Постанова

від 23.10.2013 по справі 5010/1597/2012-8/63

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2013 року Справа № 5010/1597/2012-8/63 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКорсака В.А. - головуючого, суддівДанилової М.В. (доповідача), Данилової Т.Б., за участю представників: позивача відповідача не з'явився (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином) Качкан В.Й. (керівник) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлогістикцентр" на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 26.06.2013 р. у справі № 5010/1597/2012-8/63 господарського суду Івано-Франківської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлогістикцентр" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Рожнятівнафта" простягнення 1 240 951, 60 грн. В С Т А Н О В И В :

У грудні 2012 р. ТОВ "Інтерлогістикцентр" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ТОВ "Рожнятівнафта" про стягнення 1 240 951, 60 грн., з яких: 1 116 204, 22 грн. основного боргу, 59 518, 24 грн. інфляційних збитків та 65 229, 14 грн. - 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем зобов'язання з оплати вартості поставленого позивачем товару.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 07.03.2013 р. у справі № 5010/1597/2012-8/63 (судді Шіляк М.А.) позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Рожнятівнафта" на користь ТОВ "Інтерлогістикцентр" 1 116 204, 22 грн. основного боргу, 65 142, 16 грн. - 3 % річних та 59 518, 24 грн. інфляційних збитків. В частині вимоги про стягнення 3 % річних в сумі 86, 98 грн. відмовлено.

Частково задовольняючи заявлені позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що факт передачі товару відповідачу належним чином підтверджено, однак позивачем допущено помилку при розрахунку суми 3% річних.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.06.2013 р. у даній справі (колегія суддів: головуючий - Кузя В.Л., судді Желік М.Б., Малех І.Б.) апеляційну скаргу задоволено. Скасовано рішення господарського суду Івано-Франківської області від 07.03.2013 р. в частині задоволення позову щодо стягнення заборгованості у сумі 1 240 951, 60 грн., в тому числі 1 116 204, 22 грн. основного боргу, 59 518, 24 грн. інфляційних збитків та 65 142, 16 грн. 3 % річних. В цій частині прийнято нове рішення про відмову у позові. В решті рішення суду залишено без змін.

ТОВ "Інтерлогістикцентр" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.06.2013 року та залишити без змін рішення господарського суду Івано-Франківської області від 07.03.2013 р.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що в обґрунтування заявлених вимог ТОВ "Інтерлогістикцентр" посилається на виписані останнім на ім'я ТОВ "Рожнятівнафта" рахунки-фактури, видаткові та податкові накладні на наступний товар:

- станок-качалку в кількості 1 шт. на суму 206 000, 00 грн., в т.ч. ПДВ - 34 333, 33 грн., що підтверджується рахунком-фактурою № СФ-000185 від 30.10.2009 р., видатковою накладною № РН-0000190 від 30.10.2009 р. та податковою накладною № 187 від 30.10.2009 р.;

- насосно-компресорну трубу НКТд 73 мм в кількості 15 т на суму 225 000, 00 грн., в т.ч. ПДВ - 37 500, 00 грн., що підтверджується рахунком-фактурою № СФ-000215 від 30.11.2009 р., видатковою накладною № РН-0000220 від 30.11.2009 р. та податковою накладною № 217 від 30.11.2009р.;

- спецодяг в кількості 30 шт. на суму 26 100, 00 грн., в т.ч. ПДВ - 4350, 00 грн., що підтверджується рахунком-фактурою № СФ-000235 від 29.12.2009р., видатковою накладною № РН-0000243 від 29.12.2009 р. та податковою накладною № 240 від 29.12.2009 р.;

- дизельне паливо в кількості 26188 л. на суму 157 128, 00 грн., в т.ч. ПДВ - 26 188, 00 грн., що підтверджується рахунком-фактурою № СФ-000237 від 29.12.2009 р., видатковою накладною № РН-0000245 від 29.12.2009 р. та податковою накладною № 242 від 29.12.2009 р.;

- рукавиці в кількості 100 шт. на суму 4 000, 00 грн., в т.ч. ПДВ - 666, 67 грн., що підтверджується рахунком-фактурою № СФ-0000013 від 05.02.2010 р., видатковою накладною № РН-0000010 від 05.02.2010 р. та податковою накладною №8 від 05.02.2010 р.;

- насосно-компресорну трубу НКТд 73 в кількості 20 т. на суму 300 000, 00 грн., в т.ч. ПДВ - 50 000, 00 грн., що підтверджується рахунком-фактурою № СФ-0000021 від 23.02.2010 р., видатковою накладною № РН-0000020 від 23.02.2010 р. та податковою накладною № 18 від 23.02.2010 р.;

- штанги для свердловин в кількості 350 шт. на суму 245 000, 00 грн., в т.ч. ПДВ - 40 833, 33 грн., що підтверджується рахунком-фактурою № СФ-0000024 від 18.03.2010 р., видатковою накладною № РН-0000028 від 18.03.2010 р. та податковою накладною № 30 від 18.03.2010р.;

- долота для буріння свердловин в кількості 3 шт. на загальну суму 53 850, 00 грн., в т.ч. ПДВ - 8975, 00 грн., що підтверджується рахунком-фактурою № СФ-0000025 від 01.04.2010 р., видатковою накладною № РН-0000029 від 01.04.2010 р. та податковою накладною № 32 від 01.04.2010 р.;

- рукавиці в кількості 80 шт. на суму 3 237, 60 грн. в т.ч. ПДВ - 539, 60 грн., що підтверджується рахунком-фактурою № СФ-0000027 від 06.04.2010 р., видатковою накладною № РН-0000031 від 06.04.2010 р. та податковою накладною № 33 від 06.04.2010 р.;

- монітор, комп'ютер, клавіатуру, мишку в кількості 1 шт. на загальну суму 4976, 42 грн., в т.ч. ПДВ - 829, 40 грн., що підтверджується рахунком-фактурою № СФ-0000028 від 08.04.2010 р., видатковою накладною № РН-0000032 від 08.04.2010 р. та податковою накладною № 34 від 08.04.2010 р. всього на суму 1 225 292, 02 грн.

Як стверджує позивач, оплата вартості товару за вказаними накладними проведена була лише частково на суму 109 087, 80 грн., що і стало підставою для звернення ТОВ "Інтерлогістикцентр" до суду з відповідним позовом до ТОВ "Рожнятівнафта" про стягнення вартості неоплаченого товару.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд виходив з того, що усі видаткові накладні належним чином підтверджують факт поставки та отримання товару, засвідчені печатками ТОВ "Рожнятівнафта" в графі "отримав".

Однак, як обґрунтовано зазначено апеляційним судом, висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на повному з'ясуванні та оцінці усіх обставин у їх сукупності, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що видаткові накладні на отримання товару (30.10.2009 р.; 30.11.2009 р.; 29.12.2009 р.; 29.12.2009 р.; 05.02.2010 р.; 23.02.2010 р.; 18.03.2010 р.; 01.04.2010 р.; 06.04.2010 р.; 08.04.2010 р.) були підписані Курільцем Й.Й, у якого на час їх підписання були відсутні повноваження на вчинення від імені відповідача, що підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з яких вбачається, що останній був звільнений із займаної посади директора відповідно до рішення зборів засновників ТОВ "Рожнятівнафта" від 26.06.2008 р. та наказу № 1 від 26.06.2008 р.

Вказана обставина не була перевірена позивачем - ТОВ "Інтерлогістикцентр".

А тому, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про те, що зазначені накладні було підписано не уповноваженою особою.

Встановлено, що ТОВ "Рожнятівнафта" в особі директора Качкана В.Й. чи іншого правомочного органу не вчиняло будь-яких дій, які б свідчили про схвалення вчинених Курільцем Й.Й. від імені товариства дій, не підтвердив факту отримання товару від позивача.

Таким чином, враховуючи, що документи на отримання товарів від ТОВ "Інтерлогістикцентр" від імені відповідача підписано особою, яка не мала відповідних повноважень, та в подальшому ТОВ "Рожнятівнафта" не вчиняло дій, які б свідчили про їх схвалення, зазначені накладні не можуть вважатись юридичними підставами виникнення у останнього обов'язку з проведення оплати товарів, зазначених у накладних.

Відповідно до пунктів 1, 5 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей (затверджено наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.1996 р. "Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей", зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 р. за № 293/1318) сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів; довіреність підписується керівником та головним бухгалтером підприємства або їх заступниками та особами, які на те уповноважені керівником підприємства.

Між тим, в підтвердження передачі товару відповідачу, товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерлогістикцентр" надано копії трьох довіреностей: № 504033 від 30 жовтня без зазначення року, № 504034 від 30.11.2009 р. та №504040 від 28.12.2009 р. на ім'я Курільця Йосипа Йосиповича на отримання товару по видаткових накладних: № РН-0000190 від 30.10.2009 р. (станок-качалка СКН - 3), № РН-0000220 від 30.11.2009 р. (насосно-компресорна труба НКТ д 73 мм), № РН-0000243 від 29.12.2009 р. (спецодяг) та № РН-0000245 від 29.12.2009 р. (дизельне паливо).

Вказані довіреності видані Курільцем Й.Й. на самого себе, при цьому, в графі "підпис" підпис довіреної особи відсутній, що є ознакою недійсності таких довіреностей.

Крім того, в довіреностях ЯМС № 504033 від 30.10.2009 р. та ЯМС № 504034 від 30.11.2009 р. зазначені дані паспорта Курільця Й.Й.: серія СС № 975581 від 02.10.2009 р., а в довіреності ЯМС № 504040, яку видано пізніше - 28.12.2009 р., містяться інші паспортні дані: серія СС № 272398, видано 11.03.1997 р.

Доказів видачі довіреності на отримання товарів за іншими видатковими накладними сторонами судам надано не було, у зв'язку з чим апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність належних доказів на підтвердження оформлення отримання таких товарів.

Одним з належних доказів на підтвердження факту поставки товарів є товарно-транспортні накладні на перевезення відповідним видом транспорту, які на вимогу ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 30.04.2013 р. надано не було.

Судом апеляційної інстанції встановлено також, що усі документи, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, скріплені печаткою ТОВ "Рожнятівнафта", що на час оформлення вказаних документів була втрачена, про що було надруковано відповідне оголошення у газеті "Галичина" від 12.07.2008 р., а відповідачем було виготовлено печатку з іншим відтиском.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї з сторін має бути досягнуто згоди.

За частиною 3 статті 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь - якому разі погодити предмет, ціну і строк виконання договору.

Договір № 84 від 28.10.2009 р. не прийнято судом апеляційної інстанції як належний доказ, оскільки від імені відповідача підписано не уповноваженою особою - Курільцем Й.Й., не містить предмету, як істотної умови договору, специфікації на весь товар, щодо якого заявлено позов, не укладались. Додаткові угоди № 1 та № 2 від 28 та 30 жовтня 2009 року також підписані Курільцем Й.Й. У виписці про проведення операцій по особовому рахунку, поданій ТОВ "Інтерлогістикцентр", міститься посилання на договір від 20.10.2009 р., який у матеріалах справи відсутній.

Разом з цим, у рахунках-фактурах, доданих позивачем до позовної заяви вказано, що поставка здійснюється "без замовлення", посилання на договір чи специфікацію відсутні.

Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що часткову оплату вартості товарів згідно довідки банку "Хрещатик" № 70-2-21-971 від 16.05.2013 р. здійснено з рахунку № 26001139259980, який не використовувався ТОВ "Рожнятівнафта" з 2008 року, та за рахунок коштів, які надходили на вказаний рахунок від позивача як оплата за нафту.

Між тим, за поясненнями директора відповідача, останній видобуває нафту із значним вмістом води, яку може бути використано лише після відповідної обробки і для цього вона постачається лише на нафтопереробні підприємства, однак позивачем не доведено, що він є нафтопереробним підприємством.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідачем не здійснювалось будь-якої оплати продукції, вартість якої заявлена до стягнення у позові.

Крім того, суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що доводи позивача щодо відображення у своїх податкових деклараціях з ПДВ проведення операцій на суму 1 225 292, 02 грн. не підтверджують факту поставки зазначених товарів ТОВ "Рожнятівнафта", натомість. за довідкою Державної податкової інспекції у Рожнятівському районі № 57/10-015 від 19.06.2013 р. відповідачем ПДВ до відшкодування не заявлялось та не відшкодовувалось грошовими коштами у період з 01.10.2009 р. по 30.04.2010 р.

Таким чином, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність належного підтвердження існування фактичної поставки товарів, вартість яких є предметом стягнення у даному позові, що не було з'ясовано та прийнято до уваги місцевим господарським судом та, як наслідок, призвело до передчасних та помилкових висновків щодо наявності підстав для задоволення позову.

Враховуючи встановлені обставини, а саме, підписання договору та накладних по ньому від імені відповідача не уповноваженою особою, відсутність підтвердження схвалення таких дій відповідачем та відсутність підтвердження фактичної поставки товару саме ТОВ "Рожнятівнафта" та, відповідно, прийняття її останнім, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками, покладеними в основу постанови апеляційного господарського суду, щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 1 240 951, 60 грн., з яких: 1 116 204, 22 грн. основного боргу, 59 518, 24 грн. інфляційних збитків та 65 229, 14 грн. - 3 % річних

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі судова колегія вважає непереконливими та такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи, а прийняту у справі постанову апеляційного суду такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її зміни чи скасування, не вбачається.

Керуючись пунктом 1 статті 111 9 , статтями 111 5 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлогістикцентр" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.06.2013 р. у справі № 5010/1597/2012-8/63 господарського суду Івано-Франківської області залишити без змін.

Головуючий суддя В. Корсак

Судді: М. Данилова

Т. Данилова