корпус № 12, бойлерна, склад С, Ц,Ч,Я,Ю,М, гараж, щитова, зазначено вхідне сальдо станом на 01.01.2007 року, що додатково свідчить, що фінансування здійснювалося і до 2007 року, а тому, можливо, і до 1992 року.

3. Стосовно довідки від 02.10.2013 року суд зазначає, що вона вкладена позивачем під час розгляду справи, не містить посилання на будь-які документи, на підставі яких вона була складена, а також вона спростована іншими документами, а саме оригіналами технічних паспортів, що досліджувалися в судовому засіданні.

4. Факт наявності будівель до 1992 року на території ДП «Пансіонат «Зеніт» також підтверджується і планом-схемою території станом на 1984 рік, що долучена прокуратурою в судовому засіданні.

Більш того, на вимогу суду надати будь-які документи, які реально підтверджують, що будівництво було розпочато після 1992 року, позивач надав акти про знищення документації за 2000,2003,2009,2010 роки.

Таким чином, позивач в судовому засіданні не надав жодного доказу, який би підтвердив достовірність зазначених в декларації відомостей про початок здійснення будівництва саме в 1992 році.

Оскільки такі документи відсутні у позивача, суд приходить к висновку, що вказана дата в декларації зазначена позивачем безпідставно, достовірність її в судовому засіданні не підтверджена, а тому вона визнається судом недостовірною.

Оскільки позивач зазначив недостовірні відомості в декларації №КР 20212502996 в частини дати початку будівництва, суд вважає, що реєстрації цієї декларації правомірно скасована на підставі статті 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Отже, наказ №4-а від 22.01.2013 року щодо скасування реєстрації Декларації №КР 20212502996 по об'єкту "Спальний корпус №6, 2, 5, 4, 3, 8, корпус №11, 12, склади та навіси, гараж з прибудовою, будівля щитової, ремонтно-будівельні майстерні, прохідна, сан.блок, котельня за адресою: м. Судак, с. Морське, вул. Пушкіна, 1" є правомірним та не підлягає скасуванню.

Таким чином, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 94 КАС України, якщо суд відмовив в задоволенні позову, на користь позивача не стягується сплачений судовий збір.

Судом 14.10.2013 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, та 17.10.2013 року постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Трещова О.Р.