Рішення

від 13.04.2009 по справі 2/70

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/70

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

13.04.09 р.                                                                                                       Справа № 2/70                               

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання Москаленко О.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” м. Донецьк (Єнакіївське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства)

до відповідача: Державного підприємства “Орджонікідзевантажтранс” м. Єнакієве

про стягнення заборгованості в сумі 18491,58грн.

За участю

представників сторін:

від позивача:      Кошуба В.О. -  за довір.

від відповідача: Борисова М.А. – за довір.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Комунальне підприємство “Компанія “Вода Донбасу” м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області позовом до Державного підприємства “Орджонікідзевантажтранс” м. Єнакієве про стягнення заборгованості в сумі 18491,58грн. з яких 9003,60грн. – сума основного боргу, 9003,60грн. – пеня, 420,23грн. – індекс інфляції, 64,15грн. – 3% річних.  

В обґрунтування позовних вимог посилається на невиконання відповідачем вимог договору № 115 від 01.04.2008р., акти реалізації, рахунки.  

Позивачем до прийняття рішення по справі в порядку ст. 22 ГПК України надано заяву про уточнення позовних вимог від 02.04.2009р. № 02-42/14365, де зменшує розмір пені та просить стягнути з відповідача 9003,60грн. – суму основного боргу, 7804,61грн. – пені, 420,23грн. – індекс інфляції, 64,15грн. - 3 % річних.  

Відповідач надав відзив на позовну заяву від 01.04.2009р. № 02-41/14244, де позовні вимоги визнає частково проти стягнення пені розрахованої за умовами договору заперечує та просить суд зменшити розмір пені за несвоєчасну оплату до 467грн., обмеживши його сумою, розрахованої виходячи з подвійної облікової ставки НБУ.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:

01.04.2008р. між Комунальним підприємством “Компанія “Вода Донбасу” (Підприємство питного водопостачання) та Державним підприємством “Орджонікідзевантажтранс” (Абонент) був укладений договір про надання послуг з питного водопостачання та водовідведення.

Відповідно до п. 1.1. договору підприємство питного водопостачання подає по своїм водопровідним мережам питну воду Абоненту в межах погоджених розрахункових об'ємах та погодженого помісячного графіку з врахуванням затвердженого місцевими органами державної виконавчої влади  ліміту або максимального погоджених об'ємів в залежності від технічних можливостей Підприємства, а Абонент приймає погоджений об'єм води, використовує її та здійснює оплату послуг в відповідності з діючими тарифами, умовами договору, Законом України “Про питну воду та питне водопостачання” від 10.01.2002р. № 2918-ІІІ, Законом України “Про житлово-комунальні послуги” від 24.06.2004р. № 1875-ІV, Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення  містах та селищах України, затверджених наказом Держжилкомунгоспа України від 01.07.1994р. № 65 та зареєстрованими Міністерством юстиції України 22.07.1994р. № 165/374.

Пунктом 1.2. договору передбачено, що підприємство приймає та очищає  господарсько-побутові та близькі до них по складу стічні води Абонента, що поступають на очисні споруди в межах погоджених розрахункових об'ємів та погодженого помісячного графіку максимально допустимих концентрацій забруднюючих речовин, а Абонент спускає стічні води та своєчасно оплачує послуги Підприємству з водовідведення в відповідності з діючими тарифами, умовами договору.

Відповідно до п. 3.1., 4.1. договору Підприємство подає Абоненту питну воду, що відповідає ГОСТу 2874-82 “Вода питна” та дозволам Мінздраву України та Держпотребстандарту України. Підприємство приймає та очищає господарсько-побутові та близькі до них по складу по складу стічні води Абонента, що поступають на очисні споруди в продовж всього періоду дії договору в межах об'єму передбаченого п. 1.2., 4.2. договору.

Згідно до п. 2.7., 4.4. договору кількість води, використаної Абонентом, визначається за показниками повірених водолічильників. Фактичний обом стічних вод, що надходять до міської каналізаційної мережі, визначається за кількістю води, що надходять з комунального водопроводу або місцевих джерел, відповідно показань водолічильників, а при відсутності останніх – по діючим нормам водоспоживання та іншим видам взаємних розрахунків з Абонентом в відповідності з п. 21.2 Правил користування.    

Надані Підприємством в відповідності з договором послуги з постачання води та приймання стоків Абонент оплачує в відповідності з діючим законодавством. Абонент здійснює поточні платежі за послуги за цим договором на умовах 100% попередньої оплати в строк до 5 числа поточного місяця. При цьому розмір платежу визначається виходячи з вартості об'єму спожитих послуг за минулий місяць. Кінцевий розрахунок за поточний місяць Абонент здійснює на підставі пред'явленого рахунку за надані послуги платіжним дорученням з врахуванням попередньої оплати не пізніше 26 числа поточного місяця (п. 5.1., 5.5., 5.6. договору).

Розділом 7 “Відповідальність сторін” договору визначено, що за несвоєчасну оплату (сплату) послуг в строки, передбачені п.п. 5.5., 5.6. договору Абонент сплачує пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше 100% загальної суми боргу. В разі прострочення виконання Абонентом грошових зобов'язань, сума боргу нараховується з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних.

Згідно до п. 11.2. договору договір вступає в силу при досягненні згоди за всіма суттєвими умовами договору та діє з дати підписання договору сторонами по 31.12.2008р.  

В підтвердження виконання умов договору у період з жовтня 2008р. по грудень 2008р. позивачем до матеріалів справи надані акти про кількість відпущеної води та прийняті стоки від 10.10.2008р., від 06.11.2008р., від 06.12.2008р., які підписані та скріплені печатками з обох сторін без зауважень.

На підставі зазначених актів позивачем на адресу відповідача виставлялися рахунки, які додані до матеріалів справи зокрема від 18.10.2008р. на суму 2205грн., від 11.11.2008р. на суму 3524,67грн., від 11.12.2008р. на суму 3273,93грн., а всього на загальну суму 9003,60грн.  Зазначені рахунки відповідачем отримувалися, про що свідчать відмітки на них.

Відповідач умови договору не виконав за отримані послуги з водопостачання та водовідведення не розрахувався в повному обсязі, у зв'язку з чим за останнім обліковується заборгованість в розмірі 9003,60грн.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.  

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.   

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Свої зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати грошових коштів всупереч вищевказаним нормам Цивільного та Господарського кодексу України, умовам Договорів  відповідач не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 9003,60грн.

Відповідач доказів погашення суми в розмірі 9003,60 грн. до матеріалів справи не надав, заявлені вимоги не спростував.

Таким чином, за результатами розгляду матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача, щодо стягнення суми боргу в розмірі 9003,60грн. підлягають задоволенню.

Також позивач, відповідно до заяви від 02.04.2009р. про зменшення розміру пені, просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 7804,61грн. за період з 27.10.2008 по 24.02.2009р.

Умовами договору, зокрема п. 7.2. передбачено, що за несвоєчасну оплату (несплату) послуг в строки, передбачені п.п. 5.5., 5.6. договору Абонент сплачує пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше 100% загальної суми боргу.

Приписами ст. 627 ЦК України та відповідно до ст. 6 цього Кодексу встановлено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.    

Крім того, ч. 1 ст. 231 ГК України встановлено що законодавством щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Згідно до ст. 1 Закону України “Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій” встановлено що суб'єкти підприємницької діяльності, які  використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за  спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

У зв'язку з тим, що строки оплати послуг з теплопостачання у спірному періоді, згідно умов договору – пункту 5.6., виникли за жовтень 2008р. – 27.10.2008р., за листопад 2008р. – 27.11.2008р., за грудень 2008р. – 27.10.2008р., то позивачем обґрунтовано взято до розрахунку пені період нарахування пені з 27.10.2008р., з 27.11.2008р., з 27.12.2008р. й до 24.02.2009р.

Проте, із розрахунку пені позивача видно, що ним не застосовано належним чином умова п. 7.2. договору по сумі пені, що нарахована на борг у жовтні 2008р., оскільки позивачем обчислюється пеня в розмірі 2668,05грн. на борг, що існував за жовтень 2008р. в розмірі 2205,00грн. що є більшим ніж 100% суми боргу за ці ж періоди. Тобто, з урахуванням змісту пункту 7.2. договору та Закону України “Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій” стосовно перевищення 100% загальної суми заборгованості за спірний період, судом обмежується сума пені нарахованої позивачем до суми боргу, що обліковується за цей періоди та підлягає задоволенню сума пені в розмірі 2205,00грн. (за період з 27.10.2008р. по 24.02.2009р.) В решті розрахунок пені є арифметично вірним.             

З огляду на викладене вимоги позивача, щодо стягнення пені в розмірі 7804,61грн. підлягають частковому задоволенню в розмірі 7341,56грн.

Щодо заперечень відповідача з приводу обмеження розміру пені за подвійною обліковою ставкою НБУ, то таких умов по пені договір укладений між сторонами взагалі не містить, отже й не має підстав для застосування подвійної облікової ставки НБУ.   

Крім того позивач просить стягнути з відповідача індекс інфляції за період з 01.11.2008р. по 31.01.2009р. в розмірі 420,23 грн. та 3% річних за період з 01.10.2008р. по 31.12.2008р. в розмірі 64,15грн. на підставі ст. 625 ЦК України та п. 7.3. договорів.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача щодо застосування до відповідача відповідальності за порушення грошового зобов'язання у вигляді стягнення нарахованого індексу інфляції на суму боргу в розмірі 420,23грн., 3% річних за прострочку виконання грошових зобов'язань в сумі 64,15 грн. підлягають задоволенню.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені за несвоєчасне виконання зобов'язань до 467грн., обмеживши розмір пені виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, то суд виходить з наступного.  

За приписами ст. 83 ГПК України господарський суд приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Таким чином зменшення розміру пені є правом суду, а не обов'язком.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд вважає, що зменшення розміру пені може бути надана лише у виключних випадках, коли є достатньо доказів того, що у сторін з поважних причин не було можливості виконати зобов'язання за договором у встановлений строк.

Відповідачем не надано жодного доказу в обґрунтування заявленого клопотання, у зв'язку з чим, встановити наявність фактів на які посилається відповідач та взяти їх до уваги не уявляється можливим. Крім того, позивач у судовому засіданні проти зменшення розміру пені категорично заперечував, у зв'язку з чим у задоволенні клопотання про зменшення суми пені слід відмовити.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки  відповідачем   до теперішнього часу, виконані позивачем зобов'язання не оплачені, то суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та  такими, що підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, ст. ст. 22, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 75, ст. ст. 82 – 85 ГПК України, господарський суд

                                                    ВИРІШИВ:

           Позов Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” м. Донецьк до Державного підприємства “Орджонікідзевантажтранс” м. Єнакієве про стягнення 17292,59грн. задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства “Орджонікідзевантажтранс” (86400, Донецька область, м. Єнакієве, вул. 50 років Октября, 29, ЄДРПОУ 34778245) на користь Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 85, ЄДРПОУ 00191678) заборгованість в сумі 9003,60грн., індекс інфляції в розмірі 420,23грн., 3% річних в розмірі 64,15грн., пеню в розмірі 7341,56грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 168,30грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 107,39грн.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дні прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дні набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

               Суддя