Постанова

від 14.04.2009 по справі б24/252-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Б24/252-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 14 квітня 2009 р.                                                                                    № Б24/252-08  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого:Короткевича О.Є.

суддів:Заріцької А. О., Хандуріна М.І.

розглянувши  матеріали касаційної скаргиДержавної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська

на ухвалу

Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.01.2009 року

у справі№ Б24/252-08  

за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Тех-Ком-Стандарт-2"

доТовариства з обмеженою відповідальністю  "Виробничо - Маркетингової компанії"

про банкрутство

За участю представників:

від заявникаНе з'явився

від боржникаНе з'явився

від скаржникаНе з'явився

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2008 року в порядку ст. 52 Закону України “Про відновлення  платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”  порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо - Маркетингова компанія" за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Тех-Ком-Стандарт-2".

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2008 року у справі № Б24/252-08  в порядку ст. 52 Закону України “Про відновлення  платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (Далі –Закону) визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо - Маркетингова компанія", призначено ліквідатором банкрута ініціюючого кредитора - ТОВ "Тех-Ком-Стандарт-2", якого зобов'язано надати суду звіт та ліквідаційний баланс Боржника в строк до 24.07.2009 року.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2008 року (суддя  Калиниченко Л. М.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс підприємства - банкрута та припинено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо - Маркетингова компанія"

Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська  не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції звернулась до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2008 року у справі № Б24/252-08.

Дніпропетровський апеляційний господарський суд ухвалою від 20.01.2009 року (Головуючий суддя:Виноградник О. М., судді Джихур О. В., Лисенко  О. М.)  припинив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська  на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області  від 09.10.2008 року у справі № Б24/252-08.

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.01.2009 року про  припинення апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2008 року з посиланням на порушення судом норм процесуального права, тому просить суд скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції.

Вищий господарський суд України ухвалою від 18.03.2009 року   прийняв касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська на ухвалу  Дніпропетровського апеляційного  господарського суду від 20.01.2008 року у справі № Б24/252-08  до провадження та призначив  касаційну скаргу до розгляду.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.01.2008 року  про припинення апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська мотивована тим, що як вбачається з матеріалів справи Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська не є кредитором у справі у розумінні Закону.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права дійшла висновку, про наявність правових підстав для часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

        Відповідно до частини першої статті 5 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

За змістом  пункту 8 частини 3 статті 129 Конституції України держава забезпечує особам право на апеляційне оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

          Згідно з статтею 91 Господарського процесуального кодексу України право на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили, надається сторонам у справі та прокурору, які звертаються до апеляційної інстанції відповідно з апеляційною скаргою або апеляційним поданням.

Учасниками провадження у  справі  про  банкрутство є сторони, арбітражний   керуючий   (розпорядник  майна,  керуючий  санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника,  а  також  у  випадках,  передбачених цим Законом,  інші особи,  які беруть участь у провадженні у справі про  банкрутство, Фонд   державного   майна   України,   державний  орган  з  питань банкрутства,   представник   органу   місцевого    самоврядування, представник  працівників  боржника,  уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи   додатковою відповідальністю.

Сторонами у  справі  про  банкрутство є кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут) (абз. 21, 22 ст. 1 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Кредитор   -   юридична   або   фізична   особа,  яка  має  у встановленому  порядку  підтверджені   документами   вимоги   щодо  грошових  зобов'язань  до боржника,  щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника,  а  також  органи   державної податкової служби та інші державні органи,  які  здійснюють  контроль  за  правильністю  та  своєчасністю  справляння страхових  внесків на загальнообов'язкове  державне  пенсійне  страхування  та інші види  загальнообов'язкового  державного   соціального  страхування,  податків і  зборів (обов'язкових платежів).

Колегія звертає увагу, що у даній справі судом першої інстанції порушено провадження та застосовано до боржника судову процедуру ліквідації на підставі ст. 52 Закону України  "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною 5 статті 52 Закону про банкрутство передбачено особливий порядок виявлення кредиторів відсутнього боржника, відповідно до якого кредиторів боржника виявляє ліквідатор, який письмово повідомляє усіх відомих йому кредиторів про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом.

В касаційній скарзі скаржника зазначено, що боржником, подано декларації за квітень 2008 року, які підписані керівником банкрута та визначило, що загальна сума операцій на митній території України становить 4 415 736 грн., за травень –4 953 279 грн., за червень –9 709 027 грн., за липень –634 585 грн.

Вищезазначені доводи були викладені також і в апеляційній скарзі поданій до суду апеляційної інстанції скаржником, однак в  порушені вимог ст. 33, 34, 43 ГПК України суд апеляційної інстанції вищезазначеному факту не надав належної оцінки, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

Крім того, згідно ст. 38 ГПК України якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору. Господарський суд має право знайомитися з доказами безпосередньо в місці їх знаходження.

Згідно вимог ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, судова колегія Вищого господарського суду України вважає, що ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.01.2009  року у справі №Б24/252-08 не відповідає нормам чинного законодавства тому підлягає скасуванню, а матеріали справи № Б24/252-08 направленню до Дніпропетровського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 ГПК України, суд

                                     ПОСТАНОВИВ:

1.          Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська  на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.01.2009 року у справі №№Б24/252-08 задовольнити частково.

2.          Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.01.2009 року у справі №№Б24/252-08 скасувати.

3.          Матеріали справи №№Б24/252-08 передати на розгляд до Дніпропетровського апеляційного господарського суду  для здійснення апеляційного провадження.

      Головуючий                                                                   О.Є. Короткевич

Судді                                                                                    А. О. Заріцька

                                                                                                 М. І. Хандурін