Постанова

від 09.04.2009 по справі 10/395пн

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

10/395пн

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 09 квітня 2009 р.                                                                                    № 10/395пн  

   Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В.

суддівГоголь Т.Г., Швеця В.О.

розглянувши матеріали касаційного подання Заступника прокурора Донецької області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду у Ворошиловському районі міста Донецька

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07.12.06

у  справі№10/395пн

за позовомКомпанії МЕРЕРА ТРЕЙДИНГ ЛІМІТЕД (надалі –Компанія)

до

Акціонерного банку "Український Бізнес Банк" (надалі –Банк)

проспонукання виконання зобов'язань за договором

В судовому засіданні взяв участь представник прокуратури: Попенко О.С. –прокурор ГПУ, посв. №203.

Представники позивача, відповідача та пенсійного фонду в судове засідання не з'явилися, належно повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги.   

          Компанією МЕРЕРА ТРЕЙДИНГ ЛІМІТЕД у листопаді 2006 року заявлений позов до Акціонерного банку "Український Бізнес Банк" про спонукання до виконання зобов'язань за договором №646 та №646/і в частині придбання іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України з метою повернення коштів, отриманих за наслідками припинення

доповідач: Добролюбова Т.В

інвестиційної діяльності за договором купівлі –продажу від 16.10.06.  Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказував на те, що у 2006 році він став власником частки статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП-ТРЕЙДІНГ"  у розмірі 101 000,00 грн. У жовтні 2006 року Компанією прийнято рішення про вихід зі складу учасників товариства та відступлення своєї частки ТОВ "ЕТАЛОНСТРОЙ ІНВЕСТ". На виконання цього рішення, 16.10.06 між позивачем та ТОВ "ЕТАЛОНСТРОЙ ІНВЕСТ" укладено договір купівлі –продажу частки в статутному фонді. Водночас, позивач уклав з відповідачем договори №646, №646/і на відкриття та обслуговування поточних рахунків в іноземній і національній валютах. Позивач вказував на те, що з метою повернення інвестицій він звернувся до Банку із заявою про купівлю іноземної валюти на суму 200 000 доларів США, проте відповідач листом від 27.10.06 відмовив у здійсненні цієї операції з огляду на відсутність платіжного доручення, підтверджуючого сплати збору на загальнообов'язкове державне страхування у розмірі 1, 3%. Позивач вважав таку відмову відповідача безпідставною, оскільки Компанія є юридичною особою - нерезидентом, не здійснює господарську діяльність на території України, не має постійного представництва або структурного підрозділу на території України, тому відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не  віднесений до кола платників страхових внесків, зокрема збору з операцій купівлі валют. При цьому, позивач посилаючись на Закон України "Про режим іноземного інвестування", Закон України "Про інвестиційну діяльність", Міжнародний договір між Урядом СРСР та Урядом Республіки Кіпр про запобігання подвійного оподаткування доходів і майна, підписаного 29.10.83, наголошував на тому, що є іноземним інвестором, який має право на повернення іноземних інвестицій у вільно конвертовані валюті без обмежень та будь-яких додаткових витрат, на рівних умовах в порівнянні з українськими інвесторами.  

          Рішенням господарського суду Донецької області від 21.11.06, ухваленим суддею Приходько І.В., позовні вимоги задоволено. Вмотивовуючи рішення суд визнав, що спонукання позивача –інвестора до сплати збору на обов'язкове пенсійне страхування є обмеженням його права на вивіз інвестиційних коштів, тому відмову відповідача виконати зобов'язання із закупівлі іноземної валюти визнав безпідставною та такою, що суперечить вимогам чинного законодавства. Судове рішення обґрунтоване приписами статей 55, 124 Конституції України, статей 11, 16, 509 Цивільного кодексу України, Закону України "Про режим іноземного інвестування", Закону України "Про міжнародні договори України", Закону України "Про інвестиційну діяльність" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Міжнародного договору між  Урядом СРСР та Урядом Республіки Кіпр про запобігання подвійного оподаткування доходів і майна.

          Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Волкова Р.В.- головуючого, Запорощенка М.Д., Старовойтової Г.Я., постановою від 07.12.06, перевірене рішення суду першої інстанції залишив без змін, а апеляційну скаргу  Акціонерного банку "Український Бізнес Банк" залишив без задоволення.

          Заступник прокурора Донецької області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду у Ворошиловському районі міста Донецька звернувся до Вищого господарського суду України з касаційним поданням, в якому просить судові рішення у справі скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи  доводи касаційного подання прокурор вказує на порушення судами попередніх інстанцій  приписів Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування",  частини 8 Розділу 15 Прикінцевих положень цього  Закону, Постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.98 №1740. Прокурор наголошує  на тому, що несплата позивачем збору при здійсненні операцій з купівлі –продажу валюти порушує інтереси держави, оскільки невиконання цього обов'язку приводить до неповного формування коштів Пенсійного фонду України, і як наслідок впливає на повноту та своєчасність виплат пенсій пенсіонерам, гарантованих статтею  49 Конституції України. В судовому засіданні представник прокуратури звернувся з письмовими змінами до касаційного подання, в яких вказував на те, що прийняті у справі рішення стосуються прав та обов'язків Управління Пенсійного фонду у Ворошиловському районі міста Донецька, яке не було залучено до участі у справі.

         Від Компанії МЕРЕРА ТРЕЙДИНГ ЛІМІТЕД, Акціонерного банку "Український Бізнес Банк" відзивів на касаційне подання судом не отримано.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді  Добролюбової Т.В. і пояснення присутнього у судовому засіданні представника  прокуратури, переглянувши матеріали справи та доводи касаційного подання, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційного суду, зобов'язано Акціонерний банк "Український Бізнес Банк" виконати зобов'язання за договорами від 19.10.06 №464/і та від 24.10.06 №646 в частині виконання заявки Компанії МЕРЕРА ТРЕЙДИНГ ЛІМІТЕД, на покупку іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України з метою повернення коштів, одержаних за наслідками припинення інвестиційної діяльності за договором купівлі –продажу частки в статутному фонді від 16.10.06 на підставі документів згідно з діючим законодавством України, без витребування платіжного доручення з оплати збору в Пенсійний фонд України у розмірі 1,3% від суми покупки валюти; без спонукання в заявці на покупку валюти зазначення реквізитів на оплату 1, 3% в Пенсійний фонд України.  Відповідно до частини 1 статті 29 Господарського процесуального кодексу України прокурор може вступити у справу на будь-якій стадії розгляду справи для представництва інтересів громадянина або держави, подати касаційне подання. В даному випадку, Заступник прокурора Донецької області оскаржує судові рішення у справі в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду у Ворошиловському районі міста Донецька. Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" збір на обов'язкове державне пенсійне страхування є складовою частиною страхових внесків. Відповідно до пункту першого Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.01 №121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що, зокрема, здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків. Згідно з пунктом 1.1 Положення про Управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.02 №8-2, управління Фонду у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду. Відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про Управління Фонду воно відповідно до покладених на нього завдань контролює надходження страхових внесків та інших платежів до Фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності обчислення та сплати страхових внесків, цільового використання коштів Фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій. Оскільки, фактично  спір у справі виник з приводу сплати збору на обов‘язкове державне пенсійне страхування, колегія суддів погоджується з твердженням прокурора про те, що ухвалені судові акти, зачіпають права Управління Пенсійного фонду у Ворошиловському районі міста Донецька, як органу на який покладено завдання контролювати надходження страхових внесків. Відповідно до статті 11110 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права, зокрема у разі прийняття рішення та постанови, які стосуються прав особи, яку не було залучено до участі у справі, є в будь-якому випадку підставою для скасування судових актів. Окрім цього, колегія суддів зазначає, що за приписами статті 98 Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік»збір з купівлі –продажу валюти упродовж 2006 року справляється з операцій купівлі –продажу безготівкової валюти у розмірі 1,3 відсотка. Платниками такого збору є юридичні особі –резиденти, нерезиденти, постійні представництва юридичної особи - нерезидента, власники корпоративних картрахунків іноземної валюти, банки –члени міжнародних платіжних систем, уповноважені банки з операцій за власними зовнішньоекономічними договорами та фізичні особи, в тому числі нерезиденти, що здійснюють операції з купівлі –продажу безготівкових іноземних валют. Банки та їх установи зобов‘язані нараховувати, утримувати та одночасно із подачею заявки на купівлю іноземної валюти, здійснювану ними за власними операціями і від імені та за рахунок клієнтів таких банків, сплачувати до спеціального фонду державного бюджету додатковий збір на обов‘язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1,3 відсотка від суми операцій з купівлі –продажу безготівкової валюти, зазначеної у такій заявці, вести податковий облік та подавати звітність органам Пенсійного фонду України. Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.06  №188 внесено зміни до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.98 №1740, які полягають в тому, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу безготівкової валюти сплачують юридичні особи - резиденти, нерезиденти, постійні представництва юридичної особи - нерезидента, власники корпоративних картрахунків іноземної валюти, банки - члени міжнародних платіжних систем, уповноважені банки з операцій за власними зовнішньоекономічними договорами та фізичні особи, в тому числі нерезиденти, що здійснюють операції з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти. Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних  правовідносин. Переглянуті судові рішення цим вимогам не  відповідають, що є підставою для їх скасування з направленням матеріалів справи для нового розгляду до суду першої інстанції.  При новому розгляді справи судові необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

       Виходячи з викладеного та керуючись статтями  1115,  1117, 1118, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України-

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07.12.06 у справі №10/395пн і рішення господарського суду Донецької області від  21.11.06 у цій справі скасувати.

Матеріали справи скерувати для  нового розгляду до господарського суду  Донецької області.

Касаційне подання Заступника прокурора Донецької області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду у Ворошиловському районі міста Донецька задовольнити.

Головуючий     суддя                                                              Т. Добролюбова

                     С у д д і                                                                Т.Гоголь

                                                                                         В.Швець