Постанова

від 28.10.2013 по справі 917/955/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2013 року Справа № 917/955/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Капацин Н.В. - головуючий, Бернацька Ж.О., Кривда Д.С. (доповідач), за участю представників від: позивачів 1) не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином), 2) не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином), відповідачаБорових С.Ф., представник, прокуратуриСіромашенко Р.Л., прокурор відділу ГП України, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуЗаступника прокурора Харківської області на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 13.08.2013 року у справі№ 917/955/13 господарського суду Полтавської області за позовомПрокурора Диканського району Полтавської області в інтересах держави в особі: 1. Диканської селищної ради Полтавської області, 2. Державної екологічної інспекції у Полтавській області доФермерського господарства "Корід" простягнення збитків, Розпорядженням Секретаря четвертої судової палати Вищого господарського суду України від 24.10.2013 року №05-05/1477 у зв'язку з виходом з відпустки судді Капацин Н.В. сформовано колегію суддів Вищого господарського суду України в такому складі: суддя Капацин Н.В. - головуючий, судді Бернацька Ж.О., Кривда Д.С. для розгляду касаційної скарги на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.08.2013 року у справі № 917/955/13 господарського суду Полтавської області.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Диканського району Полтавської області звернувся в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Полтавській області та Диканської селищної ради Полтавської області до господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення з Фермерського господарства "Корід" збитків в розмірі 117475,20грн., обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (спеціального дозволу на користування надрами (підземні прісні води).

Рішенням господарського суду Полтавської області від 02.07.2013 року (суддя Ківшик О.В.) позов задоволено; стягнуто з Фермерського господарства "Корід" на користь Диканської селищної ради Полтавської області 117475,20грн. збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (спеціального дозволу на користування надрами (підземні прісні води); до спеціального фонду державного бюджету України - 2349,50грн. судового збору.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.08.2013 року (судді: Черленяк М.І. - головуючий, Ільїн О.В., Россолов В.В.), рішення господарського суду Полтавської області від 02.07.2013 року скасовано; прийнято нове рішення, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою, Заступник прокурора Харківської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову у справі скасувати, а рішення господарського суду Полтавської області від 02.07.2013 року залишити без змін. Скаргу мотивовано доводами про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, зокрема, ст.23 Кодексу України про надра.

Позивач-1 у відзиві на касаційну скаргу пояснює щодо відомих йому обставин у справі та просить розглянути справу за відсутності його представника.

В відзиві на касаційну скаргу відповідач спростовує її доводи і просить постанову залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Відводів складу суду не заявлено.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, заслухавши пояснення представника відповідача та прокурора, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановили суди попередніх інстанцій, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища було проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Фермерського господарства "Корід", за результатами якої складено акт №608/01-01-14 від 04.10.2012р.

Перевіркою встановлено, що ФГ "Корід" здійснювало забір та використання води на виробничі потреби із артезіанської свердловини без спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами), що є порушенням ст.ст.19, 21, 23 Кодексу України про надра.

Про даний факт зазначено також в протоколі №000878 про адміністративне правопорушення від 09.10.2012р. та в постанові про накладення адміністративного стягнення №05-22-170 від 10.10.2012р.

Приписом №05-21-92 від 09.10.2012 р. було приписано голові ФГ "Корід" отримати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземними водами) до 10.01.2013р.

Збиток, заподіяний державі наслідок самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів, згідно розрахунку, складає 117475,20грн.

За таких обставин прокурор звернувся з позовом у даній справі про стягнення зазначеної суми збитків, заподіяних державі самовільним забором підземної води із артсвердловини без спеціального дозволу на користування надрами (підземними прісними водами).

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у ФГ "Корід" відсутня протиправна поведінка, а відтак і склад цивільного правопорушення, що виключає стягнення збитків.

Колегія погоджується з висновками апеляційного господарського суду, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Відповідно до ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2)шкоди; 3)причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; 4)вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.19 Кодексу України про надра останні надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу. Користування надрами здійснюється без надання гірничого відводу чи спеціального дозволу у випадках, передбачених цим Кодексом.

Зокрема, такі виняткові випадки визначено в ч.1 ст.23 Кодексу України про надра (в редакції, чинній в охоплений перевіркою період), згідно з якою землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу, та використовувати надра для господарських і побутових потреб.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, вищезазначеним актом перевірки зафіксовано той факт, що в охоплений перевіркою період відповідач здійснював використання прісних підземних вод не самовільно, а на підставі дозволу на спеціальне водокористування № 3407 від 16.09.2009р., виданий на строк до 11.08.2014р.

В паспорті на артезіанську свердловину №4, розташовану в с. Василівка, Диканського району, глибиною 213м, зазначено, що її потужність становить 6 кубічних метрів на годину. Таким чином, продуктивність водозаборів підземних вод артезіанської свердловини №4 на добу, враховуючи показник потужності даної свердловини на годину, становить 144 кубічних метрів, що не перевищує 300 кубічних метрів.

Апеляційним судом встановлено та заявником не спростовано використання відповідачем у вказаний період водних ресурсів для власних господарських потреб в обсязі, що не перевищував 300 кубічних метрів води за добу, як того вимагає закон для того, щоб мало місце правомірне видобування (користування) водою без спеціального дозволу на користування надрами.

Наведеним спростовується помилкове твердження прокурора про те, що відповідач, здійснюючи видобування підземних вод для виробничих потреб, зобов'язаний був отримати спеціальний дозвіл на користування надрами.

Касаційна інстанція не приймає до уваги безпредметні посилання прокурора в обґрунтування своїх заперечень на ст.21 Кодексу України про надра, оскільки цією статтею регулюються правовідносини отримання спеціальних дозволів для надання надр у користування для одночасного видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу без надання гірничого відводу, а не спірні правовідносини використання відповідачем підземних вод для власних господарських потреб на підставі дозволу на спеціальне водокористування, які вичерпно врегульовано ст.ст.48, 49 Водного кодексу України та ч.3 ст.19, ч.1 ст.23 Кодексу України про надра (в редакції від 14.01.2011р.).

Таким чином, відповідач не може нести майнову відповідальність за самовільне користування надрами, оскільки в дійсності він здійснював використання підземних вод для власних господарських потреб на підставі дозволу на спеціальне водокористування, що з врахуванням приписів ч.3 ст.19 та ч.1 ст.23 Кодексу України про надра (в редакції, чинній з 14.01.2011р.) звільняє водокористувача від обов'язку одержання іншого спеціального дозволу (на користування ділянкою надр).

Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів визнає, що апеляційним господарським судом правильно застосовані норми матеріального і процесуального права, тому підстави для скасування переглянутої постанови апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Заступника прокурора Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.08.2013 року у справі № 917/955/13 господарського суду Полтавської області залишити без змін.

Головуючий Н.Капацин

Судді Ж.Бернацька

Д.Кривда