Рішення

від 21.04.2009 по справі 43/40

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

43/40

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

21.04.09 р.                                                                                                       Справа № 43/40                               

Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. Зубченко

При секретарі судового засідання Батурської М.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ТРЕНАЛОФФ-ТРАСТ”, м. Донецьк

до відповідача: Приватного підприємства “АБЗ”, м. Макіївка

про стягнення суми заборгованості в розмірі 4300 грн.

Представники сторін:

від позивача: Тіщенко Д.А. за дов. №01-03/09 від 26.03.09р.

від відповідача: представник не з'явився  

В судовому засіданні брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю “ТРЕНАЛОФФ-ТРАСТ”, м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - Приватного підприємства “АБЗ”, м. Макіївка про стягнення суми заборгованості в розмірі 4300 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем господарського та цивільного законодавства України.

У судовому засіданні були досліджені наступні докази: акт приймання-передачі виконаних робіт №619 від 29.08.08р., рахунок-фактури №700 від 29.08.08р., лист-вимога №28 від 02.02.09р., правоустановчі документи.

Відповідач у судові засідання не з'явився, про час і місце слухання був належним чином повідомлений, що підтверджує штамп канцелярії суду на ухвалах від 24.02.09р., 01.04.09р. та повідомлення про вручення поштового відправлення 27.02.09р., 04.04.09р.  

Проте, Приватне підприємство “АБЗ”, м. Макіївка право на подання відзиву не використало і його представники у судові засідання не з'явилися. Причин нез'явлення останнє не пояснило та витребуваних господарським судом документів, необхідних для вирішення спору не надало.

До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) №14/4-20/1469 від 16.04.09р., станом на 09.04.09р.  Приватне підприємство “АБЗ” (іденфікаційний код 32866224) є юридичною особою та знаходиться за адресою: 86157, Донецька область, м. Макіївка, мкр-н  Сонячний, буд. 11, кв. 182.

Разом з тим, зважаючи на достатність представлених позивачем документів, неповідомлення відповідачем поважних причин нез'явлення у судові засідання та неподанням відзиву справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.22 ГПК України.

Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.  

У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до приписів ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно зі ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

З приписів ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст.526 ЦК України, ст.193 Господарського кодексу України (далі ГК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст.599 ЦК України під виконанням зобов'язання розуміється виконання кредитором та боржником дій по здійсненню прав та обов'язків, що витікають із зобов'язання. При цьому, закон встановлює, що припиняє зобов'язання не будь-яке, а саме належне його виконання. Зобов'язання виникають між їх учасниками з метою задоволення конкретних потреб. Саме тому для учасників зобов'язальних правовідносин завжди важливим залишається те, чи реалізована основна мета зобов'язання.

Так позивач, надав відповідачу послуги тягача SCANIA з причепом ваговозом, а відповідач, в свою чергу, прийняв вказані послуги, що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт №619 від 29.08.08р.

При цьому, вказаний акт підписаний уповноваженою особою відповідача з прикладанням фірмової печатки підприємства, без зауважень та заперечень.

Таким чином, відповідач у звязку з підписанням цього акту повністю погодився з якістю та вартістю наданих послуг, які складають 4300 грн.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як зазначає позивач, 06.02.09р. останнім було направлено відповідачу лист-вимогу №28 від 02.02.09р. про погашення заборгованості за надані послуги. При цьому, у матеріалах справи наявне засвідчене належним чином поштове повідомлення №116670 (а.с. 12) про вручення поштового відправлення – письмової вимоги 09.02.09р.

Проте, свої зобов'язання, всупереч ст.ст.526, 530 ЦК України, ст.193 ГК України, відповідач станом на 21.04.09р. належним чином не виконав (доказів протилежного – суду не надано). Внаслідок чого, за відповідачем нараховується заборгованість у сумі 4300 грн.

За приписом ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Факт надання позивачем послуг тягача SCANIA з причепом ваговозом, загальною вартістю – 4300 грн., підтверджується актом  приймання-передачі виконаних робіт №619 від 29.08.08р. (належним чином засвідчена копія якого міститься у матеріалах справи, а.с. 9).

За таких обставин, позов обґрунтований позивачем, відповідає законодавству, фактичним обставинам справи та підтверджений відповідними доказами, отже вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Згідно до ст.49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись ст.129 Конституції України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 16, 202, 509, 526, 530, 599 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 4, 22, 32-34, 43, 44, 49, 75, 81, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                                 ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ТРЕНАЛОФФ-ТРАСТ”, м. Донецьк, до відповідача, Приватного підприємства “АБЗ”, м. Макіївка про стягнення суми заборгованості в розмірі 4300 грн. – задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства “АБЗ” (86157, Донецька обл., м. Макіївка, мкр-н Сонячний, 11/182; ідентифікаційний код 32866224, МФО 335980) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю  “ТРЕНАЛОФФ-ТРАСТ” (83052, м. Донецьк, бул. Шевченка, 105; ідентифікаційний код 31297444, МФО 335076) суму заборгованості у розмірі 4300 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

               Суддя                                                                                                                                           

Вик. ССЗ Батурська М.О.,.

Надруковано 4 прим.:

2 – позивачу,

1 – відповідачу,

1 – у справу.