Ухвала

від 24.10.2013 по справі 2а-4282/12/1070

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" жовтня 2013 р. м. Київ К/800/36729/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Пасічник С.С.

Головчук С.В.

Черпака Ю.К.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2013 року у справі за позовом Васильківського міськрайонного центру зайнятості - робочого органу виконавчої Дирекції фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до ОСОБА_4 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю,

В С Т А Н О В И Л А :

В жовтні 2010 року Васильківський міськрайонний центр зайнятості - робочий орган виконавчої Дирекції фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення з останньої на користь позивача незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 23886,61 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що, перебуваючи на обліку у Васильківському міськрайонному центрі зайнятості як безробітна, ОСОБА_4 одночасно була зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, чим порушила вимоги Закону України "Про зайнятість населення" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", й за час перебування на обліку в центрі зайнятості у період з 25.12.2008 року по 19.12.2009 року незаконно отримала допомогу по безробіттю в сумі 23886,61грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 17.10.2012р. в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачкою перед зверненням до позивача за наданням статусу безробітної було вчинено всі передбачені чинним законодавством дії для припинення підприємницької діяльності, а тому отримана нею допомога по безробіттю поверненню не підлягає.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2013р. постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено та стягнуто з відповідачки на користь позивача незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 23886,61грн.

При цьому, задовольняючи позов в повному обсязі, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що у зв'язку з неповідомленням відповідачкою під час реєстрації в службі зайнятості про нескасовану реєстрацію її як фізичної особи-суб'єкта підприємницької діяльності, вона безпідставно отримала статус безробітного й, як наслідок, незаконно отримувала матеріальне забезпечення за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", яке підлягає поверненню за весь час її перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітної.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідачка звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, просила рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Позивач в письмових запереченнях на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення суду апеляційної інстанції, яке він просив залишити без змін, - обґрунтованим та законним.

Обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 25 грудня 2008 року відповідачка звернулась до позивача із заявою про надання їй статусу безробітної з виплатою допомоги по безробіттю, вказавши в заяві, що на час звернення вона не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається й пенсії не отримує.

Наказом Васильківського міськрайонного центру зайнятості від 25 грудня 2008 року №НТ081225 відповідачці надано статус безробітної та призначено і розпочато виплату допомоги по безробіттю.

Відповідно до наказу від 21 грудня 2009 року №НТ091221 позивачем було прийнято рішення про припинення виплати відповідачці допомоги по безробіттю у зв'язку з закінченням 20 грудня 2009 року строку, передбаченого п.п.12 п.1 ст.31 Закону України «Про зайнятість населення».

В подальшому позивачем була проведена перевірка, якою встановлено що ОСОБА_4 з 13.02.2007р. зареєстрована як фізична особа - підприємець, а 07.10.2008р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено рішення ФОП про припинення підприємницької діяльності (акт №27 від 09.09.2010р. розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «По загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»).

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 року №1533-ІІІ (далі - Закон №1533-ІІІ) Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.

Згідно з ч.2 ст.12 Закону №1533-ІІІ функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 року №803-XII (далі - Закон №803-XII) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Пунктом "б" частини 3 статті 1 Закону №803-XII в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах та які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство".

Згідно із Законом України "Про зайнятість населення" підприємці належать до зайнятого населення, а тому для набуття статусу безробітного відповідачка не повинна бути зареєстрована як фізична особа - підприємець.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться, зокрема, у разі прийняття фізичною особою - підприємцем рішення про припинення підприємницької діяльності.

Згідно із частинами 1, 7, 9, 15 та 16 статті 47 вказаного Закону для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення фізичної особи - підприємця щодо припинення нею підприємницької діяльності фізична особа - підприємець або уповноважена нею особа повинні подати державному реєстратору (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) заяву про припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем та документ, що підтверджує внесення плати за публікацію повідомлення про прийняття фізичною особою - підприємцем рішення щодо припинення підприємницької діяльності.

Державний реєстратор за відсутності підстав для залишення документів, які подані для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення фізичної особи - підприємця щодо припинення нею підприємницької діяльності, без розгляду зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня з дати надходження цих документів внести до Єдиного державного реєстру запис про рішення щодо припинення нею підприємницької діяльності та в той же день передати органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування повідомлення про внесення такого запису.

Для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням фізична особа - підприємець або уповноважена нею особа не раніше двох місяців з дати публікації повідомлення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації подає державному реєстратору особисто (надсилає рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу такі документи: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням; свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця; довідку відповідного органу державної податкової служби про відсутність заборгованості по податках, зборах (обов'язкових платежах); довідку відповідного органу Пенсійного фонду України про відсутність заборгованості; довідки відповідних органів фондів соціального страхування про відсутність заборгованості або про те, що вона не перебувала на обліку.

За відсутності підстав для залишення документів без розгляду державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем є датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем.

Строк державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем не повинен перевищувати два робочих дні з дати надходження документів для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем.

Таким чином, зі змісту наведеної норми Закону вбачається, що реєстрація припинення підприємницької діяльності, навіть в разі чіткого та добросовісного виконання самим підприємцем вимог Закону, - це досить тривалий в часі процес.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідачкою 07.10.2008р. подано на ім'я державного реєстратора заяву про припинення підприємницької діяльності, а також подано заяви про зняття її з реєстрації у Фонді соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Пенсійному фонді України.

Також, 17.10.2008р. Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України видано відповідачці довідку про відсутність заборгованості, а 20.10.2008р. - відповідачкою отримано довідку Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про відсутність заборгованості за страхувальником; крім того, 06.11.2008р. Управлінням Пенсійного фонду України у Васильківському районі Київської області відповідачку знято з обліку фізичної особи-підприємця.

07.10.2008р. відповідачкою подано до Васильківської ОДПІ Київської області заяву форми №8-ОПП разом з усіма оригіналами документів, а також знищено печатку (квитанція від 04.12.2008р. №000508) та закрито наявні у банку рахунки (довідка Васильківського районного відділення Київської регіональної дирекції відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»).

09.10.2008р. відповідачка отримала довідку Васильківського міськрайонного центру зайнятості про зняття з обліку як платника внесків, а 13.08.2010р. - довідку Васильківської ОДПІ Київської області (після проведення останньою перевірки, якою встановлено, що в IVкварталі ОСОБА_4 підприємницькою діяльністю не займалась) про відсутність заборгованості по податках та зборах.

За наведеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_4 перед зверненням до відповідача за наданням статусу безробітної добросовісно та у повному обсязі виконано всі дії, передбачені чинним законодавством, для припинення підприємницької діяльності, що виключає здійснення останньої, а тому підстави для задоволення позову щодо стягнення з неї отриманих сум допомоги по безробіттю відсутні.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що вирішуючи даний спір, суд першої інстанції дав правильну правову оцінку обставинам у справі й дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову, яке було помилково скасоване судом апеляційної інстанції.

За таких обставин, керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2013 року скасувати, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 17.10.2012р. - залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Пасічник С.С.

Головчук С.В.

Черпак Ю.К.