Постанова

від 29.07.2009 по справі б24/252-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Б24/252-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2009 р.                                                                                Справа №Б24/252-08

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя   Ясир Л.О. (доповідач)    

суддів: Герасименко І.М., Білецької Л.М.,

секретар судового засідання: Вовченко О.В.,

за участю представників сторін:

від заявника –Михайленко Ольга Ігорівна, головний державний податковий інспектор юридичного відділу, довіреність №3015/10/10-012  від 18.03.09р.;

від ініціюючого кредитора –не з'явився;

від боржника –не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від  09.10.08р.  у справі №Б24/252-08

за заявою   товариства з обмеженою відповідальністю “Тех.-Ком.Стандарт-2”, м.Дніпропетровськ

до  товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-Маркетингової Компанії”, м.Дніпропетровськ

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду  Дніпропетровської області від 09.10.08р. по справі №Б24/252-08 (суддя Калиниченко Л.М.) за заявою товариства з обмеженою відповідальністю “Тех.-Ком.Стандарт-2” про визнання товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-Маркетингової Компанії”  банкрутом на підставі статті 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора  ТОВ “Виробничо-Маркетингової Компанії”, ліквідовано  юридичну особу – товариство з обмеженою відповідальністю “Виробничо-Маркетингової Компанії”; згідно п.6 ст.31 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” визнані погашеними вимоги ТОВ “Тех.-Ком.Стандарт-2” на суму 113 709,00 грн.; припинено повноваження ліквідатора ТОВ “Тех.-Ком.Стандарт-2”; провадження у справі припинено.

          Не погодившись з ухвалою суду, Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська звернулася з апеляційною скаргою, просить її скасувати у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи. Заявник апеляційної скарги зазначає, що 08.09.08р. на адресу ДПІ надійшли декларації з податку на додану вартість за квітень, травень, червень, липень 2008 року, підписані керівником банкрута. У податковій декларації за квітень 2008 року підприємством визначено, що загальна сума операцій на митній території України становить 4 415 736 грн., за травень –4 953 279 грн., за червень– 9 709 027 грн., за липень –634 585 грн. Тобто, підприємство вже після визнання його банкрутом –24.07.08р. подавало податкові декларації, документи бухгалтерської звітності, що підписувались керівником підприємства. Таким чином, зазначені факти дають можливість зробити висновок, що дві, з передбачених статтею 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” підстав для визнання боржника банкрутом, відсутні: підприємство звітує до органів податкової служби, здійснює підприємницьку діяльність. Крім того, стверджує, що на час розгляду справи запис про відсутність підприємства за його місцезнаходженням в Єдиному державному реєстрі відсутній.

        Представник Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська у судовому засідання підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Кредитор та боржник у судове засідання не з'явились.

Враховуючи те, що наявні в справі докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваної ухвали, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутність представників товариства з обмеженою відповідальністю “Тех.-Ком.Стандарт-2” та товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-Маркетингова Компанія”.

Заслухавши представника Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (надалі Закон) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Як вбачається із матеріалів справи, 17.07.08р. за заявою товариства з обмеженою відповідальністю “Тех.-Ком.Стандарт-2” в порядку статті 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” було порушено провадження у справі про банкрутство  товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-Маркетингова Компанія”.

Відповідно до частини 2 статті 52 Закону господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

Постановою   господарського суду Дніпропетровської області  від 24.07.08р. по справі №Б24/252-08 товариство з обмеженою відповідальністю “Виробничо-Маркетингова Компанія” визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну  процедуру  у справі та призначено ліквідатором банкрута  ініціюючого  кредитора  - товариство з обмеженою відповідальністю “Тех.-Ком.Стандарт-2”, м.Дніпропетровськ, якого зобов'язано  здійснювати  ліквідаційну процедуру відповідно до  вимог чинного законодавства, у встановлений  строк подати  на затвердження  звіт та  ліквідаційний баланс.

Частиною 5 статті 52 Закону встановлено, що ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.

26.09.08р.  на затвердження  до господарського суду Дніпропетровської області  надійшов  звіт про проведену  роботу з додатками  та ліквідаційний  баланс ліквідатора.

В ході ліквідаційної процедури   встановлена  та визнана  кредиторська заборгованість боржника перед товариством з обмеженою відповідальністю “Тех.-Ком.Стандарт-2” на суму 113 709,00 грн.

Розглянувши звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс та враховуючи  відсутність  у банкрута майна, необхідного  для задоволення  вимог  кредиторів, місцевий господарський суд  з урахуванням  пункту 2 статті 32 , пункту 6 статті  40 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” дійшов висновку, що  ліквідаційний баланс слід  затвердити, юридичну особу  - банкрута -   ліквідувати, провадження по справі припинити.

Виходячи з вимог частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В обґрунтування факту відсутності боржника за місцем його знаходження кредитор посилається на те, що виконавчий напис №1229 від 24.04.08р., вчинений приватним нотаріусом Єдаменко О.А., повернутий Жовтневим відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції без виконання на підставі статті 40 Закону України “Про виконавче провадження”, в зв'язку з тим, що боржник за адресою, вказаною у виконавчому документі, відсутній.  

Відповідно до вимог статті 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” відомості про відсутність юридичної особи за її місцеперебуванням повинні міститься в Єдиному державному реєстрі  юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців. Статтею 18 цього ж Закону, яка визначає статус відомостей Єдиного державного реєстру, передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою. Даний Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

 Отже, лише факт внесення таких відомостей до реєстру може слугувати доказом відсутності боржника.

Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців  запису про відсутність боржника за його місцезнаходженням не містить (а.с.19).

Таким чином, провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника за спрощеною процедурою  неправомірно порушено лише  з врахуванням відомостей Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, що не відповідає вимогам статті 34 Господарського процесуального кодексу України, статтей 17, 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”, статті 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника  або визнання його банкрутом”.

Крім того, відповідно до пункту 1 статті 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, у разі, якщо громадянин-підприємець –боржник або керівні органи боржника –юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Отже, за правилами цієї статті справа про банкрутство може бути порушена у разі наявності хоча б однієї з перелічених умов, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника. Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в своїх постановах від 10.02.04р. у справі N02-2-24/12673, від 17.02.04р. у справі N 02-2-24/12669, від 28.10.03р. у справі N02-2-24/6373.

Таким чином, при спрощеній процедурі банкрутства у суді має бути доведений факт нездійснення боржником підприємницької діяльності, зокрема, у зв'язку з ненаданням боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, в тому числі і з  підстав відсутності його за юридичною адресою.

Але, як вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю “Виробничо-Маркетингова Компанія” надавало ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська декларації з податку на додану вартість за квітень, травень, червень, липень 2008 року (а.с.106-113), тобто є підстави вважати, що боржником ведеться підприємницька діяльність, тому товариство з обмеженою відповідальністю “Виробничо-Маркетингова Компанія” не може бути визнано банкрутом  відповідно до статті 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

За приписами статті 104 Господарського процесуального кодексу України недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, є підставою для скасування рішення.

З врахуванням викладеного судова колегія дійшла висновку про необхідність припинення провадження у даній справі у відповідності зі статтею 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки підстави для визнання боржника банкрутом, визначені частиною 1 статті 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, в даному випадку відсутні.

Керуючись ст. ст.80, 99, 101, 103-105  Господарського процесуального кодексу України, суд

   ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу  Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська  –задовольнити.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської  області від 09.10.08р.  по справі №Б24/252-08 –скасувати.

Провадження у справі №Б24/252-08 припинити.

Головуючий                                                                        Л.О. Ясир

Суддя                                                                               І.М. Герасименко  

       Суддя                                                                                    Л.М.Білецька