Ухвала

від 28.10.2013 по справі 826/5256/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

              ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ УХВАЛА 28 жовтня 2013 року                    м. Київ                              К/800/52667/13 Суддя Вищого адміністративного суду України Бившева Л.І., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Семирамида Груп» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 червня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2013 року у справі № 826/5256/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Семирамида Груп» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень, - В С Т А Н О В И Л А : Позивач, не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, 23 жовтня 2013 року подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу. Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач приходить до висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного. Зокрема, згідно частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. Згідно підпункту 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 70 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми. Розмір ставки за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлено в підпункті 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір». Законом України від 19 вересня 2013 року № 590-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», який набрав чинності 23 жовтня 2013 року, до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» було внесено зміни, а саме: в абзаці 2 цифри та слова « 1 відсоток розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат» замінено цифрами та словами « 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати». На виконання вимог статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України скаржником надано квитанцію № 1779 від 23 жовтня 2013 року про сплату судового збору у розмірі 1605,80 грн. Отже, сплачена сума судового збору не відповідає 70 відсоткам ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви немайнового характеру, з урахуванням оспорюваних сум, а саме 3211,60 грн. Таким чином, скаржнику необхідно надати суду документа про сплату судового збору у встановленому Законом розмірі. Відповідно до частини 2 статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі. Частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, 25 вересня 2013 року у відкритому судовому засіданні за участі представників сторін було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали Київського апеляційного адміністративного суду. Доказів складення повного тексту ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2013 року у інший день, ніж 25 вересня 2013 року, матеріали касаційної скарги не містять, тоді як касаційну скаргу було подано до суду касаційної інстанції 23 жовтня 2013 року, тобто із пропуском строку, встановленого частиною 2 статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України При цьому, клопотання про поновлення пропущеного строку матеріали касаційної скарги не містять. Відповідно до частини 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Відтак, скаржнику слід надати суду касаційної інстанції: клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження із доданням належних доказів, якими за даних обставин можуть бути: докази складення повного тексту ухвали суду апеляційної інстанції у інший день, ніж 25 вересня 2013 року (журнал судового засідання, технічний запис судового засідання, довідка суду тощо), довідка суду апеляційної інстанції щодо дати видачі (або надіслання) рішення суду, розписка про отримання оскаржуваного судового рішення (у разі його нарочного одержання), оригінал поштового конверту, в якому рішення суду було надіслано на адресу скаржника (у разі отримання копії рішення поштою), докази звернення (неможливості звернення) до суду та отримання (неможливості отримання) оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції до 04 жовтня 2013 року, з урахуванням того, що представник позивача був присутнім у судовому засіданні суду апеляційної інстанції 25 вересня 2013 року при оголошенні вступної та резолютивної частин рішення, з огляду на що у суду був відсутній обов'язок надіслання копії судового рішення особі, яка була присутня у судовому засіданні, відповідно до положень статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, обґрунтування та документальне підтвердження причини проміжку часу тривалості між датою отримання рішення суду апеляційної інстанції та датою подання касаційної скарги (а саме: 04 жовтня 2013 року по 23 жовтня 2013 року), а також будь-які інші фактичні дані, або ж докази, якими б підтверджувалась поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій. Згідно з частиною 3 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу. Частиною 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою. Виходячи з наведеного та відповідно до приписів частини 4 статті 214 КАС України, касаційну скаргу слід залишити без руху, а скаржнику надати строк для усунення вказаних недоліків у строк протягом  тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Керуючись ст. ст. 108, 210-214 Кодексу адміністративного судочинства України, -           У Х В А Л И Л А : Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Семирамида Груп» залишити без руху та встановити строк для усунення недоліків протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя                                                                                          Л.І. Бившева