Постанова

від 14.10.2013 по справі 5011-34/5067-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" жовтня 2013 р. Справа№ 5011-34/5067-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шевченка Е.О.

суддів: Алданової С.О.

Зеленіна В.О.

при секретарі Грабінській Г.В.

За участю представників:

від позивача: Анохін Т.І. - представник

від відповідача: не з'явився

від ВПВР: не з'явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.09.2013р.

за скаргою Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго»

на дії Відділу примусового виконання рішення Державної виконавчої служби України

у справі №5011-34/5067-2012 (суддя Сташків Р.Б.)

за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Україна»

про стягнення 10 786 644,24 грн.

ВСТАНОВИВ:

Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» звернулось до Господарського суду міста Києва із скаргою на дії державної виконавчої служби, за якою просило суд визнати дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо винесення постанови від 14.06.2013р. про повернення виконавчого документу (виконавче провадження №33550343) у справі №5011-34/5067-2012 неправомірними, визнати незаконною та скасувати постанову від 14.06.2013р. про повернення виконавчого документу (виконавче провадження №33550343) у справі 5011-34/5067-2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2013р. у задоволенні скарги Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України при здійсненні виконавчого провадження №33550343 по примусовому виконанню наказу Господарського суду міста Києва від 15.06.2012р. у справі 5011-34/5067-2012 відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду, Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» подало апеляційну скаргу, за якою просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.09.2013р. та прийняти нове рішення про задоволення вимог скаржника у повному обсязі.

Апелянт зазначає, що при здійсненні виконавчого провадження №33550343 державний виконавець не виконав передбачені Законом України «Про виконавче провадження» дії, а саме не викликав посадову особу боржника Масло В.А. з приводу виконавчого документу, не вимагав надання письмових пояснень у посадової особи боржника за фактами невиконання рішення суду, не звернувся до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника за межі України до виконання зобов'язань за рішенням суду, а отже неправомірно виніс постанову про повернення виконавчого документу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідач та Відділ примусового виконання рішення Державної виконавчої служби України не скористались правом, наданим ст. 96 ГПК України, та не надали апеляційному суду письмових відзивів на апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2013р. прийнято до провадження апеляційну скаргу Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» та призначено до її розгляду на 14.10.2013р.

14.10.2013р. в судове засідання представник відповідача та Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України не з'явились, хоча про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи від представника відповідача та Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України не надходило.

Колегія апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача та відділу виконавчої служби. При цьому також враховано, що явка сторін не визнавалась обов'язковою згідно ухвали від 26.09.2013р.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.05.2012р. задоволені позовні вимоги Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Україна» на його користь 10 786 644,24 грн. боргу та 64 380,00 грн. судового збору.

На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2012р., яке набрало законної сили 08.06.2012р., судом видано наказ від 15.06.2012р. №5011-34/5067-2012.

23.07.2012р. Відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відкрито виконавче провадження з виконання наказу №5011-34/5067-2012 від 15.06.2012р., про що винесено відповідну постанову ВП №33550343.

14.06.2013р. головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Бойком О.М. винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві, за якою виконавчий документ - наказ Господарського суду міста Києва №5011-34/5067-2012 від 15.06.2012р. повернуто стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження».

Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» вважає неправомірними дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України з повернення наказу суду від 15.06.2012р. неправомірними та вважає, що державним виконавцем не в повному обсязі здійснені дії для виконання наказу суду, зокрема, не було викликано посадову особу боржника Масло В.А. з приводу виконавчого документу, не вимагалось надання письмових пояснень у посадової особи боржника за фактами невиконання рішення суду, не було звернення до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника за межі України до виконання зобов'язань за рішенням суду

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, зокрема, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Статтею 32 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну платну (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Згідно з ч. 2, ч. 5 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається у першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника.

У відповідності до ч. 1 , ч. 3, ч. 4 ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження» готівка в національній та іноземній валюті, що перебуває в касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, підлягає невідкладному вилученню після її виявлення та складання відповідного акта державним виконавцем. Державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в податкових органах, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленням стягувача. Державний виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться на його рахунках, а також на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів у обсязі, достатньому для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно.

При цьому у процесі здійснення виконавчого провадження стаття 11 Закону України «Про виконавче провадження» надає право державному виконавцю з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну.

Як вбачається, з метою виконання наказу Господарського суду міста Києва від 15.06.2012р. державним виконавцем був направлений запит №89156 від 26.07.2012р. до Державної податкової служби України про наявність рахунків у боржника, відкритих у банках та інших фінансових установах, на який надійшла відповідь, де ДПС України повідомила про рахунки боржника.

13.08.2012р. державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, копію якої направлено до банківських установ та сторонам виконавчого провадження, а також до АТ «ОТП Банк» та АТ «Златобанк» було направлено платіжні вимоги для примусового списання коштів з рахунків боржника.

Платіжні вимоги державного виконавця були повернуті банками без виконання, у зв'язку з недостатністю (відсутністю) коштів на рахунках на підставі п. 2.18 та п. 2.20 глави 2 Інструкції «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженої постановою Правління НБУ №22 від 21.01.2004р.

Для встановлення зареєстрованого майна за боржником державним виконавцем 30.07.2012р. були направлені запити до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Інспекції державного технічного нагляду, Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської державної адміністрації, УДАІ ГУ МВС України у м. Києві та Київського бюро технічної інвентаризації права власності на об'єкти нерухомого майна.

13.08.2012р. до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України надійшла відповідь Інспекції державного технічного нагляду, за якою за боржником немає зареєстрованих тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів.

Головним управлінням земельних ресурсів надана відповідь, згідно якої станом на 05.12.2012р. за боржником не зареєстровані документи, які посвідчують право власності на земельні ділянки.

Згідно відповіді Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку станом на 30.06.2012р. боржник не значиться серед власників, які володіють значними пакетами акції емітентів.

30 жовтня 2012р. державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику у межах суми звернення стягнення 11 936 126,66 грн. Відомості про це було внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

06.12.2012р. до Відділу примусового виконання рішення Державної виконавчої служби України повернулась постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження з УДАІ ГУ МВС України у м. Києві з відміткою про відсутність зареєстрованих транспортних засобів за боржником.

20.05.2013р. державний виконавець звернувся до Реєстраційної служби Старосамбірського районного управління юстиції Львівської області про надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відносно боржника. На це звернення отримав відповідь про відсутність таких прав у боржника.

Також 07.06.2013р. державним виконавцем був складений акт, за яким за адресою в м. Києві по бул. Шевченка, 33 виявити ідентифікуючі ознаки боржника не вдалося.

З огляду на наведене вбачається, що державним виконавцем з метою виконання наказу Господарського суду міста Києва від 15.06.2012р. були здійснені всі необхідні дії щодо розшуку майна боржника. При цьому за результатами такого розшуку виявилось, що у боржника майно, на яке може бути звернуто стягнення, відсутнє.

За таких обставин, винесення державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» є правомірним.

Разом з тим, відповідно до ч. 5 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цієї статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Обласним комунальним підприємством «Донецьктеплокомуненерго» не доведено, яким чином виклик до державного виконавця посадових осіб боржника з приводу виконавчих документів, а у випадку неявки застосування примусового приводу, вимоги до посадових осіб боржника надати пояснення з приводу невиконання рішення, тимчасове обмеження права виїзду керівника боржника за межі України є заходами, спрямованими на примусове виконання рішення суду щодо стягнення грошових коштів з однієї юридичної особи на користь іншої.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 02.09.2013 р. у даній справі є такою, що відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 100, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.09.2013р. у справі №5011-34/5067-2012 залишити без змін.

3. Справу №5011-34/5067-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Шевченко Е.О.

Судді Алданова С.О.

Зеленін В.О.