Постанова

від 22.10.2013 по справі 2а-1890/10

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2013 року Справа № 9104/19869/11

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді - Довгополова О.М.,

суддів - Гудима Л.Я., Святецького В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області на постанову Чортківського районного суду Тернопільської області від 11 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області про зобов'язання нарахувати та виплатити додаткову пенсію та доплату до пенсії особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, -

ВСТАНОВИВ:

29 жовтня 2010 року позивач звернулася до суду з позовом, яким просила визнати дії відповідача неправомірними, зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області здійснити перерахунок та виплату доплати до державної пенсії як непрацюючому пенсіонеру за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особі віднесеній до категорії 4, у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком за період з 2006 року по день звернення до суду відповідно до ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постановою Чортківського районного суду Тернопільської області від 11 листопада 2010 року позов задоволено частково: визнано дії відповідача неправомірними, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області здійснити перерахунок і виплатити позивачу доплату до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, за період з 10 січня 2006 року по 11 листопада 2010 року у розмірі однієї мінімальної заробітної плати за місяць та здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком за період з 10 січня 2006 року по 11 листопада 2010 року з урахуванням виплачених сум. В решті позову відмовлено.

Постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач, вважає її такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить постанову в цій частині скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що додаткова пенсія та доплата до пенсії були виплачені позивачу відповідно до чинного на той час законодавства в межах бюджетних асигнувань. Вважає правомірними нарахування та виплату пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» та № 836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постанова в частині відмови в позові не оскаржена, тому відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України в апеляційному порядку не розглядається.

Враховуючи те, що постанова суду першої інстанції прийнята в порядку скороченого провадження, відповідно до п. 3 ч. 1 ст.197 КАС України розгляд даної справи судом апеляційної інстанції здійснюється в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.

Позивач є особою, що проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, отримує пенсію за віком, доплату за проживання у зоні гарантованого добровільного відселення та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, проводиться доплата до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 цього Закону особам, віднесеним до 4 категорії, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року у справі № 1-28/2008 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким, зокрема, було внесено зміни до окремих положень Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Частиною 2 ст. 152 Конституції України встановлено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Оскільки Конституційний Суд України рішенням від 22.05.2008 року визнав неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими було змінено редакції ст. ст. 39, 51 зазначеного Закону, з дня прийняття даного рішення діє його попередня редакція.

Однак позивачу доплата до пенсії виплачувалась відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи» в розмірі 5,20 грн., додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплачувалась позивачу у розмірі 15% мінімальних пенсій за віком, а з 01.01.2008 року додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, виплачувалась відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» в розмірі 5% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Такі дії відповідача є неправомірними, виходячи принципу з пріоритетності законів над підзаконними актами, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачу не підлягають застосуванню постанови Кабінету Міністрів України, оскільки останні істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивача, передбачених ст. ст. 39 та 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

При цьому колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 99 КАС України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин та розгляду справи в суді першої інстанції) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Враховуючи пропущення позивачем шестимісячного строку звернення до адміністративного суду без поважних причин, колегія суддів приходить до висновку про залишення позовних вимог без розгляду за період з 01 січня 2006 року по 28 квітня 2010 року.

Неврахування наведеного є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

На звернення позивача про проведення перерахунку розміру доплати до пенсії відповідно до ст. 39 Закону та додаткової пенсії відповідно до ч.3 ст. 51 Закону № 796-ХІІ, відповідачем у такому відмовлено.

Судом встановлено, що виплата щомісячної доплати, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні посиленого радіологічного контролю, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за період з 29 квітня 2010 року по 11 листопада 2010 року здійснювалася у менших, ніж передбачено законом, розмірах. Отже, право позивача на підставі Закону № 796-ХІІ є порушеним.

Оскільки Законом України «Про державний бюджет на 2010 рік» ст. 39, та ч.3 ст.51 Закону № 796-ХІІ в новій редакції не викладено, позовні вимоги підлягають задоволенню, починаючи з 29 квітня 2010 року по 11 листопада 2010 року.

Крім того, згідно із законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає. Тому правильними є висновки суду першої інстанції щодо неприйняття до уваги положень ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання соціальних виплат.

Відсутність бюджетного фінансування, на яку вказує відповідач, не може бути підставою невиконання відповідним суб'єктом владних повноважень покладених на нього обов'язків. В свою чергу реалізація особою права на отримання соціальних виплат не може бути поставлена у залежність від наявності відповідних бюджетних асигнувань.

Разом з тим, відповідно до ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати. У разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.

Керуючись статями 99, 100, 195, 197 ч. 1 п. 3, ст.ст. 198, 201 ч.1 п.1, 205 ч.1 п.2 ,ст. 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області задовольнити частково.

Постанову Чортківського районного суду Тернопільської області від 11 листопада 2010 року у справі № 2а-1890/10/1916 - скасувати. Адміністративний позов ОСОБА_1 частині позовних вимог за період з 01 січня 2006 року по 28 квітня 2010 року залишити без розгляду. В решті прийняти нову постанову.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 39, ч.3 ст.51, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції закону, яка діяла до 01.01.2008 року, за період з 29 квітня 2010 року по 11 листопада 2010 року з урахуванням ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.М. Довгополов

Судді: Л.Я. Гудим

В.В. Святецький