Ухвала

від 10.10.2013 по справі 2а-15467/10/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2013 року м. Київ К/9991/17496/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.12.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2011

у справі № 2а-15467/10/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергокрон"

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва

про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Енергокрон" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови в прийнятті декларації позивача з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2010 року та за перше півріччя 2010 року та зобов'язати відповідача прийняти та зареєструвати декларації позивача з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2010 року та за перше півріччя 2010 року та зобов'язати Державну податкову інспекцію у Дніпровському районі м. Києва внести до електронної бази податкової звітності дані з поданих товариством з обмеженою відповідальністю „Енергокрон" податкових декларацій з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2010 року та за перше півріччя 2010 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.12.2010 позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2011 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.12.2010 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції відповідач оскаржив їх в касаційному порядку.

В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 27.04.2010 позивачем до позивача подана декларація з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2010 року засобами телекомунікаційного зв'язку.

Відповідач надіслав на електронну адресу позивача квитанції № 1 та № 2, що підтверджує прийняття декларації.

20.07.2010 позивачем поштою на адресу відповідача направлена декларація з податку на прибуток підприємства за перше півріччя 2010 року.

Рішеннями Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва повідомлено позивача, проте що подана декларація з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2010 року не визнається як податкова декларація, тому, що не відповідає вимогам діючого законодавства: вказана не повна назва підприємства, заповнення декларації олівцем не дозволяється.

10.08.2010 повідомлено позивача, що подана декларація з податку на прибуток підприємства за перше півріччя 2010 року не визнається як податкова декларація, тому що не відповідає вимогам діючого законодавства: без заповнення або прокреслень всіх рядків.

Позивачу запропоновано повторно подати декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2010 року та за перше півріччя 2010 року, оформлені належним чином відповідно до діючого законодавства.

Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в податкових декларацій не встановлено підчисток, виправлень, дописок, використання при заповнені декларацій олівця, а всі незаповнені рядки декларації прокреслені, у заголовній частині декларації міститься повна назва підприємства.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що відповідачем безпідставно невизнано податкові декларації позивача.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.12.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2011 у справі № 2а-15467/10/2670 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 220 1 , 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.12.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2011 у справі № 2а-15467/10/2670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-239 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. Федоров Судді С.Е. Острович О.І. Степашко